м. Київ
0,012 мР/год
м. Чорнобиль
12.3 мР/год
20/04/18
Енергетичні тренди в українському агробізнесі
Енергетичні тренди в українському агробізнесі
за матеріалами www.liga.net
Екологічні тренди успішно приживаються в українському агробізнесі. Альтернативна енергетика, використання біологічних добрив вписалися в бізнес-модель багатьох аграрних підприємств. А відходи і побічні продукти сільгоспвиробництва стали цінним матеріалом для аграріїв. Тільки за рахунок використання відходів сільського господарства можна замістити 9 млрд кубометрів газу в рік, розповідає голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження Сергій Савчук. Причому таку кількість палива аграрії можуть отримати, скеровуючи на енергетичні потреби тільки 37% відходів сільгоспкультур.
При середній врожайності енергетичних культур 11,5 млн тонн в рік на 1 млн га можна замістити до 5,5 млрд кубометрів газу, зазначає чиновник. «Якщо охопити весь потенціал, то обсяг заміщення газу досягне 20 млрд куб м, а це більше 60% потреби країни в газопостачанні», - каже Савчук.
LIGA.net з'ясовувала, як розвивається енергоефективне напрямок в АПК і які труднощі виникають у аграріїв при впровадженні енергозберігаючих проектів
Зелене світло
Законодавча база для розвитку енергоефективних технологій все ще на стадії формування. У березні минулого року Верховна Рада прийняла закон про стимулювання виробництва теплової енергії з альтернативних джерел http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1959-19
За словами Савчука, це дозволить залучати інвестиції у сектор виробництво тепла не з газу і потенційно залишити в бюджеті країни $ 600 млн. Згідно з новим законом, інвестори, які будуть реалізовувати проекти із заміщення газу, отримають зафіксований законодавством тариф на тепло з альтернативних джерел на рівні 90 % від тарифу на тепло з газу для потреб бюджетних установ та населення.
«Таким чином, вони отримають гарантії повернення коштів, вкладених в такі проекти. Це буде стимулювати інвесторів працювати в Україні і встановлювати в містах та селах твердопаливні котельні, когенераційні установки на біомасі і так далі », - говорить керівник Держенергоефективності.
Крім того, парламентський комітет з питань паливно-енергетичного комплексу 4 квітня 2018 року рекомендував Раді прийняти в першому читанні законопроект про розвиток ринку рідкого біопалива http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=63847
«Україна залежна від імпорту нафти і нафтопродуктів. Використовуючи потенціал аграрного сектора, ми можемо стимулювати виробництво і споживання рідкого біопалива. Заміщаючи імпортовані нафтопродукти хоча б на 10% власним біопаливом, Україна може заощадити більше 400 млн $ в рік », - запевняє Савчук.
Законодавча база для розвитку біогазу є, і вона достатня для того, щоб користуватися певними пільгами при застосуванні цих технологій, стверджує президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко. Погоджується з ним і Іван Тракслер, директор компанії МХП Еко Енерджі. За його словами, українське законодавство захищає інвестора і дає можливість використовувати зелений тариф для генерації енергії з сонця, вітру, біоенергетики, біогазу, малої гідроенергетики. «Ця модель дає, мабуть, найвищий рівень окупності проектів зеленої енергетики в порівнянні з іншими країнами Європейського Союзу», - каже Тракслер.
Незважаючи на це, є питання до чиновників на місцях, які регламентують отримання аграріями пільгового тарифу і підключення до мереж, каже Козаченко. Також залишається відкритим питання фінансування біоенергетичних проектів для аграріїв. «Якщо в Україні поки немає таких преференцій в кредитуванні, як для сільгоспвиробників в Німеччині, які планують побудувати біогазові установки, то про активний розвиток біогазових ноу-хау у нас говорити складно», - наводить приклад президент УАК. І все ж українські аграрії в останні роки активно інвестують в розвиток відновлюваної енергетики.
Наввипередки
Енергоефективні проекти з'являються практично в усіх галузях сільського господарства. При цьому використовуються всі види відновлюваних ресурсів - від сонячної енергії до геотермальних джерел.
Однак енергоефективність по-українськи в більшості випадків пов'язана зі зведенням біоенергетичних комплексів. Зокрема, в МХП працює біогазовий комплекс потужністю 5,5 МВт і запущено будівництво другого комплексу. "Після запуску другої черги комплекс може стати найбільшим в світі біогазовим підприємством, яке працює на органічних відходах - курячому посліді", - говорить Тракслер. Він додає, що на базі Вінницької птахофабрики в 2017 році розпочато будівництво першої черги біогазового комплексу електричною потужністю 10 МВт. «Особливість цього проекту в тому, що крім стандартного рішення з виробництва електричної енергії з біогазу проект передбачає 100% використання пари і гарячої води, які утворюються в процесі виробництва електроенергії, для потреб забійного комплексу птахофабрики», - говорить він.
Енергоефективність - це одне з пріоритетних завдань агрохолдингу Астарта. «У виробництві цукру, де собівартість майже на 50% залежить від енергоспоживання, ми постійно прагнемо скоротити витрати газу і електрики. Кожен новий сезон витрата газу на тонну переробки цукрового буряку скорочується в середньому на 5-10%, в сезоні 2017/2018 показник склав вже 24 куб м », - повідомили в прес-службі компанії. В цілому в 2017 році цукрове підрозділ Астарти скоротило споживання газу на 9%, електроенергії - на 5%.
За словами операційного директора Астарти Желько Ерцега, побудований в 2014 році біоенергетичний комплекс (БЕК) у Глобино створювався для утилізації жому та економії природного газу на Глобинському цукровому заводі. Але вже в 2015 році біогаз з Бека також почали постачати на соєпереробний завод Астарти, для цього провели двокілометровий біогазопровід.
Активно розвиває біоенергетичний напрям компанія Good Valley (Даноша). Першу біогазову установку тут запустили у 2013 році, а зараз готуються побудувати новий біогазовий завод в Івано-Франківській області потужністю 1,1 МВт.
У 2017 році в Україні були добудовані і почали виробляти біогаз відразу чотири комплекси загальною потужністю 7,33 МВт. Найбільший з них - перша черга біогазового комплексу компанії Україна-2001 потужністю 5,109 МВт, що робить його другим за встановленою електричною потужністю після комплексу МХП потужністю 5,5 МВт. У 2018 році завершено будівництво біогазового заводу ТД Вімексім.
Розвиває біогазові напрямок і свинарський комплекс ГалсАгро, а також компанія Агроспецсервіс й інші учасники ринку.
Далі більше
Судячи з планів аграріїв, зупинятися на досягнутому вони не збираються. За словами Тракслера з МХП, в поточному році компанія планує закінчити другу чергу біогазового комплексу потужністю 10 МВт. «Альтернативна енергетика в МХП - це не тимчасова примха, а важливий напрямок, який інтенсивно розвивається не тільки з точки зору енергонезалежності», - пояснює він.
Найближчі цілі Астарти, за словами Ерцег, - виробляти з біогазу електроенергію і продавати її за зеленим тарифом. У липні компанія планує запустити першу когенераційну установку на 2 МВт. «Потужності Бека дозволяють нам зробити когенерацію до 12 МВт. Наскільки швидко ми будемо просуватися в цьому напрямку, залежить від багатьох чинників: і макроекономічних, і адміністративних, і ринкових, зокрема, від ціни біомаси, яка потрібна для виробництва біогазу », - пояснює він.
За аналогічним сценарієм має намір розвиватися і компанія Агроліга, засновники якої зареєстрували нове підприємство AGL Energy LTD. Основним видом діяльності нової компанії стане виробництво і реалізація електроенергії за зеленим тарифом. Біопаливом для генерації енергії послужить вторсировина - лушпиння соняшнику, одержуване в процесі виробництва олії. Втім, на зелений тариф орієнтується більшість агропідприємств, які за допомогою біогазових заводів задовольняють власні потреби і мають надлишки енергії.
Однак біогаз не єдиний напрямок альтернативної енергетики, яким цікавляться аграрії. Другий за популярністю напрямок - сонячна енергетика. У цю сторону дивляться багато агровиробників. Наприклад, МХП, за словами Тракслера, в 2018-2019 планує побудувати кілька сонячних електростанцій.
Енергію сонця вже використовують в агрохолдингу Мрія. «Ми стояли перед вибором: встановити генераторне обладнання і використовувати паливо або встановити панель сонячної батареї. Вибрали другий варіант», - розповів Євген Дорота, директор ТОВ ЕлАгрі-Козова, одного з семи елеваторів Мрії.
Агрохолдинг HarvEast готовий інвестувати в поточному році 1 млн грн в установку сонячних батарей. За розрахунками інженерів компанії, сонячні батареї допоможуть знизити енергоспоживання на 60%, говорить Руслан Мазуренко, регіональний директор HarvEast.
Україна рухається в правильному напрямку, відзначають у Міненерго. Використання альтернативних джерел забезпечить аграріям енергонезалежність і дозволить їм заробляти на надлишку виробленої енергії. За словами заступника міністра енергетики Максима Білявського, обсяги електроенергії, що виробляється з "чистих" джерел зросли в середньому на 25% в порівнянні з аналогічним періодом 2017 року. Зокрема, вітрові електростанції згенерували 199 млн кВт-годин, що на 13% більше, ніж запланований показник, і на 23% більше, ніж в перші два місяці 2017 року. Виробництво енергоресурсу з біомаси було зафіксовано на позначці 43 млн кВт/год. Це на 7% більше запланованого показника і на 43% більше показника минулого року. Обсяги виробництва електроенергії сонячними електростанціями в перші два місяці поточного року склали 52 млн кВт/годин, що на 12% більше торішніх показників.
