Хто відповість за гусей?

У цій справі - півтори тисячі трупів і немало доказів. Але є всі підстави вважати, що попаде воно в число «висяків». Хоч би тому, що з часу знахідки перших жертв минуло більше двох місяців, а наші багаточисельні органи, схоже, і не думають що-небудь робити.

«Перевірено: вірусів немає!»

Для природи не має значення, що в загиблих замість рук були крила. Життя диких гусаків, знайдених мертвими в двадцятих числах березня біля селища Краснопавлівка Лозовського району Харківської області, не менш коштовне, чим людська. Але мораль звичайних людей, а вже тим більше їх закони, не настільки прогресивні. Як тільки стало ясно, що пернаті загинули не від пташиного грипу, подія тут же перестала цікавити і владу імущих, і більшість журналістів. Коли б не активна позиція харківських екологів, то не дійшло б навіть до порушення кримінальної справи.

2 квітня природоохоронні громадські організації («Проліска», «Екологія і право» та ін.) пікетували обласне управління МВС - 40 учасників за підтримки співачки Інеси Верби вимагали покарати винних в смерті півтори тисячі диких птиць під Краснопавлівкою. Замначальника управління Валерій Лютий повідомив екологів, що кримінальна справа по статті «невиконання правил боротьби з шкідниками і хворобами рослин» вже є порушена, проте прокуратура відмінила постанову. Тоді активісти склали заяву з проханням порушити нову – за іншими статтями Кримінального кодексу: порушення екологічної безпеки, забруднення земель і екоцид. А це - до 15 років позбавлення волі.

Врешті-решт обласна Держекоінспекція зібрала факти, порахувала збитки (майже 750 тисяч грн.) і передала естафетну паличку природоохоронній прокуратурі. Спасибі небайдужим, а то так би все і закінчилося збором трупів птиць і спалюванням їх на вогнищі плюс обстеженням сусідніх сіл на предмет здоров'я тамошніх курей-качок і їх господарів та аналізами на сумно відомий вірус вже згаданого пташиного грипу.

Летів по небу клин втомлений…

Отже, грипу не знайшли, показники якості води у водосховищі, за даними Харківської облСЕС, відповідають нормі. Підозрювали і хворобу Ньюкасла (особливо небезпечну і дуже заразливу вірусну хворобу, яку ще називають псевдочумою або азіатською чумою курей). Але фахівці ДержНДІ лабораторної діагностики і ветсанекспертизи, які проводили обстеження тушок загиблих птиць, побоювання не підтвердили. Що ж тоді сталося?

Тисячі років дикі гуси, зимуючи в Західній Європі (у Німеччині і Голландії), з настанням тепла вирушають в нелегку подорож на північ Росії, в тундру. Над нашими краями вони пролітають в березні-квітні, зграями по декілька десятків. Гусячий ключ схожий на оспіваний в геніальній пісні «Журавлі», але розрізнити журавлів і гусаків досить легко. Я особисто бачив дві такі зграї - за декілька днів до трагедії був у відрядженні в Ізюмському районі Харківської області.

Летять гусаки неспішно, відпочивають біля водоймищ, де харчуються пролісками трави і насінням. Краснопавлівське водосховище - одне з найбільших в Європі місць відпочинку гусей. Тут зупиняється від 50 до 100 тисяч особин, переважно гуменників, а також білолобих. Рідше зустрічаються сірі гусаки, ще рідше – червонокнижні червонозобі казарки. Яких саме видів були гусаки, встеливши своїми трупами греблю водосховища, невідомо - орнітологів на місце події ніхто запросити не здогадався. Зате точно відомо, що причиною загибелі стала отрута!

НЕмишача метушня

Якщо ще точніше - оброблені отрутою зерна кукурудзи. Саме кукурудза в дану пору року - 90% раціону перелітних гусей: вони знаходять її залишки на прибраних ще восени полях. Звичайне кукурудзяне зерно гусячим шлункам не шкодить, але на цей раз зерно виявилося отруєним.

Хто і навіщо його отруїв? Є декілька версій. Перша - зерно протравили перед посівом. Але сіяти кукурудзу в кінці березня рано - звичайно це роблять, коли верхні шари ґрунту прогріваються до 10-15 градусів, що в Харківської області відбувається десь в кінці квітня. Швидше за все, отруєне зерно висипали на поле з іншою метою. Може, воно призначалося гризунам, яких труять, якщо їх розводиться надто багато? Але кукурудзу для цього не використовують, та і не розсипають зерно де попало.

Експертиза показала високий вміст цинку в організмах загиблих птиць. Точніші дані роздобути не удалося, але, на думку керівника групи «Печеніги» Сергія Шапаренко, можна зробити вельми певний висновок про вигляд отрути: «У переліку дозволених до вживання в Україні родентицидів (препаратів для боротьби з гризунами), затвердженому в 2003 р., цинк містять лише ті, що зроблені на основі фосфіду цинку». До речі, один з чиновників від ветеринарії, Едуард Селегень, навіть на перших порах озвучив версію, що це було отруєння саме фосфідом цинку, але потім чиновники стали уникати чітких пояснень про вигляд отрути. І не даремно. Адже вживання цієї речовини, та ще з такими наслідками, - страшний скандал.

Інструкція по охороні праці під час виконання робіт з пестицидами і агрохімікатами забороняє застосовувати «родентициди у вигляді приманок в період весняного прольоту водоплавних птахів і на дорогах їх масового перельоту». А в правилах по вживанню дозволених в Україні пестицидів на основі фосфіду цинку написано, що його викладають в житлові нірки гризунів спеціальні бригади робітників під наглядом державної служби захисту рослин. На оброблених полях на 15 днів виставляються таблички «Обережно: отрута». Але оскільки гусаки читати не уміють, «Правилами» забороняється вживання таких препаратів в місцях масової концентрації диких птиць і інших тварин.

Ще декілька фактів. За даними члена Міжнародної робочої групи по гусаках (під егідою Wetlands International) Михайла Баніка, летальна доза для білолобого гусака складає 7,5 мг/кг ваги - майже на порядок менше, чим для гризунів (вони дуже чутливі). Ця отрута пошкоджує нервову систему, тому ні про які тривалі перельоти не може бути і мови. Третє: про дію фосфіду цинку добре обізнані ветеринари, оскільки часто трапляються отруєння свійських птиць, свиней і навіть собак. Тому розроблені методи діагности, по яких чітко можна сказати, що це фосфід цинку.

Довідка

У Росії препарати фосфіду цинку заборонені з 2006-го (взагалі-то вони то заборонялися, то дозволялися. Ще в радянський час їх заборонили в 1970 р. - вже дуже багато бід вони натворили).

Дійсно, фосфід цинку - страшна отрута для ссавців, птиць, риб і інших тварин. Потрапляючи в шлунок, він починає взаємодіяти з соляною кислотою, через що утворюється дуже токсичний газ - фосфін. Тварина гине в період від 15 хвилин до 4 годин. Зверніть увагу на цей факт. Це означає, запевняє Михайло Банік, що краснопавлівські гусаки загинули незабаром після годування, ледве-ледве встигнувши долетіти до місця стоянки на водосховищі. А тепер головне - шукати винних в їх загибелі треба в радіусі 25 км. від водоймища. Гусаки зазвичай не витрачають даремно дорогоцінну енергію і літають на годування за 5-15 км. від місця ночівлі, а якщо знайдуть відповідне поле, то і ближче. Німецький орнітолог, фахівець з гуся гуменника Томас Хайнике, також вважає, що ці факти підтверджують версію про фосфід цинку і ясно вказують, що в цій ситуації про тривалий переліт птиць, що наїлися отруєного зерна, не може бути і мови: винні бродять десь поруч.

ДО РЕЧІ

- Глава Міжнародної робочої групи по гусаках (під егідою Wetlands International) Б. Еббінге надіслав лист на адресу прем'єр-міністра України з вимогою адекватно відреагувати на ситуацію. Очікується також аналогічна реакція секретаріату Афро-євроазійської угоди по охороні мігруючих водно-болотяних птиць і OMPO (організації по охороні і вивченню мігруючих птиць Західної Палеарктики);

- гусакам взагалі нелегко доводиться в Україні. Так, в 2002 р. з подачі депутатів-мисливців Верховна Рада дозволила весняне полювання на гусаків, хоча до цього 77 років такого полювання не проводилося. Лише після дворічної кампанії громадськості вдалося внести поправки до законодавства і захистити птиць, що летять до рідних гнізд, від загрози загинути від руки аматорів постріляти (більшість мисливців - люди далеко не бідні і полюють не для здобутку м'яса).

Дуже допомогли в цій кампанії діти - вони прислали у Верховну Раду безліч малюнків, віршів і навіть казок, основним лейтмотивом яких було прохання захистити цих красивих птиць.

Громадськість же намагаються переконати, що птиці нібито наїлися чогось нехорошого невідомо де, може, ще в Туреччині, а може - в Полтавській області, потім піднялися на крило і рушили дружно на Краснопавлівське водосховище, де їх і скосила смерть. Але ті ж Банік і Шапаренко вважають, що розсипали зерно неподалеку і умисне.

За пучок пшениці

Відомі випадки, коли гусаки пошкоджували посіви озимини. Якщо озимина сильна, то общипування верхівок рослин ним лише на користь - заставляє кущитися. Але якщо рослини ослаблені із-за погодних умов або невмілого господарювання, птиці можуть висмикувати цілі рослини. Інколи після таких візитів доводилося пересіювати цілі поля. На жаль, процедура компенсації збитку державою при цьому не передбачена. Не розроблена і методика участі державних фондів для виплати страховки (цього року в держбюджеті немає грошей навіть на держкомпенсації для традиційних видів страхування, що вже говорити про потрави з боку гусей). Не виключено, що у когось з аграріїв виникла спокуса таким смертельно небезпечним чином відвадити диких гусей від своїх полів.

Хтось, напевно, поспівчуває і навіть спробує виправдати аграріїв-отруйників: що ж, мовляв, ним, бідним, робити залишалося. Але ж птиці, повторюся, літають століттями по цих маршрутах. І якось раніше-то без отрути обходилися. Гусаки - дуже обережні птиці. Вони з великим недовір'ям відносяться до полів, де насипаний вал або просто купа землі. Пернаті розуміють, що це може бути притулком, за яким сховався мисливець. Відлякують їх і традиційні чучела. Та і інші, може, і морочливі, та зате гуманні способи відвадити птиць від полів є. Навіть якщо вони стали випадковими жертвами, привід для порушення кримінальної справи все одно є. Адже відповідно до ст. 40 Закону України «Про тваринний світ» підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані приймати заходи для запобігання загибелі тварин під час здійснення виробничих процесів, зокрема зберігання, транспортування, вживання небезпечних для тваринних препаратів, хімічних речовин і сполук.

Сьогодні справу про масову загибель диких гусей розслідує Лозівське райуправління МВС - туди її передала Харківська міжрайонна природоохоронна прокуратура. На запит про результати слідства в райуправління еколог Шапаренко досі відповіді не отримав. Що ж, побачимо, наскільки виявляться спритними наші правоохоронці. Або наскільки принциповими? Отруйники ж - люди з грошима: і отрута, і зерно коштують немало. Але найсумніше при цьому, що вона - не перша, подібні історії, хоча і не такі масштабні, вже реєструвалися раніше в інших областях України. Ще сумніше, що, не дивлячись на багаточисельні запити громадськості, ніхто з чиновників так і не повідомив, як влада має намір уникати повторення таких отруєнь тварин в майбутньому.

Олег Листопад, для «Новой» газети