Брудні річки України

Результати ініційованих активістами міста досліджень можливих забруднень річок місцевого значення оприлюднила Державна екологічна інспекція у Житомирській області на своїй сторінці у Фейсбук.

Як повідомляли "20 хвилин", до 30 червня спеціалісти Державної екологічної інспекції пообіцяли оприлюднити результати досліджень проб води з річок Кам'янка та Тетерів.

11 червня 2018 року на телефон «Гарячої лінії» Державної екологічної інспекції у Житомирській області надійшло звернення, щодо забруднення річок Кам’янка та Тетерів. Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області було здійснено виїзд та в присутності громадськості обстежено вищезазначених річок.  Обстеження річки Кам’янка проводилось від вул. Богунської до гирла. На даному проміжку знаходяться три КНС КП «Житомирводоканал» та випуск №1 КП «Експлуатація штучних споруд». Несанкціонованих та аварійних скидів виявлено не було. Також було виявлено місце ймовірного забруднення в місці витоку р.Кам’янка в р.Тетерів. Вода на поверхні річки мала синьо-зелений колір.  В ході обстеження були відібрані проби води з річок Кам’янка та Тетерів, а саме: з випуску №1 КП «Експлуатація штучних споруд», річка Кам’янка, вище та нижче випуску №1, р. Кам’янка – гирло (місце ймовірного забруднення) та річки Тетерів вище, нижче гирла р. Кам’янка. Результатами лабораторних досліджень відібраних проб з випуску №1 КП «Експлуатація штучних споруд» зафіксовано перевищення нормативів гранично-допустимих скидів по наступним показникам: азоту амонійному в 20 раз, ХСК в 5,8 раз, БСК5 в 11,2 раз, фосфатам в 4,7 раз, вода світло-зеленого кольору з фекальним запахом.  Внаслідок чого, у р. Кам’янка у створі нижче випуску №1 порівняно зі створом вище зафіксовано збільшення вмісту наступних показників: ХСК, БСК5 та фосфатів в 2 рази. Результати досліджень за фізико-хімічними показниками у пробі води з річки Кам’янка в місці ймовірного забруднення зафіксували високий вміст таких показників, як: ХСК – 176 мгО/ дм3 та БСК – 22,2 мгО/ дм3, проте вміст розчиненого кисню достатньо високий та становить 10,2 мгО/ дм3. Слід зазначити, що для водних об’єктів комунально-побутового призначення (в межах населеного пункту) на даний час відсутні нормативи гранично-допустимих концентрацій забруднюючих речовин. За даними лабораторних досліджень Держекоінспекції, якість води у  р. Тетерів у створі нижче гирла р. Кам’янка у порівнянні зі створом вище суттевого впливу за фізико-хімічними показниками не виявлено. Разом з тим, відібрана проба води з річки Кам’янка в місці ймовірного забруднення була направлена в Український науково-дослідний інститут екологічних проблем Мінприроди в місто Харків для мікробіологічних досліджень. Даними дослідженнями встановлено, що у наданій пробі води  р. Кам’янка в м. Житомир присутній фітопланктонний комплекс переважно з наявністю нитчатих синьо-зелених водоростей роду Anabaena.  Водорості цього роду не є токсичними, але вони можуть спричинити цвітіння води у водному об’єкті. При цьому біомаса концентрується у поверхневому шарі води, призводячи до зміни його кольору та до появи піни. На користь наявності процесу цвітіння на даній конкретній ділянці р. Кам’янка свідчить також високий рівень вмісту кисню в пробі та ХСК . Масовий развиток представників роду Anabaena у фітопланктоні характерний для початку літнього періоду в євтотрофних водних об’єктах. Процесу цвітіння води сприяє наявність застійних зон у водному об’єкті. Разом із вказаними водоростями у планктонному комплексі виявлено також окремих представників хлорококкових, діатомових та кріптофітових водорослей, а також різних представників зоопланктону.  Останнє свідчить про відсутність у пробі значних кількостей токсичних речовин, що підтверджується виміряними в Аналітичному центрі УКРНДІЕП методом атомно-абсорбційної спектрометрії концентраціями металів (мідь –менше 0,002 мг/дм3; хром –0,0014 мг/дм3; нікель – менше 0,005 мг/дм3; залізо – 0,17 мг/дм3) та результатами хроматомасспектрометричного дослідження, в екстрактах проби (екстрагенти: метилен хлористий та гексан) ідентифіковано незначні кількості переважно неполярних вуглеводнів насичених, ненасичених та ароматичних рядів, що пов’язано із наявністю в пробі слідів нафтопродуктів.

За інформацією "20 хвилин"

Схожа ситуація споостерігається на річці Рось. В межах Київської області скид забруднених стічних вод здійснюють підприємства житлово-комунального господарства міст Тетіїв, Сквира, Узин, Рокитне, Тараща, Богуслав, Кагарлик. Тобто, усі забруднення, які надходять із стічними водами Київської області потрапляють у Черкаську область. 

При значному збільшенні біомаси водоростей, починає проявлятися біологічне забруднення, у результаті чого значно погіршується якість води. Зокрема, змінюється її кольорова гамма, рН, в’язкість, знижується прозорість, змінюється спектральний склад проникаючої у водну товщу сонячної радіації, у результаті розсіювання та поглинання водоростями світлових променів. Вода набуває неприємного запаху. З’являється дефіцит розчиненого кисню, який використовується для дихання водних організмів та розпад відмерлої органічної маси. Причина цвітіння води – зниження швидкості або відсутність течії, підвищення температури води, вмісту біогенних речовин – азоту, фосфору, калію, збільшення величини хімічного (ХСК) та біологічного споживання кисню (БСК), що неодноразово підтверджується результатами інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції у Черкаській області. 

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 14 «Про тваринний світ», ст.ст. 2, 16, 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ст.ст. 20, 21 Закону України «Про відходи», ст.ст. 6, 33 «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 10 Закону України «Про благоустрій в Україні», вирішення питань щодо організації збирання та видалення відходів, відноситься до повноважень органів місцевого самоврядування. 
Державною екологічною інспекцією у Черкаській області направлено лист до Корсунь – Шевченківської районної державної адміністрації для організації ліквідації наслідків, які можуть спричинити погіршення умов існування водних живих ресурсів та подальшого недопущення замору риби. 
На даний час проводяться лабораторні дослідження, про результати буде повідомлено згодом.