До питання про ГМО

ГМО - проблема надумана виробниками харчових добавок і гербіцидів

  Боротися з ГМО після  Е-добавок - лікувати  зуби  після  гільйотини

 Що стосується генетично модифікованих організмів, то, на нашу думку, так звана проблема ГМО  - це спосіб відвернути увагу від продуктів, які містять Е-добавки, і засобів захисту рослин.

Існує декілька груп осіб зацікавлених в розкручуванні і перебільшенні потенційної небезпеки генно-модифікованих організмів.

В першу чергу, це самі молекулярні генетики, що підтримують страшилку можливих проблем ГМО, з метою здобуття держфінансування і грантів на свої  фундаментальні наукові дослідження, які, насправді, приводять до розвитку теми ГМО.

Абсолютно зрозумілі і прийнятні релігійні мотиви неприйняття продуктів, вироблених з модифікованих організмів, значною частиною населення планети, оскільки трансплантовані гени деяких тварин, наприклад генів свині перенесених в овочі, можуть зробити їжу формально – не кошерною для  тих же мусульман, іудеїв і ін. Цей чинник можна вважати найважливішим в лобіюванні ідеї маркування продуктів.

Гігантські корпорації - виробники гербіцидів і інсектицидів, теж зацікавлені педалювати тему ГМО, що б зберегти свої величезні прибутки, оскільки вони не знають куди дівати вироблену продукцію, якщо трансгенні рослини її вже не потребують.

Але в найпершу чергу, в цьому зацікавлені виробники і імпортери харчових добавок і продуктів з синтетичними добавками, яких влаштовує, що із-за роздутої проблеми ГМО в харчовій індустрії не до них.

Що ж до власне ГМО, як такого, то будь-яка генетична інформація, модифікована і не модифікована, закодована у вигляді послідовності нуклеотидів, що складаються з азотної основи, цукру пентози і фосфорної кислоти, які є абсолютною нормою для всього живого. Сама генна модифікація - це зміни в порядку цієї послідовності. Проте, в процесі приготування такого продукту в їжу, як і в процесі самого травлення, ця послідовність гідролізується, тобто розпадається на складові частини - нуклеотиди, які природним чином засвоюються організмом. При цьому інформація модифікованого генома не представляє жодної небезпеки, оскільки  вона зникає в каструлі і шлунку у прямому розумінні цього слова. Це все одно, що приготувати і з'їсти блюдо з аркуша писального паперу з деяким текстом і боятися що, ця інформація у вигляді певної послідовності букв алфавіту, може мати шкідливі наслідки.

Тоді, в цьому сенсі, найнебезпечнішим продуктом була б чорна ікра, що є суцільною чужорідною ДНК, але ніхто не боїться перетворитися на рибу споживаючи її в їжу. Чому ж тоді вжиток ГМО повинен викликати побоювання?

Попадання модифікованих генів якогось овочу в кров людини мимо стравоходу важке, але можна уявити, але і в цьому випадку чужорідна генна інформація буде знищена системою антиген-антитіло.

Спеціальні, екстремальні активні ферменти, мільйони років стоять на варті своїх геномів і знищують всю екзогенну ДНК. Навіть успішне проникнення модифікованих генів в клітину ще не означає, що вони транскрібіруватимуться і тим більше транслюватимуться в рибосомах.

Якби системи захисту від чужих генів не були ефективними, то і саме життя було б не можливим.

Інакше всі види на планеті Земля давно б схрестилися і перетворилися на один вид, який пожер би сам себе. Оскільки цього не сталося, то саме цей генетично успадкований механізм прародича надійно захищає нас при вжитку генно-модифікованих продуктів і робить їх безпечними.

В той же час на те, що б збільшити термін зберігання харчових продуктів і штучно оптимізувати  їх смак, запах, колір і навіть консистенцію застосовується дев'ять різних класів препаратів, які маркіруються  як Е***. Класифікація харчових добавок в системі Codex Alimentarius, розроблена Міжнародною організацією по харчових продуктах і сільському господарстві (FAO) при ООН. Харчові добавки діляться за принципом дії на декілька груп (типів), групу можна визначити по першій цифрі вказаної після букви E:

 Групи харчових добавок:

Е100 - Е182 Фарбники (застосовуються для забарвлення харчових продуктів)

Е200 - Е299 Консерванти (подовжують термін придатності продукту)

Е300 - Е399 Антиокислювачі (уповільнюють окислення, оберігаючи продукти від псування; по дії схожі з консервантами)

Е400 - Е499 Стабілізатори (зберігають задану консистенцію продукції)

Е500 - Е599 Емульгатори (підтримують певну структуру продуктів харчування, по дії схожі на стабілізатори)

Е600 - Е699 Підсилювачі смаку і аромату

Е700 - Е899 Зарезервовані номери

E900 - E999 Антифламінги і інші речовини

Е1000- і далі - розширення списку

 Із списку постійно виводяться з'єднання, що виявилися шкідливими для здоров'я, часто є навіть канцерогенами, проте список нових речовин, що рекомендуються до вживання, також неухильно зростає, про що красномовно свідчить спеціально зарезервований для розширення списку клас Е1000.

Згідно даним того ж FAO:

найбільш шкідливими можна вважати консерванти і антиокислювачі. Консерванти порушують біохімічні реакції, як наслідок в середовищі, в якому присутній такий препарат, життя стає неможливим і бактерії гинуть, що довше зберігає продукт від псування. Людина, складається з величезного числа самих різних клітин і володіє великою масою (в порівнянні з одноклітинним організмом), тому на відміну від одноклітинних організмів не гине від вживання консерванту (в деяких випадках, ще і тому, що соляна кислота, що міститься в шлунку руйнує консервант), проте, якщо в людський організм попаде велика доза консервантів, то наслідки можуть бути дуже сумними.

Консерванти і стабілізатори діють подібно до антибіотиків.

Багато шкідливих добавок серед фарбників, тому як самі фарбники є здебільш 100% синтетичними речовинами.

Тут потрібно бути уважним - деякі фарбники небезпечні або просто шкідливі! Зокрема, заборонені: Е121 і Е123.

З вище наведеного стає ясно, що проблема Е-продуктів є реальною і широкомасштабною, повсякденною і глибоко вкоріненою і на її фоні витрачати кошти і зусилля на боротьбу з примарою ГМО не раціонально. Це все одно, що махати після бою кулаками, або лікувати зуби після гільйотини.

Проте, харчові добавки, так само як і засоби захисту рослин - це  великий  бізнес і сильне лобі, з яким повинні цивілізовано знаходити рішення уряди і політики.  Оскільки FAO є всього лише громадською  організацією, тоді не дивлячись на те, що всі ці дані доведені до відома виробників продуктів - ця інформація носить лише рекомендаційний характер, тому боротьба за здоровий продукт - це  довгий і непростий процес, в якому нам залишається сподіватися лише на організації захисту прав споживачів і зелений рух, або ж на свою власну активну позицію в розвитку нових нешкідливих технологій виробництва і упаковки продуктів.

Генетично модифіковані організми - це організми, в яких генетичний матеріал (ДНК) змінений неможливим в природі способом. ГМО можуть містити фрагменти ДНК з будь-яких інших живих організмів.

Мета отримання генетично змінених організмів – покращення корисних характеристик вихідного організму-донора (стійкість до шкідників, морозостійкість, врожайність, калорійність та інші) для зниження собівартості продуктів. В результаті зараз існує картопля, яка містить гени земляної бактерії, що вбиває колорадського жука, стійка до засух пшениця, в яку імплантували ген скорпіона, помідори з генами морської камбали, соя і полуниця з генами бактерій.

Генетично модифіковані організми з'явилися в кінці 80-х років двадцятого століття. У 1992 році в Китаї почали вирощувати тютюн, який «не боявся» шкідливих комах. Але початок масового виробництва модифікованих продуктів поклали в 1994 році, коли в США з'явилися помідори, які не псувалися при перевезенні.

 ГМО об'єднують три групи організмів:

генетично модифіковані мікроорганізми (ГММ);

генетично модифіковані тварини (ГМТ);

генетично модифіковані рослини (ГМР) - найбільш поширена група.

 На сьогодні в світі існує декілька десятків ліній гм-культур: сої, картоплі, кукурудзи, цукрового буряка, рису, томатів, рапсу, пшениці, дині, цикорію, папайї, кабачків, бавовни, льону і люцерни. Масово вирощуються гм-соя, яка в США вже витіснила звичайну сою, кукурудза, рапс і бавовна.

Посіви трансгенних рослин постійно збільшуються. У 1996 році в світі під посівами трансгенних сортів рослин було зайнято 1,7 млн. га, в 2002 році цей показник досяг 52,6 млн. га (з яких 35,7 млн. га - в США), в 2005 г ГМО-посівів було вже 91,2 млн. га, в 2006 році - 102 млн. га.

У 2006 році гм-культури вирощували в 22 країнах світу, серед яких Аргентина, Австралія, Канада, Китай, Німеччина, Колумбія, Індія, Індонезія, Мексика, Південна Африка, Іспанія, США. Основні світові виробники продукції, що містить ГМО - США (68%), Аргентина (11,8%), Канада (6%), Китай (3%).

ГМО в Україні

Судячи з усього, Україна від світових лідерів відставати не збирається. Не дивлячись на те, що вирощувати генетично модифіковані рослини в нашій країні заборонено (але можна отримати дозвіл на польові випробування ГМ рослин!!!), вже більше 1 млн. га полів засіяно генетично модифікованою соєю, картоплею, кукурудзою, рапсом (інформація голови Державного комітету України по питаннях технічного регулювання і споживчої політики А. Шніпко).

За неофіційною інформацією, в Україні в 2005 році 45% всіх посівів сої були генетично модифікованими. За інформацією журналу "ПиК" (13-19 лютого 2001 року), в радгоспі "Світанок" Рівненської області вирощувався ГМ картопля сорту "Новий лист" компанії "Монсанто", після чого він продавався населенню. За інформацією Міністерства екоресурсів України, польові випробування ГМ рослин компаній "Монсанто", "КВС", "Авентіс" проводилися також на майданчиках в Березані (Київська область), в селі Дзендзелевці (Черкаська область).

 С. Савінський, КЕПУ

 Читайте також:

Україна вирощує генно-модифіковану сою!

ГМО: заборонити не можна вирощувати...

Трансгенні злаки можуть ушкоджувати печінку і нирки

Боротьба з національним виробником замість боротьби з ГМО

E0-напитки доктора Савінського