ОГЛЯД ПРЕСИ 23.08.07

Газета24 23.08.07 №119 

Смітникові перегони 

У мерії обіцяють, що вже за місяць буде відома компанія, яка займатиметься рекультивацією Грибовицького сміттєзвалища. Залишається дізнатися, наскільки зросте тариф на вивіз сміття.

Як розповів «24» Микола Шморгай, начальник управління міжвідомчих проектів ЛМР, 20 серпня у мерії відбулося відкриття конвертів-заявок на участь у конкурсі на визначення інвестора з комплексної переробки сміття у Львові та рекультивації Грибовицького сміттєзвалища. «На цей час заявили про бажання позмагатися у конкурсі чотири претенденти. Італійська фірма, австрійська та дві київські компанії представили інвестпропозиції та навіть три фірми провели невеличкі презентації своїх можливостей», - зазначив пан Шморгай. За його словами, наразі в мерії не визначали переможця конкурсу, оскільки до 5 вересня очікують ще на можливих претендентів. «Враховуються усі пропозиції, які були надіслані до 19 серпня, тож кілька днів ми повинні зачекати. Можливо, хтось поштою надіслав, цих претендентів теж долучать.

Окрім того, відводиться до місяця часу на вивчення документів. Переможця визначатиме конкурсна комісія 20 вересня», - додав він.

У мерії вже не вперше намагаються знайти фірму, яка б змогла вирішити проблему сміття у Львові. Минулого року міська влада теж оголошувала аналогічний конкурс, але переможця не оголосили, бо, як відзначали депутати, тоді не було жодної фірми, спроможної виконати роботи з рекультивації сміттєзвалища. Тепер ситуація кардинально інша. З чотирьох претендентів принаймні три серйозно налаштовані увійти на львівський сміттєзбиральний ринок. Майже аутсайдером конкурсних перегонів вважають італійську фірму, представники якої з невідомих причин не прибули на презентацію. Інші три пропозиції надійшли від компаній «ГрінКо» (Київ -Львів), ЕКОІНТЕК (Київ) та ПП «СЦ Сервіс-центр» (Стрий). Саме останнього з претендентів пан Шморгай називає австрійською фірмою - попри реєстрацію у Стрию, її власником є австрієць Крісгіан Чернер.

«Думаю, минулорічна історія не повториться, - резюмує Микола Шморгай. - Усі претенденти обіцяють не лише рекультивувати сміттєзвалище, але й установити нові майданчики для сміттєвих контейнерів, будівництво сміттєсортувального заводу. Вже за рік  можна очікувати, що проблема  сміттям почне вирішуватися». Водночас львів'янам слід готуватися до зростання тарифу на вивезення сміття. За задоволення жити в чистішому місті доведеться платити щонайменше втричі більше - біля старого сміттєзвалища та в районі вул. Городоцької. Тариф на вивіз 1 куб. м сміття – 22 грн. 

Компанія «ГрінКо» представила проект з інвестиціями у розмірі І75 млн. грн, з яких 30% планує вкласти власними коштами, а 70% - за рахунок кредитних ресурсів. Проект можна здійснити за три роки. «ГрінКо» готова забезпечити місто 9600 новими сміттєвими контейнерами й здійснювати вивіз сміття за тарифом 42 грн за 1 куб. м.

«ЕКОІНТЕК» пропонує інвестиції в розмірі  млн. грн. За перші вісім місяців компанія збирається організувати вивіз сміття, після чого береться рекультивувати сміттєзвалище, а через 3 роки ввести в експлуатацію новий полігон. Щодо вивозу сміття зі Львова, компанія пропонує встановити 5 тис. контейнерів. Тариф на вивіз 1 куб. м сміття пропонується 24 грн. ПП«СЦ Сервіс-центр»хоче вкласти 130 млн. грн і розподіляти сміття на мокре й сухе. Для цього слід спорудити дві станції попереднього сортування сміття - біля старого сміттєзвалища та в районі вул. Городоцької. Тариф на вивіз 1 куб. м  сміття 22 грн.

Зоряна Онишкевнч

Суботня пошта 23.08.07 №34(633) 

ЗАЯВА ПРО ЕКОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ 

ГПУ «Львівгазвидобування» (79026, м. Львів, вул. Рубчака, 27) планує будівництво свердловини № 304 на Рудківському родовищі на орних землях на відстані 1,8 км на захід від села Тулиголови, Городоцького району, Львівської області.  Для цього відведено в тимчасове користування земельну ділянку площею 1,7 га під буровий верстат та 0,3 га під під’їзну дорогу на період будівництва. Під час спорудження свердловини буде утворено 79,5 т бурових відходів та 0,6 т будівельного сміття, яке буде вивезено на сміттєзвалище м. Стрия. Побутові стоки в кількості 89,1 м куб. будуть вивезені на очисні споруди м. Стрия. Передбачається вплив на повітряне середовище - викид в атмосферу 0,0209 г/сек. оксидів азоту, 0,0025 г/сек. оксиду вуглецю та 0,0308 г/сек. сажі. Після завершення робіт передбачена технічна і біологічна рекультивація земельної ділянки, що забезпечить її подальше використання за попереднім призначенням.

Адміністрація ГПУ «Львівгазвидобування»

Експрес 23-30.08.07 №122(3553) 

Ну, пернаті, постривайте! 

В Україні в розпалі полювання на птахів

...Мисливські рушниці вже напоготові. Чоловіки зручно вмощуються на бричці і правлять піднесено-нервові теревені, собаки розмахують хвостами в передчуй! забави, нетерпеливиться кінь. Околиці села Лалове, поблизу Мукачевого, ніби завмерли в очікуванні перших пострілів. Однак час, коли чоловіки полювали задля того, аби вижити, давно минув.

"Трохи раніше, — розповідає Іван Химинець, голова лалівського мисливського низового колективу, — ми полювали заради хутра, м'яса, заради гарної компанії. Адже мисливство — це масовий спосіб спілкування з природою. І основне — не здобич, а процес. Проте нині виник ще один важливий фактор: мисливство стало засобом збереження та відтворення збіднілої фауни. Наша мета — рівновага між видами: ми відстрілюємо лисиць, коли зменшується кількість зайців; старих вовків, коли ті шкодять, тощо".

"Усе живе потребує підтримки, — каже далі Іван Іванович, коли ми проїхали повз одну з годівниць, розкиданих полісі. — Коли настає зима з тріскучими морозами, дичина сходить із Гату (це гірський хребет, яким тут розпочинаються Карпати), бо в низовині легше знайти поживу. А ми щороку закуповуємо тон-ну-дві зерна, щоб підгодовувати тварин під час снігових заметілей: то сіна наскладаємо під дашок, то зерна насиплемо, хліба накришимо. Та й від браконьєрів доводиться оберігати природу, бо їм байдуже, кого відстрілювати: зайця, оленя, фазана чи косулю. Вони не знають, що таке "Червона книга". Браконьєр виходить на полювання не з любов'ю, а з азартом хижака. Та ми боремося з такими людьми: охороняємо територію у немисливський сезон, розставляємо повсюдно єгерів, є й штрафні санкції".

Далі пан Іван говорити не міг, адже ми наблизилися до озера. Мене попросили зупинитися на місці, позаяк основне тут — тиша, а її зберігати — справжнє вміння. Просвистів постріл... другий... третій, качки здійнялися у небо, та одна все ж упала у траву. Надвечір усі зібралися біля вогнища погомоніти, поділитися емоціями.

"Дивись, яка велика, - хизується здобиччю пан Іван, — сезон полювання на пернатих недарма розпочинається у серпні. У цей час дорослий птах уже від-линяв, а молодняк, як кажуть, став на крило. Жоден порядний мисливець не дозволить собі стріляти в птицю, яка не набрала сили польоту. Це правила професійного етикету, до того ж це заборонено законом. Щоб полювати, нам потрібна або ліцензія, або відстрільна карточка. А ще ми платимо членські внески. Та 100 гривень задля такого задоволення небагато.

Із листопада починається сезон на хутрову дичину: зайців, лисиць, кабанів, косуль. Цих тварин у нас вдосталь, адже є непогана кормова база. А недавно пощастило вполювати старого 74-кілограмового вовка. Він уже давно тинявся околицями і випадково потрапив до нас. М'яса хижаків їсти, звичайно, не можна через надміру агресії, зате голова звіра стала справжнім трофеєм".

Ближче до ночі мисливці розійшлись по домівках, розташованих неподалік. Завтра — на роботу. Проте наступної неділі вони знову прийдуть на полювання зі своїми дітьми не лише для того, щоб розважитися, а й щоб навчити синів зберегти світ фауни для майбутнього.

Христина СЛЮСАР

 
 
Експрес 23-30.08.07 №122(3553) 

Поляки вже в Ожидові 

Цього тижня три екологи з Підкарпатського воєводства взяли проби ґрунту, води та повітря на місці "фосфорної" аварії в Ожидові. Про це повідомив начальник державного управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області Богдан Матолич. Результати аналізів стануть відомі наступного тижня. 
 
 
 Експрес 23-30.08.07 №122(3553) 

Шукаємо інвестора 

Яка саме фірма рекультивуватиме Грибовицьке сміттєзвалище, дізнаємося 20 вересня. Комісія вибиратиме, серед чотирьох претендентів.

"До нас надійшли чотири заявки. Серед них представлені фірми зі Львова, Стрия та Києва. Є також один іноземний інвестор із Італії", — розповів нам Ігор Питель, голова Грибовицької селищної ради. Він також повідомив, що ухвалою сесії вирішено подовжити термін отримання заявок. Ще протягом 15 днів комісія прийматиме заявки, які надсилають поштою. "П'ятого вересня ми зберемося обговорити пропозиції, які надійшли. А кінцеве рішення приймемо 20 вересня. Саме цього дня і стане відома назва фірми, яка рекультивує і закриє наше сміттєзвалище", — каже Ігор Миронович.

Оля ПІЛІЩУК

Львівська газета 23.08.07 №148(218) 

Шанс для Грибовичів 

Інвестор готовий упорядкувати Грибовицьке сміттєзвалище та вирішити проблему вивозу сміття зі Львова

Аби впоратися з грибовицькою проблемою, місто вже неодноразово оголошувало конкурс та пробувало знайти гідного інвестора. Принаймні цього разу пропозиції інвестора з комплексної переробки сміття у Львові та рекультивації Грибовицького сміттєзвалища були значно цікавішими, ніж раніше. Зокрема, пропозиція компанії "Екоінтек". Директор компанії Олександр Василянський вдався до позитивно-безпрецедентного кроку - презентував свою пропозицію не лише в міській раді, а й залучив до її обговорення громадськість, у тому числі представників організацій екологічного спрямування, фірм, які працюють на ринку вивезення сміття зі Львова, та вчених-експертів.

"Екоінтек" уже має досвід роботи їв Україні. Проекти підприємства успішно працюють на сході України, вони включають увесь комплекс: збір, переробку й утилізацію побутових відходів. Компанія також акумулювала кошти, щоб розпочати проект у Львові. Олександр Василянський оцінює вартість робіт приблизно у 135 мільйонів гривень. Комплексний підхід "Екоінтек" пропонує для вирішення проблеми утилізації ТПВ у Львові та рекультивації Грибовицького сміттєзвалища.

Як розповів Олександр Василянський, на першому етапі реалізації проекту пропонують організувати систему вивозу твердих побутових відходів у Львові. При цьому тариф за вивіз сміття виведуть зі структури квартирної плати, а отже, мешканці Львова розплачуватимуться за цю послугу безпосередньо з перевізниками. Адже не секрет, що комунальні підприємства не надто ретельно виконують покладені на них завдання. При цьому тарифи на вивіз сміття все одно контролюватиме міська рада.

Аби розв'язати проблему роздільного викидання сміття та його оперативного та якісного вивозу, "Екоінтек" планує закупити нові контейнери від чеської фірми "Мева", яка спеціалізується на виготовленні контейнерів для сміття, та облаштувати спеціальні нові майданчики для збору сміття у Львові. За півтора року можна було б цілком реорганізувати вивезення сміття у Львові і водночас за сприяння екологічних організацій проводити просвітницьку роботу. Як не дивно, але навіть елементарне роздільне викидання сміття дало б змогу хоча б частково зменшити проблему сміттєзвалища. Як саме? Річ у тім, що розбите скло від пляшок дуже часто працює як лінза, і спричинює пожежі, які аж ніяк не додають чистоти екології Грибовичів, а головне - додатково погіршують ситуацію.

Після впорядкування системи вивозу сміття компанія "Екоінтек" має намір побудувати сміттєпереробний комплекс - наступний етап програми. Робота сміттєпереробного заводу включатиме відбір корисних складових сміття, які надаються до вторинної переробки (це скло, поліетиленові пакети, папір, метал). Як пояснив пан Василянський, через те, що відходи містять дуже багато різних матеріалів, їх важко переробляти. Коли ж проводять сортування сміття, то щонайменше 20% його йде на вторинну переробку. Те ж, що залишиться після переробки, шляхом глибинного пресування, переробляють на брикети. Причому ці брикети не гниють, що особливо шкодить екології, а головне - зважаючи на їхній розмір, площу сміттєзвалища можна зменшити чи не вп'ятеро. У процесі будівництва заводу "Екоінтек" працюватиме зі шведськими партнерами, фірмою "Пресона".

Паралельно зі спорудженням заводу компанія має намір почати розробку проектної документації рекультивації Грибовицького сміттєзвалища та будівництво нового регіонального полігону для побутових відходів, який прийматиме відходи з усіх населених пунктів Львівщини. За підрахунками "Екоінтек", закриття Грибовицького сміттєзвалища відбудеться впродовж 2,5-3 років.

Утім мешканці Грибовичів відчують реальний ефект від входження інвестора вже після встановлення чіткого контролю за звалищем. Насамперед припиниться несанкціонований завіз на звалище шкідливих відходів невідомого походження.

Також інвестор готовий до вирішення соціальних проблем мешканців сіл, розташованих навколо старого сміттєзвалища. Аби підтвердити такий намір, Олександр Василянський під час обговорення повідомив, що саме у Грибовичах зареєструє підприємство, яке здійснюватиме рекультивацію сміттєзвалища. Він сподівається, що місцеві податки, які надходитимуть від його діяльності, сільрада скеровуватиме на реалізацію соціальних проектів.

Валерія Корольчук