Коли у Львові щезне сморід?

Неприємний запах все ще переслідує мешканців деяких районів Львова, передовсім йдеться про львів'ян, які проживають у неканалізованих кварталах. Жахливий сморід ще три роки тому аж виїдав очі, і ось у місті знову заносить неприємним запахом. Мешканці запитують: коли нарешті це скінчиться і чи хтось вирішує взагалі цю проблему? Останні розмови навколо питання точились наприкінці літа.

Про вирішення проблеми боротьби зі смородом розпитуємо у депутата Львівської міськради, члена комісії інженерного господарства, транспорту та зв'язку Юрія Кужелюка.

- Пане Юрію, ви вже не один рік берете активну участь в міській «очисній кампанії». Чому неприємний запах час від часу досі дошкуляє львів'янам? 

Ми звикли розцінювати Львів по бруківці, квітках, але ми забуваємо, що під всіма дорогами і тротуарами йде маса інженерних мереж - кабелів і різноманітних труб, яким ми повинні приділяти увагу.

Ще за часів Л. Буняка у Львові була впроваджена програма комплексного водопостачання, у розробці якої я брав активну участь. Що б хто не казав, але місто вдало реалізувало цю програму, хоча йшлось про громіздку систему, що налічує 1852 кілометри водопроводів, і ми забули про графік подачі води і про відра в туалетах. 

Перед Євро-2012 і особливо після нього у Львові центральною проблемою став сморід. Цей нестерпний запах, який фактично поширюється всім містом. 

Мене це турбувало найбільше, бо мешканці мого округу, а це Кривчиці, Тракт Глинянський, невимовно страждали від того смороду, причому запах був настільки нестерпним, що аж очі різало. Та й самому, а я живу в центрі міста, було неприємно нюхати цей запах. Пам'ятаю, що міська влада в особі А. Садового поставилась до цього досить скептично. Адже коли одна людина з вулиці Богданівської поскаржилася, що в неї померли кури і пес, було сказано, що не варто через курей зупиняти заводи і подібний сморід є у всіх європейських містах. 

Тоді підозра одразу впала на «Ензим», і дійсно це було справедливо, адже вони недостатньо очищали стоки. Внаслідок довгих перипетій врешті виникла пропозиція створити робочу групу із модернізації каналізування у Львові, куди я входив від депутатського корпусу. Цими питаннями також перейнявся заступник міського голови Володимир Шевчук, керівництво водоканалу Ми підійшли до проблеми по-науковому, дослідивши стоки в різних частинах міста та обстеживши стан каналізаційних мереж. 

По-перше, тоді ми дійшли згоди з керівництвом «Ензиму» та Львівводоканалом, що «Ензим» побудує додаткові анаеробні очисні споруди. 

З'ясувалось, що крім «Ензиму» у нас є маса інших забруднювачів, таких як броварні, Жиркомбінат, «Світанок», «Світоч» та ще з десяток підприємств, які спускають свої стоки неочищеними. 

Окрім того в нас є 15% не каналізованої території міста, а це понад сто вулиць, де ще досі є вигрібні ями, де їздять асенізаційні машини, і в нас немає станції зливу, через що ці нечистоти зливаються у каналізаційні люки. 

- Можна географічно виділити місця, де у Львові є проблеми з запахом?

У нас є кілька точок, де розповсюджується неприємний запах. Це низ Личаківської, ті ж Кривчиці та Тракт Глинянський, про які я згадував. Це район вулиць Ряснянська-Брюховицька. Є прорваний Винниківський каналізаційний колектор. 

Із багатьох будинків на Сихові відходи стікають не в каналізацію, а в річку Зубру. Крім того, біля Сихівського моста є дві каналізаційні насосні станції, з яких також йдуть випари. Є дошкульні місця на Левандівці, в районі аеропорту. Неприємний запах також стоїть на Знесінні. 

- Яких саме заходів уже вдалось вжити, щоб вирішити ситуацію?

Коли ми розробили програму боротьби зі смородом у 2012 - 2013 роках, то з'ясували, що для того, аби привести все каналізаційне господарство Львова до належного стану, потрібно було близько мільярда гривень. Тепер ця сума зросла, певно, втричі. Таких грошей, звичайно, нема, але ми не можемо сидіти, склавши руки.

Кілька мільйонів євро в свої очисні споруди вклав «Ензим», який привів стоки до допустимих норм. Тепер підприємство ще й отримує прибуток, бо в результаті реконструкції з анаеробного реактора воно отримує газ метан, яким опалює свої приміщення. 

Місто у свою чергу розпочало каналізування не каналізованих вулиць. Ми поміняли колектор по вулиці Богданівській, який весь час протікав. Проклали колектор по вулиці Голубця, щоб люди могли поволі до нього підключатись. Зараз закінчуємо ремонт Винниківського колектора, щоб стоки не витікали на поля біля залізниці. Також почалось каналізування вулиць Ряснянської і Брюховицької. 

Крім того, є проблема фільтратів з Грибовицького сміттєзвалища. Ми спроектували прокладення трубопроводу, який би їх відводив на міські очисні споруди. Також закрили бетонними плитами кілометровий смердячий лоток на території каналізаційних очисних споруд на вулиці Пластовій, по якому течуть стоки від промислових підприємств.

Зараз також монтуємо дозуючі установки на каналізаційних насосних станціях на Сихові, які вприскуватимуть у каналізаційні стоки порошок чи рідину, що нейтралізуватимуть сірководень, який є джерелом запаху і роз'їдає каналізаційні мережі. І тоді не буде запаху біля стадіону «Україна».

Також заплановані роботи на Левандівці та на вул. Любінській, де стоки витікають біля аеропорту. 

Наша проблема ускладнюється гористою місцевістю - нам потрібно утримувати каналізаційні насосні станції (КНС). Львів засіяний такими КНС-ами. Бо на рівнині проблем немає, а на пагорбах - додаткові затрати для будівництва КНС і додаткові затрати по електроенергії. 

Бажано також закрити р. Полтва, яка тече в районі вулиці Богдана Хмельницького.
Ми повинні продовжувати каналізування не каналізованих районів, бо інакше ніколи не ліквідуємо той запаху і будемо далі потопати у нечистотах.

Ці всі заходи, звичайно, дали свій ефект і такого несамовитого смороду постійно уже немає, хоча час від часу він таки з'являється. Цього року це було пов'язано із падінням атмосферного тиску та несамовитою спекою, за якої зменшується кількість води в каналізації та збільшується концентрація шкідливих речовин.

- Ви сказали, що компанія «Ензим» вклала чималі кошти у свої очисні споруди. А як щодо інших підприємств-забруднювачів? Вони йдуть на контакт?

Ми регулярно збираємо всі підприємства-забруднювачі, а їх загалом близько двох десятків. Торік ми поставили перед ними чітке завдання - збудувати очисні споруди і привести свої стоки до норми. Раніше підприємства платили водоканалу штраф за понаднормові скиди, тепер ми хочемо, щоб вони взагалі забули про таке поняття як понаднормовий скид і що за нього можна «відкупитись» перед «Львівводоканалом». Все-таки на ситуацію найбільше впливають промислові стоки, в яких є залишки від виробництва. 

Частина підприємств, зокрема броварні, таки відгукнулась на заклики, а частина, як «Nestle», не проводить жодних робіт. Міськрада дала підприємствам термін до кінця року привести свої скиди до норми. Після нового року вони залишаться без води та каналізації.

- Зараз ведете якісь перемовини щодо будівництва станції зливу стоків?

Це дорога споруда (за словами заступника міського голови Володимира Шевчука, йдеться про щонайменше 22 мільйони гривень. - авт..). Наразі нам не вдалось закласти ці гроші у міський бюджет, але, думаю, це доведеться зробити наступного року, бо така станція потрібна Львову: завжди є стоки, які потрібно зливати в одному місці і розводити їх водою, що дасть змогу уникнути забруднення міської каналізації. 

- Ви говорили про дозуючі установки на КНС у Сихівському районі. Це наразі лише експеримент чи такі дозатори встановлюватимуться в інших районах?

Зараз встановлюється один, адже ці дозатори потрібно спершу випробувати. Далі будемо бачити. Їх насамперед потрібно встановлювати там, де є каналізаційні колектори великого діаметру та каналізаційні насосні станції. Так, на це будуть потрібні значні кошти, але пора вибирати - або нюхати ту заразу, або покінчити з нею. 

- То коли у Львові нарешті перестане смердіти?

Переконаний, що якщо ми приведемо до ладу найбільш критичні сегменти каналізаційних мереж, завершимо роботи із встановлення дозаторів, каналізуємо ті 15% території міста, де їздять асенізаційні машини, то ситуація з каналізаційним господарством суттєво покращиться і запах щезне повністю. До речі вже почалося встановлення люків з гідрозатворами, щоб уникнути випаровувань з каналізації. Крім того, потрібно привести очисні споруди до належного стану, бо там також є проблеми... Так, ми брали кредит Світового банку, був швейцарський грант на модернізацію очисних споруд. Це великий плюс. У багатьох місцях тепер стоїть нове обладнання, але... в багатьох ще ні.

Врешті, треба розуміти, що будь-яку систему потрібно постійно обслуговувати, бо завжди щось виходить з ладу. Зараз, до прикладу, будуть ремонтувати вулицю Мечникова, де складна каналізаційна мережа, яку треба міняти. І, слава Богу, місто нарешті ремонтуючи якусь дорогу, одразу ремонтує інженерні мережі і замінює труби.

Новий погляд