Загибель бджіл у Кульчиївці, або чому ми не цінуємо наших бджіл

6 червня, внаслідок обробітку засобами захисту рослин поля гірчиці, масово полягли бджоли в селі Кульчиївці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області

Про це на своїй сторінці у Фейсбук повідомив Ігор Севастьянов 

Автор повідомлення 6.06.2018 обстежив п'ять пасік. Найбільша 90 сімей, найменша - 8. Ще дві заяви від власників пасік надійшли ввечері цього ж дня. Ситуація на усіх обстежених пасіках однаково складна, падіж, параліч бджіл, всі бджоли з жовтим обніжжям. Обніжжя з гірчичного поля, яке всупереч усіх правил і взагалі всупереч здоровому глузду оброблялось по цвіту, в період активного льоту бджіл. Власник полів на запрошення взяти участь в обстеженні пасік не приїхав, і представника не скерував.

Ігор Севастьянов зібрав інформацію про порушення чинного законодавства, склав відповідні протоколи, відібрав зразки для лабораторних досліджень та скерує їх у відповідні органи для реагування.

У своєму повідомленні автор звернувся до усіх пасічників, які постражджали внаслідок отруєння в с. Кульчиївці, або які ще не виявили втрати, терміново перевірити свої пасіки та зателефонувати до голови спілки пасічників. Загалом було зафіксовано падіж більше 180 бджолосімей!!!!!

Зазначимо за інформацією ГО Всеукраїнське братство бджолярів України

Використання отрутохімікатів у великих масштабах для обробки сільськогосподарських культур становить небезпеку для бджіл, і при порушенні елементарних правил застосування можуть викликати масове отруєння і загибель їх.

На збереження бджіл при обробці рослин  великий вплив мають спосіб, час застосування препаратів і погодні умови. Так, при обприскуванні, обпилювання і аерозольному способі обробки рослин у вітряну погоду з наземних машин і з літаків вони розносяться на декілька кілометрів. У результаті навіть на віддалених ділянках відбувається отруєння бджіл.

Отруєння зазвичай виникають в результаті наступних причин:

відсутність інформації про час, місце і характер застосування хімікатів;

проведення обробок вдень під час масового льоту бджіл;

обробки залучають бджіл рослин у період цвітіння або наявності серед оброблюваних рослин квітучих бур'янів - хороших медоносів і пилконоси;

близькості оброблюваних територій до масивів квітучих ентомофільних рослин, що загрожує небезпекою зносу отрутохімікатів на них.

В значній мірі загибель бджіл залежить також від кліматичних умов (температура і вологість повітря, сила вітру). З огляду на ці фактори, можна зробити висновок, що охорона бджіл від отруєння хімікатами при захисті рослин від шкідників, хворіб і бур'янів представляє собою комплекс організаційних, агротехнічних і спеціальних заходів.

При отруєнні бджіл пестицидами керуються "Инструкцией по профилактике отравлений пчел пестицидами", затвердженою Всесоюзним виробничо-науковим об'єднанням по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства "Союзсельхозхимия" і Головним управлінням ветеринарії Держагропрому СРСР 14.06.89 року.

 У цій Інструкції подані лише основні моменти з профілактики і надання допомоги постраждалим від отруєння сім'ям бджіл.

Профілактика отруєнь

Профілактика отруєнь бджіл базується на беззаперечному дотриманні вимог ст. 30 Закону України "Про бджільництво" від 22 лютого 2000 N 1492-III, суворому дотриманні регламентацій застосування в навколишньому середовищі токсичних для бджіл речовин.

Власників пасік оповіщають за три доби до хімічних обробок з зазначенням застосовуваного отрутохімікату, місця (у радіусі 7 км), часу і способу проведення обробки. Указують час ізоляції бджіл.

Обробки проводять у період відсутності льоту бджіл у ранкові або вечірні години.

Не допускають обробку квітучих медоносів і пилконосів під час масового льоту бджіл.

На період обробки бджоляру необхідно вивезти пасіку в безпечне місце або ізолювати бджіл у вуликах на термін, передбачений обмеженнями при застосуванні отрутохімікату.

При ізоляції бджіл у вуликах гнізда розширюють до повного комплекту рамок або ставлять магазини. На двокорпусні або багатокорпусні вулики, у залежності від сили сімей, ставлять другі корпуси з половинною кількістю рамок, зверху надягають раму з металевою сіткою (розмір вічка 2,5 х 2,5 або 3 х 3 мм), сітку накривають полотнянкою і, якщо потрібно, кладуть подушку. У день обробки рано-вранці, до початку льоту бджіл, льотки щільно закривають, знімають з сітки утеплення. У жарку безвітряну погоду під кришку підкладають рейки завтовшки 1 - 2 см. У вулик дають воду в стільниках, годівницях або напувалках. На ніч льотки відчиняють.

У випадку застосування пестицидів в умовах закритого ґрунту обробки проводять увечері після закінчення льоту бджіл або ізолюють бджіл у вуликах на термін, передбачений обмеженнями при застосуванні отрутохімікату.

Заходи при отруєнні бджіл

Гнізда сімей, що втратили багато льотних бджіл, скорочують відповідно до їхньої сили, виймають в першу чергу медові й пергові рамки, особливо зі свіжопринесеним нектаром і пилком, а також рамки з відкритим розплодом, не обсиджені бджолами.

Сім'ї бджіл забезпечують водою, наливаючи її в стільники, пергою, підгодовують цукровим сиропом.

У міру виходу молодих бджіл ці сім'ї підсилюють.

Загалом Міністерство аграрної політики та продовольства України повинно серйозно ставитись до таких випадків порушення законодавства, адже виробництво та експорт меду є одним з пріоритетних напрямків розвитку галузі.

Зазначимо, що за 10 дні 2018 року Україна вичерпала річну квоту на постачання меду до Євросоюзу навіть з урахуванням того, що в минулому році її обсяг був збільшений. Про це написав перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк на своїй сторінці в Facebook. ".

Україна в середньому збирає 100 тисяч тонн меду. Точної цифри нiхто не назве, бо значну частину меду виробляють бджолярi-любителi та продають знайомим чи на ринках.

Сьогодні в Українi налiчується 400 тисяч пасiчникiв, якi мають 4 млн вуликiв. Основними виробниками є вiсiм областей: Вiнницька, Донецька, Днiпропетровська, Запорiзька, Житомирська, Миколаївська, Полтавська та Кiровоградська, де збирають 70% меду.

Найбільше українського меду купує США (26,6% експорту) у 2017 Штати придбали  солодкого продукту на 23 млн доларiв.

Варто зазначити, що за останнi п'ять рокiв Україна наростила експорт меду вчетверо, завдяки чому ввiйшла в п'ятiрку найбiльших свiтових постачальникiв пiсля Китаю, Аргентини, В'єтнаму та Iндiї. Ми виробляємо близько 6% меду та експортуємо його в 35 країн свiту. У 2016 Україна продала за кордон 57 тисяч тонн бджолопродукту, що на 50% бiльше, нiж у 2015-му. Уперше наш мед був експортований до Японiї. У 2017 ми експортували мед за середньою цiною 1,63 долара за кiлограм, а iмпортували з Чехiї та Кiпру - по 3,75 дол./кг. Чому український мед коштує так дешево? Це дiйсно проблема. Бджолярi - експортери могли б отримувати значно бiльшi суми за цей продукт. Наш мед експортується, як правило, великими партiями, доробляють i фасують його вже в Європi, тож на етикетках написано не "український мед", а "мед, вироблений не в країнах ЄС". Якби наш мед фасували в симпатичнi баночки, то цiна на нього була б вища. До речi, за даними ФАО, обсяг свiтового ринку меду становить 1,6 - 1,7 млн тонн. А обсяги глобальної торгiвлi цим продуктом перевищують 2,2 млрд доларiв.