Пластик на шкоду і на користь

Про шкоду пластикових виробів на навколишнє середовище і організми людей говорять уже давно, але купа пластмасових виробів, які накопичилися на полігонах, з кожним днем ​​тільки зростає. Без можливості бути переробленими, «пластикові вбивці» десятиліттями завдають шкоди природі і «збагачують» шкідливими речовинами наші організми.

Тотальна «захопленість» людей пластиковими виробами пояснюється досить просто - вони міцні, мають низьку теплову та електричну провідністю, не псуються від вологості і, що найбільш актуально в умовах економічної кризи, не дорого коштують. Але, незважаючи на всі плюси пластикових виробів, потрібно бути обережними в їх використанні. Адже всі види пластмас шкідливі для людини і навколишнього середовища.

В Україні щорічно утворюється близько 13 млн. тонн побутових відходів, що вивозяться на сміттєві полігони і зберігаються під відкритим небом десятиліттями. Значна частина - близько 40% всіх відходів - пластикові упаковки, пляшки, целофанові пакети і так далі. У той же час, про переробку такого виду сміття мова практично не йде.

«У 2013 році перероблено та утилізовано близько 3,65% побутових відходів, з них 1,15% спалено і тільки 2,5% - потрапило на заготівельні пункти вторинної сировини і сміттєпереробні підприємства», - зазначає представник Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.

У свою чергу, співголова Асоціації зелених України, еколог Ярослав Задесенець розповідає, що основна проблема з пластиком в тому, що держава практично не має можливості його сортувати і відправляти на переробку. «На сьогоднішній день Україна практично не має можливості переробляти ці відходи. На превеликий жаль, підприємств з переробки пластикових виробів на державному рівні практично не існує. Чи це законодавча база, чи це звична закостенілість чиновників, але, на сьогоднішній момент, ми не можемо говорити про серйозний і планомірний розвиток цієї вельми перспективної галузі», - зазначає він.

Тим часом, від не перероблених пластикових «вбивць» страждають всі живі організми. «При розкладанні поліетиленових пакетів виділяються такі отруйні речовини, як стирол, формальдегід, діоксин, бісфенол-А та інші. Багато полігонів в Україні не обладнані системами збору фільтрату, який утворюється в результаті проходження атмосферних опадів крізь товщу полігону. У таких випадках токсичні продукти розкладання пластику просочуються в ґрунт і ґрунтові води. Пластикові пакети є причиною загибелі морських ссавців і птахів, які помилково вважають їх їжею», - розповідає Тимочко.

Отруйні товари в пластику

Крім описаного пластикового сміття, мало хто замислюється про користь товарів, упакованих в пластмасу. За словами екологів, такі продукти не менш шкідливі, ніж сам пластик. Наприклад, вельми популярні серед українців пляшки для напоїв, виготовляють з полівінілхлориду, він же – прозора пластмаса. За словами Тетяни Тимочко, така тара виділяє вінілхлорид вже через тиждень після того, як в них залили рідину, а через місяць в мінеральній воді накопичується кілька міліграмів отрути. «Товари з полівінілхлориду здатні виділяти отруйну речовину вінілхлорид. Вона особливо небезпечна, коли потрапляє в кисле середовище. Зокрема, викликає мутації в клітинах людини. Запалення слизової оболонки ротової порожнини може призвести до лейкоплакії - незворотних змін слизової в роті. ПВХ містить ще один небезпечний інгредієнт - пластифікатор. Найчастіше використовують фтолати, які порушують репродуктивну функцію організму», - зазначає голова Всеукраїнської екологічної ліги.

У свою чергу, Задесенець звертає увагу, що щоденне вживання напоїв з пластикових пляшок сприяє збільшенню в організмі людини бісфенолу-А, який нібито може сприяти появі проблем зі здоров'ям у дітей і навіть може спровокувати розвиток раку грудей у ​​жінок і раку простати у чоловіків. «Речовини, що містяться в пластику можуть нашкодити серцево-судинній системі і спровокувати діабет», - додає він.

У зв'язку з цим, експерти сходяться на думці, що якщо людина і приймає рішення використовувати пластикову тару, то необхідно робити це одноразово. «Одноразовий посуд може використовуватися тільки один раз, тому що з часом він може насичувати організм людини такими сполуками як кадмій, свинець, формальдегід. При регулярному попаданні в організм вони призводять до погіршення або втрати зору, викликають дисфункцію печінки та її цироз», - підкреслює Тетяна Тимочко.

У той же час, Задесенець впевнений, що вберегти організм від шкідливих речовин допоможе скляна тара, в якій ступінь концентрації сторонніх домішок набагато нижчий, ніж в пластиковій.

Знайти корисне застосування

Поки екологи намагаються пояснити небезпеку пластику, а держава зволікає з готовністю його переробляти, деякі українці знаходять йому корисне застосування. Наприклад, зовсім недавно в Україні стартувала програма, яка стимулює людей здавати пластикові кришечки. У такій спосіб активісти збирають гроші на протезування постраждалим бійцям АТО. «Ми збираємо кришечки за європейською аналогією - там збирають кришечки, а виручені кошти використовують для купівлі інвалідних колясок. Теж саме робимо і ми: збираємо кришечки, здаємо їх переробникам, а виручені кошти будуть перераховуватися на протезування бійцям», - розповідає засновник благодійного фонду «Овес» Тетяна Руденко.

За її словами, можливо, з переробленого пластику можуть виготовлятися і якісь деталі для суглобів протезу, але, на сьогоднішній день, волонтери ставлять перед собою завдання лише зібрати необхідні кошти «і направити їх на потрібну справу».

У свою чергу, менеджер проекту «Добро жменями» Наталія Тарасова запевняє, що в такій спосіб з'являється можливість вирішити відразу дві проблеми - розбирати купи пластикового сміття і заодно допомагати в реабілітації бійцям АТО. «Для людей, які і так вже оплатили цей пластик, купуючи його в магазинах, не складно не викидати його і не забруднювати екологію. Адже можна вирішити два завдання - почати нарешті трошки розбирати сміття і здавати його в переробку, друга мета - збирати те, що фактично лежить у нас під ногами, і направити його на добру справу», - зазначає вона.

Користі не багато, але менше шкоди

Цікаво, що в більш розвинених країнах, де роздільний збір сміття і його переробка вже увійшли в звичку, також знаходять цікаве застосування пластмасі, відмовитися від використання якої не представляється можливим. Наприклад, в Сінгапурі з відпрацьованого пластику почали зводити будинки. Житло відрізняється низькою ціною і вимагає мінімальних витрат на експлуатацію. Панелі для таких будинків виробляє сінгапурська компанія Nevhouse. Нею налагоджений збір використаного пластика на вулицях Індонезії та Сінгапуру і відправлення його для подальшої переробки.

Будинки з пластика, в першу чергу, призначені для малозабезпечених сімей з країн, що розвиваються, людей без засобів існування, а також потерпілих у зонах стихійних лих і які втратили житло в результаті цунамі, ураганів, землетрусів та інших природних катастроф. Цікаво, що такий будинок збирається за три дні і не вимагає спеціальних інструментів для складання. До того ж, творці гарантують високу стійкість такого житла до впливу вогню і сейсмічної активності. Втім, наскільки шкідливо жити в такому житлі - не повідомляється.

У свою чергу, голландська компанія VolkerWessels працює над проектом пластикового дорожнього покриття, яке, на думку розробників ідеї, зробить революцію не тільки в дорожньому будівництві, але і в екології. Власне, концепція полягає в тому, щоб будувати дороги з пластикових відходів. При цьому основну кількість сировини передбачається витягувати з океанів, де таке сміття вже утворили гігантські острова.

На відміну від традиційного підходу до дороги, як до багатошарового «торту» з насипних чи накатаних покриттів, планується, що пластикове шосе буде, найімовірніше, віддаленим аналогом «бетонки»: його будуть дуже швидко збирати на місці з блоків, вироблених в строго контрольованих умовах заводу. При цьому окремі панелі будуть не суцільними, а порожніми, а в порожнинах розмістяться кабелі, трубопроводи, колектори та інші елементи інфраструктури.

Вже скоро творці планують прокласти пластикову дорогу в голландському місті Роттердамі. Вченим належить перевірити міцність матеріалу, стійкість до хімічних речовин і ультрафіолету, безпеки в дощ, сніг і ожеледицю і так далі.

Олена Пащенко, УНІАН