ОГЛЯД ПРЕСИ 22.08.07

Газета24 22.08.07 №118 

Акція «Еко-фест» пройде на сміттєзвалищі. 

На початку вересня на території Грибовицького сміттєзвалища митці вироблятимуть різноманітні фігури зі сміття. Акція має на меті привернути увагу до проблем у Грибовичах.

Львівська газета 22.08.07 №147(217) 

В Ожидові працюють польські експерти 

УЧОРА об 11.00 на території, що постраждала від "фосфорної" аварії біля Ожидова, розпочала роботу незалежна група експертів із Республіки Польща, яку очолює керівник лабораторії Підкарпатського воєводського інспекторату охорони довкілля в Жешуві Ян Беднарський. Наразі науковці здійснюють забір ґрунту та води на місці аварії.

Разом з експертами з Польщі працює й бригада екологів під керівництвом заступника начальника Державної екологічної інспекції у Львівській області Леоніда Кравця. Працюють й інші спеціалісти, які вивчають проблеми родючості та водного господарства. За словами пана Кравця, результати всіх окремо взятих проб оприлюднять. Незалежна польська експертиза надасть результати аналізів через тиждень.                      
 
 
 Львівська газета 22.08.07 №147(217) 

Повідомлення про намір отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від виробничої діяльності 

1. Назва підприємства: котельня Львівського ВАТ 'Талант".

2. Юридична адреса: 79035, м. Львів, вул. Зелена, 147.

3. Основний вид діяльності: забезпечення опаленням офісних і складських приміщень, розташованих на території львівського ВАТ 'Талант".

4. Заяви та пропозиції щодо одержання дозволу на викиди забруднюючих речовин подавати за адресою: 79066, м. Львів, вул. Зубрівська,9 держадміністрація Сихівського району м. Львова.

Львівська газета 22.08.07 №147(217) 

Скільки нам доведеться доплатити? або Чи була насправді аварія поблизу Ожидова 

В ОДНІЙ із публікацій у "Газеті" я, мешканець прилеглої до ожидівської аварії території, висловив свої сентенції. Доволі загрозливою була й назва публікації - "Життя поблизу кратера" ("Газета",20-22липня, № 124). Як я помилився, наскільки брутально неправдивим був тоді, оскільки не знав усіх подробиць, а мої знання з хімії та ЗМУ (зброї масового ураження) виявилися застарілими. Тепер усвідомлюю, яких моральних травм завдав населенню, як зашкодив інвестиційному клімату регіону, як неадекватно відобразив наслідки. Каюся.

Виявляється, не поблизу вулкана чи кратера ми жили другу половину липня, а біля благодатного грааля, доброчинної та добродійної чаші. Цей рукотворний "фосфорний грааль" ощасливив нас, зміцнив нашу екологію, підніс сільське господарство, знезаразив ґрунт і воду, спряв очищенню й оздоровленню. Дилетанти - і я з ними - подумували, що фосфор, за шкільними підручниками, є небезпечною хімічною речовиною, яка при контакті з іншими хімічними елементами утворює чимало сполук, серед яких можливі й шкідливі. Це все, виявляється, було колись, а відповідно -неправда. Фосфор, за словами цілого хору "придворних" хіміків, - вітамін нашого життя, який при першому ж контакті з оточенням створює дві надзвичайно потрібні сполуки: фосфорне добриво та пральні порошки. Найвищим авторитетом була завуч сільської школи, вчитель хімії за освітою, яка переконливо доводила на обласному телебаченні -з фосфору лише добрива та пральний порошок!

Із добривом узагалі супер: останніми часами фосфорні, добрива не особливо милували в сільському господарстві, аж тут манна Божа - всім порівно, рівномірно того добрива випало, відповідно до санітарних норм. Як уміло горіли цистерни, як уміло дозувався витік - усе горіло, окислювалося, розносилося вітром у межах санітарних норм. Гірше з пральним порошком: він, несвідомий, розчинивсь у воді. Але то не біда, просто зменшіть дозу порошку під час прання саме на санітарну норму. Це за умови, якщо берете воду із зони поширення загадкової, а тепер виявилося - корисної -хмари.

Однак бачу кричущу несправедливість. Як це так: одним і фосфорне добриво, і порошок пральний, ще й води безкоштовно по дві пляшки отримали, а іншим же нічого. Міністрів побачили, сам бравий віце-прем'єр О. Кузьмук їхні огірки та воду розрекламував. Допоміг, але й зашкодив. Бо "з гарячки" цей віце-прем'єр особливо цінний, збагачений потенційним фосфорним добривом ґрунт відправив у Казахстан. Хто дав право розпродувати народне добро? Можна ж було в пакетики - і продавати садівникам. Тепер уявіть собі, що щасливі мешканці ожидівського довкілля житимуть у таких сприятливих умовах (безкоштовне добриво, збагачена порошком вода для прання) й не платитимуть за це. Хоча б якусь плату з них зняти, щоб компенсувати прильоти-відльоти вищих керівників держави. Саме вони навели лад і розібралися, що жодної аварії немає. Так, щось відбулось, але виявляється - з користю для самих же "темних" людей. За ідеєю, хтось і за "оздоровлення" має відповісти. Якщо все в нормі, то для чого ранити чуйну психіку діточок, для чого тратити дорогоцінні бюджетні кошти, так потрібні для закордонного лікування хворих міністрів і немічних радників. Ще стільки дач і елітних будинків треба звести, та й вибори не за горами.

Саме творці мають найперше право - і з цим мусять згодитися мешканці ожидівського анклаву - скористатися з таких сприятливих умов та екології. Тому Державне управління справами має терміново розпочати там будівництво пансіонату для державних службовців вищого рангу та "придворних" хіміків і медиків. Щоб люди не заперечували, вони перші мають право на цілющий фосфор, якого (ми ж це знаємо, радіо казало) насправді немає.

Хтось мусить покарати й міністра транспорту М. Рудь-ковського. Якщо цей фосфор, за вказівкою влади, так легко трансформується в корисні добрива, то треба ж було подумати, як відправляти вагони. Наробити дірок, як у решеті, і возити залізницею, вздовж посівів. Аж поки фосфор не скінчиться. А тоді віддати казахами порожні цистерни, мовляв, "нічого не знаємо, такими прийняли". Це був би прорив в агрохімії.

Була колись, місцями й збереглася, сільськогосподарська авіація, а в нас була б сільськогосподарська залізниця. А якби міста запротестували, що ми теж маємо право, то на день-другий такий фосфорний доброчинний ешелон доставили б. Щоб збагатити фосфором сади, парки та сквери. А пральний порошок поміг би очиститися від бруду.

Ви бачите, шановні читачі, як легко та мило звучить правда від влади про ожидівську трагедію. Яку, до речі, ніхто не визнав на офіційному рівні навіть аварією, зоною техногенної аварії. Таємниці тут немає - просто так не хочеться людям платити. Бо вже всі гроші розподілили.

Як шкода, але це англійський чорний гумор, що в зоні аварії не було німця, норвежця чи американця. Що вітер не доніс фосфорної хмари до Швеції або Фінляндії. Тоді ми знали б, що було насправді, що на нас чекає.

Не знаю, чому мовчать екологи, чому мямлить опозиція, де професійні захисники людських прав, де Северінсон із Соланою? Невже справді ми та вони починаємо вірити у фосфорне-добриво та безкоштовний пральний порошок, які зійшли з рукотворної хмари?

А може, аварії не було?

Юрій Губені, доктор економічних наук, професор, мешкає в Радехові.