Надприбуток за рахунок порушення екологічних норм

Проблема утилізації побутових і промислових відходів надзвичайно актуальна для Львова та Львівської області. Тут вже більше 40 років функціонує Грибовицьке сміттєзвалище, на яке вивезли 50 млн. м³ сміття. Сміттєзвалище розташоване в 10 км від Львова і входить до переліку 100 екологічно найнебезпечніших об'єктів України. Однак у доповіді йдеться про менш відомий, але теж достатньо небезпечний об'єкт на території Львівської області — підприємство ТОВ «Яблуневий дар».

На його прикладі можна розкрити схему, за якою, імовірно, працюють і деякі інші підприємства України, що отримують значні прибутки не тільки завдяки успішно поставленій роботі, але і через злісне та свідоме порушення екологічних норм, отруєння навколишнього середовища.

            ТОВ «Яблуневий дар» є найбільшим в Україні підприємством, що переробляє фрукти. Воно займає 55 % українського ринку та входить до десятки найпотужніших переробників Європи. В той же час підприємство працює, не маючи власних очисних споруд.

            Згідно з договором відходи має утилізувати львівський водоканал. Отже, підприємство, яке розташоване на відстані 28 км від Львова, цистернами возить туди відходи. Якусь їх частину, безумовно, транспортують. Це підтверджують протоколи, складені представниками правоохоронних органів, про несанкціоноване зливання стічних вод у каналізацію, але основну масу скидають просто у меліоративну канаву за підприємством. Під парканом ТОВ «Яблуневий дар» прокопані рви, по яких прямо на дорогу виливають гарячі відходи. З дороги вони стікають в озеро, а далі по меліоративній канаві течуть у річку Верещиця, яка живить навколишні озера (рис 2).

Санітарна зона підприємства менше, ніж передбачають екологічні норми, і розташована впритул до житлових будинків.

            ТОВ «Яблуневий дар»  має сушарню яблучної макухи, чад від якої випадає на місто Городок чорною сажею. Підприємство працює цілодобово, і на ранок подвір'я та присадибні ділянки навколишніх будинків буквально засипані нею.

Діти, що живуть у будинках біля підприємства, часто страждають на легеневі захворювання.

            ТОВ «Яблуневий дар» працює і у нічну зміну — виготовляє залізну тару, дробить деревину на стружку для паливних брикетів. Оскільки дієва звукоізоляція відсутня, підприємство створює значний шумовий фон.

            Підприємство розширюється, забудовуючи землі сільськогосподарського призначення. Керівництво ТОВ «Яблуневий дар» незаконно захопило землю колишнього колгоспного саду, що межує з виробництвом. На цій територій знищено всі дерева.

Підприємство систематично порушує природоохоронне законодавство. В 2008 р. ТОВ «Яблуневий дар» планувало будувати переробний цех у Закарпатті, безпосередньо біля «Долини нарцисів», що загрожувало унікальному заповіднику знищенням. Цей намір викликав масові протести місцевого населення. В 2009 р. екологічна інспекція зафіксувала самовільний видобуток прісних підземних вод у м. Городок та пред'явила підприємству претензію на суму 95 тис. 46 грн.  Але з 2010 р. районна та обласна СЕС та інші контролювальні служби жодного разу не знайшли у роботі підприємства істотних порушень.

Ось текст із місцевої газети: «ТОВ “Яблуневий Дар” вразило гостей об'ємністю та розмахом виробництва. Його керівник Тарас Барщовський не без гордості зауважив, що тут виготовляють тільки натуральний продукт. Виробляючи концентровані соки та фруктові пюре для дитячого харчування, підприємство має надійні шляхи збуту своєї продукції,  80 % якої експортують за кордон. Тут діє закритий цикл виробництва. Все, що залишається від виробництва соків, висушують, пресують і формують біопаливні гранули, якими опалюють власні приміщення».

            А між тим, до природоохоронних структур весь час надходять чисельні колективні скарги мешканців сусідніх з виробництвом вулиць, оскільки збільшується кількість захворювань серед дитячого населення. Згідно з довідкою про  роботу  медичних  установ  Городоцького  району,  за   дев'ять  місяців 2010 р. показник  захворюваності склав 940,5 на 1 000 дитячого населення, а за той же період 2011 р. —  1131,8. На жаль, районна та обласна влади ігнорують проблеми.

            Зрозуміло, що сліпота природоохоронних структур Городоцького району та Львівської області не є випадковою. Чому підприємство відмовляється будувати очисні споруди, споряджати фільтрами трубу сушарки та встановлювати шумопоглинальні бар'єри? Відповідь очевидна: впливати на тих, хто перевіряє, набагато дешевше, ніж працювати з дотримуванням встановлених законодавством норм. Така стратегія дозволяє економити на утилізації відходів та отримувати надприбутки.

Якушев В. В., журнал «Кримінальне Чтиво. Захід»,  Львів, Україна

Хороз М. В., Городок, Львівська обл., Україна