Екосистеми африканських саван тримаються на мурашках

Вчені вперше зуміли показати, що вся екосистема африканських саван, населена великою кількістю всіляких великих тварин, практично повністю залежить від життєдіяльності маленьких комах - мурашок, що роблять сухі і тверді ґрунти родючішими, повідомляється в статті дослідників, опублікованій в журналі PLoS Biology.

Давно було відомо, що африканські мурашки у міру будівництва своїх термітників з компонентів ґрунту, які підносяться над землею деколи більш ніж на метр, виконують декілька дуже важливих функцій для родючості ґрунтів. Прориваючи ходи в ґрунті, мурашки роблять його пористим, що покращує вентиляцію твердих і сухих ґрунтів, а також сприяє вбиранню ними вологи з повітря і фіксації азоту.

Проте, кількісно оцінити цей ефект вперше вдалося лише команді вчених під керівництвом Скотт Тернер (Scott Turner) з Нью-йоркського університету, що проводила систематичне вивчення термітників в саванах Намібії.

Вчені встановили, що африканські акації, домінуючі серед дерев в даному регіоні, дають на 60% бруньок, якщо зростають недалеко від мурашиних горбків, і плодоносять удвічі активніше в порівнянні з деревами, віддаленими від термітників. Ці акації і їх квітки приваблюють комах, кількість яких, спіймані клейкими пастками вчених, виявилася на 40% більше з того боку рослини, яка звернена до мурашиних горбків.

Ці комахи, у свою чергу, залучають дрібних плазунів, для яких служать їжею. Автори дослідження показали, що ящірки гекони виявлялися більш ніж в два рази частіше на деревах, що знаходяться недалеко від мурашиного житла, чим на деревах, віддалених від них далеко.

Підвищену родючість ґрунту роблять трави, котрі служать їжею для травоїдних, густішими і соковитішими в районі мурашиного житла, а тому великі копитні тварини показуються тут частіше, а їх екскременти додатково удобрюють землю. Ці травоїдні, у свою чергу, служать їжею для найкрупніших хижаків африканських саван.

Команді Тернер вдалося також встановити, що мурашки виробили найбільш ефективну стратегію розподілу своїх горбків по савані, розташовуючи їх на відстані від 20 до 120 метрів один від одного так, що ті утворюють на поверхні узор "в горошок". Згідно комп'ютерної симуляції, проведеної вченими, таке їх розташування дозволяє максимально ефективно використовувати землі і ресурси савани.

Автори дослідження вважають, що дана робота буде корисна африканським фермерам, серед яких поширено переконання про шкоду термітів для посівів і необхідністю боротьби з ними.