10 кроків як здешевити життя та зробити «економіку економною»

Менше платити за комунальні послуги та перестати годувати Росію – з таким закликом експерти Національного екологічного центру та громадської ініціативи Energy Evolution UA розробили та запропонували українцям «10 кроків до енергетичної незалежності України». Ці правила актуальні як на рівні кожної людини, яка користується енергоресурсами, так і актуальні для державної політики. Дотримуючись їх, сім’я у середньому зможе в рік економити до 2,5 тисячі гривень, а держава – десятки мільярдів гривень. Ціль проекту – допомогти людям та державі пережити підвищення тарифів, яке нас чекає. 

– Ми імпортуємо до 40% усіх енергоресурсів, які споживаємо. Саме через неефективне використання енергії держава втрачає щороку більше 185 мільярдів гривень. При цьому 35% у цій колосальній цифрі становлять втрати населення. Україна на опалення квадратного метра витрачає в 2-3,5 рази більше ресурсів, ніж Болгарія та Норвегія. Ці 185 мільярдів – це три тисячі кілометрів автобанів, які ми могли б побудувати. Або з них можна було би 10 місяців платити пенсії, або це вісім річних бюджетів на освіту, – говорить експерт з енергетичних питань Національного екологічного центру України Артур Денисенко. – Наші втрати через те, що тепло вилітає через шпарини у вікнах. Ми підрахували, що втрати в житловому секторі можна знизити удвічі. Щороку в масштабах держави можна заощаджувати 30 мільярдів гривень – якщо кожен виконуватиме нехитрі вимоги. З одного боку, це люди заощаджують свої кошти, з другого, допомагають державі у підвищенні її енергетичної безпеки та незалежності.

Фахівці підрахували, що у 2013 році Україна заплатила за російські енергоносії 150 мільярдів гривень. Кожен українець, від немовляти до пенсіонера, – по 280 доларів. При цьому експерти зазначають, що дуже важливо розвінчати міф, що ми залежимо від сусідньої країни тільки в частині газу.

– Це не так: кожен другий використаний кіловат – це гроші в кишеню агресора. Бо якщо по газу ми залежимо від Росії на 56%, то від ядерного палива – на 100%, а половину електроенергії в Україні виробляють атомні електростанції, – говорить учасниця громадської волонтерської ініціативи Energy Evolution UA Поліна Башкіна. – Підвищення енерго­ефективності та енергозбереження є на сьогодні одним із пріоритетів державної політики. Підвищення енерго­ефективності до рівня ЄС – це довести зменшення споживання всієї енергії вдвічі. Так ми зекономимо майже 30 мільярдів кубометрів газу. Це більше, ніж торік Україна імпортувала з Росії.

Волонтери не полінувалися і підрахували, що якщо людина буде закривати воду хоча б під час чищення зубів, у рік вона може зекономити близько 200 гривень. Якщо вчасно ремонтуватимемо сантехніку, яка протікає, то зекономимо понад 300 гривень у рік. Треба знати й такі прості речі: не ставити холодильник поруч із плитою – тоді він споживає більше електроенергії. Або слідкувати, щоб у каструлі було рівним дно: коли воно не рівне, каструля використовує на 30% більше енергії. Якщо в чайнику є накип, він споживає на 30% більше енергії. І таких маленьких та великих нюансів – дуже багато. Як, наприклад, ефективніше використовувати взимку тепло батареї? Прислухайтеся до поради: якщо обклеїти фанеру фольгою та поставити за батарею (і над нею – якщо підвіконня низьке), то в кімнату надходитиме на 10–15% більше тепла: ми будемо гріти не підвіконня, не стіну. Ще одна порада – пофарбувати батареї в темний колір: виявляється, що темний колір допомагає зберігати до 10% тепла більше.

Як зазначалося раніше, експерти Національного екологічного центру України підготували своє бачення політики енергоефективності у державі. Концепція містить 10 кроків.

– Перший крок – підвищення тарифів на електроенергію до економічно обґрунтованого рівня. Тому що в ситуації, коли у нас зростають тарифи на опалення, а тарифи на електроенергію залишаються на тому ж рівні, населення буде більше використовувати електричні обігрівачі. Те ж стосується гарячої води. Це призведе до того, що розподільчі мережі можуть не витримати в найвідповідальніший момент – узимку, – переконує Артур Денисенко. – Також підвищене споживання електроенергії населенням призведе до субсидування. Нагадаю, що лише у минулому році загальний обсяг субсидій населенню по електроенергії перевищив 30 мільярдів гривень. Підвищене споживання електроенергії тільки збільшить ці видатки. Зараз ми платимо 31 копійку за кіловат, а обґрунтована ціна – 1,2 грн. Другий крок – забезпечити всіх споживачів теплової енергії приладами обліку. Лічильники тепла потрібні, щоб платити не за квадратуру, а за фактично використане тепло. На це державі потрібно буде близько 2,7 мільярда гривень. Також ми говоримо про те, що на рівні держави потрібен спеціальний закон, який би заборонив подавати тепло абонентам, у яких не ведеться облік отриманої теплової енергії. І ми звертаємося до держави прийняти цей закон і забезпечити всіх користувачів лічильниками. 

Третій крок – поширити в Україні позитивний досвід. Є приклади ефективної політики енергозбереження Львівської державної адміністрації. Там така програма діє більше двох років. Її суть – фінансування заходів з енергозбереження та заміщення споживання газу альтернативними джерелами за рахунок здешевлення кредитів для населення з обласного бюджету (це досвід Чехії та Польщі). Це означає, що з обласного бюджету фінансується компенсація відсоткової ставки для громадян, які беруть позику в банку для облаштування свого дому. Саме він має бути розповсюджений на всю державу. Четвертий крок – прийняти законопроекти № 3013 та № 3014, які мають стимулювати заходи з енерго­збереження в комунальній сфері.

– Мова про комунальний фонд: дитячі садки, школи, лікарні, на які завжди не вистачає фінансування. Ми повинні стимулювати бізнес та інвесторів, щоб їм було цікаво вкладати кошти в підприємства комунальної сфери. Яким чином? Ввівши законодавчі норми, які допоможуть утеплити та модернізувати ці приміщення. Вони стануть теплими, а з грошей, які продовжуватимуть платити за комунальні послуги ці підприємства, за кілька років окупляться затрати цих інвесторів, – вважає Поліна Башкіна. – П’ятий крок – визначити центральний орган виконавчої влади, який відповідатиме за розробку та впровадження державної політики енергозбереження. Ми вважаємо, що сьогодні в Україні немає дієвої політики з енергоефективності, не дивлячись, що держава говорить про це понад 10 років. Причина в тому, що в державі є ціла низка державних органів, які відповідають за реалізацію, розробку і впровадження політики енергозбереження (ми нарахували мінімум сім), але їхні функції дублюються. 

Шостий крок – до початку опалювального сезону 2014–15 рр. обладнати лічильниками газу всіх споживачів. Про необхідність їх встановлення говорили вже дуже багато років. Не впроваджувалося ж це тому, що в газовій сфері – найбільше корупції, говорить експерт. У свою чергу, лічильники для газу можуть сприяти зменшенню ціни на газ для населення тому, що, як показує практика, коли люди мають лічильники, платять за газ удвічі менше. Звичайно, на це потрібно мільярди. Але якщо порівняти суму, яка необхідна для встановлення лічильників для газу в усій країні (це, приблизно два-три мільярди гривень) із сумами, які ми кожного місяця платимо російському «Газпрому», то зрозуміло, що лічильники – набагато краще.

Сьомий крок – запровадити в органах місцевого самоврядування по сади енергоменеджерів. На цю людину покладається відповідальність здійснювати заміри енерговитрат у школах, дитсадках, інших комунальних закладах, аналізувати витрати та вживати заходів для економії. Такий досвід є у Львівській області. За словами фахівців, інвестиції в ці посади становлять 90 тисяч гривень. Але за один рік роботи цього відділу міський бюджет зміг заощадити понад 1,5 мільйона гривень. Якщо в кожному населеному пункті буде така посада, то результати по всій країні будуть вражаючими.

Наступні два кроки – 8-й та 9-й – стосуються вдосконалення роботи з фінансами, направленими на покращення політики енергоефективності. Перше – це скоротити терміни проходження кредитів міжнародних фінансових установ на програми енергозбереження в промисловості та бюджетній сферах (ці рекомендації – для Мінрегіонбуду, Мінфіну, Мінекономіки і Кабміну загалом). Також – забезпечити першочергове проходження через Держказначейство України коштів, виділених на реалізацію проектів енергозбереження.

Останній крок стосується вдосконалення енергетичної стратегії України до 2013 року. На думку експертів, вона абсолютно нереалістична і не відповідає сьогоднішнім реаліям як з точки зору економічного зростання, так і з точки зору розрахунків скільки нам треба буде енергії на майбутнє. Для ілюстрації: в цій стратегії, говорять фахівці, закладено, що кожного року ВВП України має зростати на 5%. За результатами цього року буде добре, якщо вийде нуль. Все говорить про те, що державні кошти, закладені на її виконання, будуть витрачені неефективно. Тому її потрібно доопрацювати. 

Поки неповоротка державна машина готується робити хоч якісь кроки для енергетичної незалежності країни, ініціатори проекту розповсюджують соціальну рекламу, яка змушує людину замислитися. Наприклад, «Чистиш зуби? Закривай воду! Економія до 200 грн у рік», «Виходиш з кімнати? Вимкни світло і телевізор. Економія 45% від рахунка», «Бережи енергію. Економія – 185 млрд грн щороку = 925 нових потягів». Чи «Полагодь сантехніку. Економія – до 350 грн щороку», «Купуй енергоощадні лампи! Економія 75% від рахунка!», «Вимикай на ніч електроприлади. Економія 8% від рахунка». Варто прислухатися і застосовувати, адже енергетична безпека країни починається з кожної людини.

Леся ТОРОХТІЙ, Газета "Природа і суспільство", №16-2014