Екологія, антифашизм – злочин?

Цькування і репресії проти опозиціонерів різного ґатунку для сучасної Росії стали вже звичними. «Розгоном» «Маршу незгодних» вже нікого не здивуєш. Проте «помаранчеві» опозиціонери з «Іншої Росії» під керівництвом Каспарова, до яких не так давно приєдналися колишні радикали з забороненої НБП, виконують чисто декоративну роль та діють згідно бізнес-планів своїх західних спонсорів. Натомість не такий сильний, але дійсно незалежний лівий рух заявляє про себе не настільки масово, але дійсно акцентує увагу на соціальних, економічних та екологічних проблемах.

У рейтингу «Імена Росії» деякий час лідирував Йосип Сталін. Дійсно, можна провести деяки паралелі між його політикою та тандемом Путіна-Мєдвєдєва. Сучасні лідери Росії також проводять «індустріалізацію», але вже у ширшому розумінні. За останні 50 років наука зробила величезний прорив, тому і виробництво стало більш наукомістким, але від цього часто шкідливішим для людини і природи. У Європі дії шкідливих виробництв регулюються спеціальним законодавством, забруднювачі платять величезні податки, що мають йти на еко-зберігаючі ініціативи. Проте транснаціональні корпорації все частіше «плюють» навіть на ці норми, та переносять шкідливі виробництва у країни, що не ратифікують або просто не виконують міжнародні угоди з цього приводу. Це наносить величезну шкоду всьому людству. Розміщуючи на території РФ такі підприємства, влада стає ще цинічнішою, ніж сталінська, бо колишня проводила індустріалізацію за рахунок кількох поколінь робітників і селян, а нинішня – на шкоду всім майбутнім поколінням.

Рік тому учасники екологічного і анархістського руху, в тому числі члени організації «Автономна дія» та руху «Хранители радуги», проводили наметовий еко-табір під Ангарьком у Іркутській області. Вони протестували проти екологічно - та радіаційно-небезпечного підприємства - «Міжнародного центра по збагаченню урану». Місцеві жителі всіляко підтримували ініціативу. Учасників табору постійно обшукували та провокували працівники МВС. А в ніч з 20 на 21 липня на них напала група нацистів, які використовували холодну та травматичну зброю. 8 учасників еко-табору тоді потрапили до шпиталю. 26-річний еколог-анархіст Ілля Бородаєнко помер в лікарні від отриманих травм. Подробиці тут.

Напад був чітко спланованим і, вочевидь, не міг відбуватися без відома правоохоронних органів. За словами губернатора Іркутська Тішаніна «в області діють близько 60 наці-скінхедів, всі вони відомі». Діяльність учасників табору також заважала великому капіталу, оскільки подібне шкідливе виробництво заборонене в Європі.

21 липня 2008-го, рівно через рік, анархісти, екологи, антифашисти та просто небайдужі люди по всьому СНД та світі провели акції пам`яті загиблого та солідарності зі своїми товаришами. Влада намагається представити цей злочин як акцію виключно фашистських відморозків, зняти відповідальність з себе. Однак зрозуміло, що група з 30-40 чоловік у камуфляжі, на автобусі та з холодною і травматичною зброєю у охоронній зоні біля ядерного об`єкту о 5-й ранку – це не просто п`яні хулігани.

У Києві небайдужі зібралися біля російської амбасади. Прийшло приблизно 50 чоловік, серед них - антифашисти, екологи, ліві та соціальні активісти, кілька громадян РФ. Учасники акції протесту розгорнули портрет загиблого Ілля Бородаєнка та підняли червоно-чорні прапори «Антифашиського спротиву». Вони передали звернення до Президента Мєдвєдєва та Прем`єра Путіна з вимогами хоча б не заважати екологічному та соціальному руху та не спонсорувати нацистські угруповання, щоб потім їхніми руками «відсторонювати» незгодних з режимом. А зекономлені кошти можна буде віддати на лікування важких хворих або догляд за старими немічними людьми.

Представник посольства прийняв відкритий лист і пообіцяв передати його керівництву, але у це мало віриться.

Акції пам`яті також відбулися у багатьох інших містах. У Самарі анархісти та антифашисти вивісили транспарант над великим шосе. В самому Іркутську провели несанкціонований мітинг, внаслідок чого кілька учасників, в тому числі матір одного з активістів, затримали. У Нижньому Новгороді свідомі громадяни роздавали листівки з закликом задуматися про боротьбу проти всього того, що несе загибель природі і людині. У Новосибірську відбулася листівочна акція з інформацією про минулорічний антиядерний табір, спланований напад нацистів і напади на еко-табір в Рязанській області цього року. У Москві запалили свічки перед Мінатомом.

Недавній випадок у Пітері ще раз підтверджує співпрацю неонацистів з силовими структурами в РФ. 22-річний антифашист Олексій Бичін разом з дівчиною став жертвою нападу 2-х бонхедів. В руках у одного з них було відбите вінце пляшки, так звана «розочка», вони викидали руку у «римському вітанні» та вигукували «зіг хайль». У ході бійки Олексію довелося застосувати ніж - і тепер йому висунуто обвинувачення у кримінальному злочині. Пізніше виявилося, що постраждалий нацист – співробітник МВС. Також не для кого не секрет, що для захисту мітингів провладного руху «Наші» були залучені деякі фанатські угрупування Моксви, серед яких більшість – юнаки ультра-правих поглядів. Таких прикладів можна навести безліч.

Але найбільш актуальним, з огляду на трагічні роковини, є напад на еко-табір під Сасово в Рязанскій обласі, що протестує проти запуску на Нижньомальцівському хімічному заводі цеху першої категорії небезпеки – з виробництва фенолформальдегидных смол. Запуск такого небезпечного виробництва вплине не тільки на здоров`я місцевих жителів, а й для інших росіян – у кілометрі від заводу знаходиться величезне сховище зерна «Нижньомальцевський елеватор», стратегічний запас зерна для жителів Москви та Пітера. Цього разу привладні фашисти вирішили не вдаватися до послуг своїх вуличних слуг. Напад був здійснений невідомими у формі охорони підприємства, вони були озброєні вогнепальною зброєю. Одному з екологів в обличчя «вистрілили» аерозолем з фарбою - на щастя, окуляри врятували його. Після цього учасники табору ще з більшим завзяттям почали вести свою боротьбу, за підтримки місцевих жителів увірвалися на територію заводу та вивісили банер зі своїм ультиматумом – «Ні означає ні!». Їхня боротьба триває досі.

Очевидно, що ні про який «патріотизм» у рядах доморощених гітлерюгендівців не йдеться. «Патріоти» вбили людину, що боролася за свою землю не словом, а ділом - не за абстрактну расу чи націю, а саме за землю, де живуть люди. Влада РФ намагається виглядати демократично, але своїми діями показує приховану тоталітарну суть. До того ж, Росія не так далеко від нас і має багато «важелів впливу» на українське суспільство та державу в цілому. Екологічна катастрофа на території сусідньої країни стала б катастрофою для всіє Землі, але в першу чергу для найближчих сусідів. Смерть героя не має залишитися без відповідних дій влади та реакції суспільства, винні на всіх рівнях мають бути покарані.