СНІД. Перша світова афера

Нова загроза людству виходить від свинячого грипу. Декількома роками раніш паніку викликали пташиний грип, атипова пневмонія. Уже тридцять років очолює список хвороб-страшилок СНІД...

Але де мільйонні жертви атипової  пневмонії і пташиного грипу? Де збезлюділа Африка, нібито приречена поголовно вимерти від СНІДу? Лікар з Київської області Гір Ширдел, кандидат медичних наук, вилікував від СНІДу  двох пацієнтів.

- Лікарю Ширдел, як вам вдалося, здавалося б, неможливе - вилікувати людей від СНІДу?

- Просто я не вважаю це неможливим. Знижений імунітет - проблема, що існує не менше двохсот років. Вирішувати її цілком реально, якщо не опускати руки. Віруси, виявлені в крові хворих СНІДом, - не причина захворювання, а лише наслідок  імунодефіциту.

- Від чого увесь світ вважає СНІД невиліковним?

- Два лікарі - американець Роберт Галло і француз Люк Монтаньє - на початку 80-х зуміли переконати увесь світ у тім, що СНІД викликається вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ). Монтаньє навіть одержав за це "відкриття" Нобелівську премію. Але вірогідно відшукати цей вірус в організмі не можуть. Хворих на СНІД виявляють за допомогою тестів, що реєструють у крові антитіла, а аж ніяк не наявність ВІЛ.

- А від чого  виникають антитіла?

- Вони виробляються в сироватці крові при потраплянні в організм будь-якого вірусу або бактерії. Це відбувається при грипові, після будь-якого іншого перенесеного захворювання або щеплення і т.п.  Виявлення антитіл у сироватці не означає, що в даний момент у крові присутній вірус. Позитивний результат ВІЛ-тесту викликає в людини шок. Адже пропагандисти інфекційного СНІДу переконали усіх, що, по-перше, носій ВІЛ рано або пізно занедужає, по-друге, у невиліковності цієї хвороби.

- Так це що - масове лікарське божевілля?

- Скоріше результат цілеспрямованої політики американського Центру по контролю і профілактиці захворюваності, річний бюджет якого для боротьби зі СНІДом складає 2 млрд. дол.

- Але невже ніхто не викрив цей обман?

- Ну чому!? У світі більше шести тисяч видатних лікарів і вчених - таких як професор Пітер Дюсберг, автор книги "Вигаданий вірус СНІДу"; біохімік, нобелівський лауреат Кері Мулліс; Роберт Уіллнер, автор книги "Смертельна неправда", - наводять аргументи проти невиліковності СНІДу.

Лікар  Роберт Уіллнер у 1993 році влив собі кров ВІЛ-інфікованого і не занедужав. От як учений пояснив результат свого експерименту: "Я роблю це, щоб покласти кінець найбільшої смертельної неправди в історії медицини".

- Але як же бути зі статистикою: десятки мільйонів носіїв інфекції, мільйони захворілих?

- Статистика - це напівправда, вона сильніше неправди. Якщо вірити опублікованим цифрам, Африка при тій швидкості поширення СНІДу, котру декларували прихильники його існування, уже повинна була збезлюдіти. А її населення, як відомо, цього року  перевалило за мільярд. Населення ПАР, найбільш зараженої СНІДом країни, повинне було скоротитися, а воно з 1986 по 1999 рік виросло в 1,7 рази.

- Добре, допустимо, у світі не 60 млн. хворих на СНІД, як повідомляє статистика Всесвітньої організації охорони здоров'я; від СНІДу щодня вмирає не 18 300 хворих, а в багато разів менше. Але ж  хтось таки  хворіє і вмирає?

- Імунодефіцит існує. Ми це не заперечуємо. На його тлі в організм людини потрапляють віруси або бактерії. І умирають хворі від туберкульозу легенів і пневмонії, синдрому виснаження і сальмонельозу... СНІДу приписують десятки супутніх захворювань, по суті, ніяк з ним не зв'язаних. А власне від СНІДу  не померла жодна  людина. Наркомани умирають від наркотиків, що руйнують імунну систему, і від деяких препаратів, призначуваних хворим з діагнозом "СНІД". По оцінці Пітера Дюсберга, від їхнього прийому померло від 10 до 50 тис чоловік.

Епідемія СНІДу, яка нібито загрожує світові, - вигідний бізнес-проект, біля джерел якого стояли найбільші фармацевтичні корпорації і корумповані чиновники міжнародних медичних організацій. Бізнес на смерті.

Досьє

Гір Ширдел - іранець за  походженням, закінчив Київський медичний інститут і клінічну ординатуру Російського науково-дослідного нейрохірургічного інституту в Санкт-Петербурзі, де в 1994 р. йому присуджена  кваліфікація Майстра хірургії. Автор 18 наукових праць в галузі медицини. Працює в місті Біла Церква Київської області.

Інша думка

Володимир Ніколаєнко, професор, доктор медичних наук:

- Не думаю, що помилятися  і займатися "вигаданим" захворюванням можуть лікарі по усім світі.

Для того щоб виявити СНІД, проводиться аналіз крові, і якщо захворювання не існує, що саме тоді впливає на зміну показників аналізу? Не говорячи вже про те, що пацієнти, що приймають противірусні препарати, можуть стабілізувати стан. Безумовно, цього не можна було б домогтися, якби  хвороби не існувало. На кінець жовтня поточного року в Росії виявлено 516 167 чоловік, вражених ВІЛ-інфекцією, з них 4 474 - діти. Безумовно, це не означає, що усі вони занедужають СНІДом, але ми повинні бути готові до того, що в разі потреби цих людей потрібно буде забезпечити адекватним лікуванням.

Що буде, якщо зараз ми оголосимо: СНІДу немає і не було? Держава перестане виділяти кошти на боротьбу зі СНІДом. Мільйони людей виявляться безпомічними перед  страшною хворобою.  Чи маємо ми право приректи них на смерть? Відповідь очевидна. Поки існування СНІДу не спростоване стопроцентно, лікарі зобов'язані лікувати людей і забезпечувати їх сучасними препаратами, щоб вони могли жити («лікують» СНІД препаратом AZT, який є токсичним і являється отрутою. Після лікування даним препаратом – смертність 100%, - ред.).

 За матеріалами газети "Аргументи і факти"

Читайте також: