Для них закони не писані

Не зважаючи на численні публікації, скарги місцевих жителів та звернення природоохоронних організацій, ТзОВ «Яблуневий дар» продовжує забруднювати навколишнє середовище. Складається враження, що на це підприємство закони України не розповсюджуються.

- Підпишіться ось тут, – показав головний спеціаліст Держкомзему Тарас Грица, розклавши документи на капоті автомобіля.

Він приїхав перевіряти скаргу ПП «МІКо» – законних орендарів колгоспного саду в м. Городок, але на територію ділянки потрапити не зміг. Коло паркану, поправляючи кийки, ходить охорона ТзОВ «Яблуневий дар». Із території «Яблуневого дару» на ділянку переходять робітники, заїжджає бетономішалка.

Містери Ніхто

Колгоспного саду більше не існує. Він зрізаний, дерева звалені в стороні. На землях сільськогосподарського призначення здійснюють будівництво, заливають фундамент.

Міська рада відверто ігнорує перевірку Держкомзему. Представник міської ради, який зобов’язаний бути на перевірці, просто відмовився їхати.

Починаю фотографувати будівництво. До паркану підбігає охорона.

- Тут не можна знімати.

- Чому?

- Ви знімаєте приватну територію.

- Я журналіст. Моє прізвище Якушев. А це ваша територія? Охоронці мовчать.

- Ви – охорона «Яблуневого дару»?

- Так.

- Ви охороняєте цю територію?

- Так.

- Але територія не належить «Яблуневому дару»?

- Я вам не можу сказати. Зараз приїде начальство, воно вам пояснить.

Начальство з’явилося за 20 хвилин. З іномарки вийшли двоє чоловіків.

- Це ті пани, з якими я маю поспілкуватися? – запитав я в охоронця.

- Так, – відповів він.

Я підійшов до «начальства», але пани побачили диктофон…

- Це навіщо?

- Хочу взяти у вас коментар.

- Ми коментарів не даємо.

- Але ви ж представники забудовника?

- Ні, ми до будови відношення не маємо. Ми від «Яблуневого дару».

- То скажіть мені, що це за червона смердюча рідина витікає з території «Яблуневого дару»?

- Ми не зобов’язані.

- А можу я подивитися на ваші документи?

- Ні.

- То може ви і не з «Яблуневого дару»?

- Може.

Перевірка завершена, протокол складений. Але ймовірність, що будівництво буде зупинене, невелика. Не зважаючи на численні скарги орендарів, у яких цю землю відібрали, та рішення суду на їх користь, будівництво відбувається повним ходом.

Через місяць Львівська обласна СЕС зреагувала на лист організації «Екологія – Право – Людина» та приїхала у Городок з перевіркою. Людина, яка приїхала з перевіркою, казала, що не попереджала підприємство про перевірку, але у цей день на підприємстві було тихо. Жодних незаконних скидів не відбувалося. Дивно лише, що ні пресу, ні представників екологічної організації «Екологія – Право – Людина» на територію заводу не впустили.
Директор «Яблуневого дару», який нещодавно був призначений на цю посаду, проводжав перевіряльницю за територію.

- Ми збираємося побудувати очисні споруди, – повідомив він.

- Це не на тих землях, де був колгоспний сад? – запитав я.

- Так, на цих.

- Але хіба ж це ваші землі? Я знаю, що їх перепродали фірмі «Загторгсервіс». Це ваша фірма?

- Так, наша.

Отже, директор фактично підтвердив, що посадові особи ТзОВ «Яблуневий дар» розробили схему захоплення земель, які перебувають в оренді у ПП «МІКо».
Цікаво, чи візьмуть правоохоронні органи цю заяву до уваги? Навряд чи. Практика показує, що на місцевому рівні на порушення представників «Яблуневого дару» звикли закривати очі.
Ось, наприклад, під час відкритого засідання в головного лікаря СЕС Львівської області, представники Городоцької СЕС запевняли, що порушень зі сторони «Яблуневого дару» немає.

- Нічого «Яблуневий дар» не зливає ні в яке озеро. Там немає озера. Головний лікар, пан Павлів, який в цей момент розглядав надані журналістами фотографії забрудненого озера, підняв голову і здивовано подивився на колег із городоччини.

А ось ще один приклад: Господарський суд Львівської області. Суддя Гоменюк оголошує: «Час наступного засідання отримаєте ухвалою».

За деякий час орендарі, які відстоюють у суді своє право на землі колишнього колгоспного саду, про які йшлося вище, отримують від суду листа. Із того листа вони довідуються, що відбулося засідання, на якому прийнято рішення не на їх користь. Повідомлення про це засідання вони отримують вже після того, як засідання відбулося.
Жодних порушень немає, все добре, а якщо хтось порушує, то це незрозуміло хто. Хто завгодно, але не «Яблуневий дар». Саме такої лінії поведінки притримується підприємство, про яке журнал «Кримінальне чтиво.Захід» друкує вже третю публікацію.

Півроку назад журнал розпочав власне розслідування діяльності ТзОВ «Яблуневий Дар», маючи у розпорядженні факти, що свідчили про незаконні махінації Городоцької РДА щодо землі колишнього колгоспного саду, та відомості про забруднення заводом навколишнього середовища.

У цьому числі журналу ми розповімо про невідповідності, які виявили разом з юристами МБО «Екологія-Право-Людина» у документах, які обумовлюють та реґламентують роботу ТзОВ «Яблуневий дар».

Далі жодних емоцій. Тільки документи…

Викиди у повітря

Мешканці ближніх до заводу вулиць кілька років скаржилися на попіл, яким засипає їхні помешкання сушарка «Яблуневого дару». Викиди в атмосферу це підприємство здійснює згідно з Дозволом на викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами № 4620910100-2 від 17.09.07 р., виданого Мінприроди терміном на 10 років (до 17.09.17 р.).
Як вбачається з листа Львівської облдержадміністрації від 17.10.11 р., такий дозвіл виданий при відсутності позитивного висновку СЕС на документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, необхідного для отримання такого Дозволу. Разом з тим у самому Дозволі зазначається, що такий висновок надано СЕС Городоцького р-ну.

Для з’ясування цієї обставини організацією «Екологія-Право-Людина» було надіслано інформаційний запит до Городоцької районної СЕС, у задоволенні якого їй було відмовлено. Для відновлення конституційного права на інформацію екологічна організація звернулася зі скаргою до прокуратури Городоцького району на дії Головного лікаря району. Прокуратура району не побачила у такій відмові порушення законодавства.

Під час телефонної розмови з юристом організації «Екологія – Право – Людина» лікар Городоцької районної СЕС повідомила, що СЕС має письмове клопотання ТзОВ «Яблуневий дар» про ненадання інформації, що стосується їх діяльності.

Порушення зафіксовано і Львівською обласною СЕС при здійсненні нею перевірки ТзОВ «Яблуневий Дар». У винесеному нею приписі № 5478/01, зобов’язано розробити у ліцензованій організації документи, в яких мають обґрунтовуватися обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та надати їх на експертизу СЕС. Така вимога припису незрозуміла, оскільки позитивний висновок СЕС входить до переліку документів, які підприємство повинно подати при зверненні в органи Мінприроди за отриманням Дозволу на викиди. У нашому випадку такий дозвіл вже виданий. І швидше за все з порушенням процедури.

Несанкціоновані скиди

Із листа Управління ОНПС у Львівській області від 04.01.12 р. відомо, що Управління не видавало ТзОВ «Яблуневий Дар» дозволу на спецводокористування. До 31.12.11 року скиди підприємство здійснювало на підставі Дозволу на скид стічних вод № 3267 від 01.10.11 року. У цьому ж дозволі передбачено, що підприємство має отримати новий дозвіл на 2012 рік до 01.11.11 р. «Львівводоканал» повідомив МБО «Екологія –Право – Людина», що станом на квітень 2012 року ТзОВ «Яблуневий дар» не має дозволу на скид стічних вод.
Воду ТзОВ «Яблуневий дар» отримує від «Городоцького водоканального господарства» у розмірі 13818 метрів кубічних на місяць.

За даними, що містяться на сайті, «Яблуневий дар» переробляє близько 150 000 тон яблук на рік, а, відповідно – 410 тон на день. Виходить що на обробку 1 тони яблук підприємство витрачає лише 33,7 літра види. Отже, щоб, наприклад, помити 1 кг. яблук підприємство виділяє 0,033 літра. Це менше ніж 50 грам!

Можна зробити два висновки: або фрукти відправляють на переробку, не миючи, або підприємство бере воду з іншого джерела.

Головний інженер підприємства стверджує, що «Яблуневий дар» використовує технологічну воду, тобто воду, яку отримує у процесі переробки продукції.
«Яблука ж самі майже повність складаються з води», – каже він.

Яблука миють водою із самих же яблук і цієї води вистачає? За такий винахід треба давати Нобелівську премію!

Та з премією не будемо поспішати.

2009 року екологічна інспекція зафіксувала порушення екологічного законодавства зі сторони ТзОВ «Яблуневий дар». За самовільний видобуток прісних підземних вод в м. Городок товариству пред’явлено претензію на суму 95 тис. 46 грн.

Ось де ТзОВ брало воду три роки тому. Можливо бере там і зараз! Перевірити це неможливо. Журналістів та незалежні екологічні організації на підприємство не допускають.

Не зважаючи на всі наведені факти, перевірки порушень не знаходять.

Отже, можна констатувати факт утворення в Україні незалежної ні від кого держави з назвою «Яблуневий дар».