У нас під боком вбивці-невидимки

Дніпродзержинськ чекає нову екологічну програму.

Мабуть, найбільш значною подією останньої декади січня в Дніпродзержинську стала виїзна нарада з широким представництвом органів державної, обласної і міської влади. У ній також взяли участь керівники ряду промислових підприємств, які «відрізнилися» тим, що розташовані на території колишнього Придніпровського хімічного заводу (ВО «ПХЗ»). А зібралися для того, щоб обговорити питання стану даної території, її експлуатації і охорони, соціального захисту колишніх і нинішніх працівників.

Восени минулого року на сайті Мінпаливенерго була обнародувана концепція «Державної цільової екологічної програми «Приведення в безпечний стан уранових об'єктів колишнього виробничого об'єднання «Придніпровський хімічний завод», реалізація якої намічена на 2010-2015 роки. Концепція ще не прийнята, але на виїзній нараді в Дніпродзержинську були озвучені підходи до вирішення основних питань майбутньої програми.

З приводу такого рішучого наступу на одну з найголовніших проблем промплощадки і Дніпродзержинська в цілому заступник міністра палива і енергетики Наталія Шумкова сказала наступне: «Держпрограма повинна бути прийнята до кінця третього кварталу 2009 р. і реально почати діяти з 1 січня 2010 р. Сьогодні ми вже можемо виділити основні напрями нової програми. Це, по-перше, забезпечення чіткого моніторингу всіх небезпечних об'єктів і проведення їх паспортизації. Такі кроки необхідні для того, щоб заходи, що приймаються потім, були адекватними поставленим завданням, не приводили до погіршення екологічного стану території промислового майданчика колишнього «ПХЗ». По-друге, необхідно створити адекватну систему охорони всієї промплощадки і найбільш небезпечних об'єктів. По-третє, розробити проекти з ліквідації і консервації сховищ відходів з високим вмістом радіоактивних речовин».

Нарада пройшла бурхливо, багато дали волю емоціям. Але це не послужило перешкодою для роботи, а, навпаки, допомогло своєчасно виявити декілька «підводних каменів», які напевно стали б гальмом при ухваленні остаточного варіанту програми. Наприклад, спори між фахівцями розгорілися у зв'язку з визначенням ступеня небезпеки території колишнього «ПХЗ». Директор Центру моніторингових досліджень і природоохоронних технологій Олег Войцехович (м. Київ) вважає, що в даний час територія «ПХЗ» не представляє загрози для жителів міста і регіону, тому що рівень її радіоактивного забруднення не можна назвати критичним або дуже небезпечним. Але, з іншого боку, необхідно обов'язково приймати заходи захисту для персоналу, який продовжує працювати на даній території.

У представників дніпродзержинської влади із цього приводу думка інша: територія «ПХЗ» була і залишається достатньо небезпечною і у разі яких-небудь надзвичайних обставин, природних катаклізмів може представляти реальну загрозу для десятків тисяч людей.

О. Войцехович також висловив свою точку зору на проблему переробки відходів колишнього уранового виробництва. Він вважає, що їх краще законсервувати, чим переносити в інші місця або переробляти. Активна діяльність відносно відходів напевно буде зв'язана з високим ступенем небезпеки для людей і території, і врешті-решт може опинитися економічно недоцільною. А дніпродзержинці, спираючись на проведені дослідження, заявляють, що небезпечні відходи з деяких сховищ можна використовувати для вторинної переробки, при цьому ще непогано заробити.

Розділилися думки і у зв'язку з пропозиціями закріпити законодавчо для ветеранів ВО «ПХЗ» статус учасників уранового виробництва, виділити кошти для забезпечення повноцінного медичного обслуговування в реабілітаційному центрі на базі спеціалізованої медико-санітарної частини №8, до якої прикріплені всі ветерани заводу.

Міська влада, ветерани ВО «ПХЗ», представники галузевої профспілки наполегливо добиваються привласнення особливого статусу тим, хто створював атомний щит колись величезної країни, але держава поки мовчить. А ось в Росії, за словами одного з учасників наради, аналогічне питання відносно ветеранів відомого заводу «Маяк-208» вже вирішене. Люди користуються значними, а головне - заслуженими пільгами.

Загалом, державним чиновникам ще є над чим попрацювати. Радує, що узялися вони за головну екологічну проблему Дніпродзержинська з ентузіазмом і не мають наміру відступати.