Волинь… для зубрів

Найбільший рослиноїдний ссавець Європи, що вважається одним з пріоритетних видів щодо збереження для прийдешніх поколінь потребує неабиякої уваги.

Проблема відновлення зубрів – одна з найбільш актуальних у охороні тваринного світу сьогодення. Ці величні тварини для своєї життєдіяльності вимагають значних природних ресурсів, як просторових, кормових так і захисних. Проте цим перелік вимог ссавця не обмежується.

На території України зубр був масовим звіром, що мав важливе значення, як об'єкт полювання, ще за часів Київської Русі, Галицько-Волинського князівства та Речі Посполитої. З візантійських джерел відомо, що племінник візантійського імператора Андронік Комнін, перебуваючи з посольством у галицького князя Ярослава Осьмомисла (ХП ст.), полював на зубрів. У 1431 р. на бенкети князівського з'їзду у Луцьку щоденно, крім лосів та кабанів поставлялось 60 зубрів. В XVI-ХVII ст. зубри зустрічалися від Дністра до Дону великими гуртами. Свідчення про це є у документах, що стосуються Брацлавського замку та Барського староства. До XVII ст. чисельність зубрів помітно зменшилася. У 1696 р. з Гетьманщини до царського двору, крім лосів, кабанів та оленів, було відіслано лише одного зубра. Найдовше зубри збереглися на Поліссі, проте до кінця XVIII ст. вони зустрічалися лише у Біловезькій Пущі, Молдавії та на Кавказі.

Вирішальним етапом громадського руху із збереження виду стало створення в 1923 р. міжнародного товариства для захисту зубра. Це сприяло збереженню велетня для людства. На грудень 2002-го чисельність світового поголів'я чистокровних зубрів складала 3079 голів, з них 1893 – у вільних і напіввільних умовах. Частка українських зубрів складала близько 20% від останньої цифри.

Планомірні роботи з реакліматизації зубра в Україні розгорнулися з 1965 року в рамках всесоюзної програми відновлення зубрів в СРСР. В тому ж році 15 голів зубра (6 самців і 9 самок), імпортованих з Біловезької Пущі було реакліматизовано на території Волинської області. Тварин випустили в Цуманському державному мисливському господарстві (Ківерцівський р-н), в угіддях Звірівського лісництва, які на той час характеризувалися значною мозаїчністю та багатою трофічною базою. Зубри успішно прижилися, нарощуючи чисельність і утворивши на середину 90-х років минулого століття досить стійку субпопуляцію, яка нараховувала до 200 голів. У подальшому відбулось поступове зменшення чисельності цього звіра. На сьогоднішній день поголів’я зубра складає близько двох десятків тварин, які концентрується в осередку випуску та на прилеглих територіях (Звірівське і Муравищанське лісництво).

Зважаючи на те, що кожний регіон нашої держави має свої особливості і можливості щодо мешкання зубрів, на Волині розробили проект регіональної програми із збереження та відновленню цих звірів. Запропонований волинянами проект враховує пропозиції робочої групи Міжнародного Союзу охорони природи з питань зубра, а також план дій щодо збереження та відновлення зубра у фауні України, вітчизняний та зарубіжний науковий доробок та відомчі матеріали мисливських та природоохоронних організацій Волинської області.

Запропонована програма базується на чинному законодавстві та відповідних рішеннях Волинської обласної ради, Ківерцівської районної ради Волинської області «Про збереження популяції зубра та інших рідкісних тварин на території району».

Полігоном для реалізації основних завдань регіональної програми має стати територія загальнозоологічного заказника місцевого значення «Зубр»(площа 4005 га) та мисливського господарства «Звірівське» (Ківерцівський район), де постійно мешкають зубри в останні роки. Визначеної території цілком достатньо для напрацювання і втілення заходів щодо відновлення та стабілізації чисельності зубрів в регіоні.

Основними завданнями програми визначено: аналіз матеріалів щодо становлення волинської субпопуляції зубра, починаючи з 1965 року; дослідження генофонду волинської субпопуляції та забезпечення мінімізації впливу інбридингу; поновлення паспортизації зубрів волинської субпопуляції; моніторинг стану субпопуляції та її демографічні особливості; забезпечення проведення попереджуючих заходів щодо виникнення епізоотій серед зубрів волинської субпопуляції; дослідження особливостей біології зубрів субпопуляції;

вивчення впливу лісогосподарської діяльності на стан субпопуляції на протязі року; визначення оптимальної чисельності зубрів в угіддях ДП «Мисливське господарство «Звірівське» в різні сезони року; розробка науково-практичних основ створення на території Волинської області зубрового розплідника регіонального значення; вдосконалення методики та підготовка спеціалістів з відлову, перетримки, транспортування та адаптації зубрів до нових угідь;

пошук в межах Волинської області нових територій, що є перспективними для випуску і мешкання зубрів.

Покращання організаційно-управлінської структури та матеріально-технічної бази збереження виду – цей напрямок є одним із пріоритетів програми.

Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства разом із Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Волинській області і користувачами «зубриних» угідь, мають створити дорадчий орган, що буде направляти і контролювати діяльність працівників, які будуть набрані з метою забезпечення реалізації програми на весь період її виконання (три роки).

Важливою складовою діяльності дорадчого органу стане контроль за використанням коштів, що отримають на розроблення програми. Передбачається, що це будуть цільові надходження з Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, кошти місцевого бюджету, безповоротна фінансова допомога Франкфуртського зоологічного товариства (Німеччина) та інших природоохоронних організацій.

За розрахунками фахівців, реалізація трирічної програми обійдеться від 1,5 до 2 мільйонів гривень.

Тільки за умов довгострокового і стабільного бюджетного фінансування (кошти, мають бути надані регіонам, де мешкають зубри та відповідно розподілені між організаціями, що опікуються питаннями збереження та утримання цих тварин) та поєднання зусиль всіх зацікавлених сторін: владних структур різного рівня, природоохоронних організацій, науковців, практиків лісового та мисливського господарств, громадськості, ми зможемо зберегти зубра – могутнього і величного мешканця волинських лісів.

Микола Клєстов, кандидат біологічних наук, директор приватного природоохоронного підприємства «Київський созологічний центр»

КЕПУ