Плюс п`ять градусів... і катастрофа!

Кримське ДУ МНС України цими днями не припиняє періодичний збір плям нафтопродуктів, що викидаються на берег Керченського півострова через прогрівання морської води. Так, днями на території Челядинівської сільської ради вздовж берегової смуги Керченської протоки, від греблі озера Тобечикське і аж до Аршинцевської коси на ділянці довжиною близько 20 кілометрів, виявлене забруднення узбережжя окремими плямами нафтопродуктів діаметром до 35 сантиметрів.

Кримські екологи, як повідомив «Дню» заступник голови Кримської республіканської асоціації «Екологія і Світ» Віктор Мусіяненко, вважають, що до початку катастрофи в Криму повітрю треба прогрітися до 18—20 градусів, а морській воді залишилося набрати ще п’ять градусів тепла й тоді дрейфуючі Чорним морем мазутні плями і гори мішків із нафтовою сумішшю в Керченському морпорту перетворяться в невідворотне забруднення всього побережжя Керченського півострова.

«За інформацією волонтерів, нафта вже переміщається у зв’язку з різким і сильним потеплінням, і потрапляє повторно в протоку, — розповів нашому кореспондентові Віктор Мусіяненко. — Всі наші прохання зробити невелике тимчасове сховище на відстані п’ять— шість кілометрів від моря залишаються без уваги».

До речі, Керченський морпорт виступив проти перевантаження зібраних відходів у спеціальні морські контейнери біг- беги і запропонував, доки ще зберігається прохолодна погода, залізничними напіввагонами перевезти суміш у Миколаївську область і передати підприємству, що береться її утилізувати. «Керченський порт уже несе багатомільйонні збитки через те, що мішками з мазутом зайнятa територія складу, а якщо їх перевантажити ще в біг-беги, то для складування зібраних відходів території всього порту не вистачить», — заявив начальник порту Олександр Котовський.

Рада міністрів АМРК надіслала листа Президенту України з пропозицією, з одного боку, прийняти ініціативу переробників із Миколаївської області і відправити суміш на утилізацію, з іншого боку, Крим наполягає на тому, щоб українській стороні були відшкодовані витрати на ліквідацію наслідків трагедії, а також відшкодовані збитки, нанесені природі Керченської протоки і акваторії Чорного та Азовського морів.

Віктор Мусіяненко стверджує, що на засіданні Кабміну Міністерства економіки, МНС, транспорту та екології отримали вказівку навести лад до початку курортного сезону. «Гроші заплановані, але нічого реально не робиться. Поки чиновники роздумують, мазут тече і спливає», — зазначив в інтерв’ю «Дню» Віктор Мусіяненко. За прогнозами асоціації «Екологія і Світ», із прогріванням морської води понад десять градусів почнеться спливання мазуту з дна Чорного моря. На рівні прогрівання води до 15 градусів підйом активізується, а при 18—20 градусах усі легкі фракції плаватимуть, і викидатимуться на берег, — стверджує еколог. — Чорне море стане ніби резервуаром, переповненим мазутними плямами, що бродять».

З іншого боку, в Криму поширена інформація, що Мінприроди не утилізовуватиме 5,5 тисяч тонн суміші водоростей, нафти й піску, що лежать в Керчі. Так зазначив журналістам заступник голови Рескомприроди Криму Олександр Саутін.

«На сьогодні проти утилізації виступають юристи, оскільки зібрана мазутна суміш є речовими доказами для пред’явлення позову», — заявив він. Він уточнив, що на зустрічі українського заступника міністра з охорони навколишнього середовища Дмитра Гурського з керівництвом Криму було прийняте рішення перевантажити пластикові мішки з сумішшю в спеціальні морські контейнери біг-беги. «Наше завдання — убезпечити їх від розтікання при підвищенні температури. Вони вже два—три рази зазнали перевантаження. Є доручення Мінпромполітики взяти зразки цих мішків і провести випробування на просочування», — уточнив Саутін.

За його словами, Рескомприроди Криму визначив збиток, нанесений береговій частині суші. «Йдеться про 88 мільйонів гривень», — уточнив Саутін. Загальна сума збитку, яка включає компенсацію за забруднення морського середовища і відшкодування витрат на її очищення, за даними Мінприроди, складає близько $1,5 мільярдa. «Ця сума була озвучена на міжвідомчій комісії Мінприроди. Комісія передала дані в Мін’юст для того, щоб він виступав позивачем від імені України, — повідомив заступник голови Рескомприроди. — Рішення про пред’явлення позову прийматиметься на державному рівні». Разом із тим, за даними транспортної новоросійської прокуратури Росії, розмір збитку від розливу мазуту в Керченській протоці становить $898 мільйонів.

У свою чергу голова Радміну республіки Віктор Плакида вважає, що прогнози екологів про зрив курортного сезону через забруднення нафтою Південного берега Криму нафтопродуктами передчасні й не мають підтвердження...

Тим часом від розливів мазуту на дні моря вже постраждали Керченські рибколгоспи. Як повідомляють інформаційні агентства, рибаки місцевих артілей стверджують, що їхні мережі зіпсовані мазутом: не придатними для використання стали від 30 до 50 риболовних сітей. Падіння інтересу до Керчі, як до курортного регіону, відмічають і туристичні фірми. На лютневій виставці в Ялті «Крим. Курорти. Туризм — 2008» Керч користувалася попитом виключно як екскурсійний об’єкт.

Останнім часом екологи Криму не втомлюються критикувати органи влади за відсутність скоординованого плану дій щодо моніторингу узбережжя й ліквідації загрози забруднення суші та моря. Особливу небезпеку, за їхнім твердженням, несуть як гори мішків у Керченському порту, так і сотні тонн мазутної суміші на дні Керченської протоки, що з настанням весняних штормів розповсюдилася вздовж усього Східного й Південно-східного узбережжя.

«Нас звинувачують у непатріотичних заявах — мовляв, екологи відганяють потенційних курортників і наносять величезний економічний збиток Криму», — заявив журналістам голова асоціації «Екологія і світ» Віктор Тарасенко. Він підкреслив, що є об’єктивні закони природи, які не можна відмінити вольовим рішенням, указом або постановою найбільших і найважливіших органів влади або владоможних чиновників. Тим більше, що міжвідомча комісія при Мінохоронприроди визнала надзвичайний характер екологічної катастрофи в Керченській протоці. «Це міжнародна проблема й тут не місце дитячості», — переконаний Віктор Тарасенко.