Чому перуанські отруйні жаби не зраджують одне одному?

Генетичні дослідження підтвердили, що чоловічі і жіночі особини перуанської отруйної жаби залишаються вірними одне одному все життя.

Більш несподіваним виявилося відкриття, що така вірність пояснюється виключно розмірами водойми, в якій розмножуються ці жаби.

Це може стати кращим доказом того, що моногамія може бути результатом дії єдиного чинника, стверджують вчені.

Результати їхнього дослідження публікуються в науковому журналі American Naturalist.

Дереволазна жаба Ranitomeya imitator добре відома біологам. Вивченням її способу життя займалися протягом останніх років вчені на чолі з доктором Джейсоном Брауном з університету американського штату Північна Кароліна.

Виявилося, що ці жаби мають ряд унікальних рис статевого і соціального життя.

Після спарювання жаба відкладає яйця на поверхні листя. Потім її партнер переносить пуголовків на своїй спині до калюжок води, які збираються високо на гілках дерев у листі.

Таким чином, кожен з приблизно шести пуголовків опиняється у своїй власній крихітній водоймі, за якими спостерігає самець.

Коли пуголовки хочуть їсти, самець закликає самку, і та відкладає в кожній водоймі неплодоносну яйцеклітину, що є їжею для пуголовка.

Однак, хоча самець і самка, як здається, діють злагоджено, нові досліди виявили справжню природу їх моногамних відносин.

Нові відкриття в генетичному аналізі ставлять під сумнів справжність моногамних відносин у багатьох видів.

Хоча багато тварин живуть і розмножуються разом, вони можуть зраджувати при зручному випадку своїм постійним партнерам.

Доктор Браун і його колеги проаналізували ДНК дорослих жаб і ДНК наступних поколінь пуголовків, що народилися в них. З'ясувалося, що з 12 досліджених пар 11 вели моногамний спосіб життя, зберігаючи вірність одне одному. В одній парі самець спаровувався з двома самками.

Цей вид жаб виявився, таким чином, справді моногамним.

При цьому інша жаба, зовнішній вигляд якої імітується жабами Ranitomeya imitator, як виявилося, веде зовсім інший спосіб життя.

Дослідження виявили причину, з якої жаби Ranitomeya variabilis не відзначаються вірністю одне одному, хоча вони надзвичайно схожі за забарвленням на своїх імітаторів. Ці жаби відкладають яйця в набагато більших водоймах, що у п'ять і більше разів перевищують за обсягом водойми, якими користуються жаби Ranitomeya imitator.

Самки не беруть жодної участі в подальшій долі пуголовків, якими займаються виключно самці.

Коли вчені перенесли пуголовків обох видів в більші водойми, з'ясувалося, що вони швидко ростуть у новому середовищі, що містить більше поживних речовин, і не потребують догляду батьків.

Пуголовки першого виду можуть вижити в дрібних водоймах тільки за допомогою самця і самки, тому що в цих калюжках води, що скупчується на поверхні листя, дуже мало їжі.

Вчені дійшли до висновку, що вони спостерігають явний еволюційний причинний зв'язок. Зміна місця існування приводила до зміни способу життя. Заради виживання виду самці і самки жаби Ranitomeya imitator були змушені тісно співпрацювати, що призводило, у свою чергу, до соціальної та генетичної моногамії.

Нагадаємо, наприкінці січня британських орнітологів здивував випадок з лебедями Бевіка, також відомих своєю моногамією. Пара птахів повернулася з Росії після зимівлі, знайшовши там собі нових партнерів.