Місто на каналізаційному вулкані

Сморід, який охоплює при певному напрямку вітру більшу частину Лівобережжя столиці, — лише дещиця неприємностей, які приносить і ще може принести Бортницька станція аерації (БСА). Тим більше що з настанням нинішньої весни дедалі частіше говорять про ймовірність підтоплення в районі єдиної в столиці станції аерації, у результаті чого каналізаційні стоки можуть потрапити в Дніпро.

На жаль, керівництво АК «Київводоканал», у підпорядкуванні якого перебуває Бортницька станція аерації, так і не знайшло чи то часу, чи то можливості (а може, не хотіло знайти) санкціонувати спілкування журналіста з начальником БСА. Чи не тому, що серед заявлених питань було й таке неприємне, як наполегливі чутки про те, що весняне водопілля — чудовий привід «викинути» всі наявні в необмеженій кількості нечистоти Бортницької станції за її межі? Все одно, мовляв, спишуть на паводок...

Що ж, за браком «гербових паперів», працюватимемо з простими. Звернімося до «першоджерел». От, наприклад, яку інформацію про функціонування і технологічний стан Бортницької станції аерації можна знайти на сайті «Київводаканалу»: «Концентрація забруднень у стоках перебувала на високому рівні, що пояснюється тенденцією останніх років до концентрування стічних вод при загальному зменшенні водопостачання і відведення. У деякі дні перевищення норми забруднень становило до 300%. Це призводить до збільшення доз мулу в аеротенках і загального погіршення якості біологічної очистки. Відбувається постійне збільшення в очищеній воді концентрації завислих речовин, азоту амонійного і фосфатів. Наявні споруди працюють на межі…»

А це — рядки з прес-релізу з підписом «громадська приймальня»: «Щодоби на станції створюється не менш як 12 тис. куб. м осадів із вологістю 99%. Мулові поля БСА (загальною площею 272 га) переповнені осадом. Обсяги осадів, накопичених на полях, перевищують їхній проектний обсяг більш ніж утричі і на сьогодні фактично становлять понад 8 млн. куб. м... «Київводоканал» змушений зробити останнє попередження — місто сидить на пороховій діжці, причому час до вибуху обчислюється фактично місяцями й тижнями. Це проблема не тільки водоканалу і столиці, а й України в цілому, оскільки три чверті населення країни користується водою з Дніпра нижче за течією», — підкреслив голова правління Ярослав Філатов».

І в правоохоронних органів є претензії до БСА. Згідно з інформацією прес-служби столичної прокуратури, станція експлуатується з 1965 року, її очисні споруди технічно й морально застаріли і потребують істотного оновлення та реконструкції. Оскільки осадів з мулових майданчиків практично не вивозили, їхній фактичний обсяг як мінімум, у 2,5—3 рази перевищує проектні показники... Прокуратура Києва направила подання в Київську адміністрацію з вимогою забезпечити належне і безперебійне фінансування першочергових робіт із реконструкції очисних споруд БСА.

Після ознайомлення з офіційними джерелами інформації виникає природне запитання: якщо навіть без значних екологічних «потрясінь» Бортницька станція ледь справляється зі своїми обов’язками, то яких сюрпризів чекати від неї під час потужного весняного паводка? Добре, що цією проблемою перейнялися і депутати Київради від Блоку Віталія Кличка. Їм у лютому нинішнього року вдалося зібрати й провести на БСА кількох журналістів. Від начальника Бортницької станції аерації Володимира Бражника та інших фахівців представникам ЗМІ довелося почути дуже невтішну інформацію: ситуація тут критична (станція складається з трьох блоків очистки, які потребують модернізації. Щоб якось збільшити площі мулових полів, тут просто нарощували борти дамби. Минулого року дамбу прорвало і без водопілля, і на ближні сільгоспполя вилилися тонни специфічного «сюрпризу»...). Зрозуміло, що за такого стану справ нинішній весняний паводок може не залишити жодного шансу тутешній дамбі. Виходить, цілком реально те, що її прорве. І тоді, схоже, запитання «куди потечуть фекалії?» — суто риторичне. І ще один нюанс: журналісти, котрі побували на БСА, звернули увагу на те, що при зовнішній відкритості і сприянні адміністрації станції, показали їм аж ніяк не все.

Втім, у «Київводоканалі» виключають можливість прориву дамби. Відповідно до численних повідомлень інформагентств із посиланням на прес-службу Київської міськадміністрації (КМДА), головний інженер ВАТ «АК «Київводоканал» Анатолій Ковалишин на розширеному засіданні колегії заявив, що побоювання щодо можливого прориву дамби БСА безпідставні. «Що стосується основного майданчика БСА, на якому розміщені технологічні споруди очистки стічних вод і обробки осадів, то він розташований на абсолютних позначках від 98,5 до 103,5 м. за Балтійською системою (БС), що унеможливлює його підтоплення. А що ж до мулових полів, то вони розташовані на відстані 25—30 км від Дніпра, на позначці 120 метрів БС, тому під час можливого паводка вода з річки не потрапить на мулові поля станції. Підкреслюю, що вода від снігу, накопиченого на майданчиках БСА, відводиться через спеціальні дренажні системи і надходить для очищення на споруди станції, які перебувають у стабільному робочому стані. Таким чином, побоювання щодо можливого прориву дамб БСА безпідставні», — сказав Анатолій Ковалишин.

Надбанням гласності стала також інформація про те, що перший заступник глави КМДА Анатолій Голубченко повідомив про розробку техніко-економічного обгрунтування комплексної реконструкції БСА. За його словами, слід завершити розробку відповідного проекту. Розроблено і проект зміцнення дамб мулових полів вартістю 190 млн. грн., що дасть змогу подовжити їхнє функціонування ще на три-чотири роки.

«Можливий паводок у Києві не загрожує Бортницькій станції аерації», — сказав на брифінгу перший заступник начальника головного управління з питань надзвичайних ситуацій Іван Гаврилюк. За його словами, БСА паводок не загрожує тому, що станція розташована на три метри вище від критичної точки для початку паводка, що становить 715 см. Це ж підтверджують і фахівці відділу математичного моделювання навколишнього середовища Інституту проблем математичних машин і систем НАН України: «Усі споруди БСА, на якій очищуються стоки міської каналізації, розташовані значно вище від потенційного підйому води, тому затоплені не будуть. Це не знімає з міської влади обов’язку проводити ревізії технічного стану станції та необхідні ремонтні роботи для уникнення проривів на БСА, не пов’язаних із затопленням».

Проте захисники природи не перестають бити на сполох. Деякі з них уже давно називають станцію аерації не інакше як «апокаліпсичною». А якщо до звичайних її проблем додасться ще й потужний паводок? Куди подітися в такому разі жителям Осокорків, Позняків, Харківського масиву, якщо з одного боку розіллється Дніпро, а з іншого — «розлив» Бортницької станції?

За інформацією фахівців Мінприроди, у басейні Дніпра вже знищено близько 80% природних екосистем. Тільки в Київській області зникло понад 20 видів наземних ссавців і 30 видів рослин. Український науково-дослідний інститут водогосподарсько-екологічних проблем попереджає, що за останні 40 років швидкість течії Дніпра зменшилася більш як у 30 разів. На думку вчених, це свідчить про аномалію водних ресурсів через бездумну людську діяльність. А за даними Державного управління охорони навколишнього природного середовища, рівень водоносного горизонту, що забезпечує потреби населення в питній воді, у столиці та пристоличних районах зменшується приблизно на метр у рік. При тому, що в мегаполісі є близько тисячі артезіанських свердловин, дозвіл на користування підземними водами мають тільки близько десятка підприємств. Згідно з інформацією «Київводоканалу», поки що компанія тримає ситуацію з питною водою під контролем.

Ясно, що збільшення обсягу відстійників Бортницької станції аерації як за рахунок розширення їхніх площ, так і шляхом нарощування висоти дамби не забезпечить нормальної роботи каналізаційної системи Києва. Мулові поля практично не звільняються від осаду. Коли ж стоки «виходять з берегів», дамбу або підсипають, або ліквідують черговий прорив. За такого стану справ столиця взагалі може захлинутися відходами. «Косметичні» ремонти станції у вигляді часткової заміни обладнання для кращого очищення стоків тільки відтягують можливість реальної небезпеки.

Відомо, що в останні дні перебування в статусі прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко Кабмін виділив Києву 500 млн. грн. на ремонт каналізації і колекторів. Зокрема, 9,8 млн. грн. призначено для вдосконалення процесу видалення органічних сполук та підвищення енергетичної ефективності БСА. Понад 16 млн. грн. призначено для реконструкції споруд очистки стічних каналізаційних вод та будівництва технологічної лінії з обробки та утилізації осадів БСА, 23,6 млн. — на дамбову реконструкцію мулових полів станції. Тим часом фахівці в один голос стверджують, що мегаполісу необхідно змінювати всю систему роботи з каналізаційними стоками. Потрібна не одна станція аерації, а кілька. Допотопну технологію давно слід замінити на сучасну, щоб з очисних споруд у Дніпро надходили якісно очищені стоки. Тоді, можливо, при наближенні весняних паводків жителям лівого берега, та й усім киянам буде спокійніше.

Надія ГОЦУЄНКО, Дзеркало тижня № 12 (792) 27 березня — 2 квітня 2010 р.