Негарантована Гарантом Конституція, і як наслідок - фейкове вето на екологічні закони

Друзі, а ви знаєте, що Гарант Конституції Петро Порошенко систематично порушує Основний закон України. А це дуже поганий сигнал.

Негарантована Гарантом Конституція - це або делегітимізація Конституції, або ж делегітимізація Гаранта. Або ж деградація його Адміністрації, вірний признак присутності в ній корупції, кулуарщини, лобізму, зловживання владою.

Авторитетний VoxUkraine проаналізував, що станом на 24 червня цього року в 12 випадках (36% вето) Президент порушив Конституцію, наклавши вето на 17-42 день після підписання головою ВРУ (http://www.pravda.com.ua/rus/articles/2016/06/24/7112823/)

Аналогічно було порушено Конституцію (ст. 94) при накладанні 31 жовтня вето на найважливіші екологічні євроінтеграційні законопроекти, що були схвалені вцілому Верховною Радою 4 жовтня після року важкої роботи. Для прикладу, Закон "Про оцінку на довкілля" пройшов ДВА перших читання, та підготовку до другого читання, де було враховано більше 100 поправок народних депутатів. Тобто була забезпечення прозора та демократична процедура ухвалення їх в Парламенті України, на відміну від кулуарного вето Президента.

І завтра я направляю відповідну заяву до суду, щоб фактично скасувати це фейкове вето.

З наступних причин:

Згідно з карток обох законопроектів 12 жовтня 2016 року ці закони були підписані Головою Верховної Ради України. 13 жовтня 2016 року у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 Конституції України вони були направлені на підпис Президенту України. Факт отримання Президентом України текстів законів саме 13 жовтня 2016 року підтверджується листом Глави Адміністрації Президента від 8.11.2016 № 02-01/3155.

Згідно даних офіційного порталу Верховної Ради України, а також листа Апарату Верховної Ради України станом на 28 жовтня 2016 року жодні пропозиції Президента не надійшли до Верховної Ради України щодо Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" № 1639−VІІІ та Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку" № 1640−VІІІ. Пропозиції Президента до зазначених законів надійшли до Верховної Ради лише 31 жовтня 2016 року, тобто на 18 день із дня надходження його до Президента України.

Важливо, що в тій же статті 94 Конституції Президенту відведено 15 днів для вето.

Більше того, надані Президентом України пропозиції до зазначених законів за своєю суттю є зауваженнями, а не сформульованими і вмотивованими пропозиціями, які могли би бути враховані Верховною Радою України при повторному розгляді. За моїми даними, самі пропозиції, за які згідно Регламенту Верховної Ради України депутати зможуть голосувати в порядку голосування пропозицій і поправок, на день подання цієї заяви усе іще готуються в Адміністрації Президента України.

Згідно ч. 3 статті 94 Конституції України у разі, якщо Президент України протягом встановленого строку не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається схваленим Президентом України і має бути підписаний та офіційно оприлюднений.

Попри це, на даний час Головою Верховної Ради України Парубієм А. В. не вжито заходів щодо офіційного оприлюднення схвалених згідно ч. 3 ст. 94 Конституції України Президентом України прийнятих Верховною Радою України законів від 04 жовтня 2016 року "Про оцінку впливу на довкілля" № 1639−VІІІ та "Про стратегічну екологічну оцінку" № 1640−VІІІ.

Згідно п. 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 7 липня 1998 року у справі № 1-19/98 перебіг п'ятнадцятиденного строку, передбаченого частиною другою статті 94 Конституції України треба обчислювати в календарних днях. Строки підписання та офіційного оприлюднення Президентом України законів України, визначені частинами третьою та четвертою статті 94 Конституції України, починаються з наступного дня після їхнього отримання Президентом України. Якщо закінчення п'ятнадцятиденного строку, передбаченого частиною другою статті 94 Конституції України, а також десятиденного строку, передбаченого частиною четвертою статті 94 Конституції України, припадає на вихідний або святковий день, то днем закінчення цього строку є наступний робочий день.

Як зазначалося вище, Голова Адміністрації Президента України своїм листом підтвердив факт надходження зазначених законів до Адміністрації Президента 13 жовтня 2016 року. Таким чином, п'ятнадцятиденний строк розпочався 14 жовтня і його останнім днем було 28 жовтня 2016 року (п'ятниця). В порушення цього строку Президент надав до Верховної Ради України свої пропозиції щодо цих двох законів лише 31 жовтня 2016 року (понеділок), тобто на 18-ий день.

Крім того, пропозиції Президента до законів "Про оцінку впливу на довкілля" № 1639−VІІІ та "Про стратегічну екологічну оцінку" № 1640−VІІІ за своєю суттю є зауваженнями без конкретних пропозицій до текстів законів, які можна було би голосувати в порядку голосування пропозицій і поправок, як цього вимагає Регламент Верховної Ради України. Жодна пропозиція не сформульована у форматі "статтю А викласти в такій редакції", чи "статтю Б виключити/доповнити абзацом, реченням чи словом". Крім того, більшість таких пропозицій є відверто помилковими, що апріорі унеможливлює їхнє прийняття під час повторного розгляду.

До прикладу, пропозиція, викладена у абзаці 6, до закону "Про оцінку впливу на довкілля" № 1639−VІІІ (Додаток 3) сформульована таким чином:

Законом передбачається, що за результатами проведення оцінки впливу на довкілля уповноважений орган видає рішення з оцінки впливу на довкілля, яким встановлюється допустимість провадження планованої діяльності та визначаються екологічні умови її провадження, що є підставою для прийняття рішення про видачу або відмову у видачі рішення про провадження планованої діяльності (стаття 9). Обумовлення видачі рішення про провадження планованої діяльності наявністю рішення з оцінки впливу на довкілля, яке за Законом також віднесено до переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності (пункт 37 частини четвертої статті 17), збільшить строки та ускладнить проведення дозвільних процедур для започаткування планованої діяльності, що не узгоджується з одним із основних принципів державної політики з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності щодо зменшення рівня державного регулювання господарської діяльності (стаття 3 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності"). Крім того, пропоноване може призвести до збільшення корупційних чинників під час прийняття рішень про провадження господарської діяльності, адже Законом не встановлюються вичерпний перелік підстав для відмови у видачі рішення з оцінки впливу на довкілля, критерії та порядок визначення екологічних умов у такому рішенні.

Ця пропозиція Президента України - і усі інші - викладена у вигляді зауваження і не містить жодних конкретних пропозицій до тексту зазначеного закону. Таке формулювання позбавляє можливості народних депутатів при повторному голосуванні їх врахувати. Крім того, запровадження рішення з оцінки впливу на довкілля не збільшує кількості дозвільних документів, оскільки цим законом також скасовується Закон України «Про екологічну експертизу», а з ним і такий дозвільний документ як висновок екологічної експертизи. Таким чином, кількість дозвільних документів залишається незмінною. Запропоновані законом строки проведення з оцінки впливу на довкілля не перевищують строків, протягом яких раніше проводилася державна екологічна експертиза, а потім державна експертиза містобудівної документації, таким чином не призведе до збільшить строків та не ускладнить проведення дозвільних процедур для започаткування планованої діяльності.

Пропозиція Президента України, викладена у абзаці 8, до закону "Про оцінку впливу на довкілля" № 1639−VІІІ сформульована таким чином:

Законом пропонуються нові форми та методи залучення громадськості до процесу оцінки впливу планованої діяльності на довкілля, які мають забезпечити своєчасне, адекватне та ефективне інформування громадськості, виявлення, збирання та врахування зауважень і пропозицій громадськості під час прийняття рішень щодо провадження планованої діяльності. Між тим механізми розгляду, узагальнення та врахування пропозицій громадськості у процесі оцінки впливу на довкілля, що містяться в Законі, є недовершеними.

Разом з тим, форми та методи залучення громадськості, передбачені законом, давно присутні у національному правову полі і передбачені зокрема Законом України "Про звернення громадян", Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", Законом України "Про екологічну експертизу" та прийнятими на його виконання підзаконними нормативно-правовими актами.

Пропозиції до закону "Про стратегічну екологічну оцінку" № 1640−VІІІ (Додаток 4) є іще більш абстрактними.

Так, пропозиції, викладені у абзацах 8 та 9 сформульовано таким чином:

До того ж більшість положень Закону є декларативними, нечіткими, внутрішньо суперечливими та неповною мірою узгоджуються з іншими законодавчими актами, що не сприятиме ефективній реалізації державної політики щодо стратегічної екологічної оцінки.

Пропонований Законом підхід до врегулювання відносин у сфері стратегічної екологічної оцінки проектів документів державного планування не відповідає принципу юридичної визначеності як складової конституційного принципу верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України), з яких випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правових норм.

Відтак, фактично Президент України своїм правом вето не скористався, оскільки порушив строки на подання сформульованих і вмотивованих пропозицій до законів, проголосованих Верховною Радою України, а тому, відповідно до ч. 3 ст. 94 Конституції України, такі закони вважаються схваленими Президентом України і мають бути підписаними та офіційно оприлюдненими.

ВАЖЛИВО:

Закони "Про оцінку впливу на довкілля" № 1639−VІІІ та "Про стратегічну екологічну оцінку" № 1640−VІІІ є євроінтеграційними. Їхнє прийняття обумовлено давно простроченими міжнародними зобов'язаннями держави згідно Угоди про Асоціацію Україна-ЄС, Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Оргуська конвенція), Конвенції про оцінку впливу на довкілля у транскордонному контексті (Конвенція Еспо). Необхідність прийняття Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» також диктується взятими добровільно на себе державою євроінтеграційними зобов'язаннями в рамках Європейського енергетичного співтовариства.

На заміну радянської системи державної екологічної експертизи ці закони привносять у національне законодавство роками відпрацьовані європейські стандарти у сфері екологічної оцінки, передбачають чітку, прозору і зрозумілу процедуру такої оцінки за участі громадськості та відкритості інформації, на підставі якої приймаються рішення.

Прийняті закони забезпечать можливість запобігти, мінімізувати і контролювати негативний вплив на довкілля від діяльності людини. І це лише вершина айсберга, довгоочікуване і належне врегулювання цих питань в Україні справить суттєвий позитивний вплив на інвестиційний клімат, економіку та міжнародний імідж держави.

Однак, для набрання чинності вищевказаними законами, тобто для утвердження відповідних прав та інтересів теперішнього і майбутнього поколінь українців, закон повинен бути оприлюднений у визначеному чинним законодавством порядку.

Таким чином, існує необхідність судового підтвердження факту пропуску Президентом України строку для накладення вето на ці закони, що тягне за собою фактичне схвалений їх Президентом, виникнення у нього обов'язку їх підписати та опублікувати.

Джерело: http://censor.net.ua/b4267