Знайомтеся з зростаючим джерелом викидів парникових газів
Нові дослідження, опубліковані Інститутом сільського господарства та торговельної політики (IATP) та NGO Grain, спрямовані на висвітлення кліматичного впливу м'ясної та молочної промисловості, попереджають, що п'ять найбільших м'ясо-молочних корпорацій у світі (JBS, Tyson, Cargill, молочні фермери Америки та Fonterra) несуть відповідальність за більше щорічних викидів парникових газів, ніж ExxonMobil, Shell або BP.
Об'єднання викидів топ-20 м'ясо-молочних компаній перевершує викиди цілих країн, таких як Німеччина, Канада, Австралія або Великобританія. Точно не можливо визначити всі масштаби, які здійснюює вся м'ясо-молочна промисловість світу та на зростання викидів, в тому числі парникових газів.
"На відміну від своїх партнерів у галузі енергетики, великі м'ясо-молочні компанії поки що не уникнули громадського контролю за їхнім внеском у зміну клімату.
«Відсутність публічної інформації про величину їхнього «вуглицевого сліду» - це один із негативних факторів", вказано у дослідженні.
Під час досліджень було опрацьовано інформацію надану 35 найбільшими світовими виробниками говядини, свинини, птиці та молочними продуктами, щоб визначити їхні викиди парникових газів.
Лише чотири компанії NH Foods (Японія), Nestlé (Швейцарія), FrieslandCampina (Нідерланди) та Danone (Франція) надали повну, достовірну оцінку викидів.
Географічно говорячи, більшість м'ясних та молочних викидів походять з основних експортних регіонів м'яса та молока: США та Канада; Європейський Союз; Бразилія та Аргентина; Австралія і Нова Зеландія.
У цих регіонах утворюється 43 відсотки глобальних викидів від виробництва м'яса та молока, а проживає тут лише 15 відсотків населення Землі.
Якщо енергетика, транспорт та інші сектори успішно скорочують викиди відповідно до цілей визначених Паризькою угодою, що фінансується Організацією Об'єднаних Націй, то м'ясні та молочні компанії продовжують збільшувати виробництво. Сектор тваринництва спричиняє більшу частину наявних у світі 13 гігатонн викидів парникових газів.
За стандартним бізнес-сценарієм тваринництво може «з'їсти» більше 80 відсотків бюджету, у такому випадку практично неможливо утримати температуру від підвищення до небезпечного рівня.
Сайт новин Європейського Союзу EurActive коментуючи нові висновки, директор Інституту сільського господарства та торговельної політики Шефалі Шарма (IATP), зазначив, що такого поняття, як "дешеве м'ясо", не існує.
«Впродовж десятиліть масове виробництво м'ясних та молочних продуктів було дозволено фермерам, які отримували плату нижче собівартості продукції, експлуатувалися працівники, а платники податків підтримували рахунки за забруднення повітря, ґрунту та води, викликані великим попитом на м'ясні та молочні продукти».
"Настав час, коли ми зрозуміли, що надмірне споживання є безпосередньо пов'язаним із субсидіями, які ми надаємо промисловості, щоб продовжувати лісозаготівлю, знищувати наші природні ресурси та створювати основну небезпеку для здоров'я людей через надмірне використання антибіотиків.
"Цей звіт показує, яку ключову роль ми відіграємо у створенні кліматичних змін"
Зазначимо, що на сьогодні в Європі зростає потреба в більш стійкій системі виробництва продуктів харчування. Перехід до стійких сільськогосподарських та харчових систем має вирішальне значення.
"Зміни в плані виробництва, переробки, розподілу та споживання продуктів харчування повинні відбуватися одночасно, і Європа повинна займати лідерські позиції у цьому питанні. Ось чому нам потрібна Спільна харчова політика", - заявив Олів'є де Шуттер у інтервю для "EurActiv".
Звіт Інституту сільського господарства та торговельної політики (IATP) та NGO Grain, покликаний сприяти проведенню дослідницької, інноваційної та інвестиційної стратегії (RI & IS) відповідно до ініціативи Європейської Комісії "FOOD 2030".
"Державні інвестиції в рамках програми досліджень та інновацій ЄС будуть особливо важливими для сприяння трансформації або реконверсії та реструктуризації харчових систем ЄС у напрямку стійких харчових систем", зазначив доктор Себатіен Треєр, співавтор доповіді та директор програм у IDDRI Франції.
"Найбільш перспективним напрямом для цього сектора є переміщення високотехнологічних товарів у напрямку високих соціальних та екологічних амбіцій на основі переваг продовольчих систем ЄС з точки зору прозорості, високих стандартів безпеки харчових продуктів та територіальних підходів до інновацій", - зазначив Себатіен Треєр.
За матеріалами: http://econews.com.au