Чому альтернативна енергетика не може отримати обіцяні пільги?

Стимулювати розвиток альтернативної енергетики, принаймні податковими преференціями, і в Уряді, і у Верховній Раді обіцяють ще з початку року. Для цього навіть ухвалили Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України відносно стимулювання заходів щодо енергозбереження», за яким виробники енергії з альтернативних джерел повинні отримати податкові пільги, а саме акцизний збір по нульовій ставці - для виробників біопалива, звільнення від сплати ввізного мита і ПДВ операції з імпорту техніки і устаткування до 1 січня 2019 року і звільнення від оподаткування прибутку строком на 10 років з 1 січня 2010 року.

Проте не платити з 1 січня 2010 податок на прибуток у виробництві енергії з альтернативних джерел, принаймні для виробників устаткування, місія просто нездійсненна, розповідає Олег Кобзар, фахівець з фінансів ВАТ «Квазар», яке виробляє сонячні модулі. Адже таку пільгу може отримати лише підприємство, яке попало в спеціальний Державний реєстр. Проте, аби попасти туди, потрібно пройти відповідну експертизу Державної інспекції з енергозбереження, але інструкцію розробили лише для енергоефективних проектів. Як же провести експертизу виробникам устаткування, ніхто не знає, розповідає Олег Кобзар: «Є, наприклад, величезний завод, де стоять старі доменні печі. Так от такі підприємства можуть отримати таку експертизу, для того, щоб ввести нове устаткування і отримати на це устаткування пільги. А для таких підприємств, як ми, що безпосередньо займаються виробництвом альтернативних джерел енергії, - такої інструкції немає». Якщо до кінця року справа не зрушиться, закон фактично залишиться на папері для тих підприємств, які чиновники збиралися стимулювати. 

Якщо ж компанія таки «доб'ється» відміни податку на прибуток, то незрозуміло, як контролювати використання нею вивільнених коштів, розповідає Віталій Давій, директор компанії «Fuelalternative»: «З 1 січня 2010 біопаливні компанії мають можливість не платити податок на прибуток, але при цьому вони зобов'язані направляти прибуток на проекти, направлені на зниження собівартості продукції. Який механізм контролю за тим, що ці гроші прямуватимуть на зниження собівартості - цього ніхто не знає». Іншим «ляпом» є непродуманий механізм з імпортом устаткування. Завезти до України устаткування, не сплативши ввізного мита, або повернути ПДВ під час ввезення спеціалізованого устаткування - можна лише такому устаткуванню, якого не виробляють в Україні. Проте спеціальний реєстр такого устаткування до цих пір не існує.

Окрім податкових пільг, окремою гордістю енергетиків мали бути зелені тарифи, які повинні стимулювати генерацію електрики з поновлюваних джерел енергії. Адже затверджені в Україні ставки є одними з найвищих в Європі. Зокрема, з 1 вересня НКРЕ підвищила «зелені» тарифи на електроенергію вітроелектростанції (ВЕС) до 127 коп./кВт-година і малих гідроелектростанцій (ГЕС) до 87,08 коп./кВт-година (без ПДВ). Проте механізму реалізації, як виробникам отримати зелений тариф, не продумали, коментує Максим Сисоєв, юрист АФ «Паритет»: «Коли вже електроустановка готова і пора підключатися до електромереж, то ось ця домовленість з обленерго - як укладати договір, як компенсуються деякі витрати компаній, як передається ось це підключення на власність обленерго, ці всі питання, вони не врегульовані». В кожному випадку проблеми з обленерго індивідуальні, проте, розповідає Сисоєв: «Важливо прийти (до обленерго – ред.) з необхідними нормативними актами, показати - ось дійсно у ваших умовах ви повинні робити так і так. На яких підставах ви відмовляєте? Якщо відмовляєте, тоді пишіть у письмовій формі - і ми тоді звертатимемося до НКРЕ, на вас накладуть санкції».

Механізми і інструкції доопрацюють найближчим часом, сподіваються і юристи, і підприємці. Принаймні, певні зрушення альтернативна енергетика отримала в реаліях, проте без прописаних деталей бюрократична машина на користь поновлюваної енергетики на практиці не запрацює.

Олеся Левчук, ubr.ua