Після нас хоч потоп

Відсутність електрики, телефонного і мобільного зв'язку, питної води, їжі і медикаментів. Ні, це не сюжет фантастичного фільму про яку-небудь глобальну катастрофу. Вже тиждень описана ситуація - реальне життя на заході країни. "Несподівано прийшло літо": знову регіон, на річках якого за підрахунками фахівців буває від 3 до 8 паводків в рік, виявився беззахисним перед лицем стихії.

Всесвітній потоп

Чарівна маркіза де Помпадур, сказавши свою знамениту фразу "після нас хоч потоп", навіть не підозрювала, як же точно вона охарактеризує ситуацію, що склалася сьогодні на заході нашої країни. Людям особливо емоційним проглядати фотогалерєї з постраждалих регіонів не рекомендується. Є від чого схопитися за голову: стадіон "Чернівці", затоплений по самі трибуни; дерева, що раніше росли на березі, а зараз - посередині місцевих повноводних річок; евакуація уцілілих товарів з магазинів і ринків; купи сміття на вулицях, намиті водою. Варто поглянути на опори моста через річку Пруть в Чернівцях, щоб оцінити силу вируючого потоку. Бетонні стовпи ледве стримують воду і бруд, а  в області навіть бетон і камінь не витримали натиску, як наслідок - зруйнована чимала кількість мостів місцевого значення. Ґрунтові дороги у берегів пішли на дно в найпрямішому сенсі. Величезні дерева підмиті до коріння та ризикують впасти, створюючи ще більше проблем для ліквідаторів. Масштаби затоплення шокують навіть професіоналів.

На Львівщині рівень води в річках піднявся із-за проливних дощів, саме з цього почався розгул стихії. У деяких місцях проїхати не могли навіть ПТЗи - плавальні транспортні засоби, своєрідні гібриди танка і катера. Автомобілі з людьми зносило силовими потоками. До цих пір є ще пункти, відрізані від цивілізації.

Ліквідація наслідків

МНСники відреагували професійно. Хай і не відразу, але ситуацію в Львівській області вдалося узяти під контроль, Закарпатський і Чернівецький регіони теж опинилися в підконтрольній зоні. А ось Івано-Франківщині повезло менше всіх. Із-за несприятливих погодних умов неможливо було задіяти гелікоптери, а в деякі села добратися інакше, окрім як по повітрю, було нереально.

Завдяки щасливому випадку вдалося врятувати Чоп: всього лише минулого року там закінчили будівництво грандіозної греблі. Інакше в'їхати до України по залізниці із заходу було б досить проблематично. На щастя, залізничний зв'язок не зупинився. Проте, вода під мостами, через які ходять поїзди, тепер метра на 3 вище, ніж в звичайний час.

Медики побоюються епідемій. Адже в більшості затоплених населених пунктів пити воду з колодязів - те ж, що брати її з річки. Тому рятувальники поспішають доставити у всі райони питну воду, продукти і профілактичні медикаменти. У багатьох місцях повені вже зараз важко дихати: стихія змила гори сміття, яке тепер під дією вологи розкладається, виділяючи сморід. Відступаючи, вода залишає погано пахнучий бруд на вулицях і в будинках. Всі населені пункти потребуватимуть генерального прибирання.

Буква закону

Західна Україна відноситься до найбільш паводконебезпечного регіону Європи. Тиса, Пруть і Дністер - найбільші і, відповідно, найнебезпечніші в плані паводків водні артерії західних областей. Якщо раніше регуляція рівня води відбувалася природним чином, то тепер з цим виникає все більше труднощів. "За останні півстоліття Карпати втратили величезну частину лісів, а ті, що залишилися, не в змозі утримувати потрібний об'єм вологи. З гір вода стікає в долини, звідси і повені", - коментує директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко. Відповідальність за ситуацію, що склалася із-за вирубки лісів, повинен нести Держлісгосп. У Польщі, Словаччині і Румунії промислова вирубка лісу в горах Татрах і Карпатах заборонена. В Україні ж подібний законопроект Верховна рада не змогла затвердити навіть після минулого катастрофічного паводку на Закарпатті.

Існують інші документи, покликані максимально зменшити шкоду від природних явищ. Наприклад, Державна протипаводкова програма "Тиса" на 2002-2015 роки. Але якщо в 2006 вона була  профінансована повністю, то цього року Чернівецька область, з якою зазвичай і починаються водні проблеми, отримала лише 80,9 мільйонів гривень із запланованих 204,3 мільйонів. Добре, що зведена вже хоч би частина запланованих гребель і зміцнень, але необхідні ще акумулюючі резервуари для відведення води.

Варто враховувати те, що вже існуючі протипаводкові споруди будувалися переважно в різний час і різними державами. Як результат - різні технічні характеристики і відсутність цілісного захисного комплексу, який надійно б стримував паводки і відповідав нормативним технічним документам.

Винні і місцеві жителі. Нелегальна вирубка довколишнього лісу, забруднення невеликих струмочків сміттям і будматеріалами, добування гравію з Пруті... Крім того - передача берегів в приватну власність - а будувати там будуть вже точно не греблі. Всі ці дрібниці виливаються у фантастичні суми збитків.

Підмочена репутація

Вода все ще тримає країну в напрузі. Якщо західні області вже пережили апофеоз стихії, то південь Одеської ще тільки готується зустріти стрімкі потоки. "У нас був час на підготовку, і ми використовували його", - говорять одеські рятувальники. Вириті спеціальні канали для відведення води, з особливо небезпечних районів проходить евакуація. Сподіваються, що затопить тільки частину траси Одесса-Рені.

А міністерства починають підраховувати збитки від паводку. Аграрії називають суму в 100 мільйонів доларів. МНС вважає жертви: за офіційними даними їх все ще 16, але гарантії, що це число не збільшиться, немає. На щастя (якщо це слово можна вжити в подібній ситуації) українські паводки - не новоорлеанська Катріна, що розігралася три роки тому на Східному побережжі США, збиток від якої склав 125 мільярдів доларів, а кількість жертв досягла півтори тисячі чоловік.

Але більше всього від стихії можуть постраждати навіть не місцеві жителі, а як зазвичай політики. Після урагану Катріна експерти відзначили падіння рейтингу президента Буша до 38%. У українських реаліях це виглядає таким чином. Віктор Андрійович Ющенко прибув на Західну Україну в неділю, перервавши святкування 1020-ліття хрещення Русі. Поблукавши в загорнених штанях у зонах лиха, своїм указом від 28 липня він оголосив окремі території Вінницької, Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської, Тернопільської і Чернівецької областей зонами надзвичайно екологічної ситуації строком на дев'яносто днів. Того ж вечора президент відбув до Криму - в сімейну відпустку. З одного боку - так, все, що від нього з погляду законів залежало, він зробив. З іншої - "ложечки знайшлися, але осад залишився", все-таки саме капітан повинен покидати судно тонучого корабля останнім.

Юлія Тимошенко особисто облетіла постраждалі області і поспілкувалася з жителями. Саме це було причиною її відсутності на зустрічах з патріархами. Хоча місцеве керівництво звинувачує саме Кабмін в тому, що вже рік він не може погоджувати "Регіональну програму протипаводкових заходів з захисту населених пунктів і територій гірських районів Івано-Франківської, Львівської і Чернівецької областей на 2008-2012 роки". Регіональними підрозділами Державного комітету України з водного господарству був розроблений і інший унікальний проект - "Створення ємкостей для акумуляції паводкової води в затоні річки Дністер". Його орієнтовна вартість - 80 мільйонів гривень. А 28 липня Кабмін виділив 145 мільйонів для ліквідації наслідків надзвичайної події. Могли б істотно заощадити, розібравшись вчасно з паперовою тяганиною.

Говорять, що на помилках вчаться. Паводок 1998 року на Закарпатті наніс збитків на суму 810 мільйонів гривень. Весняний паводок в 2001 обійшовся в 317 мільйонів гривень. Ці суми десятирічної давності - на ті часи просто величезні. Зараз же знову можемо спостерігати стандартний розвиток подій: всі зусилля йдуть на ліквідацію, а не на профілактику. Хоча навіть лікарі попереджають, що краще лікування будь-яких хвороб - саме профілактика. Але у нас вважають за краще діяти по-старому - поки грім не пролунає, мужик не перехреститься.