Через погану екологію та браконьєрів Донецька область може залишитися без риби

Із-за гребель, екології і браконьєрів за десять років кількість риби в Сіверському Дінці скоротилася удвічі. Із-за поганої екології в Азовському морі майже не залишилося осетра, судака і ляща, зате пеленгасу стає все більше і більше.

Запаси промислових риб за останніх 20 років в Україні катастрофічно скоротилися. Як заявив завідувач відділом Інституту зоології НАН України, доктор біологічних наук Сергій Межжерін, запасів ляща залишилося 20% від колишнього багатства, судака - 10%, щуки - 2-3%, сома - всього 1-2%. "Чотири види осетра вже занесені в перше українське видання Червоної книги. Браконьєрам це навіть на руку: адже ніж рідкісніший вид, тим вище його ціна. За останніх 15 років вилов і запаси риби у водах України залежно від водоймищ зменшилися в 2-2,5 рази", - підкреслив Межжерін.

Як йде справа з рибними запасами в Донецької області, ми вирішили взнати в Донецькій і Маріупольській рибоохороні. Перша, розташована в Слов'янську, відповідає за внутрішні водоймища, а друга займається питаннями, пов'язаними з Азовським морем.

Що стосується внутрішніх водоймищ, за останніх 10 років рибопродуктивність (можливість водоймища відтворювати чисельність риби), наприклад, Сіверського Дінця впала майже удвічі.

"Якщо зараз вона складає близько п'яти кілограм з гектара води, то раніше було 10. З шести основних видів риб не зникло жодного, але їх кількість скоротилася катастрофічно. У Сіверському Дінці можна знайти 90% тих же риб, що мешкають в прісноводих водоймищах України, але у нас їх дуже мало", - розповів заступник начальника держрибоохорони у Донецької області Сергій Павлов.

Що ж до Кальміусу, то тут риба практично зникла.

Причина - попадання у воду промислових стоків, пестицидів з полів, а також шахтних вод.

"За останні десять років в Кальміусі не з'являлося жодного "червонокнижного" виду риб, які є в Сіверському Дінці. Вище за Донецьк ще можна зустріти карася, окуня, десь ляща і сазана, а нижче за обласний центр вода настільки забруднена, що риба просто вмирає. Жоден браконьєр не завдасть річці того збитку, який наносить промислова діяльність", - додав Павлов.

З 1 квітня в донецьких водоймищах почався нерест риби. Основна увага приділяється Сіверському Дінцю, оскільки саме він найбільш багатий рибою.

"Зараз його фауна збідніла, адже ця річка зарегульована, тобто відрізана греблями від останньої частини. Якщо в Луганській або Харківській області в Сіверського Дінця є з'єднання з Доном або Осколом, то у нас це - замкнутий простір. Риба по Дінцю йде прохідна - лящ або судак. Їй не потрібні перешкоди, тому у нас її все менше", - відзначив Павлов.

Не дивлячись на це, Сіверський Донець - головний об'єкт для браконьєрів області. З охороною приватних водоймищ правопорушники зв'язуватися не хочуть, та і можливості зловити щось особливе в Сіверському Дінці більше.

"Якщо років десять тому браконьєри орієнтувалися на якусь особливу рибу, то зараз вони за допомогою сітей-"путанок" прагнуть виловити все живе. Окунь, карась, лящ, сазан - це те, що потрапляє в їх мережі на водоймищах загального користування. Саме на державні водоймища і їдуть браконьєри. Нас всього 15 інспекторів на 1600 водоймищ області, і за всім відразу ми не можемо устежити", - додав замначальника держрибоохорони області.

З 1 квітня до 15 травня у внутрішніх водоймищах області зафіксовано 208 випадків порушення правил рибальства, що принесли збиток на 23 тисячі гривень. Вилучено співробітниками рибоохорони 458 кг риби. Крім того, під час виявлення фактів незаконної торгівлі рибою вилучено 6956 кг риби.

Не краще йде справа з рибними запасами і в Азовському морі. Практично зник осетер, його вилов, який офіційно заборонений, обчислюється одиницями.

"В основному відтворенням популяції осетра в Азовському морі займаються російські заводи. В Україні є одна така фірма, вона належить ММК ім. Ілліча. У них на Павлопольському водосховищі є інкубаційні цехи і своє ремонтно-маткове стадо для штучного вирощування", - повідомила старший іхтіолог Маріупольськії держрибоохорони Світлана Чекменева.

Як відзначила Чекменева, держава також зацікавлена в тому, аби в Азовському морі збільшилася кількість осетра. За кожного випущеного в море малька осетра держава віддає фірмі одну гривню.

Чи "платять ним чи ні, не можу вам сказати, але так повинно було бути", - зазначила старший іхтіолог.

Окрім осетра в Азовському морі зменшилася кількість судака і ляща. Головна причина скорочення - це, перш за все, екологія і викиди в море металургійних гігантів Маріуполя.

 "Ця риба, звичайно ж, не зникне в один рік, це процес тривалий, але порушений цілий ланцюг відтворення риби. Головне: немає місць для нересту - вони відрізані греблями", - додала Чекменева.

За її словами, є і позитивні тенденції - це поява нового виду риби. "До нас вселили пеленгас, це далекосхідна кефаль, і вона дуже добре прижилася в Азовському морі. Вона дає великі улови, тепер це коштовна промислова риба", - відзначила Чекменева

У Азовському морі зараз діють декілька програм з відновлення популяцій місцевих риб, у тому числі і бичка. "У Бердянську є інститут рибного господарства. Вони постійно проводять наукові програми - створюють штучні рифи і нерестовища. Робота йде по всьому Азову, і ми намагаємося не допустити зникнення наших відвічних видів риби з моря", - заявила Чекменева.