Золоте дно Чорнобиля

Протягом останніх двох тижнів співробітники міліції, МНС, прикордонники та рибінспекція спільними зусиллями провели серію операцій із виявлення фактів незаконної діяльності в Чорнобильській зоні відчуження. Результат уражає: тих, які намагаються нажитися на ловлі риби, збиранні ягід, крадіжці лому, затримували десятками. Цікаво, що така масовість до сьогодні слабо відбивалася на офіційній статистиці. Спонукала до такого «подвигу» представників різних відомств недавня прокурорська перевірка. А також те, що із 13 червня набув чинності закон про кримінальну відповідальність за правопорушення в зоні.

На базар – із дозиметром

Головна проблема, з якою стикаються звичайні жителі міст, – наявність на ринках продукції з-під Чорнобиля.

Однією з менш контрольованих територій є так звана друга зона. Звідти, як і з Чорнобиля, виселили людей, але карантин не є таким серйозним. Покинуті будинки обживають самосели й бомжі. І єдиний їхній заробіток – дари лісу. Гриби, чорниці й молоко – це те, на чому вони можуть заробити. Самі не вивозять – чорниці забирають машини, які знають об’їзні шляхи.

Особливо небезпечні гриби, оскільки вони концентрують радіоактивні речовини, і навіть їстівний гриб може викликати значне отруєння. А також риба, яку ловлять у зоні практично промисловим способом, використовуючи сучасні плавзасоби й техніку.

У прокуратури із цього приводу виникло дуже багато претензій до міліціонерів, котрі охороняють територію відчуження.

За останні три роки підрозділи міліції, згідно з даними перевірки, не порушили жодної кримінальної справи щодо службових осіб, які сприяють незаконному вилову риби. Наприклад, підприємство «Екоцентр» із метою наукових досліджень (!) здійснює вилов риби без дозволу. Ні кількість виловленої риби, ні її реалізацію ніхто не контролює. Щодо цього факту порушено кримінальну справу.

У вересні 2006 року на річці Прип’ять міліція затримала рибалок одного із чернігівських підприємств і вилучила в них тисячу рибин. Згідно з актом, цю рибу було знищено. Проте слідчі хоч як намагалися, так і не знайшли місце її поховання. У грудні минулого року було затримано автомобіль киянина, який перевозив 300 кілограмів риби. Факт затримання засвідчено, але куди подівся улов, невідомо.

Міліція головним чином фіксувала незначні факти вивезення грибів та ягід на особистому транспорті, не здійснюючи дозиметричного контролю. Вибіркова перевірка в одному з районів не виявила жодного стягнення штрафів за це правопорушення. Як правило, протоколи були з формулюванням «несанкціоноване проникнення в зону з метою збирання грибів або ягід». А чи було вилучено й знищено ці продукти, невідомо.

Ще один із потенційно небезпечних продуктів – мед. У самоселів є 307 бджолиних сімей, мед від яких, як пояснюють їхні власники, вони використовують для особистих потреб.

Зафіксовано ще один цікавий факт. Державне спеціалізоване науково-виробниче підприємство «Чорнобильський радіоекологічний центр» (ДП «Екоцентр») на території Залісся має пасіку з 10 роїв. Їх тримають задля радіологічних експериментів. 2006 року було взято 21 пробу меду. Аналізи підтвердили його непридатність для вживання. На час перевірки пасіки, хоча за бухгалтерськими документами її на балансі не було, вироблену продукцію не оприбутковували. Керівництво підприємства пояснювало, що пасіку використовували тільки з науковою метою, а мед з’їдали бджоли. Кожна сім’я – по 100 кілограмів на рік.

Уже тепер по ринках Києва та області, куди переважно потрапляє ця продукція, почалися рейди з участю міліції й санепідемслужби, які здійснюватимуть радіологічний контроль.

Мародерство на потоці

За минулий рік із зони відчуження було вивезено різних предметів і продовольчої продукції на суму близько 20 мільйонів доларів. Але найбільший прибуток приносить ділкам торгівля радіоактивною деревиною та металобрухтом. Причому тут не йдеться про кілька кілограмів, вивезених кимось на своєму легковичку. Рахунок іде на тисячі тонн.

За інформацією Генпрокуратури, минулого року за межі Чорнобильської зони було вивезено більше як 2000 тонн металу. Сьогодні в Чорнобильській зоні залишається понад 1800 одиниць спеціальної техніки, яку використовували під час ліквідації аварії на ЧАЕС, зокрема 12 вертольотів. Під час її огляду виявлено відсутність приладів, двигунів та інших вузлів. Виходячи із цього, можна припустити, що устаткування було вивезено й реалізовано за межами зони відчуження.

Державні кошти використовують не за призначенням службовці підприємств, які працюють на території зони. Підприємство «Чорнобильводексплуатація», наперед знаючи, що 200 тонн радіаційно забруднених водопровідних труб не підлягають експлуатації, складувало їх. Із часом здійснило оцінювання, за що якась комерційна структура отримала 90 тисяч гривень. Виникає питання, навіщо їх було оцінювати, якщо вони вже не придатні до застосування?

Не краща ситуація й з лісом. Охорона лісових угідь формальна. Переважно тут обмежуються візуальним спостереженням із вертольота, що дозволяє безперешкодно й браконьєрити, і рубати та вивозити ліс.

Минулого року, до речі, було укладено договір із фірмою «Карпатиліссервіс» на вирубування й вивезення лісу. Хоча існує спеціалізоване підприємство «Чорнобильліссервіс», якому надано дуже малі обсяги робіт, але при цьому його склади під зав’язку заповнено  технічною  деревиною.

Крадемо тому, що бідні?

Прокуратура констатує: багато проблем у зоні існує через незадовільне фінансування чорнобильських програм. Сьогодні в адміністрації Чорнобильської зони часто вистачає коштів тільки на те, щоб тримати на плаву державні підприємства, які там працюють.

Наприклад, 2006 року треба було 3 мільйони гривень, а профінансовано лише на 1,3 мільйона. Не кращим є фінансування й цього року.

Сьогодні в тимчасових сховищах є понад 20 тисяч кубометрів радіоактивних відходів. У ході подальших робіт їх кількість сягне понад 170 тисяч кубометрів.

На території зони існує дев’ять пунктів тимчасової локалізації відходів і три пункти їх поховання: «Буряківка», «Третя черга ЧАЕС» і «Підлісне». Локалізацію та поховання цих відходів поклали на державне підприємство «Комплекс». Але через нестачу фінансів воно не може повноцінно здійснювати свої функції. Основну частину відходів зосереджено в «Буряківці», що працює з 1987 року.

На території цього пункту є дві незаконсервовані траншеї з відходами. Їх консервація мала відбутися ще кілька років тому. Проте вони досі залишаються відкритими.

Понад 450 мільйонів гривень видав Євробанк на невідкладну допомогу під час будівництва постійного сховища. Але воно поки що не запрацювало, оскільки ще на стадії його проектування було допущено значні прорахунки.

Переможцем тендеру на спорудження сховища свого часу визнали французьку компанію Framatomе ANP. У компанії виправдовуються, що українська сторона змінила початкову технічну інформацію про стан палива, що й спровокувало нинішні проблеми.

Об’єктивні причини плачевного стану зони відчуження таки є. Однак сумно те, що навіть до цих крихт, як згадано вище, примудряються присмоктатися заповзятливі чиновники. І поки їх не притягатимуть до відповідальності, а полювання за злочинцями обмежиться полюванням за бабусями з кошиками, – навряд чи що-небудь зміниться.