Вилікувати ялину

Лісівники з науковцями працюють над тим, як зберегти хвойні від масового всихання

Лісівники, екологи, представники Державного агентства лісових ресурсів України б’ють на сполох: в українських лісах всихають дерева – в основному ялина, але також жовтіє сосна й інші дерева. Причина – розмноження жука-короїда, шкідника хвойних типографа. Він дуже швидко дає потомство, активно нищить дерева, які невдовзі гинуть. Ця проблема актуальна практично для всієї України, а також всієї Східної Європи – Росії, Білорусі, Польщі, Прибалтики. Про причини розмноження короїда стенографа, наслідки його шкідництва та методи боротьби розмовляємо із директором ДСЛП «Вінницялісо­захист» Володимиром ЧУДАКОМ.

– Володимире Володимировичу, який масштаб гибелі ялини в Україні і в чому причини?

– Наше підприємство обслуговує чотири області – Вінницьку, Одеську, Житомирську та Хмельницьку. Можу сказати, що кожен регіон має свої лісопатологічні проблеми, які обумовлені розташуванням та складом лісів. Також вони мають спільні проблеми, серед яких зараз виділяємо санітарний стан ялинових та соснових насаджень. Про масове всихання ми можемо говорити, в першу чергу, по ялині. Тому що найбільше проблем, на сьогодні, саме з нею. Чому так? Ліс – це живий організм зі своїми законами, принципами існування (хворіє, горить, підпадає під негативну дію різних чинників), він також потерпає від шкідників, і це не тільки комахи. Всі ці проблеми постійно вивчаємо: щосезону маємо новий досвід. Ми вимушені постійно вчитися, постійно самовдосконалюватися, тому що щороку є нові виклики.

Наші вчені підрахували, що на один гектар лісу біомаса птахів становить 300–500 грамів, гризунів – 3–4 кілограми, а комах до 300 кілограмів. Зрозуміло, що комахи, та найбільша сила, яка може тією чи іншою мірою впливати на санітарний стан лісу. Шкідників-комах у цій масі в певний сезон небагато – до 15%, але коли починають створюватися умови для їхнього розвитку, то кількість збільшується в десятки разів. І починаються проблеми з лісом. Одна гусінь чи личинка шкідника за свій період розвитку з’їдає від одного грама до 30 грамів листя чи шпильок (у залежності від виду). В середньому на дереві листя від семи до 20 кілограмів.

Зрозуміло, що насадження ослаб­люються через різні причини. В першу чергу, відбуваються кліматичні зміни: у 2009–2011 роках було надзвичайно спекотне літо з мінімальною кількістю опадів. Літо – це сезон, коли дереву, що росте, необхідна волога, але вона не завжди була. Це – друга хвиля всихання ялини – по зоні Південного Полісся й по зоні лісостепу. А перша почалася раніше: за останніх 10 років у зоні нашого обслуговування було суцільними санітарними зрубами здійснено близько двох тисяч ялини європейської. Боюся давати прогноз, але можу сказати, що пройде 5–7 років, і залишаться мінімальні площі насаджень ялини європейської. Основ­на причина вирубок – у нас лютує так званий короїд типограф. Він масово заселяє ослаблені дерева ялини, нищить його. Якщо дерево нормальне, то при спробі масового заселення воно виділяє живицю, і місця, які уражає жук, заливає живицею. Таким чином воно бореться.

Якщо ж насадження ослаблені, тоді виникає проблема масового заселення: кілька десяток самок відкладають до 100 яєчок кожна, при цьому цей вид шкідника може давати до двох видів поколінь (сестринське покоління). Тому ми можемо спостерігати дві хвилі всихання ялини протягом року. Вчасно виявити заселення дуже складно – жуки заселяють спочатку зону тонкої кори (на висоті 10 м та вище).

Найефективніший та оперативний метод боротьби – суцільна санітарна рубка (навіть проведення вибіркових санітарних рубок тільки відтерміновує проведення суцільної рубки), при якій виявляються групи дерев, заселених цим шкідником. З одного боку, ми отримуємо певний економічний ефект та оздоровлюємо ліс. Тому що, якщо дерева постоять заселеними більше 2–3-х тижнів, то відбувається посиніння деревини, вона втрачає свої якості й не може бути реалізованою.

Колеги в Карпатах застосовують феромонні пастки, але в наших умовах, на Поділлі, це трохи важко, тому що у нас немає суцільних масивів, також ж є певні проблеми із застосуванням цих пасток. Застосовування хімічних обробок – також неефективне, при цьому воно дуже дороге. Це стосується ялини в межах нашої зони обслуговування.

Хочу зразу ж відзначити, що цей процес є актуальним не тільки для України. Ця проблема є досить гострою для всієї Східної Європи. Як наслідок, у Білорусі наприкінці вересня 2013 р. була проведена міжнародна наукова нарада з питань всихання ялинових лісів у Білорусі, Латвії, Литві, Росії та Україні. Зараз великі площі всихання зафіксовані у Росії – більше 200 тис. га, Білорусі – 3,2 тис. га, аналогічні площі у Литві. В Україні – площа проблемних насаджень – більше 30 тис. га. Боюсь прогнозувати, але Подільська земля може залишитися без ялинових деревостанів через 5–8 років. Це регіональна проблема Східної Європи. 

– Процес всихання стосується тільки ялин?

– Ні. Зараз ми досліджуємо нову проблему в соснових насадженнях: у Новоград-Волинському, на Житомирщині, ми провели нараду-семінар, на якій піднімали питання всихання і ялини, і сосни, і ясена. Ми акцентували увагу на тому, що на Поліссі зараз виникла нова проблема, зумовлена і певними екологічними змінами, і через брата короїда-спепографа – верхівкового короїда, який починає заселяти верхню частину сосни: кілька самок відкладають яйця, а личинки «відпрацьовують» деревину під корою. Дерево починає всихати.

Чому ми звертаємо увагу саме на цю проблему? Сьогодні площі пошкоджених ним насаджень поки ще невеликі, але є одне «але»: вони зростають уже у певній прогресії (у 2012 р. цих ділянок було не більше 10, а у 2014 р. – вже 240). Середній розмір ділянки зріс від 0,7 га до 1,4. Суцільними санітарними рубками у 2012 р. було пройдено 11 га, а в 2013 р. – 156 га, і за півроку 

2014 р. – більше 300 га. Найбільше страждають соснові насадження у східних райони Житомирської області. Це я наводжу факти із насаджень, які потрапили під суцільні санітарні рубки по зоні Полісся. Якщо у 2013 р. осередки верхівкового короїда були виявлені у восьми лісових господарствах Житомирщини, то у 2014 р. – на 17-и підприємствах. А якщо подивитися баланс санітарних рубок, то насадження пошкоджені верхівковим короїдом посідають зараз перше місце – 38%, при тому, що у балансі шкодочинних факторів – зафіксовано тільки 2% площ від загальної цифри. При цьому хочу наголосити, що і короїд-типограф, і верхівковий короїд активізують розповсюдження по стовбуру гриби офіостоми, які викликають так звану «синєву». Яка після відпрацювання короїдами дерев, швидко розповсюджується по всьому стовбуру. Це призводить до втрат деревиною своїх ділових якостей.

Я також хочу наголосити, що верхівковий короїд собою активізує процеси заселення грибів, також він негативно впливає на деревину: заселяється у ній, стається посиніння, втрачається технічна якість деревини (на таку сосну падає ціна, підприємство несе грошові втрати). Ми підрахували, що на одному гектарі втрати можуть сягати 30–40 тисяч гривень. Тому ми задаємо питання, що якщо виявляються осередки всихання, пов’язані із верхівковим короїдом і грибком, то необхідно в найкоротші терміни забрати ці дерева (проводити або вибіркову санітарну рубку – вибирати свіжозаселені дерева, або суцільну санітарну рубку). Таким чином ми зменшуватимемо кількість шкідника. Він дає до двох поколінь протягом одного сезону: одна самка дає 30–70 яєчок, з них вийде ще певна кількість самок, яка теж дасть стільки ж яєчок. І площа пошкоджень буде зростати. Тому коли шкідника багато, то дерево відмирає буквально за 2–3 тижні після масового заселення та розвитку личинок. Ще можна згадати про опеньок осінній та кореневу губку – хвороби, які постійно супроводжують ялинові насадження. Ще однією з причин можна назвати сильні вітри, які розхитуючи дерева ялини, підривають кореневу систему дерев, яка в зоні тонкого коріння втрачає зв’язок з грунтом – і знов-таки порушується водний баланс дерева.

– Коли почалося масове всихання ялини та сосни?

– Якщо говорити про ялину, то у 2012 р. у східній частині Житомирської області у ряді підприємств. Тоді ми суцільними санітарними рубками зрубали 12 га ялини з цієї причини. У 2013 р. з цієї ж причини рубками було зрубано 156 га хвойних, у 2014 р. – 240 га. Це тільки на Поліссі.

– Чи можна уражене дерево вилікувати повністю?

– Думаю, що в умовах міста можна. Але в умовах лісу надзвичайно важко. Я знаю, що за кордоном дереву роблять ін’єкції певним препаратом. Але в наших умовах, коли шкідником заселяється 10–20 соток лісу, а це до сотні дерев, зробити це важко. Що стосується феромонних пасток, то наша проблема в тому, що в Україні зафіксовано досить невелику кількість препаратів, за допомогою яких можна вести боротьбу проти шкідників лісу – їх є 10 (у сільському господарстві на багато більше), феромонів дозволених – 1–2. Шкідників же у нас – дуже велика кількість. Тим більше, що ці препарати потрібно купувати або в Росії, або в Білорусі, або в Польщі (самому виробнику, щоб зареєструватися, потрібно сплатити великі кошти). І це дійсно проблема. Тому що феромонні пастки дозволяють шкіднику не заселятися в насадження. Нині це дійсно важливо: поки шкідника не дуже багато, ці площі із заселенням верхівковим короїдом, потрібно швидше планувати під санітарно-оздоровчі заходи. Ми вибираємо з лісу свіжозаселені дерева, і таким чином ми намагаємося боротися із ростом чисельності шкідника. 

– Чим загрожує ця проблема, якщо її не вирішувати?

– Вона вирішується, якщо не допускати нашестя. Всихання лісових насаджень – це циклічні явища регіонального чи суцільного характеру. Важче з ялиною, тому що площа насаджень її не велика. А сосна, я думаю, повинна залишитися, якщо ми вчасно будемо проводити оперативні санітарно-оздоровчі заходи. Зрозуміло, що певна частина насаджень загине. Середня загроза пошкоджень – близько 6% від лісопокритої площі. На даному етапі найбільше загроз – у ялини. Торік суцільними санітарними зрубами було зрубано 2700 га насаджень (більше на Житомирщині). Станом на сьогодні суцільними рубками пройдено 1200 га. Прогнозувати важко. До вирішення питання ми підключили науковців, вони вивчають причини, орієнтують нас на заходи по боротьбі зі шкідниками, і ми їх застосовуємо. 

 Оксана МИКОЛЮК, Видавничий Дім «Еко-Інформ»