Ртуть навчить?

Вранці 7 жовтня мешканці одного з багатоповерхових будинків на вул. 15 квітня у Тернополі побачили розлиту на сходовій клітці ртуть. Наступного дня золотисто-білу летку рідину знайшли в під’їзді сусіднього будинку. Хто залишив після себе, відповідно, 1,2 кг і 800 грамів важкого металу, правоохоронні органи поки що не встановили.

Начальник управління з питань надзвичайних ситуацій Тернопільської міської ради Іван Коваль у розмові з кореспондентом був небагатослівним: «Ми робили все те, чого вимагають інструкції на випадок цієї надзвичайної ситуації». На офіційному сайті Головного управління МНС в області про перші заходи написано так: рятувальники зібрали частинки ртуті у контейнер, який передали на зберігання в міське управління МНС для подальшої утилізації, а працівники державного підприємства «Люкс-3» (ЖЕК. — Р.Я.) провели демеркуризацію сходової клітки.

Далі санітарно-епідеміологічна служба провела заміри вмісту ртуті в повітрі. І лише наступного дня, після отримання результатів, на засіданні міської комісії техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій прийняли непросте рішення — тимчасово відселити 129 мешканців одного будинку. Так само вчинили і щодо сусідньої багатоповерхівки. Загалом евакуювали 224 особи, з них 43 дитини.

Цей випадок в обласному центрі — безпрецедентний. І, зрозуміло, досвіду ліквідації наслідків такого лиха в місцевих рятувальників бракувало. Тому, на запрошення оперативного штабу, до Тернополя прибули працівники КП «Рятувально-оперативна служба» Київської міської державної адміністрації. Це одне з небагатьох підприємств в Україні, яке отримало ліцензію на проведення демеркуризації і має для цього спеціальне обладнання. Механічне очищення фахівці з Києва робили пилососами з водяними фільтрами. Крім того, поверхні приміщень обробляли біохлором, щоб знешкодити мікрочастинки ртуті. А застосування сірковмісних димових шашок мало на меті ліквідувати взаємодію ртуті з сіркою у найбільш недоступних місцях. Заходи демеркуризації тривають досі.

«Під час огляду мешканців постраждалих будинків ознак отруєння парами ртуті не виявлено», — поставив крапку у повідомленні місцевим ЗМІ начальник управління охорони здоров’я облдержадміністрації Богдан Ониськів.

Хімічний міні-тероризм у Тернополі особливий. Ртуть у під’їздах обох будинків було розлито на килимки, що спонукає оцінювати дії зловмисників як усвідомлені. В одній багатоповерхівці мешканці побачили ртуть, змели її й викинули у сміттєпровід. На час написання матеріалу в під’їзді цього будинку фонове перевищення гранично допустимих концентрацій випарів ртуті становило 1,3—2 рази. Тому санепідемстанція зайвий раз перестраховується і не дозволяє мешканцям вселятися у свої квартири.

Завідувач кафедри медицини катастроф і військової медицини медуніверситету професор Арсен Гудима, який, на запрошення мешканців будинків, виконував роль незалежного експерта, зауважує:

— У Тернополі, як і загалом в Україні, немає досконалої системи оповіщення та інформування населення про ситуацію і рекомендацій, як у ній діяти. Не працюють психологи, які б допомагали подолати тяжкі психоемоційні наслідки. Саме тому постраждалі тернополяни на третій день після лиха прийшли в міську раду і вимагали повної інформації про ситуацію і пояснень, як забезпечуватимуться нормальні умови відселення, харчування, фінансова компенсація. Я не сумніваюся: якщо не врахувати уроків цієї події, в іншій надзвичайній ситуації люди реагуватимуть схожим чином.

P.S. Коли статтю було підготовлено до друку, стало відомо, що працівники Тернопільської міської санепідемстанції провели контрольні аналізи проб повітря з під’їздів згаданих будинків. Перевищення гранично допустимих концентрацій випарів ртуті не зафіксовано. Як поінформував начальник управління з питань надзвичайних ситуацій Тернопільської міськради Іван Коваль, всі мешканці, за винятком двох сімей, яких не було в місті, повернулися у свої квартири.

Роман ЯКЕЛЬ, Дзеркало тижня № 47 (726) 13 — 19 грудня 2008 р.