Тиш і блаж під час катастрофи

Мабуть, найбільше, чого боялися українці протягом останніх двадцяти років, це повторення чорнобильської катастрофи. Саме тому, коли з’явилась інформація про те, що на Львівщині зійшли з рейок 15 п’ятдесятитонних цистерн жовтого фосфору і що десята грама цього елементу може бути смертельною для людини, львів’яни почали панікувати. Про лихо чути скрізь: у крамницях, на ринках, у перукарнях, у маршрутках. Люди злякалися. Та чиновники одразу ж виступили з заявами, що все буде (і є?!) добре. Наскільки ж добре, спробував розібратися Обсерватор.

У понеділок о 16.55 на залізничному перегоні Ожидів-Красне за 60 кілометрів від Львова зійшли з рейок 15 цистерн, наповнених жовтим фосфором. Уже сьогодні зранку ця техногенна катастрофа стало топ-новиною усіх ЗМІ. Але львів’яни особливо не переймались, продовжуючи займатись своїми звичними справами. Коли ж віце-прем’єр Олександр Кузьмук у своїй заяві журналістам необачно назвав аварію „другим Чорнобилем”, налякались не лише жителі Львівщини, а й сусідні держави. Згодом, пан Кузьмук наказав журналістам не сіяти паніку серед населення і пояснив, що мав на увазі зовсім не те, що сказав. Але, як кажуть, слово не горобець... тому отримав осуд з вимогою догани від представника керівництва Львівщини Миколи Гориня. Надалі віце-прем’єр був не таким голосним у своїх заявах, головним завданням яких тепер стало заспокоїти українців.

Більш голосними стали заяви політичних сил Львівщини, які не втатили нагоду „відпіаритися”. Спочатку була УНП. Вона одразу ж „повісила всіх собак” на уряд Януковича, виступила із вимогою відставки міністра транспорту Миколи Рудьковського та „надзвичайного” міністра Шуфрича, який все ніяк не може долетіти із Лондона до Львова. Потім від БЮТ виступив нардеп 5-го скликання Степан Курпіль зі схожою вимогою. Не забарились і „нашоукраїнці”. Вони, у свою чергу хотіли „тверезої” оцінки ситуації. В кінці дня Віктор Балога також заговорив про відставку Рудьковського. У цій тривожній ситуації політики не розгубились – і „не ділом, а словом” звернули на себе увагу медіа. Навіть Тягнибок зі своєю „Свободою” висловили занепокоєння. Незасвіченими залишалися хіба що „регіонали”. Втім, однопартійці прем’єра не розгубилися, і (вустами ЛОО ПР) виступили із „миротворчою” ініціативою, мовляв: „Припинимо політичні чвари заради допомоги потерпілим краянам”. Або простіше: „А чим ми гірші?”...

Цікавий і той факт, що жодного (!!!) із трійці керівників Львова та Львівщини сьогодні чути не було. Губернатор Львівщини, як повідомлялось, ще о 13 годині терміново почав повертатись з відпустки. Нагадаємо, що Петро Олійник відпочиває в Криму. Та, напевно, це можна пояснити тим, що зараз період відпусток, квитків у плацкарті немає, а на квиток на літак губернаторської зарплатні бракне, от і не може Петро Михайлович ніяк добратись до основного місця роботи.

Міського голови Львова Андрія Садового вже взагалі більше тижня не чути, вочевидь, ще після „нічної” сесії ніяк відійти не може – чи теж вибрався у потаємну відпустку? Але міг хоч Остапа Процика попросити щось сказати для ЗМІ. Дивно. А, може, мер взагалі не в курсі і не знає про те, що сталося бо зламався телевізор?

Про голову Львівської облради Мирослава Сеника всі просто забули. І так проблем багато. Кому потрібен ще й Сеник. Та й хто потрібен Сенику? Точно не Львівщина з її проблемами.

Ось так, панове, „забила” на всіх нас наша влада. Ніхто ще не може говорити про наслідки цієї катастрофи для здоров’я та життя людей. От вони і ховаються від народу. І хоч це вже не 86-й рік, і ми вже не в Радянському Союзі, та все ж, повірте, що всю правду нам про те, що сталося і які будуть наслідки для нас, все одно не скажуть.

Не доросли іще наші владні мужі до таких актів доброї волі. Та фактом залишається те, що поміж депутатів як міської так і обласної рад ходить інформація про те, що ситуація не така вже безпечна і спокійна, як намагаються запевнити нас наші чиновники. Адже у кулуарах, до і після брифінгу в облраді то тут то там чулися розмови про те, як той чи інший достойник подбав про власну родину, і запитання – а ти вже відправив своїх?..

Так, вони вже давно відправили своїх дружин та дітей подалі від Львова. А нам, як завжди, трішечки не договорили, щоб ми не хвилювалися. Маємо радіти, панове, з того, як наші політики нас бережуть.