Мар’яна Павлів: Нас переконують, що ми навіюємо собі фосфорну хворобу

Обсерватор завітав до терапевтичного відділення Львівського медичного інституту, куди були доставлені постраждалі від „фосфорної” аварії, що трапилася в понеділок неподалік Ожидова, що на Львівщині. Там довелось поспілкуватись з Мар’яною Павлів, однією із жертв ожидівської трагедії. Дівчині 19 років. В ураженій зоні на момент аварії перебували дві молодші сестри, за якими вона і поїхала у смт. Красне, що неподалік Ожидова. В результаті Мар’яна отруїлася випарами жовтого фосфору і була доставлена до лікарні.

- Мар’яно, чому Ви поїхали в уражену зону?

- У вівторок в одинадцятій годині подзвонила мама, сказала, що стався другий Чорнобиль і попросила забрати молодших сестер з смт. Красне, що неподалік Ожидова. Я одразу подзвонила друзям. Десь біля першої години ми виїхали туди. В Красному ми перебували близько двох годин. Весь транспорт, що рухався в бік Львова був переповнений. А в самому Красне залишилися лише кілька сімей.

- Коли у Вас почались проявлятись симптоми отруєння випарами фосфору?

- Через годину після дороги у мене почало дерти в горлі, а згодом боліти шлунок і нудити. О сьомій годині вечора мені стало зовсім зле і мене забрала швидка.

- За чий рахунок вас лікували?

- Перших два дні ми самі купували медикаменти для свого лікування. Лікарі радили зберігати чеки. Себто, потім всі гроші повернуть. Ті, хто не мав коштів на покупку ліків чекали поки їх (кошти) перерахують лікарні. На це знадобилося два дні. Сьогодні нас виписують. Але гроші ніхто повертати не збирається. За попередніми розрахунками ми витратили вже близько 200 гривень і ще потрібно буде десь 300 гривень, щоб купити призначенні нам ліки.

- А як до вас ставився медперсонал? Як вас лікували?

- На лікарів жалітися не приходиться. Вони були дуже приязні до нас. Та те, що вони лікували нас по книжці, адже самі не знали, що з нами коїться. Ось вчора вони говорили, що кальцію нам не варто вживати, а сьогодні можна сказати, годують нас ним.

- А який діагноз Вам поставили?

- Отруєння продуктами горіння жовтого фосфору. Ми сперечалися, чи напишуть все ж нам саме цей діагноз. Адже багато чого лікарі таки приховують. Те, що ми чули, не дає нам говорити про позитиви. Лікарі натякають нам на те, що у нас в майбутньому будуть проблеми зі здоров’ям. Особливо з кістками. У мене не припиняє боліти вся середина: шлунок, печінка, нирки. Лікарі намагаються знайти у нас симптоми інших захворювань і говорять про інші причини хвороб. Є один лікар. Він приходить і щоразу каже нам, що ми навіюємо собі симптоми фосфорного отруєння. Себто, забагато дивимося телевізор.

- Ви мали якусь інформацію про те, як захистити себе від фосфору, коли їхали по сестер?

- Ніякої конкретної інформації не було. Одні люди говорили, що треба було пити мінеральну воду, інші запевняли, що цього ні в якому разі робити не можна. Одні говорили їсти активоване вугілля, а по телебаченню казали, що це безглуздість.

- Куди Ви поїдете після виписки з лікарні?

- Мені пощастило. У мене хлопець живе у Львові. У нього і поживу деякий час. А взагалі мене направили на амбулаторне лікування по місці прописки – у Буськ. Там немає ніяких умов для продовження лікування. Мої батьки досі в Красному, адже там відбуваються страшні крадіжки і вони змушені дивитися за нашим помешканням. А от моя сусідка по палаті пані Галя повертається з двома дітьми у с. Соколівка, що зовсім поряд від Ожидова. Вона там працює поштаркою. Про аварію почула в нічному випуску новим ще у понеділок, та значення цьому не надала. Вже у вівторок після обіду люди порадили їй якнайшвидше вибиратися з села. Та було вже трохи пізно. Вона та її молодша семирічна донька потрапили у важкому стані до лікарні. До речі, її донці пропонували безкоштовну путівку в табір, та пані Галя відмовилася через те, що дівчинка зовсім ще мала. А поїхати з нею вона також не може, бо є старша донька, яка на даний час перебуває з чоловіком у Соколівці.

P. S. Як повідомила нас Мар'яна, її та усіх інших постраждалих, які перебувають на лікуванні у львівських лікарнях цими днями "добровільно" переводять на лікування у місця їх постіного проживання - тобто на уражені фосфором території. І якщо навіть львівські лікарі не знають і не мають чим лікувати уражених, то чого сподіватися людям від медицини у "глибинці"?..