Насамперед реалізація прийнятих змін забезпечить можливість подання документів у електронному вигляді, крім того:

• чітко визначено термін розгляду документів, у тому числі для органів, що надають висновок про можливість спецводокористування;
• визначено перелік документів, які подаються разом із заявою для одержання дозволу;
• встановлено вимоги до форми заяви;
• зменшено дозвільно-погоджувальні органи з чотирьох до двох;
• змінено Порядок розроблення нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та Перелік забруднюючих речовин, скидання яких нормується;
• передбачено оптимізацію організаційної структури Держводагентства у зв’язку із виконанням функцій з видачі дозволів на спецводокористування (далі — дозволи).

Установлено, що:

• дозволи, видані до 03.06.2017 р. (включно), діють до моменту закінчення строку їх дії, а їх анулювання з підстав, передбачених законом, здійснюється Держводагентством;
• відомості про видачу дозволу з 01.01.2019 р. вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань відповідно до Закону про держреєстрацію, що скасовує необхідність процедури видачі дубліката дозволу.

Хто видає дозволи

Дозвіл видається територіальними органами Держводагентства, а у разі використання води водних об’єктів у зоні відчуження та зоні безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, — Держводагентством (далі — дозвільні органи). Видача (відмова у видачі) та анулювання дозволу здійснюються відповідно до Закону № 2806.

Що зазначати в заяві

Дозволи видаються на підставі заяви водокористувача, в якій зазначаються:

• найменування органу, що видає дозвіл;
• дані водокористувача (фізичної або юридичної особи);
• мета отримання дозволу або реквізити дозволу, який анулюється;
• місце здійснення спецводокористування (назва басейну річки, водного об’єкта і його місцезнаходження);
• згода на оброблення персональних даних;
• підпис та печатка (за наявності) замовника.

Які документи потрібні

До заяви додаються такі документи:

• обґрунтування потреби у воді з помісячним нормативним розрахунком водо­користування і водовідведення;
• опис та схема місць забору води та скидання зворотних вод;
• нормативи гранично допустимого скидання (далі — ГДС) забруднюючих речовин у водні об’єкти із зворотними водами (з розрахунком на кожний випуск (скид) окремо);
• затверджені індивідуальні технологічні нормативи використання питної води (для підприємств та організацій житлово-комунального господарства, суб’єктів господарювання, які надають послуги з централізованого водопостачання та/або водовідведення);
• копія правовстановлюючих документів на водні об’єкти (для орендарів водних об’єктів).

Якщо показники не змінювалися

У разі якщо показники нормативних розрахунків водокористування і водовідведення, ГДС забруднюючих речовин у водні об’єкти із зворотними водами, нормативи екологічної безпеки водокористування є незмінними, новий дозвіл видається на підставі заяви та документів, які подавалися водокористувачем для отримання попереднього дозволу.

Строки виконання

Видача або відмова у видачі дозволу здійснюється протягом 30 календарних днів з дня надходження заяви та документів, необхідних для видачі дозволу.

Дозвільні органи зобов’язані протягом п’яти робочих днів з дня надходження заяви надіслати в електронній формі копії документів щодо обґрунтування потреби у воді з помісячним нормативним розрахунком водокористування і водовідведення, а також опису та схем місць забору води та скидання зворотних вод до:

• Держгеонадр — у разі використання підземних вод;
• Мінохорони здоров’я України — у разі використання вод водних об’єктів, віднесених до категорії лікувальних.

Держгеонадра і Мінохорони здоров’я України зобов’язані протягом 15 календарних днів з дня одержання в електрон­ній формі копій документів надати безоплатно органу, що приймає рішення про видачу дозволу на спеціальне водокористування, висновки в електронній формі щодо можливості його видачі.

Дозвільні органи під час прийняття рішення про видачу дозволу або про відмову в його видачі враховують відповідні висновки Держгеонадр та Мінохорони здоров’я України.

У разі ненадання протягом встановленого строку висновку щодо можливості видачі дозволу вважається, що Держгеонадра або Мінохорони здоров’я України не заперечують проти видачі такого дозволу.

У разі відмови у видачі дозволу водо­користувачу надається відповідь з обґрунтуванням підстав відмови.

Подання водокористувачем заяви та відповідних документів, видача або відмова у видачі дозволу здійснюються в паперовій або електронній формі.

Що має зазначатися у дозволі

У дозволі зазначаються:  

❒ найменування органу, що його видав

❒ найменування та реквізити водокористувача

❒ назва та код водного об’єкта (джерело водопостачання, приймач зворотних вод), водогосподарської ділянки

❒ ліміти забору води, використання води та скидання забруднюючих речовин у складі зворотних вод

❒ інші характеристики водокористування (передача води, скидання зворотних (стічних) вод, використання води в системах оборотного та повторного водопостачання)

❒ умови спеціального водокористування

❒ відомості щодо природоохоронних заходів та строки їх реалізації строк, на який видано дозвіл

Дозвіл скріплюється печаткою та підписом керівника органу, що його видав.

Форма дозволу та заяви для його отримання, а також форма нормативного розрахунку водокористування і водовідведення затверджуються Мінприроди України (наказ № 234).

Строки водокористування

Спеціальне водокористування може бути короткостроковим (на три роки) та довгостроковим (від трьох до 25 років).

Короткострокове спеціальне водокористування встановлюється у разі:

• одержання водокористувачем дозволу на спеціальне водокористування вперше;
• скидання стічних вод у водні об’єкти;
• введення в експлуатацію після будівництва, розширення, реконструкції, реставрації, технічного пере­оснащення або капітального ремонту об’єктів, на яких провадиться діяльність із забору, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти;
• наявності умов спеціального водокористування, визначених попереднім дозволом, не виконаних у повному обсязі, проте які можуть бути виконані протягом наступних трьох років;
• необхідності досягнення екологічних цілей, визначених планом управління річковим басейном в межах масиву поверхневих вод та/або масиву підземних вод конкретного району річкового басейну, в установлені строки;
• дефіциту водних ресурсів у межах відповідної водогосподарської ділянки для року (за даними водогосподарського балансу).

Довгострокове спеціальне водокористування — в усіх інших випадках у разі непорушення умов спеціального водокористування, визначених у попередньому дозволі на спецводокористування.

Також Порядком № 321 визначено, що видача дозволів здійснюється безоплатно.

Припинення права спеціального водокористування здійснюється органом, що видав дозвіл на спеціальне водокористування.

У разі здійснення спеціального водокористування на прикордонних водах дозволи видаються з урахуванням вимог міжнародних договорів.

Крім того, змінено назву Порядку, затвердженого постановою № 1100, на «Порядок розроблення нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти» та деякі норми.

Також змінено назву переліку забруднюючих речовин, скидання яких нормується, затвердженого зазначеною постановою, на «перелік забруднюючих речовин, скидання яких у водні об’єкти нормується».

Із переліку вилучено речовини «Розчинений кисень (мг/л)» та «Мінералізація води» і доповнено його речовиною «Органічні речовини (за показниками: біохімічне споживання кисню (БСК5) та хімічне споживання кисню (ХСК)».

Звітність за формою № 2ТП-водгосп

На підставі пп. 258.2.5 п. 258.2 ст. 258 Податкового кодексу органи, що видають дозволи, щороку до 20 січня подають контролюючим органам та органам водного господарства інформацію про водокористувачів, яким видано такі дозволи.

Водокористувачі, яким видано дозволи та які здійснюють постачання води іншим водокористувачам, щороку до 20 січня подають контролюючим органам та органам водного господарства перелік водокористувачів-абонентів.

У разі зміни умов водокористування, видачі протягом року нових дозволів, укладення договорів на постачання води водокористувачі, які отримали переоформлені дозволи, уклали такі договори, зобов’язані протягом 10 календарних днів повідомити про це контролюючим органам та органам водного господарства.

Відповідно до пп. 255.11.19 п. 255.11 ст. 255 Кодексу платники рентної плати за спецвикористання води подають одночасно з податковими деклараціями контролю­ючим органам копії дозволу, договору на постачання води та статистичної звітності про використання води.

З метою забезпечення складання державного водного кадастру за розділом «Водокористування», а також систематизації даних про забір та використання вод, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин, наявність систем оборотного водопостачання та їх потужність, про діючі системи очищення стічних вод та їх ефективність ведеться Державний облік водокористування (далі — державний облік).

Організація ведення державного обліку здійснюється Держводагентством.

Державний облік на підставі порядку, затвердженого наказом № 78, здійснюється шляхом подання водокористувачами звіту про використання води за формою 
№ 2ТП-водгосп (річна) (далі — звіт).

Звіт подається до Держводагентства через спеціалізовані підприємства, установи та організації, що належать до сфери його управління, які є виконавцями робіт зі складання державного водного кадастру (далі — організації, що належать до сфери управління Держводагентства), за місцем здійснення водокористування.

Звітність подають водокористувачі, які здійснюють діяльність, пов’язану із забором та/або використанням води, скиданням зворотних (стічних) вод та забруднюючих речовин, та:

• здійснюють забір води із поверхневих та підземних водних об’єктів в обсязі від 20 м3 на добу;
• забирають воду з водопровідних мереж або інших систем водопостачання в обсязі від 20 м3 на добу (у середньому протягом календарного року) і передають зворотні (стічні) води до систем водовідведення;
• забирають воду для зрошення в обсязі від 20 м3 на добу (у середньому протягом зрошувального періоду);
• мають сезонний режим роботи та забирають воду в обсязі від 20 м3 на добу (у середньому протягом періоду його роботи у межах календарного року);
• мають оборотні системи водопостачання загальною потужністю 1 000 м3 води на добу і більше незалежно від кількості забраної (отриманої) води;
• використовують воду для виробництва напоїв незалежно від кількості води;
• здійснюють скидання (незалежно від об’є­му) зворотних (стічних) вод безпосередньо у водні об’єкти та підземні горизонти;
• віднесені до галузі гідроенергетики;
• користуються водними об’єктами для рибогосподарських потреб (крім суден флоту рибної промисловості).

Звітним періодом є календарний рік. Водокористувачі не пізніше 1 лютого року, що настає за звітним, подають звіт до організацій, що належать до сфери управління Держводагентства.

Водокористувачі, які здійснюють передачу води іншим водокористувачам та/або прийом зворотних (стічних) вод від інших водокористувачів, щороку до 1 лютого при поданні звіту надають перелік таких водокористувачів та інформацію щодо обсягів води, врахованих у договорах на водопостачання (поставку води) і водовідведення.

Якщо дозвіл є, а діяльність не ведеться

Чи потрібно подавати податкову звітність та сплачувати рентну плату за спецвикористання води суб’єкту господарювання, який отримав дозвіл на спецводокористування (вирощування товарної риби у ставках без скиду води), але з моменту отримання дозволу господарської діяльності не здійснював?

Платниками рентної плати за спеціальне використання води є, зокрема, водокористувачі — суб’єкти господарювання, які використовують воду для потреб рибництва (п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу).

Об’єктом оподаткування рентною платою є фактичний обсяг води, необхідної для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування) (пп. 255.3.2 п. 255.3 зазначеної статті). При цьому під терміном «випаровування» слід розуміти процес переходу рідини у газоподібний стан, який відбувається за будь-якої температури.

Рентна плата обчислюється виходячи з фактичних обсягів води, необхідної для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для попов­нення, яке пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування), та ставок рентної плати (пп. 255.11.8 п. 255.11 ст. 255 Кодексу).

Таким чином, суб’єкт господарювання, який отримав дозвіл на спецводокористування, але не здійснює діяльність, тобто не використовує ставок з метою вирощування риби, є платником рентної плати та повинен подавати податкову звітність за спецвикористання води наростаючим підсумком (якщо діяльність не здійснюється, то у звітності проставляються прочерки). Починаючи з того звітного періоду (кварталу), в якому вперше відбулося фактичне використання ним води для попов­нення ставків під час розведення риби, у тому числі пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування, він зобов’язаний сплачувати рентну плату за використання фактичних обсягів води.

За якою ознакою визначається платник

Починаючи з 2018 р. п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу передбачено, що обов’язок платника з рентної плати покладено на суб’єктів господарювання, що належать до первинних водокористувачів, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів, без надання преференцій бюджетним установам, що належать до первинних водокористувачів.

Ключовою ознакою первинних водокористувачів є наявність водозабірних споруд та відповідного обладнання для забору води(частина третя ст. 42 Водного кодексу).

Спецвикористання природних ресурсів, у тому числі спеціальне водокористування, передбачає закріплення об’єкта природних ресурсів шляхом надання відповідного дозволу конкретному суб’єкту для забезпечення умов провадження господарської діяльності (ст. 38 Зако­ну № 1264), наприклад, з метою отримання економічної вигоди від введення в господарський (товарний) обіг обсягів використаної із водного об’єкта води.

Таким чином, платниками рентної плати за спецвикористання води є суб’єкти господарювання (первинні водо­користувачі), господарська діяльність яких ґрунтується на заборі води з річок, озер та свердловин на підставі отриманих дозволів на спецводокористування, у тому числі з метою отримання економічної вигоди від виробництва питної води, яке згідно зі ст. 1 Зако­ну № 2918 передбачає використання води, що забрана із джерела питного водопостачання, для технологічних операцій доведення якості води до вимог на питну воду.

Об’єкт оподаткування

Спеціальним водокористуванням є забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів (ст. 48 Водного кодексу).

Тобто з 2018 р. об’єктом оподаткування рентною платою за спецвикористання води із вилученням її з водних об’єктів для первинних водокористувачів визначено фактичний обсяг води, який використовують водо­користувачі, а саме обсяг води, що обліковується як результат технологічних операцій забору із водного об’єкта та доведення якості води до вимог, установлених для відповідного водо­забору (п. 255.3 ст. 255 Податкового кодексу).

При цьому об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води без її вилучення з водних об’єктів є:

• для потреб гідроенергетики — фактичний обсяг води, що пропускається через турбіни гідроелектростанцій для вироб­лення електроенергії;
• для потреб водного транспорту — час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується (залежно від тоннажності), та пасажирським флотом, що експлуатується (залежно від кількості місць) (пп. 255.3.1 вищезазначеного пункту).

Водний кодекс — Водний кодекс України від 06.06.95 р. № 213/95-ВР. Податковий кодекс — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. Закон про держреєстрацію — Закон України від 15.05.2003 р. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань». Закон № 1264 — Закон України від 25.06.91 р. № 1264-ХІІ «Про охорону навколишнього природного середовища». Закон № 1830 — Закон України від 07.02.2017 р. № 1830-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, що регулюють відносини, пов’язані з одержанням документів дозвільного характеру щодо спеціального водокористування». Закон № 2806 — Закону України від 06.09.2005 р. № 2806-ІV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». Закон № 2918 — Закон України від 10.01.2002 р. № 2918-ІІІ «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення». Постанова № 321 — Порядок видачі дозволів на спеціальне водокористування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. № 321. Постанова № 1091 — постанова Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 р. № 1091 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань видачі дозволів на спеціальне водокористування». Постанова № 1100 — постанова Кабінету Міністрів України від 11.09.96 р. № 1100 «Про Порядок розроблення і затвердження нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та перелік забруднюючих речовин, скидання яких нормується». Наказ № 78 — наказ Мінприроди України від 16.03.2015 р.  № 78 «Про затвердження Порядку ведення державного обліку водокористування». Наказ № 234 — наказ Мінприроди України від 23.06.2017 р. № 234 «Про затвердження форми дозволу на спеціальне водокористування та форми нормативного розрахунку водокористування і водовідведення»

За матеріалами:http://www.visnuk.com.ua