В Україні затверджено третє видання Червоної книги

Незабаром, а саме 20 серпня, має побачити світ нова Червона книга України. Цілих п’ять років Міністерство охорони навколишнього природного середовища затримувало її видання нібито через фінансові труднощі. Як уже писав Тиждень І див. № 14 (75) від 10.04.2009 І, навесні екологічні організації навіть подали на чиновників до суду, мовляв, міністерство гальмує оновлення «червоного» переліку на замовлення мисливців, які не хочуть втрачати можливість полювати на рідкісних тварин. І ось нарешті третє видання Червоної книги затверджено. Кількість видів у третій редакції порівняно з другим виданням збільшилася на 456 видів, з яких 285 видів – рослини і гриби, 171 вид – тварини. Загалом нова книга містить 826 рослин та грибів і 542 тварини. Тиждень з допомогою екологів проаналізував новий природоохоронний список.

Осетрина третьої редакції

Нарешті до Червоної книги України потрапили осетер російський та севрюга звичайна. За роки незалежності кількість цих риб зменшилася фактично на 99% (за оцінками Київського еколого-культурного центру). Проте вилов осетрових тривав до сьогодні – квота вилову становить 60 т риби на рік. Оскільки осетрова, так звана чорна, ікра коштує більш ніж $1000 за кілограм, рибалкам буде завдано мільйонних збитків. На думку екологів, саме через осетра країна так довго чекала на третю редакції Червоної книги.

На зло Верховній Раді

Відтепер Червоною книгою охоронятимуться всі без винятку види кажанів, які є в Україні: і рідкісні, і не рідкісні. Річ у тім, що відрізнити деякі схожі види кажанів під силу лише кільком фахівцям у країні. Як наслідок – виникали такі ситуації, як 2003 року в парку Київського політехнічного інституту: під час його реконструкції було знищено колонії червонокнижних кажанів. Тож, щоб уникнути винищення рідкісних тварин, довелося включити до «червоного» списку й решту його родичів. Тема кажанів активно обговорюється в Україні з початку року – тоді Верховна Рада завалила прийняття технічних поправок до міжнародної угоди «Про збереження популяцій європейських кажанів», мотивуючи це тим, що в кризовий час смішно думати про такі дрібниці.

Золота рибка

Несподіванкою для пересічних рибалок має стати те, що до нової Червоної книги потрапив золотий карась, він же карась звичайний. Раніше звична для український водоймищ риба стала рідкісною. Не плутати з іншим видом карасів – срібним. Тепер доведеться навчитися їх розрізняти, щоб не порушити закону. Золотий карась від свого срібного родича відрізняється не лише характерним, співзвучним із назвою, забарвленням луски, а й формою голови: у золотого вона має заокруглений вигляд збоку, в срібного – гоструватий. Золотий карась зникає внаслідок активного вилову і хімікати у водоймах.

Лисиця – ворог господарств

Також до нової редакції Червоної книги потрапила лисиця-корсак. Цих лисиць, як і звичайних рудих, українці цілеспрямовано відстрілювали. По-перше, тому що всі лисиці вважаються шкідниками для сільського господарства. По-друге, через гарне хутро. До речі, ще один «ворог господарства – вовк – скоро перейде з розряду зникаючих тварин до зниклих. За неофіційними даними, в країні залишилося близько тисячі вовків, проте брати їх під охорону чиновники не збираються: мисливцям не вигідно, та й імідж вовків у суспільній свідомості не найкращий.

Лось. Врятувати не вдалось

А ось лося в новій Червоній книзі не буде, хоча його поголів’я скоротилося з 14 тис. у 1991 році до 4 тис. у 2009-му. Понад те, 4 тис. – це офіційні дані, а за неофіційними лосів в Україні лишилося близько однієї тисячі. Лось – улюблений трофей українських багатіїв. Тому йому й не судилося потрапити до Червоної книги, впевнений директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко: «Думаю, була проплата з боку мисливців, щоб лось не потрапив до Червоної книги». Втім, екологам вдалося домогтися від Міністерства охорони навколишнього природного середовища заборони полювання на лося протягом двох років.

Борсуки – на вихід

Натомість в Україні відновилася популяція звичайних борсуків – цю тварину вилучили з Червоної книги у третій редакції. Борсуки розплодилися завдяки тому, що на них тривалий час не можна було полювати. Сьогодні в Україні налічується близько 20 – 25 тис. борсуків. Також з охоронного списку викреслили водяну полівку малу, бичка золотистого і бичка-рижика звичайного, джмеля звичайного та джмеля пластинчатозубого.

Герасимчук Вікторія, Український тиждень № 33-34 (93-94) за  14.08.2009 р.