Свинячий грип як дзеркало, в якому видно все

Євген КОМАРОВСЬКИЙ, лікар

Сумна передмова

Я пишу цей матеріал у ніч з неділі на понеділок, 1–2 листопада 2009 року. Завтра Україна чекає прибуття мудрих експертів ВООЗ, завтра повинна дати відповідь якась особливо правильна Лондонська лабораторія. Я щиро збирався написати про грип через пару днів – дуже вже хотілося дочекатися хоч якої-небудь адекватної і об'єктивної інформації. Але щойно поговорив зі знайомою медсестрою, яка працює в поліклініці. Їй подзвонила начальниця (завідувач відділенням) і сказала: щоб завтра на роботу принесла три маски. На цілком справедливе зауваження, мовляв, де ж я їх візьму, почула відповідь, що цілком відображає теперішні українські реалії: твої проблеми, наказ головлікаря, ніч довга, зшиєш...

Ця інформація стала останньою краплею: схоже, мовчати більше не можна, треба говорити. Насправді і в п'ятницю, і в суботу я тільки те й робив, що говорив. У моїй телефонній книзі 850 записів, і, схоже, за ці два дні з них зателефонували мені всі мої знайомі. Відповідав на питання, як міг заспокоював, пояснював... Я чудово розумів: якщо вже мої друзі і пацієнти – тобто люди, які точно пройшли і практичну, і теоретичну підготовку з лікування вірусних інфекцій – впадають у паніку, то загальна ситуація просто катастрофічна.

У п'ятницю я розмовляв з керівником одного з харківських телеканалів. З'ясувалося, що шансів поговорити з жителями міста немає ніяких. Увесь час зайнято політиками. Увечері того ж дня йшло шоу Савіка Шустера, присвячене ситуації з грипом в Україні. Шоу стало для мене найбільшим потрясінням за останні роки: такого пекучого сорому за власну країну я не відчував ніколи. У суботу, наївна душа, зателефонував до Києва. Говорив не з останніми людьми на телебаченні. Сказав, що готовий приїхати, що соромно, що треба заспокоїти людей, що це ж національна ганьба... Люди намагалися допомогти. Не змогли. Причин не пояснювали. І так все ясно. Грип і вибори так само несумісні, як грип і аспірин – купа ускладнень (як не на печінку, так на мізки).

Конкретна інформація

В Україні – епідемія ГОСТРОЇ РЕСПІРАТОРНОЇ ВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ. Дорогі мами й татусі! Люди! Запам'ятайте найголовніше: ви повинні діяти абсолютно не зважаючи на те, як називається вірус. Чи це грип сезонний, свинячий, слоновий, пандемічний або взагалі не грип – це не важливо. Важливо лише те, що це вірус, що він передається повітряно-крапельним шляхом і що він вражає органи дихання.

Профілактика

За ці дні вже багато сказано. Але найголовніше давайте ще раз повторимо. Якщо ви (ваша дитина) зустрінетесь з вірусом, а у вас немає в крові захисних антитіл, ви захворієте. Антитіла з'являться в одному з двох випадків: або ви перехворієте, або ви прищеплені. Прищепитися можна тільки від сезонного грипу. Від свинячого вакцини поки немає (в Україні). Проте мати захисні антитіла до тих трьох вірусів, які входять до складу сезонної вакцини, краще, ніж не мати взагалі ніяких.

1. Є можливість прищепитися (прищепити дитя) – прищеплювати (з цього приводу є абсолютно протилежна думка не менш поважних лікарів, ніж автор – О.Л.), але за тієї умови, що, по-перше, ви здорові і, по-друге, для вакцинації не треба буде сидіти у сопливому натовпі в поліклініці. Таке сидіння робить ваші шанси на адекватну вакцинацію примарними.

2. Ніяких ліків з доведеною профілактичною ефективністю не існує (тут теж є інша думка, ніж у автора!!! – О.Л.). Тобто ніяка цибуля, ніякий часник, ніяка горілка і ніякі таблетки, які ви ковтаєте самі або засовуєте в дитя, не здатні захистити ні від будь-якого респіраторного вірусу взагалі, ні від вірусу грипу зокрема. Все, за чим ви убиваєтеся в аптеках, всі ці нібито противірусні засоби, нібито стимулятори інтерфероноутворення, стимулятори імунітету і дуже корисні вітаміни, все, що в аптеках до сьогодняшнього дня зникло, все, чим уряд обіцяв у найближчі дні аптеки наповнити – все це ліки з недоведеною ефективністю, ліки, що задовольняють головну ментальну потребу українця – треба щось робити. Основна користь всіх цих ліків – психотерапія. Ви вірите, вам допомагає – я радий за вас, тільки не треба штурмувати аптеки – воно того не варте.

3. Джерело вірусу – людина і тільки людина. Чим менше людей, тим менше шансів захворіти. Карантин – чудово! Заборона на масові зборища – чудово! Пройтися зупинку пішки, не піти зайвий раз в супермаркет – мудро!

4. Маска. Корисна штука, але не панацея. Обов'язково має бути на хворому, якщо поряд здорові: вірус вона не затримає, але зупинить крапельки слини, особливо багаті вірусом. (Маска також має бути на здоровому – вона так само зупинить крапельки слини хворої людини – О.Л.)

5. Руки хворого – джерело вірусу не менш значиме, ніж рот і ніс. Хворий торкається облисся, вірус потрапляє на руки, хворий хапає все навколо, ви торкаєтеся цього всього рукою, – привіт, ГРВІ! Не чіпайте свого обличчя. Мийте руки, часто, багато, постійно носіть із собою вологі дезінфікуючі гігієнічні серветки, мийте, тріть, не лінуйтеся! Вчіться самі і вчіть дітей, якщо вже немає хустки, кашляти-чхати не в долоню, а в лікоть. Начальники! Офіційним наказом введіть у підлеглих вам колективах заборону на рукостискання. Користуйтеся кредитними картками. Паперові гроші – джерело поширення вірусів.

6. Повітря! Вірусні частинки годинами зберігають свою активність у сухому теплому і нерухомому повітрі, але майже миттєво руйнуються в повітрі прохолодному, вологому і яке рухається. У цьому аспекті мітинг в центрі Києва, на який зібралося 200 000 чоловік, менш небезпечний, ніж збори 1000 чоловік у клубі в Ужгороді. Гуляти можна скільки завгодно. Підчепити вірус під час прогулянки практично нереально. У цьому аспекті, якщо вже ви вийшли погуляти, так не треба показушного ходіння в масці по вулицях. Вже краще подихайте свіжим повітрям, а маску натягніть перед входом в автобус, офіс чи магазин. Оптимальні параметри повітря в приміщенні – температура близько 20 ° С, вологість 50-70%. Обов'язково часте і інтенсивне наскрізне провітрювання приміщень. Будь-яка система опалення сушить повітря. Саме початок опалювального сезону став початком епідемії! Контролюйте вологість. Мийте підлогу. Вмикайте зволожувачі повітря. Наполегливо вимагайте зволоження повітря і провітрювання приміщень у дитячих колективах. Краще тепліше одягніться, але не вмикайте додаткових обігрівачів.

7. Стан слизових оболонок! У верхніх дихальних шляхах постійно утворюється слиз. Слиз забезпечує функціонування т.зв. місцевого імунітету – захисту слизових оболонок. Якщо слиз і слизові оболонки пересихають – робота місцевого імунітету порушується, віруси, відповідно, з легкістю долають захисний бар'єр ослабленого місцевого імунітету, і людина захворює при контакті з вірусом з багато разів більшим ступенем імовірності. Головний ворог місцевого імунітету – сухе повітря, а також ліки, здатні висушувати слизові оболонки (з популярних і всім відомих – димедрол, супрастин, тавегіл, трайфед – список далеко не повний, м'яко кажучи). Зволожуйте слизові оболонки! Елементарно: 1 чайна ложка звичайної кухонної солі на 1 літр кип'яченої води. Заливаєте в будь-який флакон-пшикалку (наприклад, з-під судинозвужувальних крапель) і регулярно пшикаєте в ніс (чим сухіше, чим більше народу навколо – тим частіше, хоч кожні 10 хвилин). Для тієї ж мети можна купити в аптеці фізіологічний розчин або готові сольові розчини для введення в носові ходи – салін, аква маріс, хумер, марімер, носоль і т.д. Головне – не шкодуйте! Капає, пшикайте, особливо тоді, коли з дому (з сухого приміщення) ви йдете туди, де багато людей, особливо якщо ви сидите в коридорі поліклініки. Щодо профілактики це все.

Лікування

Фактично єдиним препаратом, здатним зруйнувати вірус грипу, є озельтамівір, комерційне ім'я – Таміфлю. Теоретично є ще одні ліки (занамівір), але вони використовуються лише інгаляційно, та й шансів побачити його в нашій країні небагато. Таміфлю реально руйнує вірус, блокуючи білок нейрамінідазу (ту саму N в назві H1N1). Таміфлю не їдять усі підряд за будь-якого чиху. Це і недешево, і побічних явищ багато, та й сенсу не має. Таміфлю використовують тоді, коли хвороба протікає важко (ознаки важкої ГРВІ лікарі знають), або коли навіть легко захворює чоловік з групи ризику – люди похилого віку, астматики, діабетики (хто відноситься до груп ризику, лікарі теж знають). Суть: якщо показано Таміфлю, то показано й, як мінімум, спостереження лікаря і, як правило, – госпіталізація. Не дивно, що з максимально можливою ймовірністю Таміфлю, що надходить у нашу країну, буде розподілятися по стаціонарам, а не по аптекам (хоча все може бути).

Увага! До абсолютної, до переважної більшості тих, хто читає ці рядки, лікування противірусними засобами не має ніякого відношення. ГРИП – ЛЕГКА ХВОРОБА для більшості. Лікування ГРВІ взагалі та грипу зокрема – це не ковтання пігулок! Це створення таких умов, щоб організм легко з вірусом впорався.

ПРАВИЛА ЛІКУВАННЯ.

1. Тепло одягатися, але в кімнаті – прохолодно і волого. Температура близько 20 ° С, вологість 50-70%. Мити підлогу, зволожувати, провітрювати.

2. Категорично не змушувати хворого їсти. Якщо просить (якщо хочеться) – легка, вуглеводна, рідка їжа.

3. Пити (напувати). Пити (напувати). Пити (напувати)!!! Температура рідини дорівнює температурі тіла. Пити багато. Компот, морс, чай (в чай дрібно порізати яблучко), відвари родзинок, кураги. Якщо дитя перебирає – це буду, а це ні – нехай п'є що завгодно, лише б пило. Ідеально для пиття – готові розчини для пероральної регідратації. Продаються в аптеках і повинні там бути: регідрон (про решту не знаю, але це – на смак дуже гидотне і вмовити дитину пити його – нелегко. Хіба що по чайній ложечці щокількахвилин – О.Л.), хумана електроліт, гастроліт і т.д. Купуйте, розводьте за інструкцією, поїть.

4. У ніс часто сольові розчини.

5. Всі «відволікаючі» процедури (банки, гірчичники, припарки, ноги в окропі і т.д.) – класичний совковий батьківський садизм і знову-таки психотерапія (треба щось робити). (Ці процедури при високій температурі просто небезпечні, до того ж можна «посадити» серце – О.Л.)

6. Якщо надумали боротися з високою температурою – тільки парацетамол чи ібупрофен. Категорично не можна аспірин. Головна біда в тому, що тепло одягти, зволожити, провітрити, не пхати їжу і напоїти – це по-нашому називається не лікувати, а лікувати – це послати тата в аптеку ...

7. При ураженні верхніх дихальних шляхів (ніс, горло, гортань) ніякі відхаркувальні засоби не потрібні – вони тільки підсилять кашель. Ураження нижніх дихальних шляхів (бронхіти, пневмонії) не мають ніякого відношення до самолікування. Тому самостійно ніяких лазолванів-мукалтинів і т.п.

8. Протиалергенні засоби не мають до лікування ГРВІ ніякого відношення.

9. Вірусні інфекції не лікуються антибіотиками. Антибіотики не зменшують, а збільшують ризик ускладнень.

10. Всі інтерферони для місцевого застосування – ліки з недоведеною ефективністю або ліки з доведеною неефективністю.

11. Гомеопатія – це не лікування травами, а лікування зарядженою водою. Безпечно. Психотерапія (треба щось робити). (Тобто лікування травами автор усе ж - хоча б як допоміжний засіб – не відкидає. О.Л.)

Коли потрібен лікар

ЗАВЖДИ! Але це нереально. Тому перераховуємо ситуації, коли лікар потрібний обов'язково:

– відсутність поліпшень на четвертий день хвороби;

– підвищена температура тіла на сьомий день хвороби;

– погіршення після поліпшення;

– виражена тяжкість стану при помірних симптоми ГРВІ;

– поява ізольовано або у поєднанні: блідості шкіри; спраги, задишки, інтенсивного болю, гнійних виділень;

– посилення кашлю, зниження його продуктивності; глибокий вдих призводить до нападу кашлю;

– при підвищенні температури тіла не допомагають, практично не допомагають або дуже ненадовго допомагають парацетамол та ібупрофен.

Лікар потрібен обов'язково і терміново:

– втрата свідомості;

 – судоми;

– ознаки дихальної недостатності (утруднене дихання, задишка, відчуття нестачі повітря);

– інтенсивний біль де завгодно;

– навіть помірний біль в горлі за відсутності нежиті;

– навіть помірний головний біль у поєднанні з блювотою;

– набряклість шиї;

– висипка, що не зникає при натисканні на неї;

– температура тіла вище 39 ° С, яка не починає знижуватися через 30 хвилин після застосування жарознижуючих засобів;

– будь-яке підвищення температури тіла в поєднанні з ознобом і блідістю шкіри.

Все, що я написав вище, – це інформація, яка теоретично повинна бути відома будь-якому лікарю і яку лікарі повинні нести в маси. На практиці відбувається зовсім інше, тому все, про що я буду говорити далі, – це вже чиста публіцистика і емоції. Якщо ви мама – ви вже знаєте все, що вам треба знати про грип в першу чергу, а якщо хочете знати більше – шукайте компетентні джерела. Все інше я пишу в надії, що який-небудь кандидат у президенти, або дружина кандидата, або чоловік кандидата, або радник кандидата, або дружина радника все-таки прочитає, подумає, проаналізує ... Зрештою, прочитав же президент Медведєв статтю Ходорковського, а раптом і мені пощастить ...

ПРО ГРИП І ПОЛІТИКУ

Віддзеркалення перше:

Протягом двох днів панічного істерії головними радниками і вчителями народу були політики – депутати, міністри, колишні міністри і т. д. Як тільки на екрані з'являвся лікар, відразу з'ясовувалося, що політики вміють говорити краще ... Апофеозом паніки була заява кандидата в президенти (!!!) про те, що українці помирають не від грипу, а від легеневої чуми. Ще раз повторю: це не бабуся, що торгує насінням, сказала, а кандидат у президенти європейської країни. Інший кандидат у президенти гірко нарікає, що в нашій країні немає оксоліновою мазі, і злочинні фармацевти її не завезли. Зрозуміло, ніхто з присутніх не зміг пояснити кандидату, що ефективність оксоліновою мазі не доведена, і її не завезли і не збираються завозити ні в США, ні до Франції, ні в яку іншу країну. Ну та нехай. Серед кандидатів у президенти лікарів немає, а мати медичного радника, мабуть, дуже дорого. Але є ж і політики-лікарі! Один з них весь час плутав Терафлю (жарознижуючий засіб) і Таміфлю, інший не бачив різниці між вірусною пневмонією і пневмонією, яка є бактеріальним ускладненням вірусної інфекції, але коли депутат-лікар, не просто депутат, а секретар комітету з охорони здоров'я Верховної Ради (!!!), говорить, що Таміфлю – це препарат, який тільки підтримує імунітет, а ми на Раді національної безпеки вирішили, що будемо закуповувати озельтамівір, мені стає страшно і соромно. Якщо долю країни вирішують люди, які не знають, що Таміфлю і озельтамівір – це одне і те ж, то чого нам всім чекати!

Кого будуть слухати ті, хто приймає рішення? Адже хтось же пише промови для президента і прем'єр-міністра, хтось же буде зараз затверджувати список ліків, які обов'язково повинні бути в аптеках! І тоннами повезуть в нашу країну соромітні ліки, які ніде в цивілізованому світі не застосовуються: оксолінова мазь, Анаферон, афлубін, стимулятори імунітету, краплі інтерферону і багато чого іншого, а розчину, щоб напоїти дитя, та солі, щоб в ніс закапати, – вдень з вогнем не знайдеш.

Порада владі: попросіть експертів ВООЗ скласти список обов'язкових ліків.

Віддзеркалення друге:

Найнайстійливіша порада, яку дають нашому народові усі (УСІ!): не займайтеся самолікуванням, при перших симптомах звертайтеся до лікаря. Понад те, клятвено всі запевняють: мовляв, якщо вчасно звернетесь, то обов'язково врятуємо. Кульмінація – заява головного санітарного лікаря країни, який сказав приблизно таке (чув на власні вуха): хто викликав пневмонію, ми поки не знаємо, але треба вчасно звертатися по допомогу – лікарі знають, що робити. Від усіх цих заяв у пересічного обивателя складається враження, що лікарям відомі якісь таємні ліки, які можуть допомогти при ГРВІ. Ну от я лікар, який займається лікуванням ГРВІ без малого тридцять років. Ось прийде до мене пацієнт в перший день хвороби (тобто вчасно) і скаже – допоможіть! Що я йому відповім? Та все те, що написано вище: зволожити, провітрити, не годувати, напоїти, ліків не треба. І він мені повірить. А що робити лікарю, від якого всі хочуть золотої таблетки? Який точно знає, що за десять непотрібних ліків скажуть спасибі, а за інструкцію про правила адекватної допомоги звинуватять у неуважності: що це за лікар, який не призначив ліків! До чого призведе в нинішній ситуації масова звертання за медичною допомогою: до сопливих черг у поліклініках; до величезної кількості викликів на будинок, коли замучений лікар буде або направляти в стаціонар, або призначати соромітні ліки, плюс розносити інфекцію від одного хворого до іншого; до масового і необгрунтованого призначення антибіотиків, відхаркувальних та інших засобів, на радість фармацевтів і шарлатанів від медицини; до черг в аптеках, оскільки від лікаря можна піти тільки в аптеку; до необгрунтованих госпіталізацій, до госпітальних пневмоній; до того, що за масою легких хворих лікарі таки проглядять важких.

Порада владі: не закликайте при кожному чихові бігти до лікаря. Припиніть передвиборну агітацію, дайте лікарям розповісти людям елементарні речі про те, що робити, і коли лікар дійсно потрібен.

Віддзеркалення третє:

Про чутки. Студент-заочник Харківської юридичної академії в Донецьку помер від ускладнень після операції. Все це сталося в розпал «заспокійливих» виступів наших політиків, тому всі студенти, які контактували із загиблим, відчули нездужання, і однин навіть був госпіталізований. У п'ятницю мені подзвонили не менше 20 людей, які сказали, що точно знають: у гуртожитку юракадемії двоє дітей померли від свинячого грипу. Ось текст листа, отриманого мною (таких було багато, це найбільш показовий):

 ТЕРМІНОВО! Доктору Комаровському.

Добрий день! Допоможіть, будь ласка, розібратися. З багатьох (неофіційних) джерел: сьогодні в ніч з 30 на 31 над Києвом будуть розпорошувати якусь речовину, нібито для захисту від грипу або профілактики. Для мене звучить безглуздо, і я б не зверталася до вас з цим питанням, якщо б а) мені про це не повідомив редактор міліцейського видання, якому, за його словами повідомили працівники органів, які будуть безпосередньо проводити операцію. б) подруга, знайомий якій працює в Апараті Президента і говорить, що інформація достовірна. в) сусідка, у якої хтось працює в санстанції і цей хтось повідомив, що з 12 до 5 ранку будуть розпорошувати, потрібно закрити вікна і потім 2 дня не висовуватися. г) незнайома людина в інтернеті на форумі, який стверджує, що вірус грипу, дуже ймовірно, вироблений в лабораторіях України і його вже розпорошили над її західними областями. А з приводу розпилення чогось над Києвом 30 жовтня впевнений, так як його батько працює на авіазаводі і у них для цього наймали літаки. д) дівчина-студентка із заходу України говорить, що у них кілька днів тому літали літаки і щось розпиляли. Отже, питання: 1. Чи існує ця речовина-захист від грипу для розпилення з літака, що це і який механізм його дії 2. Чи є небезпека для маленької дитини? 3. Скільки часу не виходити з дому? 4. Якщо вони розпилюють НЕ антигрипп, а щось інше, то що це може бути?

Дуже дякую, К. м.Київ

Запитання: до чого треба довести народ, щоб люди вірили в таке? Тим не менше в порівнянні із заявою про легеневу чуму – все це квіточки. Для тих, хто міг не те щоб повірити, а навіть засумніватися: по-перше, при легеневій чумі ніхто не звертається до лікарні на 7-й день хвороби – до цього дня вже встигають зав'янути квіти на могилі, по-друге, при легеневій чумі захворюють усі, що контактували з хворим, і вмирають 100%. Але якщо лікувати, вмирає всього 10%. Так що персонал лікарень вже весь повинен був захворіти ...

Пораду дати складно. Бо просити політиків помовчати в ситуації, коли предмет розмови незрозумілий, – це якось навіть смішно і ніяково... До речі, в четвер, у того ж Савіка Шустера була в шоу Барбара Брильська. Коли дізналася, що мова піде про грип, сказала: я в цьому нічого не розумію, встала і пішла. Ось приклад чудовий!

Віддзеркалення четверте:

Чому залишилися беззахисними лікарі? Чому в ситуації, коли ми точно знали, що є свинячий грип і що він буде у нас восени, чому лікарі, які 100% від вірусу не сховаються, не були у вересні від свинячого грипу щеплені? Бо в Україні немає вакцини. Навіть для лікарів. Тому зараз, в розпал епідемії, лікарі ляжуть в ліжко першими або вестимуть прийом, вмиваючись шмарклями (про медсестер, які будуть вдома шити маски, я взагалі мовчу). Чи могли ми купити (замовити вакцину) хоча б для лікарів, хоча б у обмеженій кількості? НЕ МОГЛИ. Тому що після того, що зробили з вакцинацією в цій країні, після варварської, негідної і нецивілізованої кампанії проти щеплень ніхто навіть у думках не міг допустити, що хоч якусь вакцину можна було завести в країну з прискореною процедурою реєстрації, без повторних випробувань і т. д. Схоже, реєстрація та випробування закінчаться аж влітку... До речі, два дні тому всі масово рвонули робити щеплення від грипу. Виявляється, як тільки загроза хвороби стає реальною, всі відразу починають любити щеплення. Щеплення, які відсунули загрозу дифтерії, поліомієліту, кору ... Хвороби, які наші ЗМІ масово намагаються наблизити – зробити загрозою реальною. Ось тоді буде, про що поговорити. До речі рівно тиждень тому місцева новинна компанія захотіла поспілкуватися зі мною на тему грипу, і я 15 хвилин розпинався… З усієї розмови залишили та показали 15 секунд, протягом яких я сказав про те, що епідемія грипу – гарний привід заробити виробникам вакцин і що немає нічого поганого в тому, щоб продавати якісний товар.

ПІДСУМКИ

Якщо співвіднести кількість захворілих (і помножити її удвічі, оскільки до лікарів звертається в кращому випадку половина) з кількістю померлих, то це підтверджує той факт, що ніякого особливо важкого (не такого, як в інших країнах) вірусного захворювання в Україні немає. За даними на ранок 2 листопада, офіційно захворіло 200 тис., померло 60 осіб. Смертність нижче, ніж звичайно при грипі. Пневмонія – головна причина смерті людей у всіх країнах і у всі часи. Пневмонія ускладнює перебіг більшості хвороб і травм. Якщо про кожну смерть від пневмонії будуть масово повідомляти ЗМІ – не буде нічого доброго, м'яко кажучи. Нам дуже не пощастило, що так все збіглося: криза, вибори, осінь, грип. Але ми твердо повинні знати і розуміти: сопли, кашель, температура – це ГРВІ. Найпоширеніша і легка хвороба. Що вимагає спокою і абсолютно конкретних, елементарних дій, цілком доступних людям з будь-яким рівнем матеріального добробуту. Які це дії – див вище.

PS.  Інформацію про те, що треба робити, можна брати і публікувати де завгодно з посиланням на першоджерело без всяких узгоджень.

PSS. Дуже багато років тому, у віці 28 років, будучи молодим і самовпевненим лікарем відділення реанімації, я проводив дитині дихання рот-в-рот і через кілька годин «заробив» крупозну пневмонію середньої частки легень, викликану госпітальною флорою реанімаційного відділення (лікарі зрозуміють, що це значить). Чудово пам'ятаю, що я відчув, коли через 10 днів лікування «найкрутішими» антибіотиками на рентгенограмі пневмонія стала більше. Тобто я знаю, що відчуває людина, коли знає: у нього хвороба, від якої вона помре. І я чудово розумію, що відчуває, який стрес відчуває і на що здатна мати, яка щодня з усіх сторін чує про смертельну хворобу, і раптом виявляє шмарклі у власного дитини. Я тільки не розумію: для чого і за що вони все це роблять з нашим народом?

Євген КОМАРОВСЬКИЙ, дитячий лікар, автор популярних книг про дитяче і батьківське здоров'я, творець і керівник медичного центру «Клініка Комаровського – Клініком

Від перекладача (О. Листопада). Готуючи за дорученням секретаріату газети цей матеріал до друку, я майже увесь час схвально кивав головою – на 90 з гаком відсотків Комаровський правий (особливо щодо наших безграмотних і безсовісних керманичів). Але деякі його поради, а саме – лікарські, викликали у мене незгоду, часом - категоричну. Незгоду людини, яка чимало разів сама потрепала від ГРВІ, незгоду батька двох дітей, яких теж не раз доводилося рятувати від різних інфекцій. А ще – незгоду людини з освітою біолога – я закінчив поважний Державний університет імені Тараса Шевченка, де, зокрема, прослухав курс вірусології та імунології.

Тому подекуди в душках я дав свої зауваження. А також хочу додати ось іще що.

По-перше, я не згодний з автором щодо відсутності користі від антивірусних препаратів і вітамінів. За умови правильного їх застосування вони можуть як полегшити захворювання, так і запобігти йому. Але – до певної межі. Ваша стійкість до хвороби буде залежати від тої кількості вірусів, які ви вдихнете. Інша справа, що кожному підійде «свій» препарат. І, у будь-якому разі, амізон, арбідол, аміксин тощо мають сильні побічні ефекти. Людям з проблемами печінки, шлунково-кишкового тракту тощо треба бути дуже обережними при їх застосуванні. Щодо афлубіну та інщих гомеопатичних препаратів, то тут теж а) треба дотримуватися інструкції, б) у кожного – свій метаболізм і кожному допомагає свій препарат. У чому ж я згоден із автором, так це у небезпеці повністю «посадити» імунітет надмірним вживанням імуностимуляторів: імунітет, як і коняка, яку постійно шмагають, спочатку біжить швидше, а потім просто здихає.

По-друге, я не згоден з автором щодо безкорисності часнику та цибулі. Ці овочі виділяють фітонциди, тобто речовини, які вбивають віруси. Тому певний дезінфікуючий і профілактичний ефект часник та цибуля таки мають. А от щодо горілки (коньяку тощо) – автор стовідсотково правий. Крім навантаження на печінку це нічого не дає.

По-третє, ефект від оксолінової мазі є (втім, знову ж, як і побічні ефекти). Також є ефективним застосування піносолу або просто олії або навіть просто дитячого крему, якщо намазати ним у носі перед виходом з дому. Тоді вірус потрапить не на слизову носа, а на мазь, олію, крем. Щоправда, вистачає цього ненадовго.

По-четверте, під час епідемії ніхто ніяких щеплень не робить!!! Пізно, як то кажуть, пити боржомі, коли нирки вже відмовили. І це – дуже серйозна помилка у порадах доктора Комаровського, який не може не знати, що імунітет після щеплення виробляється кілька тижнів. А якщо організм крім інфекції, яка вирує навколо, змушений ще й боротися проти тої, яку ввели йому через шприц, то я сумніваюсь, що переможе саме організм. Що ж до емоційного заклику щепитися й від усіх інших інфекцій – то це окрема розмова, тут теж усе не так просто.

По-п’яте, антиалергічні препарати дійсно не лікують грип. Але вони дуже часто потрібні тим людям, у яких є алергія на певні ліки.

По-шосте, ібупрофен дійсно знижує жар, але це дуже сильні ліки, перед його вживанням обов’язково прочитайте про побічні дії!!!

Сказати є що й по іншим пунктам, є що додати, але обмежуся тим, що пораджу прочитати не лише лікаря Комаровського, а й ще кільох інших спеціалістів.

Кожного разу, коли ми приводили дітей до районної поліклініки, їм призначали стандартний курс лікування. І хоча у їхніх карточках було написано, що можна, а що не можна їм давати, ніхто не це не зважав, поки ми не нагадували. Тому головна моя порада: краще за вас себе і своїх дітей не знає ніхто. Тому слухайтесь лікарів, але не забувайте: за своє здоров’я у першу чергу відповідаєте ви самі.

Олег Листопад, редактор відділу листів, біолог, батько двох дітей

На цю тему: