Тернопіль у лайні, або “сміттєві війни” як новітня політтехнологія

Мер Тернополя Роман Заставний переконаний, що місто стало жертвою випробування нової політтехнології, яку будуть використовувати і в інших містах напередодні виборів… Відходи з міста вивозять, але “таємно”. Інакше, всі домовленості можуть зірватися...

Сміття як політичний ресурс

Тернопіль, який з 1 серпня зіткнувся з проблемою вивозу сміття, починає помалу вибиратися зі скрутного становища. Міський голова Роман Заставний запевняє, що сміття доставляють на паспортизовані полігони, однак на які саме,  вказувати відмовляється.

– Поки ми вивозимо сміття не афішуючи – все нормально. Як тільки починаємо ще десь гласно вести переговори, з’являються люди і починають нагнітати ситуацію, після чого місцева громада вже категорично поти будь-яких домовленостей, – пояснює Р. Заставний відмову повідомити, куди саме дівають побутові відходи. Лише уточнює, що сміття з міста вивозять на три полігони, є попередні домовленості з приводу ще одного.

Заставний переконаний, що насправді місто стало жертвою випробування чергової політтехнології, яку будуть використовувати і в інших містах напередодні виборів.

– Сміття вже перейшло з господарської площини у політичну, - каже він. - Це стає очевидним останнім часом, коли ми, скажімо,  домовляємося з керівництвом певного населеного пункту щодо вивозу частини сміття на їхнє паспортизоване сміттєзвалище і оплату цих послуг. Але коли, досягнувши згоди,  приїздимо, нам вже відмовляють, мотивуючи тим, що, скажімо, громада проти.

Насправді, на переконання міського голови, за такими відмовами стоять люди, які мають владу в області і на яких власне покладені обов’язки визначення місць для утилізації сміття. Мовляв, нинішня ситуація з точки зору політики вигідна як керівництву облради,  так і обладміністрації. Як зрештою й іншим політичним силам, які не представляють керівники області.

Зокрема,  Роман Заставний не виключає, що організатори сміттєвої блокади очікували, що в місті буде введено надзвичайний стан, після чого б було б порушено питання про бездіяльність мера та необхідність його заміни, також, можливо, питання бездіяльності міської ради. А там вже, прогнозує мер,  і перевибори можна оголошувати.

На чому ґрунтуються такі оцінки мера? За словами Р.Заставного, облрада позиціонує себе як помічник, але домовленості з населеними пунктами, з якими вів переговори голова облради Олексій Кайда, були одразу зірвані.

– Позиція ж обладміністрації – їдьте і домовляйтеся. Тоді як власне їхня функція – забезпечити співпрацю, – каже мер.

Він зауважив, що якби об’єднати зусилля мерії, облради та обладміністрації, проблему вже можна було б вирішити.

– Ми вивчали досвід Вінниці, де були аналогічні проблеми до наших. Там ці проблеми вирішили за 3 місяці завдяки тому, що щотижня збиралися представники трьох гілок влади і звітували про зроблену роботу. Вони працювали на спільний результат, – пояснює мер.

У Тернополі ж, виглядає, наразі спільними зусиллями “не пахне”. Чиновники різних рівнів, як і 12 років поспіль, радше заговорюють проблему, принагідно перекидаючи провину і відповідальність один на іншого, не продукуючи при цьому варіантів реального і оперативного виходу з ситуації.

Попутно окремі політ сили примудряються і попіаритися на проблемі. Чого лише був вартий пікет біля мерії, проведений 11 серпня представниками ВО “Свобода”. Ця партія у своїй передвиборчій програмі до облради обіцяла… вирішити проблему Малашівського сміттєзвалища, яке власне зараз і блокується людьми, через що місто не має куди вивозити сміття.

В даній ситуації пікет мерії навряд чи є найкращим способом втіленням своєї передвиборної обіцянки. Тим паче, що “Свобода” має найбільшу фракцію в облраді, свого голову, та й зрештою фракцію у міській раді, яку вона пікетувала.

Перспективи - власними силами

Тим часом місто помаленьку позбувається сміття, нехай і “втаємничено”. Відходи вивозять, але у деяких дворах воно ще залишається.

– Сміття ми поступово вивозили вже з 3 серпня. Якби цього не робили, то на сьогодні справді була в екологічна катастрофа. Подекуди перевізники, які здійснюють вивіз сміття, домовлялися за полігони і без нашої участі, – розповідає мер.

В. о. головного санітарного лікаря Тернополя Анатолій Поліщук підтвердив, що попри тривалі проблеми із вивозом сміття з міста, спалаху інфекційних захворювань зафіксовано не було. В санстанції стверджують, що ситуацію тримають під контролем.

Мерія ж, аби не розраховувати лише на домовленості з полігонами інших населених пунктів, вирішила створити свій власний. На сесії міської ради 21 серпня буде розглядатися питання про виділення ділянки під полігон для тимчасово вивозу сміття та будівництво сміттєпереробної станції.

Зараз розглядаються дві ділянки для цих цілей. Одна з них розташована на полях фільтрації ВАТ “Тернопільський цукрозавод”, який вже не функціонує. Ділянку площею 5 га, за словами Р.Заставного, схвалила санстанція та обласне управління екології. Як повідомив А.Поліщук, ділянка має кілометрову санітарну зону довкола, відтак може підійти за санітарними нормами і для будівництва сміттєпереробного заводу. Площа ділянки дозволить збирати на ній відходи впродовж трьох років. Ще одна ділянка, яку розглядатимуть на сесії, – відстійники КП “Тернопільводоканал”.

Але мер не виключає, що все ті ж політичні мотиви й тут стануть на заваді, не давши змоги депутатам погодити будь-які ділянки.

Крім того,  керівництво міста не залишає надії продовжити експлуатацію Малашівського сміттєзвалища.

– Сьогодні ми розраховуємо на всі паспортизовані сміттєзвалища, в тому числі і на Малашівське. І розраховуємо, що в державних органах влади з’явиться позиція і розуміння, – каже мер. – В Малашівське звалише ми за останні 3 роки вклали 500 тис грн. – на рекультивацію, ремонт під’їзних доріг, матеріальну допомогу громаді. І прикро, що ми вклали гроші, а віддачі виходить нема.

Те що екологи заборонили експлуатацію Малашівського сміттєзвалища ще у 1997 році,  Романа Заставного не бентежить.

– Це рішення потрібно було оскаржувати в суді ще тоді. Адже згідно закону якщо припис про можливі негативні наслідки може призвести до ще більшої екологічної катастрофи, то він не обов’язковий до виконання, – стверджує міський голова.

Також, на його думку, частина жителів, які стояли біля витоків перекриття дороги, мали матеріальну зацікавленість. Але, оскільки немає фактичних доказів, прізвищ ініціаторів блокування звалища мер називати не став.

– А ще ми бачили, на яких автомобілях приїздять годувати тих жителів, які блокують під’їзд на Малашівське сміттєзвалище. Це автомобілі за десятки, а є й понад сотню тисяч доларів, – стверджує Р.Заставний.

Однак зараз, за даними мера, ситуація в організаторів вийшла з під контролю.

– Вони думали, що за певний час все вирішать і виїдуть на “білому коні” як рятівники Тернополя. Але людей вже не зупинити...

Люди проти сміття. Стояти до перемоги!

На дорозі перед Малашівським сміттєзвалищем жителі села продовжують цілодобове чергування.

– Усі налаштовані рішуче. Наші вимоги – закрити сміттєзвалище , припинити вивіз сміття, зобов’язати мерію провести рекультивацію, провести експертизу фільтрату за участю представників села, заборонити будівництво будь-якого заводу, – каже секретар сільради Малашівців Світлана Тарговська. – Доки цього не буде зроблено, люди з дороги не підуть.

Жінка розповідає, що люди втомилися від постійного смороду, особливо перед дощем, щурів та пакетів, які вітер приносить зі звалища на городи та подвір’я.

– Різдво нам особливо запам’яталося – все село було “сиве”, бо горіло на звалищі. Не хочемо більше такого сусідства, – каже С. Тарговська.

За її словами, представники облради пропонують таки звести на території звалища сміттєпереробний завод, однак жителі села категорично проти.

Інформацію про те, що людей, які перекривають дорогу, годують, секретар сільради спростовує.

– Це цілковита неправда, за такі слова ми будемо подавати до суду. Люди ідуть на чергування і беруть їсти собою з дому, – запевняє вона.

С. Тарговська також зауважила, що звалище незаконно експлуатують з 1987 року.

– У 1977 році колишній кар’єр був наданий під звалище на 10 років в оренду. Потім возили сюди сміття 10 років без угод і домовленостей. А в 1997 році екологи офіційно закрили звалище, адже є загроза потрапляння отруйних речовин фільтрату в водоносний шар Івачівського водозабору, звідки надходить вода у Тернопіль. Але з того часу звалище продовжують експлуатувати, – констатує секретар сільради.

Тим часом працівники СЕС в останні 5 років фіксують чітку тенденцію до зростання вмісту важких металів у воді на Івачівському водозаборі. Хоча й заспокоюють, що вміст цих сполук не перевищує допустимі норми і запевняють, що всі взірці води, які цьогоріч брали для дослідження, відповідали санітарним нормам.

..Тим часом, тернополяни вже майже звикли до далеко не безпечних санітарних умов у своїх дворах та неприємного запаху. І хоча в останні дні сміття в місті меншає, зважаючи на “плідну співпрацю” місцевих органів влади та перманентні політичні “розборки”, не вірять ніяким гарантіям, що завтра знову не опиняться по вуха в лай… Ні, принаймні, в смітті.

Якщо ж проектувати тернопільську ситуацію на країну з її нинішніми політичними реаліями, доводиться констатувати, що невдовзі “сміттєві війни” можуть розгорітись і в багатьох інших, великих і малих містах України. Чого- чого, а сміття, як політичного, так і побутового, вистачить...

Андрій Вацик, УНІАН