У гонитві за енергією вітру

За останні два роки більше двадцяти інвесторів заявили про свої плани на будівництво вітроелектростанцій в Україні. Новий закон про електроенергетику стимулює розвиток альтернативної енергетики, проте вирішити всі проблеми не вдалося.

Нинішнє законодавство дозволяє виробникам продавати всю вироблену енергію споживачам за ринковими цінами, але і встановило обов'язок держави купувати електрику, що отримується з альтернативних джерел, в повному об'ємі за принадно високою ціною, що отримала назву «зелений» тариф.

Необхідно зазначити, що система «зелених» тарифів використовується у всьому світі і на практиці довела свою ефективність в країнах ЄС. Тому за основу українського механізму розробники взяли німецьке законодавство. Ціна вираховується шляхом множення тарифу для споживачів другого класу (58,46 коп.) на  коефіцієнт, величина якого залежить не лише від джерела енергії, але в окремих випадках  і від потужностей виробництва. В результаті, ніж дорожче використовувана технологія і потужніше електроустановка - тим більше високу ставку отримає її власник. Наприклад, для тих підприємств, де встановлені вітрові турбіни потужністю менше 2 МВт,  «зелений» тариф обчислюватиметься виходячи з коефіцієнта 1,2-1,4. ВЕС, які володіють потужністю більше 2 МВт, відповідно, отримають вищу ставку - в 2,1 рази що перевищує тариф для другого класу споживачів.

Тариф надійно захищений і від коливань курсу. Законодавець зафіксував нижню планку в євро по курсу на 1 січня 2009 року. Наприклад, у вересні 2009 року ВЕС України отримували 1,27 грн. за 1 кВт/год. Сьогодні за рахунок коливань курсу їх ставка вища на 1 коп. за кожен проданий кіловат. Завдяки цьому механізму інвестор вже сьогодні зможе прогнозувати свій прибуток на декілька років вперед, не побоюючись валютних коливань.

Зрозуміло, що дохід інвестора залежатиме не лише від ціни, по якій продаватиметься «зелена» електрика, але і від кількості виробленої електроенергії. Ключовими чинниками тут є середня швидкість вітру на висоті вітрової турбіни і термін життя останньою. Орієнтовні об'єми вироблюваної електроенергії з розрахунку на 1 МВт встановленої потужності, що заявляються українськими девелоперами, складають від 2,5 до 4,3 млн. кВт/год в рік.

Крім того, інвестор, що рішив запустити ВЕС в Україні, отримає бонус у вигляді додаткового джерела доходу, яким може послужити використання механізмів Кіотського протоколу. Підраховано, що 1 МВт встановленої потужності ВЕС за 1 рік роботи скоротить викиди СО2 в атмосферу в середньому на 2,2-2,5 тис. тонн. Це дасть право власникові на здобуття 220-250 тис. одиниць скорочення викидів (ОСВ) для подальшого продажу на європейському ринку. Відзначимо, що ціна на одну ОСВ зараз вагається від 7 до 11 євро.

Проте, для того, щоб отримати такі ОСВ, ВЕС перш за все повинна пройти реєстрацію як проект «Спільного впровадження» (СВ) згідно ст. 6 Кіотського протоколу, подавши необхідні документи в Національне агентство екологічних інвестицій. З реєстрацією, втім, слід поквапитися, оскільки дія такого механізму на сьогоднішній день передбачено лише до 2012 року. Доля проектів СВ після 2012 року вирішиться ближче до кінця 2010-го, і тому для залучення «зелених» інвестицій український уряд надає інвесторам можливість отримати вуглецеві одиниці за 2013-2020 роки авансом вже зараз. Для цього власник ВЕС повинен всього лише зареєструвати свій проект, досягти скорочень викидів до кінця 2012-го і узяти на себе зобов'язання продовжувати реалізацію проекту згідно поданої документації. За даними Комітету із спостереження за спільним впровадженням, поки лише один проект вітроенергетики подав документи на реєстрацію як проект СВ в Україні, тоді як в сусідніх країнах Східної Європи таких проектів близько двадцяти.

За даними Infrastructure Journal, за 2009 рік були підписані угоди по фінансуванню близько 70 європейських проектів по будівництву ВЕС (у 2008 році їх було більше - близько 90). І 5 з них будуть реалізовані в Східній Європі (проти 13 в 2008 році). В даний момент ще близько 14 проектів в Східній Європі (не рахуючи українських) знаходяться на різних стадіях реалізації. Лідерство в гонці між нашими сусідами по праву належить Польщі.

Скільки це коштує

За даними Bloomberg New Energy Finance за 2009 рік, ціна вітрових турбін складає близько 70-80% від всієї вартості проекту. З розрахунку на 1 МВт встановленої потужності ціна на турбіну в 2009 році в середньому складала від 1 до 1,3 млн. євро. Середня ціна за установку 1 МВт склала близько 150-250 тис. євро. І це ще далеко не всі витрати, з якими можна зіткнутися при будівництві ВЕС. В цілому ж в 2009 році 1 МВт встановленої потужності зі всіма витратами обходився європейським компаніям в 1,6-1,7 млн. євро. Намагаючись застосувати ці цифри до України, варто пам'ятати, що за даними експертів, виробники часто збільшують ціни на турбіни для східноєвропейських країн на 15-25%.

Зрозуміло, що взяти на себе такі витрати може (і хоче) далеко не кожен девелопер, адже простіше розділити цю ношу з інвесторами і отримати позику. Не дивлячись на кризу, головним джерелом фінансування ВЕС як і раніше залишилися банки, але умови отримання кредитних коштів істотно ускладнилися. Мінімальна необхідна частина власних коштів, яку власник повинен був вкласти в проект, на вимогу банків виросла з 20 до 30%. Окрім цього, природно, підвищилися ставки по кредитах. Недоступність і дорожнеча позикових грошових коштів привела до того, що на зміну обережним комерційним банкам поступово приходять міжнародні фінансові інституції. Учасниками багатьох східноєвропейських проектів стали ЄБРР (Європейський банк реконструкції та розвитку), ЄІБ (Європейський інвестиційний банк) і МФК (Міжнародна фінансова корпорація). В деяких випадках  ці організації надавали до 80% від загальної суми фінансування.

Точні цифри прибутковості вітроенергетичних проектів легко підрахувати, склавши просте рівняння: з одного боку - прибуток, отриманий від продажів виробленої електроенергії і дохід від використання механізмів Кіотського протоколу, а з іншої - витрати на будівництво і обслуговування ВЕС.

Віталій Радченко, Тетяна Будякова, Інна Саакова, "ДЄЛО"