Хочете грітися дровами? Посадіть для цього ліс

З часу, як газ для населення подорожчав, кожен закарпатець думає-гадає, як би і не замерзнути взимку, і грошенят зекономити. Ще рік тому багато хто витратив левову частку збережень, аби утеплити будинки й поміняти систему опалення, перейти з дорогого газу - байдуже тепер, російський він чи європейський: усе одно дорогий! - на тверде паливо. Тобто традиційні дрова, якими закарпатці грілися століттями. Це зіграло на руку людям, що мають доступ до лісу чи зв'язки в лісництвах. Ось вона - можливість урвати куш! І тріски летять. Тим часом самі закарпатці звертають увагу на те, наскільки збільшилися рубки за цей період, як розрослися «вистрижені» квадрати на лісовому тлі... Дедалі частіше закрадається думка про те, що з такими темпами лісового фонду на багато не вистачить...

Купити дрова нині простіше простого. Ринок просто кишить пропозиціями. В Інтернеті, газетних оголошеннях та по «сарафанному радіо» за якихось 10 хвилин можна замовити тверде паливо: промоніторив, зателефонував, домовився - протягом тижня привезуть. Причому пропозиції на будь-який смак та гаманець. Якщо потрібні красиво порубані й попередньо висушені полінця, які просто взяв - і в камін (такий собі євроклас), готуйте від 400 грн за куб. Кількість - на ваш смак: можна придбати всього 1 куб (це якщо раз на тиждень розпалити камін). Можна обрати упаковку товару: в піддонах, мішках чи просто насипом у кузові самоскиду. До речі, у самоскиді найдешевше, правда, можуть надурити з кубометрами: заплатиш за 7 кубів, а потім знаючий сусід тобі пальцем біля вуха покрутить, мовляв, дурень ти дурень, тут і шести нема! А варіанти з розряду «економ» - це замовити в лісників (як правило, домовляються по «сарафанному радіо») машину розпиляних на колоди бучків, грабів чи дубів. Ціна - від 2,8 тис. грн. Але цікаво, що вимірюється кількість не кубометрами, а машинами: тобто приїде до вас середньостатистичний ЗІЛ, насипе купу колод, водій візьме 2,8 тис. За «Урал» попросять 5 тис. грн.

Існує ще супереконом пропозиція, про яку нам розповіли закарпатці: можна домовитися з лісником (приблизно за 1,3 тис. грн) і самому з товаришами заготувати колоди (але це виключно за наявності бензопил, друзів, готових попрацювати толокою, та міцних попереків), а тоді ще заплатити 300-400 грн за доставку дров до господи. Або довезти самому: підводою, мотоблоком чи трактором, що вже є. До речі, саме завдяки таким толокам у селах за останні два-три роки просто «викосили» пді.

Ось така ціна питання вирубки лісів.

А які наслідки? Перейнявшись побоюваннями, що за таким попитом на ліс, рубки - до цього часу не завжди «санітарні» - завдадуть ще більшої шкоди природі краю, ми спитали експертів, чи справді ситуація є настільки катастрофічною. Адже із надмірними рубками люди зв'язують найрізноманітніші природні катаклізми - від зникнення чи забруднення води в річках до зсувів, повеней і т. д. А зважаючи на те, що газ триматиме високу цінову планку, грітися за допомогою твердого палива буде дедалі більше закарпатців. Чи на довго в такому випадку вистачить наших лісів?

- Нема наразі фахових висновків про те, наскільки критична ситуація з рубками на Закарпатті, - каже експерт з питань лісівництва Василь Блистів. - Це питання ніхто не вивчав і не вивчає. Тепер бачимо, що йде період реформації в усіх сферах суспільного життя - від політики до лісівництва. Аби врегулювати питання вирубування лісів, треба створювати фахові комісії й виробити програму на рівні країни та області, за якою б працювали лісівництва. Нам потрібна стратегія збалансованого ведення лісогосподарства. Але це питання поки не ставиться на порядок денний ні в області, ні в країні. Є, вочевидь, важливіші справи. Свій прогресивний варіант порятунку закарпатських лісів порадив еколог Богдан Попов. - Найперше для самих закарпатців - робити будинки енергоефективними й користуватися егергозбергіаючими опалювальними системами. Це зменшить кількість споживання дров. Але варто подумати також про лісові насадження, які створюються спеціально для рубки. Існує така екотехнологія - «енергетичний ліс». Це плантації тополі, верби, вільхи (випробувано близько 20 видів дерев, що швидко ростуть), які висаджують у спеціальних господарствах на 6-7 років, а потім зрубують на паливо. З них виготовляють пелети. Таке практикують у Швеції, Австрії, Англії, Німеччині, навіть у сусідній Польщі. Для того, аби дерева швидко росли, на ці плантації пускають стічні води з міст. Це саме той варіант, коли одним пострілом двох зайців.

На Закарпатті маса території, яка не використовується. Наприклад, під Мукачевом біля Латориці. Я би радив підприємцям або громадам задуматися над таким варіантом вкладення коштів. Адже ясно, що ціна на дрова тільки ростиме. Можна почати з 5 гектарів і зробити революцію місцевого, а то й державного рівня, - радить еколог.

Тетяна Когутич, «Карпатський об'єктив»