Янукович кинув Ожидів

Близько двох сот жителів села Ожидова даремно зібралися учора біля стін сільської школи, щоб зустріти прем’єр-міністра Віктора Януковича. Симпатична дівчина у національному строї, хліб-сіль. Рожеві троянди.

Здавалося, що постать Віктора Федоровича ось-ось з’явиться на подвір’ї, а його усмішка розжене всі хмари, що нависли над головами. Та час спливав, люди метушилися та жартували, а його все не було. Міністр надзвичайних ситуацій Нестор Шуфрич уже чекав біля школи. Щоб люд не сумував міністр взявся усіх розважати. Спочатку він почав шкодувати за табором в Ожидові, мовляв, серце його болить за тими днями тай сльози на очі наверттаються. Він навіть сказав, що якби не ця аварія, то вони хтозна чи познайомились би колись. Люди таку заяву зустріли обурливими вигуками. Себто, що тут доброго – ми постраждали, а ви тішитеся.

„Знаєте, відколи ми згорнули табір в Ожидові, то мені в грудях ніби чогось не вистачає. Частина серця залишилася тут”, - зітхає міністр. У відповідь місцеві жителі запропонували йому приїжджати частіше, а то й оселитися в селі. Насичену фосфором ділянку йому виділять. Таку пропозицію пан Шуфрич проігнорував чи то пак вдав. Що не почув, але приїхати в першу суботу жовтня в гості таки пообіцяв.

Особливо панові Нестору сподобалося тутешнє молоко.

"Дякую всім, хто приносив до нас у табір модою, - вигукував він. - Знаєте, я дуже його люблю і не можу лягти спати, поки не поїм чорного хліба, сала, часника чи цибулі та вип'ю молока", - зізнав­ся він. У відповідь жителі вибух­нули сміхом та жартами.

"Жодної загрози здоров'ю жителів нема, в цьому пересвід­чилися вже декілька державних установ, крім того, аналізи також зробили поляки, - продовжував він. - Щоправда, вони знайшли трохи нітратів. Але то лише на деяких ділянках. Та ви спокійно можете й далі тут вирощувати го­родину і їсти всі фрукти та ово­чі. Навіть я сьогодні з'їв порічки з чотирьох кущів. З'їв би ще біль­ше, але було незручно перед го­ловою Буської РДА. Можете спокійно збирати урожай і про­давати його. Я із задоволенням купив би щось для родини".

Але тут сильна злива зму­сила пана Шуфрича сховатися у школу. Проте він дбайливо запросив до приміщення і лю­дей, повідомивши, що Янукович приїде приблизно через 20 хви­лин. Люди натовпом потислися до шкільного коридору. Не встигли всі добре зігрітися у за­тишному та теплому приміщен­ні, як надійшла команда - всім вийти - Янукович приїхав. Дех­то вже махнув рукою на Януковича, краще постояти у теплі, ніж лізти під немилосердний дощ. Проте охорона довго ду­мати не давала - всіх примусо­во вигнали на вулицю.

Небо важко плакало, фотокори намагалися бодай щось там сфотографувати чи розгледіти за завісою води. Пан Нестор знову вхопив парасолю та вибіг на ву­лицю, дівчата із квітами та хлібом вишикувалися біля входу.

"Всі назад, ось тут він вийде з маши­ни. Заберіть квіти, їх не треба", - чоловіку сірому костюмі енер­гійно бігав поміж людей, направо й наліво роздаючи команди. Здавалося, що ота блаженна хвилина ось-ось настане і люди вже, нарешті, зможуть побачити довгоочікувану персону. Проте натомість до мікрофону підходить голова сільської ради Ожидова Олександра Шах. Вона вислови­ла своє обурення, що ВО "Сво­бода" біля школи зустрічає прем­'єра із плакатами зі столиком, на якому гостина для Віктора Фе­доровича - ожидівська сильно-фосфорована вода та овочі із місця аварії.

"Люди, які стоять там із пла­катами-це не жителі нашого села, - голос пані Олександри про­ривався крізь зливу до вух одно­сельчан. - До нас їде людина, щоб послухати наші проблеми та прохання, він везе гроші для села, а вони його он як зустріча­ють. Мені не подобається ця си­туація, і зі мною ніхто не узгод­жував, що ці люди перебувати­муть на нашій території. Те, що ми пережили, вони не знають. І взагалі, я їх не знаю. Тому про­шу їх звільнити територію".

У відповідь на заклики свого голови ожидівці почали кричати „Ганьба!” Чи то їй. Чи то „Свободі”, чи то відсутньому Віктору Федоровичу разом із присутнім Нестором Івановичем.

Та минуло близько двадцятихвилин, а Януковича все не було. Найбільше збурені ожидівчани почали потихеньку клясти. Аж на горизонті з'явився голова МНС.

"Віктор Федорович не приїде, бо не встигає на прямий ефір Львівського телебачення. Тому він попросив передати вам свої найкращі..."

Далі голос Шуфрича потонуву хвилі сміху та вигуків зустрічальників. Що "найкраще" передав добродій Янукович, так і залишилося невідомим.

Як з'ясувалося, через дощ Віктор Федорович затримався на відкритті ділянки дороги "Київ-Чоп" та вирішив проігнорувати дві сотні жителів села, які і чекали, що він відповість на їхні запитання та зігріє теплою обіцянкою. Але що зробиш, адже у пана прем'єра мешти дорожчі ніжу всіх, хто на нього чекав разом взятих (ну, звичайно, якщо не враховувати шановного міністра), тому мочити їх зайвий раз у болоті – нераціонально.

Нестору Шуфричу ще довелося пробігтися калюжами до мікрофона та повідомити людям приємну новину. Буському району уряд додатково виділив 900 тисяч гривень, з яких 700 тисяч отримає Ожидів. За ці кошти планують побудувати ще одне приміщення для школи, утеплити класи, поставити пластикові вікна та відкрити ще три фельдшерські пункти у селі. Проконтролювати ці кошти пан Нестор пообіцяв особисто.

Таке ігнорування жителі Ожидова прийняли досить гідно., хоча дехто шкодував. Що не зміг побачити високо посадовця вживу.

„Через те, що не побачила Януковича, сильно не шкодую, - розповідає жителька Ожидова пані Олена. – Жаль, лише ноги намочила та дурно постояла на дощі кілька годин. Тільки б не застудилася тепер. Але добре, що хоч гроші на село виділили. Певно, хотів похизуватися, як приїде, та не вдалося”.