Пацюк розумніший ніж Google

І це не є критикою системи Google, стверджують дослідники в сфері штучного розуму Янн ЛеКун і Джош Тененбаум. Вчені виступили під час Всесвітнього наукового фестивалю, що проходив у Нью-Йорку, після прем'єри фільму «Творець: Алан Тьюринг і майбутнє мислячих машин» , неординарної артхаузної стрічки про сприйняття штучного інтелекту Аланом Тьюрингом в 40-50-х роках минулого сторіччя.

Всесвітня енциклопедія, відома нам за назвою Google, поза всілякими похвалами в багатьох аспектах, зокрема, за обсяг інформації, що вона здатна поглинути й видати у відповідь на практично будь-який запит. І все-таки це лише навчання електронної обчислювальної машини методом «завчання напам'ять», коли повністю відсутнє розуміння, зазначає ЛеКун, професор комп'ютерних наук і нейробіології з Нью-Йоркського університету.

Відносно обчислювальних вмінь навіть самі потужні комп'ютери світу лише наближаються до здатностей тварини, вказує вчений. «Я був би щасливий застати при житті комп'ютер, по кмітливості відповідній пацюку», - говорить він.

Удавані разючими речі, доступні системі Google, такі як практично миттєве надання інформації про напрямок руху, використовують лише елементарний вид штучного розуму за назвою «просте планування». «Це зовсім нескладно, - стверджує Тененбаум, професор комп'ютерних наук з Массачусетського технологічного інституту. – Це вже навіть не називається штучним інтелектом. Це просто Google».

Як пояснюють вчені, справжній розум – це не просте запам'ятовування, але й використання отриманої інформації для розуміння ситуацій, з якими ви не зіштовхувалися раніше. Прикладом може бути тільки що побачений фільм. «Ви дивитеся фільм і бачите образи, яких ви не знали раніше. Вам може бути невідомо нічого про життя героя, - пояснює Тененбаум. – От цей контекстний й усвідомлений обмін інформацією, розуміння внутрішнього світу іншої людини лише по тому, що він говорить, а ви відповідаєте – це і є сутність розумності людини».

Два професори досліджують інші області. Наприклад, Лекун експериментує з роботом, що намагається розпізнавати навколишні предмети. Вчений показав відеоролик, який демонструє, що бачить робот, як він класифікує такі об'єкти, як людей, дерева й дороги. Як правило, машина правильно виконує завдання, але часто робот називає дерева людьми, плями бруду водою, а ліхтарний стовп будинком.

Щоб доступно пояснити, із чим мають справи дослідники в сфері штучного інтелекту, ЛеКун описав масштабність людського мозку на підставі самих свіжих, але при цьому дуже приблизних підрахунків: 100 мільярдів нейронів створюються в результаті 1000 - 10000 з'єднань із іншими нейронами й використовують ці з'єднання від 100 до 1 000 разів у секунду (досить завищені дані). У результаті маємо, можливо, квінтильйон — 1,000,000,000,000,000,000 — операцій, що відбуваються в голові людини щосекунди.

«Але при цьому потужність суперкомп'ютерів зростає в геометричній прогресії, - говорить Лекун, зазначаючи при цьому, що вони досягнуть вищевказаних здібностей протягом 30-100 років. - Ще 10-20 років - і їх матимуть і смартфони. От так ваш смартфон стане розумніше вас».