ОГЛЯД ПРЕСИ 06.08.07

Газета по-українськи  06.08.07 №139(422)  

Під Ожидовом спалахували кристали фосфору 

НА РЕКУЛЬТИВОВАНІЙ ділянці ґрунту на місці аварії потягу неподалік села Ожи-дів Буського району Львівської області минулого тижня час од часу спалахували кристалізовані залишки фосфору.

В обласному управлінні МНС кажуть, що на ураженій території залишилися частинки фосфору завбільшки з дрібну монету. При виконанні рекультиваційних робіт вони контактують з повітрям і загоряються.

- От розсипте відро піску на паркеті - всі кристалики і порошинки не зберете навіть пилососом, — пояснює Павло Василенко з прес-служби МНС. — Так і з кристалами фосфору. Вони займаються й за 25-20 секунд вигорають, шкоди навколишньому середовищу на завдають. Такі поодинокі . випадки траплялися цього тижня. Але від четверга спалахів не зафіксовано.

Зону фосфорної аварії безперервно моніторять працівники лабораторій санепідемстанції та обласного управління екології. За їхніми даними, гранично допустима концентрація шкідливих речовин у ґрунті, воді та повітрі не перевищує норми.

Дмитро ГАМАШ

Львівська газета 06.06.07 №135(205) 

РОЗМОВА З БОГДАНОМ МАТОЛИЧЕМ, НАЧАЛЬНИКОМ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА У ЛЬВІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Фосфорну аварію прокоментували «не в тому напрямку» 

Техногенна катастрофа та перипетії ліквідації її наслідків поступово відходять у минуле перед викликами сьогодення. Біда лише в тім, що такі події є тяглими в часі, вони можуть даватися взнаки через роки, а може, десятки років. Ожидів - це ще одна крапля до чаші цілого комплексу проблем довкілля, і ми, здається, пасивно спостерігаємо, яка ж із цих крапель виявиться фатальною.

Про ек            ологію в області, про Ожидів тощо ми розмовляли з Богданом Мато-личем.

- Аварія поїзда з фосфором в Ожидові - катастрофа, яка не має аналогів у світі. Оцініть дії з ліквідації її наслідків як еколог, які висновки зробили ваші колеги?

- Ожидівська аварія - це дійсно була нештатна ситуація. Ніде не прописано, як діяти в умовах загорання великої кількості фосфору. Можливо, технічні служби, які безпосередньо працюють із жовтим фосфором, мають відповідні інструкції. А ми, екологи, після аварії починали роботу з пошуку інформації в довідниках, на сайтах: що таке жовтий фосфор, як він впливає на довкілля та людей, які заходи треба вживати в такій ситуації. Отримавши базову інформацію, розпочали відбір проб повітря, ґрунтів, поверхневих і питних вод, рослинності й навіть продуктів тваринництва.

Уже на першому етапі робіт з'ясували, що не маємо обладнання, щоб провести експрес-аналіз. За нинішніх можливостей проведення аналізів вимагає часу, тому ні 16-го, ні 17 липня про результати екологічних досліджень на місці аварії ніхто не чув і почути не міг - самі ще не знали їх. Перші проби були готові вранці 18 липня, саме тоді ситуація прояснилася. Того ж, дня в Буській РДА зібрали голів сільських рад, яким розповіли про результати досліджень. Починаючи з 18 липня, ми щоденно до 11.00 подавали в Буську РДА, Львівську ОДА та Міністерство охорони навколишньої о середовища результати досліджень за добу. Отже, вже мали підстави говорити про те, які наслідки горіння фосфору є для навколишнього середовища. Але ще до того, як з'явилися результати наших досліджень, спрацювали психологічні чинники - фосфорну аварію прокоментували "не в тому напрямку". І вже було непросто спростувати цю інформацію.

- Зробити хімічний експрес-аналіз не змогли через відсутність відповідного обладнання в області. А чи є в Україні такі технології?

- Звичайно. Це пересувні лабораторії, де встановлено аналізатори, тож аналіз роблять безпосередньо на місці аварії.  Наскільки відомо, фосфор використовують військові хіміки. Чи мають вони спеціальне обладнання, і якщо так, то чи використовували його?

- Відомо, що військові відбирали проби в Ожидові. Але нам, екологам, не надавали результатів аналізів, які вони проводили. Тобто Міністерство оборони зі своїми лабораторіями, очевидно, працювало паралельно з нами. Очевидно, що на це було відповідне доручення. Але ми справилися з ситуацією.

Хочу нагадати, що у травні з ініціативи Держуправління ОНПС у Львівській області відбулася Всеукраїнська нарада з моніторингу довкілля в регіонах. Ми одні з перших в Україні розробили моніторингову систему. Але застосовували її більше теоретично та в мирних умовах. А коли сталася Ожидівська аварія, довелося включитися в роботу з першого дня й у напівбойових умовах організувати процес, залучивши всіх суб'єктів. На дослідженнях довкілля після ожидівської аварії працювали одночасно 9 бригад обласної СЕС, які досліджували питну воду, повітря, деколи й ґрунти, відомчі лабораторії Облводгоспу, Держродючості, управління ветеринарної медицини, державної екологічної інспекції. Залучали лабораторії екологічної інспекції Волинської та Тернопільської областей, адже в такій ситуації хочеться себе перевірити. І коли приїхали наші колеги з Волині, взяли проби, зробили аналізи й повідомили результат, зрозуміли, що діємо правильно і непокоїтися нічого. Поки існувало джерело забруднення, поки горіли цистерни, була небезпека. Припинилося горіння - небезпека минула.

- Тобто була небезпека від продуктів згорання?

-  Так. Продукти згорання поширювалися в повітрі. Пам'ятаєте випадок, коли обласна СЕС в Янгелівці та Лісовому зафіксувала перевищення допустимих кількостей продуктів згорання в повітрі? Як тільки горіння припинилося, вони відразу поїхали туди брати проби вдруге. І виявили, що показники вже в нормі.

- Куди вивезли ґрунт, який зібрали на місці аварії?

- На місці аварії поїзда з фосфором зібрали майже все. Зібрали ту частину, яка була, ймовірно, забруднена. Хоча сьогодні отримав лист від експерта-хіміка, який пише, що цього не І треба було робити. Адже вапно добре нейтралізує фосфор у ґрунті. Але було рішення зібрати його. Ми також зібрали частину агресивної води, а решту нейтралізували вапном. Тож земля на місці аварії біла не через те, що погоріла, а через те, що з вагонів розсипали ванно, таким чином нейтралізували залишки фосфору.

- На сесії облради прозвучала інформація, що екологи будуть моніторити ситуацію. На це з бюджету області виділено понад мільйон гривень. Яка реальна ситуація?

-  Мусимо діяти в рамках чинного законодавства. Щоб результати моніторингу були легітимними, його повинні робити акредитовані в Україні лабораторії, які мають відповідні ліцензії та дозвіл на виконання таких досліджень.

- А в Україні багато таких лабораторій?

- Це ті лабораторії, які працювали на місці аварії. Залучення будь-кого збоку не має сенсу. Результати досліджень такого суб'єкта, якщо він не акредитований в Україні, - це лише його думка. За кордоном зовсім інший регламент дослідження, інші умови, вимоги тощо. Тому їхні дані враховуватимуть просто як сторонню позицію. Моніторинг після аварії (а його визначено до 27 вересня) проводитимуть ті самі лабораторії. Можливо, ми ще когось залучатимемо, але повторюю, це будуть лише ліцензовані структури. Якою буде схема досліджень, визначить міжвідомча комісія, яку очолює Валерій Пятак. Після аналізу результатів, отриманих упродовж 10 днів роботи на місці аварії, ми визначимо, в яких місцях треба брати повторні проби. Думаю, це буде не частіше ніж двічі на тиждень. Ми щоп'ятниці аналізуватимемо ситуацію і видаватимемо звіт.

- А чому міжвідомча комісія, а не експерти, визначатиме місця, де братимуть повторні проби?

- Згідно з чинною системою регіонального моніторингу, узагальнення та координацію моніторингу покладено на Держуправління ОНПС. В останні дні ліквідації наслідків аварії ми працювали згідно із заявками голів сільських рад: якщо нас просили приїхати в якесь село, то виїжджали й у присутності місцевого керівництва брали проби для аналізу. А щоб відстежувати динаміку, треба. брати проби там, де їх уже взяли. Гадаю, не встановлюватимемо жорстких рамок: тут, а не в іншому місці. Якщо побачимо, що з якогось місця госпіталізували людей, а проб там не відбирали, то, звісно, зробимо це й там, адже слід знайти джерело захворювання. Потім накладемо свої дані на медичну карту, яка показує, в яких місцях зареєстрували факти отруєння, і ще раз проаналізуємо дані. Як бачите, форма роботи довільна, але, як уже казав, - Щотижня намагатимемося публікувати цей аналіз у ЗМІ як офіційну позицію та результат наших досліджень.

- Чи правильно визначили регіональний статус цієї катастрофи, чи все ж таки вона більш глобальна?

- Статус надзвичайної ситуації мусила визначати обласна влада. Так і сталося. Вона ж не вплинула на інші регіони. Пригадуєте, в пресі з'явилося повідомлення, що хмара дійшла до Луцька, йде в бік Шацьких озер тощо. Ми відразу ж через міністерство попросили, щоб сюди приїхала волинська лабораторія. Вона відбирала проби води та ґрунту на Західному Бузі. Дійшла аж до місця аварії, потім повернулася, знову відібрала проби. В'Підсумку з'ясували, що продукти горіння фосфору не дійшли навіть до межі Волині.

- Як досвід Ожидова враховуватиму у подальших планах, програмах? Чи можна запобігти таким катастрофам? .

-  Висловлю чотири думки із цього приводу.

Перше: будуючи будь-який промоб'єкт, під час виникнення надзвичайної ситуації, терміново треба повідомляти і заспокоювати населення. Дуже гарний приклад навів президент в Одеську, коли зустрічався з головами сільських рад. Він сказав: якщо зауважили, недавно в пресі пройшло повідомлення, що в Нью-Йорку сталася аварія на теплоцентралі, декілька людей загинуло, декілька поранено, і ніхто не звернув уваги на це, тому що в перші години прозвучала інформація: "в нас прекрасні медики, найкращі рятувальники, пожежники, спеціалісти,, тому не піддавайтеся паніці, ми вас врятуємо". А в нас що? У перших повідомленнях звучало, що всі найгірші. Тому народ відразу втратив довіру до влади. Навіть не знаючи результатів досліджень, можна було сказати людям, як поводитися.

По-друге. Ми відчули, що нинішнього інструментарію екологів замало, щоб одразу знати реальну ситуацію, їхати за пробами в Ожидів, відбирати їх по селах, а потім повертатися до Львова, вночі досліджувати, а вранці мати результати - це дуже велика розкіш. У такій ситуації не можна протягом доби не знати реального : стану речей. Тому в області мусить бути оперативна пересувна лабораторія, яка виконувала б заплановані дослідження, а в разі виникнення таких ситуацій, їхала б на місце аварії та працювала там.

Третє: ми повинні мати природні фони по районах, селах й області, щоб відразу, коли щось стається, порівнювати дані аналізів не з гранично допустимими концентраціями, які вирахувано теоретично, а з реальними показниками. До речі, карти реального фону ми знайшли в Буському районі. Там забруднення ґрунтів фосфором було задовго до цієї аварії. Тому що ніхто не стежив, скільки його вносили в ґрунт, звідки він там узявся. Зараз потрібно розробити рекомендації, як нейтралізувати фосфор там, де його є понад норму. 

І четверте: нас як професіоналів переповнює гордість, бо1-" без екологів ніхто жодного управлінського рішення не приймав. Ми погоджували всі проекти документів, і тільки тоді ухвалювали рішення, що робити в цих умовах. Тепер стало зрозуміло, що екологічна служба - це непроста служба Думаю, що досвід, який ми здобули під час ліквідації наслідків фосфорної катастрофи в Ожидові, допоможе нам змінити на краще свій стиль роботи.

- На 20 серпня заплановано тендер на рекультивацію Грибовицького сміттєзвалища. Чи Держуправління охорони навколишнього середовища залучають до проведення тендера?

- На стадії проведення тендера - ні. Але його переможець, коли розробить проектну документацію, приходить до нас за погодженням і за висновками державної експертизи. Наразі жодних проектів нам іще не приносили.

Сподіватимемося, що цей тендер дасть реальні результати. Адже впорядкування сміттєзвалищ - також одна з головних екологічних проблем області. Треба навести лад із сміттєзвалищами. Але це треба робити постійно, а не згадувати лише, коли сталася інша біда.

Розмовляв Петро Зарічний

Львівська газета 06.06.07 №135(205) 

Соляний вилив у Бориславі 

У НІЧ проти п'ятниці, 3 серпня, в Бориславі по вул. Гірна на території автогаражу "Долинського тампонажного управління ВАТ "Укрнафта" з автоцистерни на базі автомобіля КрАЗ витекло близько 100 кгсоляної кислоти. Про це повідомила прес-служба ГУ МНС України у Львівській області. Витік небезпечної хімічної речовини помітив охоронець підприємства. Попередня причина події - розгерметизація цистерни внаслідок руйнування її захисного покриття. Відстань від місця розливу кислоти до найближчого житлового будинку -150 м, забруднено близько 6 м2 території автогаражу. Щоб локалізувати подію, не допустити ураження людей і ліквідувати наслідки, місце розливу кислоти огороджено земляним валом, припинено доступ сторонніх осіб до небезпечної зони в радіусі 50 метрів, соляну кислоту перекачано в справну ємність, а місце розливу для нейтралізації кислоти, що вилилася, оброблено содою. За інформацією прес-служби, загрози для життя і здоров'я людей та небезпеки для навколишнього середовища немає.

Олеся Середа