Сектор біоенергетики сприятиме економічному піднесенню регіонів України

Практично дворазове збільшення ціни на російський газ для українських споживачів викликало закономірне питання:  чи можна обійтися без природного газу (повністю або хоча б частково), використовуючи альтернативні джерела енергії?

Інтернет-портал «Обозреватель» звернувся, щоб  прояснити це питання у форматі прес-конференції завідувача відділом теплофізичних  проблем біоенергетики Інституту технічної теплофізики НАН України Георгія Гелетуху та главу правління Українськоївітроенергетичної асоціації, віце-президента Агентства з відновлюваної енергетики Андрія Конеченкова.

За словами фізиків, існує цілий сектор відновлюваних джерел енергії, до яких відноситься вітроенергетика, сонячна енергетика, гідроенергетика, біоенергетика й геотермальна енергетика. Найбільш прийнятною й ефективною на сьогоднішній день є біоенергетика, завдяки якій енергію можна одержати з органічних відходів різного походження - «деревина, солома, будь-які рослинні залишки, гній, тверді побутові відходи, міське сміття, рідкі відходи (типу стічних вод)».

Як це роблять у світі?

За інформацією Міжнародного енергетичного агентства, що навів Андрій Конеченков, сьогодні у світі 18% енергії виробляється за рахунок відновлюваних джерел енергії. «Причому, за прогнозами Агентства, до 2020 року ця цифра досягне 23%, до 2030-му - 25%». «Це песимістичний прогноз», - уточнив фізик, і багато фахівців вважають ці цифри заниженими.

Розвиток відновлюваної енергетики підтримується на законодавчому рівні у 80 країнах світу, - розповів пан Конеченков. За його словами, «практично кожна країна Євросоюзу сьогодні розвиває новий бізнес - альтернативну енергетику». Більше того - існують так звані «обов'язкові цілі» Євросоюзу, що передбачають, що до 2020 року в середньому 20% вироблена у Європі енергія буде мати відновлювані джерела.

Лідер з розвитку біоенергетики - Фінляндія, - доповнив колегу Георгій Гелетуха. «Вона має у своєму балансі вже зараз 23% біоенергетики. У Швеції 19%, у Данії й Австрії - по 12%».

А в Україні?

А що ж у цьому плані відбувається в нас? На жаль, поки що ми воліємо інвестувати економіки Росії, Туркменістану й інших країн, де ми купуємо енергоносії, - зазначив Андрій Конеченков, - оскільки належимо до країн, залежних від енергопоставок.

За даними Георгія Гелетухи, «на сьогоднішній день Україна має близько 2,5% відновлюваних джерел енергії, причому, за рахунок великої гідроенергетики», «побудованої ще при Союзі». Але перспектива є - «За різними оцінками, до 2030 року Україна може вийти, як мінімум, на 25-30% за рахунок використання відновлюваних джерел енергії», - переконаний Андрій Конеченков. Але про це - далі.

Є ще вітер і Сонце!

Експерти розповіли, що на сьогоднішній день ринок пропозицій у сфері вітроенергетики заповнені пропозиціями. «Є досить багато компаній, готових розвивати цей сектор», що займає 1,5% всієї енергетики світу, - розповів Андрій Конеченков. Однак вітроенергетику потрібно розвивати грамотно, а не так, як це робиться в нас, - додав він. В Україні коефіцієнт використаної потужності, отриманої за рахунок вітроенергетики, становить не більше 5%, «у той час, як у Німеччині цей показник 35-45%». Висновки напрошуються самі собою.

На Сонце ми також не звертаємо уваги. А от у Австрії, наприклад, при 8-мільйонному населенні, є 3 мільйони квадратних метрів сонячних колекторів - «тобто практично кожен третій житель має 1 квадратний метр сонячного колектора», - сказав Андрій Конеченков.

«У Відні, Гамбурзі або Мюнхені ви можете побачити дахи, які повністю складаються із сонячних колекторів - використовується максимальна кількість сонячної енергії, що приходить на дану територію. І це також реальна альтернатива газу», - поділився враженнями пан Конеченков. Але незважаючи на те, що «це досить проста технологія», «відсутність соціальної реклами в Україні не дає можливість людям довідатися про неї».

А є ще й солома

Але прогрес не зупинити! Уже сьогодні у відсталій Україні «ми маємо близько 1 мільйона тонн умовного палива - в основному за рахунок традиційного використання дров та відходів деревообробної промисловості. Останні кілька років ми бачимо використання цього палива (в основному, деревини) у комунальну теплоенергетику. Близько 500 казанів уже опалюють комунальний сектор», - порадував присутніх Георгій Гелетуха.

Є й ще одна цікава група казанів, які працюють... на соломі! Фізик привів приклад такого казана, тихо, непомітно й ефективно працюючого з 2000 року під Києвом - у селі Дрозди Білоцерківського району. «Казан потужністю 1 Мегаватів опалює близько 15 об'єктів. Це школа, дитячий садок, адміністративний будинок, магазин, клуб, кілька невеликих житлових будинків.

Практично це все, що є в цьому селі неіндивідуального користування», - розповів Георгій Гелетуха. «Уже сім опалювальних сезонів село повністю забезпечує себе теплом». Причому, економіка роботи казана більш ніж приваблива: «за опалювальний сезон спалюється біля тисячі тонн соломи. А збирає це господарство шість тисяч тонн».

В 2000-м це був перший казан, причому датського виробництва, оскільки в Україні таких ще не робили. Сьогодні ж «таких казанів в Україні встановлено вже біля тридцяти». «Вони прямо заміщають природний газ у тих місцях, де він використовувався».

Георгій Гелетуха довів, що спалювати солому ефективніше, ніж газ. «На сьогоднішній день тонна соломи під Києвом коштує 200-250 гривень. За теплотворною здатністю солома приблизно у два з невеликим разу має меншу теплотворну здатність, аніж природний газ. Тобто ми одержуємо близько 500 гривень за аналог тисячі кубів газу». «Звідси й економіка, - продовжує фізик. - Треба встановити спеціалізований казан, що буде спалювати або солому, або деревину, або торф, або стебла кукурудзи й соняшника. Цей казан коштує дорожче, ніж казан, що спалює газ - приблизно в три рази. Але після того як ми його встановили, він починає працювати на паливі, у три рази дешевше, ніж газ. Окупність виходить дуже швидка».

За підрахунками експертів, «умовного» доступного біопалива, яке можна реально використати – близько 27 мільйонів тонн.

«Це 13% енергії України». У газовому еквіваленті це аналогічно 20 мільярдам кубометрів газу. «Тільки за рахунок біоенергетики ми можемо не купувати 20 мільярдів кубів газу, а одержати еквівалентне цьому тепло тут».

Крім того, тут ми можемо одержати й додаткові робочі місця - саме там, де їх хронічно не вистачає, а саме - у сільській місцевості й у районних центрах. Отже, біоенергетика може істотно «підняти регіони».

Чого нам не вистачає?

«У свій час ми разом з датчанами розробляли програму Visions-2050 – це своєрідний план розвитку України до 2050 року», - розповів Андрій Конеченков. Відповідно до цього проекту, до 2050 року Україна може вийти на 50%-не використання енергії відновлюваних джерел, «хоча датчани вважали, що ми могли вийти й на 80%, і на 90%».

Напевно, ми могли б вийти й на всі 100%, якби... Не наші вічні проблеми з «політичною елітою». За словами Георгія Гелетухи, у плані розвитку енергетики на державному рівні поки існує лише один документ - «Енергетична стратегія». У ній передбачене скорочення витрат газу, однак для цього пропонується «перекривати різницю за рахунок розвитку атомної й вугільної енергетики». «За рахунок відновлюваної в 2030 році планується одержати близько 6%». А в Європі в 2020 році буде вже 20%. Це означає, що «ми випадаємо з європейської тенденції, якщо ми будемо виконувати цю Стратегію».

Фахівці пропонують розробити більше реальну програму, вільну від політичних декларацій. Зі своєї сторони, вони подали свої пропозиції в законопроект «Про альтернативні види палива». «На рівні робочої групи наші пропозиції були внесені й... були викреслені Мінфіном під приводом того, що ми претендуємо на бюджет», - розповів Георгій Гелетуха. Але «якщо позиція Мінфіну - все це «рубати», тоді треба просто ставити хрест на цьому секторі. Він буде розвиватися повільно й довго, ми ніколи не досягнемо ніяких десятків відсотків».

Фізики звернулися до влади: «Мінфін повинен зрозуміти: якщо держава дійсно хоче заощаджувати серйозну кількість газу, допоможіть з'явитися тисячам цих казанів, вітростанціям й іншому відновлюваному обладнанню  – після цього ви заощадите газ, і ці гроші повернуться в Бюджет».