ОГЛЯД ПРЕСИ 30.08.07

Газета 24 30.08.07 № 123 

Провалля у Трускавці 

Провалля, розміром два на три метра та глибиною десять метрів, утворилося поруч двоповерхового житлового будинку в Трускавці на вулиці Помірецьйй, 56. МНСники обгородили вщент заповнене водою провалля і запропонували мешканцям відселитися, однак ті відмовились. Проведено позачергове засідання комісії ТЕБ та НС, на якому прийнято рішення звернутись у Львівський геотехнічний інститут для проведення технічного обстеження з наданням пропозицій щодо локалізації існуючого провалля.

Варто відзначити, що загроза провалів у Дрогобичі, Стебнику та Трускавці не нова. Фахівці неодноразово відзначали, що ці міста розташовані переважно на карстових по--родах, «продірявлених» сірчаними кар'єрами та шахтами, поблизу протікає річка Вюкниця. Якщо земля провалиться, вода річки через тріщини всмокчеться вглиб, почне розчиняти породу, і спричинить ще більше просідання ґрунту. У такому випадку довколишні міста опиняться під загрозою.

Віктор Павлик

 
 Газета 24 30.08.07 № 123 

Ожидів під моніторингом до жовтня 

Моніторинг довкілля поблизу Ожидова будуть продовжувати до кінця вересня. Зокрема, такі рекомендації дали місцевим чиновникам польські експерти, які проводили незалежну експертизу на місці аварії.

«Вода, якою гасили фосфорну пожежу і яка зараз зібрана у спеціальному збірнику, має ще досить високий вміст фосфору. Ще не стабілізувалася й земля довкола. Тому польські екологи, представники Лабораторії Підкарпатського воєводського інспекторату охорони довкілля (м. Жешув), які проводили 2І серпня незалежне дослідження проб води й ґрунту на території «фосфорної» аварії, рекомендують нам продовжувати моніторинг до кінця вересня», - розповів Богдан Матолич, начальник державного управління охорони навколишнього природного середовища та екології Львівської облдержадміністрації.

Він також зазначив, що за показниками станом на кінець вересня будуть приймати рішення, що далі робити з цими залишками і територією. Якщо до того часу показники не стабілізуються, то приймуть рішення про утилізацію залишків. Воду з місця  аварії будуть відкачувати і  вивозити на утилізацію. При цьому начальник управління  екології наголосив, що, незважаючи на досить високий вміст фосфору у воді, це не має негативного впливу на здоров'я населення.

Компанія «Казахстанські залізниці» вважає причиною аварії потяга з фосфором неправильне проведення ремонту залізничного полотна незадовго до аварії.

«Укрзалізниця» ж висуває версію внесення змін відправником вантажу «Казфосфат» у конструкцію цистерни та порушення з боку цієї ж компанії правил навантаження фосфору.

І знову витік. Кислотний

А тим часом поблизу с. Велике Колодно Кам'янко-Бузького району під час транспортування азотної кислоти в одній із двох пластових ємкостей виявлено тріщину, через яку кислота просочувалась на кузов вантажного автомобіля, а потім на ґрунт. Працівники ВАТ«Львівхім» перекачали кислоту із пошкодженої ємності в іншу, а забруднену територію обробили каустичною содою. Всього витекло близько 48 л кислоти на площу 49 кв. м.

Тетяна Турчина

Експрес 30.08-6.09.07 №124(3563) 

І полилася кислота.  

Поблизу села Велике Колодне Кам'янка-Бузького району під час транспортування азотної кислоти автомобілем ГАЗ в одному із двох пластикових контейнерів виявлено тріщину, через яку просочувалась кислота на кузов автомобіля. Працівники ВАТ "Львівхім" пере-помпували азотну кислоту з пошкодженого контейнера в інший, а забруднену територію обробили каустичною содою. Всього витекло близько 48 літрів кислоти. 
 
 

Експрес 30.08-6.09.07 №124(3563) 

Фосфор ще є! 

Польські експерти оприлюднили результати аналізів проб води і ґрунту в зоні ожидівської аварії. І хоча, за цими результатами, вміст сполук фосфору у стічних водах перевищує у кілька разів прийняті і в Україні, і в Польщі гранично допустимі концентрації, в управлінні охорони довкілля запевняють, що все гаразд.

Загалом поляки взяли по п'ять проб води і ґрунту у селах Ожидів, Закомар'я, Янгелівка.

"Результати аналізів свідчать, що вода в меліоративному каналі, який впадає у річку Солотва, відповідає нормативам України для вод господарсько-побутового постачання і першому-другому класам чистоти вод, за європейськими нормативами якості поверхневих вод, — каже Богдан Матолич, начальник Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області. — Стічні води на місці аварії не відповідають нормативам, тому ці води слід утилізувати. А ось поверхневі водотоки не забруднені сполуками фосфору". Експерти з Польщі визнали ґрунт на місці аварії та в районі села Янгелівка таким, що має дуже високий вміст фосфору. "Біля місця аварії та на рекультивованій території ґрунт має ще й високий вміст азоту", — констатує начальник управління.

У Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища кажуть, що високий вміст фосфатів уздовж дороги в Янгелівці не загрожує здоров'ю та життю місцевого населення. Проте тут краще не вирощувати городину чи садовину.

Богданна МАРТИНИК

 
 
Україна і час 30.08.07 №35(271) 

Садового ЖЕКи не бояться 

Попри заборону мера спалювати сміття у Львові й далі труять димом людей.

Днями до редакції «УіЧ» звернулися львів'яни з вулиць Ірчана, Самарської, Грузинської, Ровенської. Люди скаржилися на працівників комунальних служб, які спалюють сміття. За їхніми словами, так триває впродовж чотирьох років, а звернення до різноманітних інстанцій нічого не дали. Побутові відходи й надалі спалюють, незважаючи на розрекламовані заборони влади та санітарно-епідеміологічних служб.

«Сьогодні вночі сміття знову горіло, заповнюючи вулиці й оселі димом, — емоційно розповідає Галина Ощудлякова. - Люди схильні вважати, що винуватцями є двірники ЖЕКу, які вдень збирають непотріб докупи. Двірники кажуть, що змушені спалювати сміття, бо немає його куди подіти. Але як з такими підпалами відходів, та безвідповідальністю чиновників і комунальних закладів ми можемо йти до Європи?»

За словами нашої співрозмовниці, мешканці зверталися в усній формі до ЖЕКу № 305. Натомість керівники комунальної установи сказали про свою непричетність у підпалах, скинувши усю вину на пересічних перехожих і бомжів.

Галина Ощудлякова розповідає, що серед спалених речей є дивани, гума та шини. Тож дихати таким димом, яким потрапляє крізь вікна, люди не хочуть. Вона пригадує спалення відходів й у перші дні після фосфорної аварії, коли була спека. ЖЕК нічим не зарадив...

Проблема кількох сотень мешканців залишається відкритою. Лише комунальні служби заплющують на це очі. Схоже, міського голову Львова ЖЕКи не бояться. Судіть самі. 21 червня цього року пан Садовий під час сесії міської ради заявив таке: «Ми звільнятимемо керівників ЖЕКів, якщо на їхній території спалюватимуть сміття. — І порадив: - Якщо такі факти хтось виявить, то нехай телефонує у диспетчерську, на гарячу лінію»...

«УіЧ» перевірить, наскільки слово мера має вагу, і закликає до цього львів'ян.

Коментар - Орест ПРУС, начальник управління екології та благо устрою Львівської міської ради:

— По-перше, спалювати сміття у Львові заборонили. По-друге, факти спалення — безпосередня вина керівників ЖЕКів, двірників. У місті часто штрафують двірників-порушників на вулиці Виговського, у Новому Львові. Щоправда, ці мікрорайони обладнані необхідними контейнерами для сміття. Спалювання сміття — це яскравий приклад небажання ЖЕКів вирішувати проблему, тому вони кажуть, буцімто винні перехожі.

Люди платять за вивезення сміття, а не за екологічну небезпеку. Усне звернення призведе до усної відповіді... Якщо вдасться спіймати двірника на гарячому — треба піти з ним до ЖЕКу, відкрито сказавши про негативну роботу. Чимало мешканців телефонують мені, навіть уночі, попереджаючи про такі порушення. Керівники ЖЕКів умивають руки... Доведення вини порушника - тривала тяганина. Адже суму штрафу встановлює обласне управління екології. Річ у тім, що ми не вирішуємо цього питання.

Від редакції. І що тут скажеш. Треба якусь екологічну поліцію у Львові заснувати. Або ж вдаватися до старої методи пана Садового, коли він бавився з «Самопоміччю»: телефонувати мерові, повідомляти адресу, і нехай бере журналістів та по гарячих слідах шукає паліїв.

Марія ДОРОТИЧ

Високий замок 30.08-05.09.07 №156(3563) 

Вогненний змій карає за людську недбалість 

Цього літа Україною прокотилися   потужні пожежі. Вони спалахували  на Херсонщині та Луганщині,  перші жертви  з'явилися під час пожежі в Алупкінському лісництві в Криму - загинули лісничий та його дружина.  Чим викликані останні резонансні пожежі? Чи наслідок це глобального потепління? Чи загрожують пожежі іншим районам України? Ці питання кореспондент "ВЗ" з'ясовувала у спеціалістів.

Незважаючи на те, що у світі відбувається глобальне потепління, лише через декілька років можна буде стверджувати, що саме воно створює умови для пожеж, - каже еколог, професор, директор Державного природознавчого музею НАН України Юрій Чорнобай. - Кліматологи попереджують, що з 2020 року теплий період завершиться і почнеться... глобальне похолодання. Це дуже небезпечно: до спеки сільське господарство пристосувати можна, тому кількість харчових продуктів не зменшиться. Зате віднайти рослини, які ростуть при низькій температурі, значно важче, тому врожайність за таких умов впаде».

Існує ціла наука - пірологія, яка вивчає вплив пожеж на розвиток лісового покриву. Юрій Чорнобай каже, що пожежі, які займалися в Україні, не мають катастрофічних масштабів. Він заспокоює, мовляв, для спекотного літа це - нормальне явище.

Раніше для людства  не існувало   іншого  способу звільнення від зайвих лісових територій, яких було вдосталь: на місцях пожеж оселялися племена, розвивалося сільське господарство. Коли земля втомлювалася від забруднень (відсутність каналізацій та місць для відходів давалася взнаки), люди спалювали поселення та шукали кращої долі в інших місцях. Звідси й з'явився культ вогню, адже з його допомогою народ боровся з потужною силою природи.

Існує теорія, що українська лісостепова зона утворилася внаслідок свідомого винищення лісів для створення культурних територій.

Зараз ситуація змінилася - лісів стало менше, а людська недбалість все частіше призводить до їх знищення. З Греції надходить інформація, нібито тамтешні ліси знищують спеціально, щоб звільнити територію. Також причиною пожеж у Європі вважають надмірну доглянутість - ліси там радше нагадують парки, тому поверхня ґрунту суха, легко займається. Це - суцільне порушення законів природи, адже справжній зарослий ліс екологічно збалансований, він сам себе захищає від різноманітних стихійних лих.

Українська природа поступово теж набуває європейських рис. На Херсонщині ліси штучного походження: насадження створено без супутніх порід, проводилася меліорація.

До зони ризику можна віднести й Волинь: внаслідок меліорації відбулося стрімке осушення ґрунтів, лісова підстилка - немов порох. Рятує лише клімат - часті дощі зменшують загрозу самозаймання.

Щоб запобігти пожежам, варто організовувати спеціальні місця для відпочинку та розведення вогнищ. Краще створювати їх на комерційних засадах, щоб контролювати ситуацію та стежити за чистотою.

Як зазначає начальник Центру громадських зв'язків МНС України у Львівській області Павло Василенко, за кордоном лісові пожежі тривають вже близько п'яти місяців. Натомість займання лісу, що відбувалися на території Донецької, Херсонської областей та Автономної Республіки Крим, ліквідували протягом декількох днів. У Греції, наприклад, вогонь вже підступає до Афін, загинула 51 особа. І це при тому, що техніку, якою оснащені українські підрозділи, у розвинених європейських країнах можна побачити тільки в музеях. Українська служба повністю готова до надзвичайних ситуацій та ліквідовує пожежі значно швидше, ніж у державах, на які ми прагнемо рівнятися.

"Проблема полягає в координації дій всіх органів влади, - вважає Павло Василенко. - Згідно з законодавством, проведення профілактичних засобів - обов'язок державних лісових господарств: ми тільки допомагаємо лісникам. Потрібно створювати мінералізовані смуги, стежити, щоб люди не розпалювали багаття в заборонених місцях. Кожен громадянин повинен думати про безпеку оточення. Доводиться повторювати усім відомі істини: знаки, які вказують, що не можна розводити вогонь, стоять не для "галочки". Після завершення пікніку необхідно загасити багаття, прибрати сміття: недбалість може призвести до страшних наслідків".

Львівські ліси належать до 4 стадії небезпеки. Найбільша загроза - Брюховицький лісовий масив: поблизу артсклади та хвойні насадження.

В МНС переконують, що мають достатньо пожежних літаків, аби боротися з вогненним лихом на початковій стадії. Пізніше їх нестача ускладнює роботу, тому цього року МНС замовило ще декілька літаків.

Лариса ПОПРОЦЬКА

 
 
Суботня пошта 30.08.07 №35(634) 

АВТОМОБІЛЬНИЙ БУМ ЗАЛИШАЄ ЛЬВІВ БЕЗ ЧИСТОГО ПОВІТРЯ,  А ГОРОДЯН - З ХВОРОБАМИ 

Одеса, Донецьк, Дніпропетровськ, Київ та Харків - саме ці українські міста-мільйонери Центральна геофізична обсерваторія Міністерства охорони навколишнього середовища, згідно з науковими дослідженнями, називає найзагазованішими у державі. Там повітря забруднюють металургійні заводи, підприємства та автотранспорт. Хоча й у Львові відсутні промислові заводи-гіганти, аналогічні тим, що на сході держави, автомобільний бум негативно впливає на міську екологію. Лише за півроку у Львові купили понад 11 тисяч (!) нових автомобілів. Упродовж останніх років у місті Лева, особливо в центрі та безпосередньо у спекотну погоду, стало важко дихати. Велике скупчення транспорту, відповідно шкідливі викиди від нього, даються взнаки нашому здоров'ю. Медики констатують, що забруднення повітря через загазованість впливає на людей з легеневими та серцевими захворюваннями, а також на тих, хто хворіє астмою. Медична статистика свідчить, що впродовж двох останніх років у місті побільшало хворих, які мають проблеми з органами дихання. Особливо зросла кількість хворих на бронхіальну астму.

„З часу, коли у Львові, з огляду на розробку комплексної місцевої екологічної програми, протягом 2000-2001 рр. проводили детальний аналіз екологічної ситуації, лишень посилилися всі ті проблеми, які існували у місті до того часу. Це, в першу чергу, забруднення атмосферного повітря пересувними джерелами - збільшення кількості автомобілів на дорогах, зменшення їх експлуатаційної швидкості, особливо у центральній частині міста. Загалом у Львові понад 90 % викидів припадає на автотранспорт", - наголосила „СП" провідний науковий співробітник Інституту екології Карпат НАН України Оксана Марискевич. Через те, що не доведена до кінця об'їзна траса навколо Львова, вантажівки-фури їдуть прямісінько через місто (мова йде, насамперед, про вул. Шевченка). „А це призводить до сповільнення швидкості транспорту і, як наслідок, до зростання викидів", - говорить О. Марискевич.

У викидах автотранспорту міститься понад 200 сполук - оксиди вуглецю, свинцю, азоту, формальдегіди, зокрема домішки ароматичних вуглеводнів, бенз(а)пірен, інші канцерогени, серед яких чимало мутагенів. Важливою проблемою залишається низька якість пального, яка також сприяє "покращанню" стану довкілля міста. Та не лише автомобілі є бідою для довкілля. Співрозмовниця говорить, що свою негативну лепту внесло й зменшення площі зелених насаджень за рахунок досі не врегульованого питання з парковими зонами. Прикладом цього є і забудова в районі Алтайських озер. Окремих персон цілковито не хвилює стан важливого компонента „зелених легень" Львова - смт Брюхович, де інтенсивно ведеться забудова на лісових площах. „Так зване „зелене кільце" міста повинно існувати. І нам його треба нарощувати, а не зменшувати. Натомість жодного нарощування аж ніяк не можемо очікувати. Тим паче, досі не зроблено запланованих кроків, згідно з екологічною програмою 2001-2010 рр., - межі парків донині не визначено", - акцентує О. Марискевич. Нікуди не зникла й проблема із головним міським смітником - Грибовицьким сміттєзвалищем.

Ну, і, звичайно, Львів потерпає від смороду, причиною якого, як свого часу зазначив "СП" директор КП "Адміністративно-технічне управління" Василь Скрипичайко, є забиті відходами органічного походження (зокрема листям, залишками з дерев) дощові стоки. Мовляв, при відповідному атмосферному тиску та температурі повітря відходи органічного походження себе проявляють, відтак у місті смердить. Щоправда міська влада не надто поспішає з цією проблемою боротися.

Начальник управління екології та благоустрою департаменту містобудування Львівської міської ради Орест Прус екологічну ситуацію у місті називає як „стабільно загрозлива". „Хоча й у Львові значно зменшилися викиди із стаціонарних джерел (заводів), натомість суттєво побільшало транспортних засобів. Загазованість у Львові, який розташований у кліматичній зоні підвищеної вологості, особливо відчувається при спеці у центральній частині міста. Бо центр перебуває у ямі. Відтак ситуацію можна вважати як стабільно загрозливою, бо у мешканців міста виникають як легеневі, так і алергічні захворювання", - каже співрозмовник. Посадовець певен, що ситуацію можна дещо покращити, скажімо, зменшивши потік транспорту, особливо маршрутних таксі, у центральній частині міста.

Завідувач відділення комунальної гігієни санепідемстанції м. Львова Мирослава Лесюк зазначає, що, окрім загазованості від транспорту, у місті є і незадовільний стан санітарної очистки. „Хоча нині немає зривів із вивезенням сміття, як це було у минулі роки, але досі несвоєчасно проводять прибирання навколо контейнерних майданчиків, затримується вивезення сміття (відтак більшає мух та гризунів, через що до інфекції рукою подати), незадовільно прибирають подвір'я, парки, сквери. Цей розділ роботи у місті шкутильгає", — наголошує М. Лесюк. Непоодинокі випадки у Львові, коли й підвали будинків затоплені каналізаційними стоками, внаслідок чого сильний сморід, особливо у спеку, дошкуляє мешканцям будинку. „Звісно, ми реагуємо на такі звернення городян. Виходимо на скарги і відповідно штрафуємо начальників ЛКП (ЖЕКів). Загалом торік на начальників ЛКП та їх майстрів СЕС за незадовільний стан контейнерного майданчика, території подвір'я, каналізаційні аварії тощо було накладено понад сто штрафів. Цьогоріч вже наклали понад 70 штрафів. Мінімальний штраф - 102 грн, а найбільший - 350 грн".

У ситуації зі станом довкілля у місті М. Лесюк вважає, що потрібно швидше завершувати розробку генерального плану Львова з розробкою транспортних схем, аби вивести транспорт із центру міста. „Планувальні питання будуть одним із виходів", - каже співрозмовниця.

Ірина ЦИЦАК

 
 
Львівська газета 30.08.07 №152(222) 

Дім над проваллям 

Без жодних природних катаклізмів і техногенних впливів у вівторок у Трускавці на території приватного господарства утворилося провалля. Лише за півтора метра від півтора-поверхового житлового будинку.

Як розповіли "Газеті" у Трускавецькій міській раді, провалля, що утворилося на вулиці Помірецькій, 56 і яке вмить заповнила вода, нагадує широкий колодязь, адже його розмір - два на три метри. Глибина "ями" - десять метрів.

Наразі місцева влада шукає способи ліквідації провалу ґрунту. Вона вже звернулася до Львівського геотехнічного інституту, щоб науковці провели дослідження ґрунтів, винесли свій вердикт ситуації та окреслили шляхи виходу з неї. Представники міської ради також закликали мешканців будинку, зважаючи на небезпечне сусідство, перебратися деінде. Та мешканці не забажали.

Звісно, однією з найпопулярніших гіпотез могла стати та, яка передбачає вплив копалень Стебника. Слід зауважити: в цьому містечку, де колись активно видобували калійну руду, вже спостерігають тріщини у ґрунті близько трьох метрів. Нині біля Стебника внаслідок діяльності калійного заводу залишилися порожнини в землі, які сягають ЗО мільйонів кубічних метрів. Однак провал у Трускавці має банальнішу причину - ґрунтові води. Цю інформацію підтвердили й у міській раді Трускавця, й обласні рятувальники.

- Насправді ситуація не є катастрофічною, - розповів "Газеті" керівник прес-центру ГУ МНС України у Львівській області Павло Василенко. - Згідно з попередніми даними, коли споруджували будинок, поряд протікав потічок. Майстри засипали його, гадали, що нічого поганого не станеться. Але таки сталося...

Богдан Юрочко

Львівська газета 30.08.07 №152(222) 

Фосфорна норма 

Екологи визна