Пляжі Одеси – небезпечні для здоров’я

Одеське побережжя готується до туристичного буму. Комунальні служби очищають від сміття пляжний пісок, встановлюють урни і лавки, упорядковують доріжки і сходи до пляжів. Проте про головну біду - стан зливових і каналізаційних стоків, - схоже, в черговий раз забули.

Сонце, повітря і вода - наші головні вороги

Одеське повітря, точніше шкідливі домішки в нім, - головні вороги курортника. У нинішньому році, правда, атмосфера стала чистішою, ніж у минулому, але не завдяки чиновникам від екології, а унаслідок кризи і наполегливого небажання державних мужів допомагати промисловим підприємствам.

Втім, офіційні екологи теж дещо роблять. В Одесі працює пересувна екологічна лабораторія, яка перевіряє якість повітря на предмет несанкціонованих викидів. Винуватців дисциплінують штрафами, якщо, звичайно зловлять, хоча зловити їх не так-то просто. Варто пригадати вересневу історію із смородом, що незрозуміло звідки взявся, в місті. Протягом декількох тижнів муніципальна влада не могла визначити джерело, поки не призначили козла відпущення в особі нафтопереробного заводу. Довести нічого не довели і тема затихнула. А тим часом, станься такий викид під час курортного сезону, Одеса могла на багато років забути про статус курортного міста.

З водою у нас теж повний порядок. Всім, хто міг сказати хоч слово критики влаштували прилюдну прочуханку, щоб не псували імідж "перлини у самого синього моря".

- Ми в нинішньому році не братимемо проби води, і оголошувати результати, - говорить голова Південноукраїнського екологічного союзу Валерій Осіпов. Саме він розмножив минулого літа дані про украй низьку якість морської води в акваторії Одеської затоки, за що піддався справжнісінькому цькуванню в провладних ЗМІ.

- Ситуація з минулого року не стала краща. - стверджує Осіпов. - Ніхто не вирішує проблеми із стоками в районі пляжів, тут потрібні величезні інвестиції. Простіше закрити тему.

За інформацією екологів, найбруднішими пляжами міста залишаються "Дельфін" і "Золотий берег".

Загадкова пляма

Професійний військовий льотчик Веніамін розповів про те, як одного дня пролітаючи над Лузановкою, побачив видовище, із-за якого трохи упустив штурвал. У морі, прямо біля берега, розповзалася величезна коричнева пляма.

- Вона постійно збільшувалася в розмірах, це було страшно, - згадує пілот. - Такого я ще не бачив.

Про причини появи плями розповідає голова постійної комісії Одеської міськради з  екології і надзвичайних ситуацій В'ячеслав Крук:

- Ситуація досить складна. Постійно відбуваються викиди фекалій. Стоки повинні зливатися на відстані двох морських миль від берега, а не в 150 метрах як у нас. Крім того, стоки мають бути очищені, чого не роблять. Якщо пролітати над пляжем "Лузановка", то все це можна побачити своїми очима

У свій час на розгляді мерії знаходився проект модернізації системи випуску стічних вод вартістю в 4,5 мільйона гривень. По ньому провели тендер і навіть уклали договір з виконавцем. Проте потім з'ясувалося, що сума витрат м'яко кажучи, завищена. Депутати запротестували, а один з них запропонував мерії замовити модернізацію в компанії, що належить особисто йому.

- Депутат Орлов сказав, що за 4 з половиною мільйона він зробить не один проект глибоководного випуску, а два - і випуску, і будівництва греблі, - говорить Крук. - Ми розглядаємо цю пропозицію, тут нас ще чекають баталії.

Цікаво, що рік тому на розробку проекту будівництва споруд по випуску стічних вод від станції біологічного очищення "Північна" було виділено 11 мільйонів гривень. Освоїти їх чомусь не удалося.

Мертва зона

З "лівньовками" ситуація ще гірша. Водолаз Олександр розповів, що дуже часто каналізаційні труби переламані ще до хвилерізу, і весь бруд з вулиць стікає прямо в зону купання.

- Таке відбувається, наприклад, в районі 10 станції Великого Фонтану, - говорить фахівець.

Посилює ситуацію звичай жителів приватного сектора врізувати в "лівньовки" власні каналізаційні системи. Є навіть приватні компанії, які спеціалізуються на "грамотному" під'єднанні вуличних туалетів до загальної труби, ясна річ, за солідну суму (мінімум п'ять сотень "баксів"). В результаті, одесити купаються, пробачте, у власному лайні.

Про те, що відходи життєдіяльності людини в колосальних об'ємах стікають в Чорне море, говорять результати обстеження акваторії Карантинного молу Одеського порту.

Тут в районі виходу "лівньовки" давно не водиться жодної живності, розповідає начальник порту Микола Павлюк:

- Ми обстежували цей район, коли займалися проектом будівництва нового терміналу. Водолази виявили, що в районі цієї труби – мертва зона на багато метрів. Тому, коли вітер з порту дме на південь, все це йде прямо на пляжі.

Цей стік порт збирається винести глибоко в море.

- Ми просто будемо вимушені це зробити, коли будуватимемо термінал, - говорить Павлюк.

Але це лише одна труба. На реконструкцію інших потрібні мільйони гривень, яких в міста просто немає.

- Ми ведемо роботи з ремонту комунікацій - це каналізація і водопровід, але можливості бюджету не безмежні, - відзначає керівник муніципального управління інженерного захисту територій Володимир Соколов. - В нинішньому році на підземні споруди виділено 1 мільйон гривень, а решта - розкидали по райадміністраціям.

При цьому, за останніми даними міської санстанції, стан морських прибережних вод в Одесі "відповідає всім встановленим нормам".

За словами державного санітарного лікаря Одеси Івана Кліментьєва, відбір води робиться кожного тижня для контролю над ситуацією.

- Найближчими днями готовність всіх пляжів міста до курортного сезону, який почнеться 1 травня, буде ще раз перевірений, - керівник міської СЕС.

Ось і розумій, як знаєш. У воду зливають тонни відходів, а вона чиста. Парадокс. Проте…

Нові лавки і свіжий пісок

Є, звичайно, і досягнення - намиті заново пляжі і облагороджена прибережна зона. Сотні нових лавок і урн, побілені дерева і відносно чисті схили.

- Ми плануємо на березі з початком сезону виставити пластикові і залізні урни на пляжах, - розповідає директор КП "Прибережно-експлуатаційне об'єднання Київського району" Сергій Старчиков.

А ось з очищенням пляжів комунальники запізнюються. За словами головного міського берегоукріплювача Володимира Соколова, всьому провиною - незатихаючі шторми:

- Машини готові, але, на жаль, море штормить, пісок мокрий, - відзначає він. - Поки особливо укріпляти сенсу немає, тому що кожен шторм виносить сміття на пляжі. Але підготовка йде.

Ще одна недоробка - аварійні причали. Їх повинен був прибрати порт, але він з поставленим завданням не впорався через відсутність грошей. Загалом, все як і раніше. Під зовнішнім лиском - роками не розв'язані проблеми. Тим не менше, чиновники перебувають в радісному чеканні: говорять, цього року Одесу чекає небачений туристичний бум. Мовляв, із-за кризи, люди віддадуть перевагу Анталії або Хургаде "дешевшу" Одесу.

А як у них

У Криму пляжі теж обстежують водолази. Правда, не на предмет лайна. Осінню і взимку шторми винесли до берега масу небезпечних предметів - від зірваних корабельних якорів до старих торпед і авіабомб. Та і набережні з причалами теж є постачальниками небезпечних "посилок". Хвилі розбивають бетонні конструкції, і арматура потрапляє на пляжі. Тому напередодні пляжного сезону кожен кримський пляж - а їх 620 - повинен отримати спеціальний паспорт. У нім вказано, хто і коли обстежував пляж. Переважно цим займаються водолази МНС.

З одним із загонів журналісти "Таймеру" виїхали до Ялти, на Масандрівський пляж. Вода ще холодна, всього 10 градусів. Але така у них робота - водолази готуються до занурення. Сухий гідрокостюм, акваланг, ласти - тепер можна заходити в море. Опісля дві хвилини вже є перший улов - шматок бетону з гострими металевими прутами. Мабуть, відкололо штормом з найближчого хвилерізу. Далі знахідки йдуть одна за одною - труба з шипом арматури, що стирчить, металевий трос, пара ланок корабельного якірного ланцюга. Наткнулися і на важкий об'єкт – шестиметрову трубу. Водолазам самостійно її не витягнути, тому трубу просто позначають на спеціальній схемі, що додається до паспорта пляжу. Пізніше за власника зобов'яжуть прибрати цей предмет.

Якірний ланцюг МНСники хочуть забрати в свій музей. Втім, це далеко не сама несподівана знахідка.

- Ну, різні речі бувають, - розповідає командир ялтинського відділення водолазно-рятувальних робіт МНС Ігор Каневський. - Знайшли дуже стару двостволку в Алушті на міському пляжі. Бувають мобільні телефони. Ну, все, що завгодно, що відпочивальники втрачають - дістаємо. Якорі старенькі бувають.

За півгодини обстеження – півцентнера металу і битого скла. І це з одного пляжу, а їх сотні. Площа, яку доводиться щорік обстежувати водолазам, - 300 квадратних кілометрів. Звичайно, власники пляжів платять за обстеження – від 70 копійок до однієї гривні за квадратний метр акваторії. Проте водолази відпрацьовують ці гроші з лишком. Наприклад, після колосальних штормів в кінці 2007-го року на побережжі Севастополя підняли з дна 15 тонн металу.

Олеся Калайтович, Рудольф Лауде, "Таймер", Одеса