Рубати за законом чи по совісті?

«Законодавство, що регулює рубки в Україні треба міняти, причому не косметично, а кардинально й чим скоріше, тем краще», - до такого висновку дійшли експерти Світового банку (Програма ENPI-FLEG), проаналізувавши законодавство щодо порядку і правил рубок, яким керуються українські лісівники у своїй повсякденній роботі.

Чому де-юре законні та ще й «спрямовані на оздоровлення лісів» рубки, де-факто мають комерційну спрямованість і погіршують стан лісу? Чому коли люди звертаються до контролюючих органів на захист свого лісу, виявляється, що дії лісорубів, які на думку громадян є алогічними й аморальними, – документально законні?! Відповіді – у доповіді «Рубки лісу в Україні: практика, теорія, проблеми» (http://www.lesovod.org.ua/node/8402) (коротка версія дослідження).

У радянські часи основними видами лісозаготовок були рубки головного користування. Їх основне призначення – отримання якісної ділової деревини. Вони плануються виключно лісоупорядними організаціями, доцільність їх проведення доволі ретельно перевіряється як різними підрозділами самого лісового відомства, так і природоохоронними органами. Щодо цих рубок (як і рубок догляду й освітлення - ред) у авторів доповіді питань практично не виникає, але їх дуже турбує, що доля рубок головного користування у загальному обсязі лісозаготівлі відчутно впала.

А от ріст обсягів цілого ряду рубок, які мають покращувати стан лісу, консультантів СБ відчутно турбує. Аналіз площ рубок за останні сім років показав особливу «любов» лісопідприємств до трьох видів рубок: вибіркових санітарних, лісовідновних та суцільних санітарних. Якщо рекомендації лісовпорядників щодо площі кожної з цих рубок узяти за 100%, то побачимо, що на місцях ці плани збільшили у рази. І у відсотках до рекомендованого ці рубки насправді склали (середні дані по країні):

            вибіркові санітарні – 271%

            лісовідновні  – 230%

            суцільних санітарні – 315%

Подивимось на ситуацію пильніше на прикладі вибіркових санітарних рубок (ВСР), які призначені для того, щоб «вибрати» нездорові та неякісні дерева. Народ же чомусь скаржиться що насправді вирубаються накращі дерева.

В Україні рівень заготовки деревини в ході ВСР стабільно високий: перевищує 2 млн.кбм у рік. Найбільше «дивним» є те, що він у два й більше рази перевищує рівень заготовки при рубках догляду.

Найбільші обсяги деревини при ВСР у рівнинній частині України в насадженнях з перевагою сосни й дуба. У гірських регіонах вибіркові санітарні рубки поширені менше, що, очевидно, пояснюється високою собівартістю їх проведення. У цілому, наведений аналіз практики проведення ВСР дозволяє прийти до наступних висновків:

1. У переважній більшості випадків вибіркові санітарні рубки проводяться не обґрунтоване з погляду лісової науки

2. Їхнє проведення перешкоджає збереженню й відновленню біологічної різноманітності лісів

3. Законодавчо затверджена процедура планування й проведення ВСР створює ідеальні умови для їхньої трансформації в так звані пошукові рубки, націлені на заготовку кращих дерев

4. Контроль за проведенням ВСР практично неможливий у зв'язку з тим, що строк між їхнім призначенням і проведенням мінімальний, площі дуже великі, а заготовки низько інтенсивні й безсистемно розміщені по території

Дана ситуація цілком визначена законодавчою базою, яка регулює рубки. Фактично в насадженнях старше 40 років ВСР – основний, а старше 60 років – єдиний захід «формування й оздоровлення лісів» в арсеналі українських лісівників. Вибіркові санітарні рубки є узаконеним способом здійснення «дрібних розкрадань деревини, в особливо великих розмірах», або здійснення комерційних заготовок в інтересах лісокористувача, але на шкоду лісу. Тому теорія й практика проведення як ВСР, так й усіх інших видів рубок повинна стати предметом всебічного аналізу й обговорення.

Усі наведені аргументи (як щодо окремих видів рубок так системи рубок в цілому) підводять до єдиного висновку: законодавство, що регулює рубки треба міняти, причому не косметично, а кардинально й чим скоріше, тем краще.

Днями представники програми ENPI-FLEG зустрілися з новим керівництвом Державної агенції лісових ресурсів (створена у ході адмінреформи на базі Держкомлісгоспу) і передали йому свої рекомендації щодо вирішення цілої низки проблем лісового господарства України. Чи буде почута думка експертів, чи почнеться реформа лісової галузі, про яку давно говорять спеціалісти – побачимо вже незабаром.

Прес-служба ЕкоПраво-Київ

КЕПУ