Політекономія екології

Скандальна неминучість була уготована позачерговою сесією Запорізької облради задовго до початку. Сесія міської ради, що відбулася тижнем раніше, лише підтвердила це припущення. Міським депутатам запропонували ухвалити звернення до облради про перенесення термінів виконання програми виходу з екологічної кризи. З таким проханням до міської влади нібито звернулися 14 промпідприємств, які заявили про неможливість виконання заходів щодо поліпшення екологічної ситуації. Зрозуміло, через уже глобальну кризу.

Спроби ознайомитися з цим документом, на жаль, виявилися марними. Понад те, за словами депутатів, і вони його не бачили. Може, звернення як такого взагалі не існує? Інакше чого б це міський голова Запоріжжя Євген Карташов у листі до голови облради Олександра Нефьодова посилався на думку вже дев’ятьох керівників промислових підприємств? Утім, офіційних підтверджень і цього клопотання теж виявити не вдалося. Єдиним легітимним документом залишається оприлюднений на початку листопада відкритий лист представників шести підприємств президентові, прем’єру, деяким керівникам органів центральної виконавчої влади, а також головам обладміністрації, облради і міському голові.

Мимоволі згадується практика віялового розсилання скарг, заведена за радянських часів — до місцевкому, парткому та інших інстанцій. А коли зважити, що серед адресантів колективного послання до вищих посадових осіб держави — другий заступник голови правління ВАТ і перший заступник гендиректора, то ситуація і зовсім скидається на анекдот: «Знаєш, Витю, Сашко чув від Василя, що Женя хоче в тебе грошей позичити. — А що ж він сам не спитає? — Та каже, це нижче його гідності».

Програма охорони навколишнього середовища, яка стала каменем спотикання і затверджена обласною радою ще у квітні 2002 року, безперечно, аж ніяк не ідеальна. Та річ у тім, що практично всі заходи, які промисловці називають нездійсненними, запропонували самі підприємства-забруднювачі. Потім з їхньої ж подачі облрада терміни виконання природоохоронних планів переносила. Не дивно, що за п’ять років дії програми стан довкілля в Запоріжжі кращим не став.

Медики, як і раніше, фіксують погіршення показників здоров’я населення, зростання смертності, захворювань серцево-судинної системи, органів дихання, онкопатологій. Відповідно до проведених досліджень, переважно через забруднення навколишнього середовища. Особливо тривожить здоров’я дітей. Лікарі кажуть уже не про акселерацію, а про ретардацію — відставання у фізичному розвитку. Як наслідок, для Запоріжжя характерний процес старіння населення. Наприклад, у 1989 році частка жителів обласного центру у віці до 20 років становила 28,6%, нині — 20. Відповідно з 14,9 до 20,3% збільшилася частина городян старших за 60 років.

Торік обласна рада вирішила покінчити з екологічними відстрочками. Підприємствам-забруднювачам пред’явили штрафні санкції на сотні тисяч, а то й мільйони гривень із перспективою їхнього збільшення в нинішньому році. За словами Є.Карташова, штрафи, які підприємства будуть змушені сплатити у разі невиконання програми, становитимуть понад 50 млн. грн. Такі перспективи, та ще й за умов кризи, промисловці вважають неприйнятними.

Міський голова Запоріжжя переконаний, що прохання промисловців необхідно задовольнити. Проте всупереч усім його намаганням, звернення до облради сесія не ухвалила. Карташову довелося обмежитися персональним зверненням до голови облради та запропонувати депутатам поставити підписи в індивідуальному порядку. Кажуть, таких знайшлося чоловік 17, хоча апарат виконкому переконував та агітував щосили...

Реакція не змусила на себе чекати. Ледь закінчилася міська сесія, як на офіційному сайті обл­ради з’явилось інтерв’ю О.Не­фьодова: «Ті підприємства, які нормально працювали у відносно тривалий благополучний економічний період, отримали прибутки та надприбутки. Сьогодні, за умов кризи, потрібно вкласти ці кошти в екологічну безпеку міста та області. Якщо хтось намагається спекулювати на ситуації з кризою, скаржитися на спад виробництва тощо, то попереджаємо — у вас нічого не вийде! Екологічні цільові програми були ухвалені на сесіях облради ще п’ять років тому, але дотепер ми чуємо від виробничників відмовки та посилання на масу проблем, які їм постійно заважають виконувати положення цих програм. На даному етапі, за графіком, має проводитися розробка проектно-кошторисної документації — це, до речі, не дуже великі гроші. Потім настане час купувати дороге обладнання. Якщо криза до цього часу не піде на спад, ми з розумінням поставимося тільки до тих підприємств, які весь цей час не припиняли роботу над упровадженням природоохоронних заходів. Проте депутати свою позицію не змінять — терміни графіків не переноситимуться!»

На прохання кореспондента «ДТ» протистояння, що намітилося, прокоментував голова облдержадміністрації Олександр Старух.

— Якщо наступного року ми справді матимемо 4—6% падіння рівня ВВП, то чіплятися за те, що написано в програмі, абсурдно, — заявив Олександр Васильович, оцінивши позицію міського голови як цілком правильну. — У нас 70% від екологічних зборів іде в державний бюджет, а 30 — у місцевий. Ми можемо оштрафувати й на мільярд, однак гроші в штрафників підуть, а тут їх не додасться.

Як стверджують у міськраді, з 2004 року Запоріжжя не отримало з державного екофонду жодної копійки. З 3 млн. грн. штрафів, стягнених із підприємств-забруднювачів цього року, місту дісталося всього 50 тисяч.

Щоправда, слід зважити, що призначення штрафних санкцій аж ніяк не зводиться до наповнення бюджету. Тому позиція чиновників стосовно екологічних проблем швидше продиктована суто прагматичними міркуваннями.

За підсумками десяти місяців соціально-економічна ситуація в регіоні відносно благополучна. Приріст обсягу промислового виробництва порівняно з торішнім аналогічним періодом становив 5,1% (це в 2,3 разу більше, ніж у середньому по країні), доходи місцевих бюджетів збільшилися на 37%. Проте тривожні симптоми впливу кризи даються взнаки. У жовтні промислове виробництво скоротилося майже на чверть, понад 80 тис. чоловік працюють за скороченими графіками або перебувають у вимушених відпустках. Забезпеченість витрат Пенсійного фонду власними коштами зменшилася в галузі більш ніж на 11%. Стрімко зростають борги із заробітної плати. Неминучі наслідки передбачити неважко: виникнуть проблеми з наповненням місцевих бюджетів, породжуючи труднощі з фінансуванням захищених галузей. Адже зрозуміло, що за таку динаміку вище начальство спасибі не скаже. Це ж не екологія, за яку сварити не заведено.

У підготовленому обладміністрацією проекті плану регіональних антикризових заходів пропозиції про екологічну преференцію не було. Цей пункт з’явився лише за день до позачергової сесії в списку узгоджених пропозицій, поданих за результатами засідань постійних комісій облради.

Після бурхливих дебатів план антикризових заходів так і не ухвалили. У роботі сесії оголосили перерву. Можливо, компромісне рішення ухвалять на другому пленарному засіданні. Та тільки аргументів для цього в промисловців обмаль. Адже, попри спад виробництва, санепідемстанція продовжує фіксувати перевищення викидів гранично припустимих концентрацій двоокису азоту, фенолу, пилу, сірководню в 1,2—1,6 разу. Та й торішні штрафи на суму порядку 30 млн. грн. заводи сплачувати явно не збираються, завзято оскаржуючи їх у судах.

Володимир ПІСКОВИЙ, Дзеркало тижня № 47 (726) 13 — 19 грудня 2008 р.