ОГЛЯД ПРЕСИ 27.09.07
Газета24 27.09.07 №147
На Левандівці стало чистіше
Два стихійні сміттєзвалища ліквідували у Львові: у Левандівському парку та на вул. Під дубом, порад із залізничною колією. Як повідомив в. о. голови Залізничної райадміністрації Богдан Якимович, з Левандівського парку було вивезено більше двох вантажівок сміття.
«На місці колишнього звалища встановлено вивіски, а з мешканцями, які живуть неподалік, проведено роз'яснювальну роботу про заборону викидати тут сміття. Зрештою, тут гуляють вони самі і їхні діти», - зазначив Богдан Якимович.
А при розчищанні стихійних завалів поблизу колії, що на вул. Під дубом, довелося вивезти аж шість причепів сміття. Для недопущення у подальшому утворення тут сміттєзвалища є домовленість Галицької районної адміністрації з підприємством, яке розташоване поруч, про встановлення пристрою обмеження в'їзду транспортних засобів на цю територію.
Зоряна Онишкевич
Експрес 27.09-04.10.07 №140(3612)
Сміттєзвалищ поменшало
У Левандівському парку ліквідували стихійне сміттєзвалище. Прибрали сміття працівники дочірнього підприємства ЛКП "Зелений Львів" "Скнилів — парк", яке опікується цим парком. Вивезли більш як дві вантажівки сміття. Крім .того, прибрано і сміттєзвалище на вул. Під Дубом, що утворилося біля залізничної колії.
Експрес 27.09-04.10.07 №140(3612)
НЕ МІСТО, А СМІТНИК
Мешканці Грибовичів готові перекрити дорогу, щоб не пустити львівські сміттєвози на звалище
Через те, що мерія не виконала своїх обіцянок, Львів знову може потопати у смітті. Мешканців Грибовичів обурило зволікання із закриттям сміттєзвалища. Після виборів вони погрожують вийти на дорогу та заблокувати роботу ЛКП "Збиранка". "Ми чекали, скільки могли ", — кажуть люди.
Нагадаємо, що попри численні обіцянки і запевнення посадовців львівської мерії, другий конкурс із визначення інвестора на закриття Грибовицького сміттєзвалища досі не дав результатів. Останнє його засідання закінчилося... протестом прокурора. Пан прокурор лише у вересні помітив, що 24 травня сесія міськради прийняла ухвалу про створення комісії, яка має визначити інвестора для рекультивації сміттєзвалища. І така ухвала, на його думку, суперечить чинному законодавству. Саме тому засідання комісії, результатів якого так чекали у Грибовичах, вкотре перенесли.
"Я був здивований протестом прокурора. Не розумію, в чому Львівська міськрада перевищила свої повноваження. Але сміття належить Львову, і тому пан прокурор наклав протест", —каже Ігор Питель, голова Грибовицької сільради. На його думку, прокурор, можливо, сам того не знаючи (а може, і знаючи), дуже допоміг львівській владі.
"Львівські посадовці не мають нової земельної ділянки для сміттєзвалища. Саме тому вони робитимуть усе, щоб продовжити термін експлуатації звалища в Грибовичах. Всі бачать, що хтось хоче відтермінувати або навіть безрезультатно закрити цей конкурс", — переконаний Ігор Миронович.
І якщо в останні кілька місяців грибовичани йшли на поступки Львову і посадовцям, то цього разу не хочуть так чинити. "До мене приходять односельці і депутати, обурені тим, що твориться. Обіцяю, що ми не залишимо це просто так. Після виборів скличемо позачергову сесію Грибовицької сільради. На ній розглянемо лише одне питання — про закриття сміттєзвалища. І я передбачаю, що рішення буде призупинити діяльність ЛКП "Збиранка", — говорить пан Питель.
На жаль, дізнатися, як вирішуватимуть цю проблему у Львівській міській раді, ми не змогли. Бо перший заступник міського голови і голова конкурсної комісії з визначення інвестора Микола Одуха пішов у відпустку...
Оля ПІЛІЩУК
Експрес 27.09-04.10.07 №140(3612)
А ДИХАТИ ЧИМ?
Неподалік майбутнього стадіону для Євро-2012 є екологічно небезпечний об'єкт
Мешканці вулиць Стрийської та Максимовича протестують проти асфальтного заводу на території ДКП "Лінійна шляхо-експлуатаційпа дільниця Франківського району". Він розташований на вулиці Стрийській, 193. А неподалік незабаром зведуть стадіон, на якому проводитимуться матчі Євро-2012.
Більше того, як засвідчила перевірка обласної санепідемстанції, підприємство спільно з СП ТзОВ "Разом" намагається ввести в експлуатацію нову асфальтобетонну установку без погодження з органами держсанепідемнагляду.
Торік головного інженера підприємства санепідемстнація Львова вже оштрафувала. Адже у ЛШЕД немає відомчого лабораторного контролю за станом атмосферного повітря на межі фактичної санітарно-захисної зони.
"Таке підприємство на території міста, та ще поблизу майбутнього стадіону, — говорить начальник управління екології та благоустрою міської ради Орест Прус, — є небажаним. Адже на його території є відходи нафтової промисловості, а неподалік — житлові будинки. Екологія там не найкраща. Зокрема, у густонаселеному житловому масиві вариться та зберігається бітум.
На підприємстві ж хочуть встановлювати нову асфальтобетонну установку, її змонтовано без відповідного погодження, адже проектна документація нині розглядається в Міністерстві охорони здоров'я України. За це порушення санепідемстанція Сихівського району вже оштрафувала директора СП ТзОВ "Разом".
За словами Ореста Пруса, з'ясовувати питання про шкідливість виробництва буде державна екологічна експертиза. Міська влада вже надіслала до неї відповідний запит.
Залишається сподіватись, що в чиновників з ратуші вистачить здорового глузду заборонити шкідливе виробництво на території міста. Тим паче, що поряд постане новий стадіон. Експерт львівської громадської організації "Екологія, право, людина" Ольга Мелень каже, що виробництво асфальту є доволі шкідливим. "Згідно з законодавством, для такого виробництва встановлено санітарно-захисну зону в тисячу метрів, де не повинно бути житлових будинків, — каже пані Мелень. — Викиди заводу можуть спричинити хвороби людей".
За даними обласної санепідемстанції, у згаданій зоні збудовані багатоповерхівки, а свого часу при розміщенні ЛШЕД була дотримана санітарно-захисна зона лише у 300 метрів.
Богдан КУФРИК
Леополіс 27.09.07 №43(57)
Сміття, яке «зависло» у повітрі...
Учергове провалився конкурс на визначення інвестора для Грибовицького сміттєзвалища...
Проблема зі сміттям у Грибовичах, схоже, сягнула апогею. Конкурсна комісія Львівської міськради, на яку покладали надію жителі села Грибович, завалила усю роботу - тендер на визначення інвестора для рекультивації сміттєзвалища не відбувся. Прокурор міста Львова наклав протест на ухвалу сесії міської ради, якою депутати затвердили Концепцію впорядкування побутових відходів, а також будівництво сміттєсортувального комплексу. Відтак, ухвалювати будь-яке рішення комісія не має права. Наступне її засідання повинно відбутися у понеділок, 1 жовтня.
У кабінеті заступника міського голови Миколи Одухи про сміття говорили недовго - вирішення цієї проблеми розчинилось у повітрі як мильна бульбашка. .. Начальник юридичного управління ЛМР Гелена Пайонкевич зачитала присутнім протест прокурора, який надійшов у мерію 24 вересня (цього дня мали визначити кращого інвестора).
У документі йдеться: "Концепція носить суть інформаційний та декларативний характер, шляхів вирішення проблеми у ній немає...". Серед інших зауважень прокурора у вічі впадає таке: "Право розпоряджатися біогазом, який утворюється внаслідок проведення робіт з дегазації сміттєзвалища, тобто використання комунального майна (!), належить виключно Львівській міській раді"... Схоже, хтось у мерії не горить бажанням ділитися з інвестором прибутками за видобуток біогазу. Адже кошти, які можна заробляти на смітті, вимірюються "кругленькими" сумами...
Голова Грибовицької селищної ради Ігор Пітель не приховував роздратування такою новиною. Чоловік помітно хвилювався, його обличчя червоніло і біліло... "Як я маю повернутися у село? - обурювався Ігор Пітель. - Що скажу людям? Скільки вам ще потрібно часу для вирішення цього питання, напевно, років п'ять?".
Микола Одуха намагався стримувати емоційно налаштованого голову селищної ради. Чиновник зауважив: "Якби до вас на роботу надійшов протест прокурора, думаю, ви би його також виконували. Маємо невизначеність щодо двох інвесторів, з ними будемо працювати. Дочекаємося сесії міської ради".
За словами голови постійної комісії природокористування, охорони довкілля та благоустрою ЛМР Віри Лясковської, комісія провела масштабну роботу, але треба було сказати, що потрібно працювати інакше. Біогаз називають комунальною власністю, але його ще немає. Може виявитись, що протест прокурора надуманий...
Сюзанна БОБКОВА
Ратуша 27.09.07 №33(1350)
Чи повстануть укотре обдурені Грибовичі?
Стежити за життям у Львівській міській раді — задоволення не для всіх. Так мешканці села Грибовичі все більше й більше ненавидять чиновників із Ратуші. Їхнє вкрай важливе „сміттєве питання” вже понад рік „футболять” у кабінетах далеко нефутбольної команди Андрія Садового.
Так, 24 вересня у ЛМР вкотре „зірвали” конкурс із визначення кращого інвестиційного проекту з комплексного виконання робіт, пов’язаних із організацією поводження з твердими побутовими відходами і будівництвом сміттєсортувального комплексу та рекультивацією та експлуатацією Грибовицького сміттєзвалища.
2006 рік повертається
Майже рік тому, у вересні 2006, все відбувалося за схожим сценарієм. Тоді чиновники, а особливо перший заступник міського голови Микола Одуха, зупинили конкурс у самому його апогеї, пояснивши, що для початку Львову потрібно виробити стратегію організації поводження з твердими побутовими відходами, а вже потім проводити якісь конкурси. Невдовзі пан Одуха був уже на лікарняному. Подейкують, що серце у першого заступника заболіло одразу після серйозної розмови із головним претендентом на трон „короля Грибовичів” Крістіаном Чернером. Не помилимося, сказавши, що на момент вересня 2006 року у Чернера були майже стовідсоткові шанси перемогти у конкурсі. Але переможця тоді так і не назвали.
Чия вина?
Видаються влучними слова депутата Ратуші Юрія Кужелюка, що у теперішній проблемі Грибович винен сам міський голова Андрій Садовий: „Був час поїхати в ті міста, де працюють фірми, які у нас на конкурсі? Звичайно, був час. Скажіть, будь ласка, чи можна було підготувати проект ухвали? Так, можна було, часу вистачало. Хто це мав робити? Хто мав готувати проект ухвали з інвестором, який би виграв право втілювати концепцію? Та, звичайно, не депутатський корпус, а виконавчі структури. Вони б це зробили, якби отримали твердий наказ від міського голови. Якби Садовий сказав твердо: „Робіть”, вони б зробили. Мені видається, що такого твердого наказу не було”. Насправді, впродовж усього 2006-го і понад шести місяців 2007-го років питання Грибович у міській раді не вирішували. Тактика команди Садового виглядала так: і депутатська, і конкурсна комісії, а особливо сам мер чекали „хороших”, на їхню думку, пропозицій. І не варто сумніватися, що так буде і надалі. Питання Грибович для чиновників міськради лежить лише у фінансовій площині і аж ніяк не в площині покращання життя багатостраждального села. Коли востаннє пролунала серйозна обіцянка вирішити „Грибовицьку проблему”? Варто згадати, що лише мужність селян, чи, точніше, їхня рішучість змусили „самого” Андрія Івановича явитись народу. Перекрити дорогу на сміттєзвалище, заблокувати прохід до Ратуші, явитись меру хоч перед самими його апартаментами: тільки такі дії хоч якось впливають на активність мера. В іншому випадку працює традиційна схема: виступ на телебаченні, публічні обіцянки, створення недієвих робочих груп, а потім закриті кабінети і вічні кулуарні перемовини.
Прокурор-еколог
Чому ж Грибовичі знову „відфутболили”? Все просто: у міські справи тепер втручається прокурор Львова. Давненько цього не було... Невже його справді зацікавило, куди ж люди викидатимуть сміття? Саме тому він 20 вересня подав скаргу і заборонив проводити конкурс щодо Грибович. Нічого протизаконного у цьому немає, але дивно, що такі скарги з’являються у вирішальний момент. “Мені просто-на-просто смішно! Насамперед, дивним фактом є те, що в день, коли відбулася сесія Львівської міської ради, прокурор Львова написав свій протест на рішення сесії від... 24 травня. Чому через стільки часу? Отже, вважаю, що це чергова авантюра, яка має на меті відтягнути час і пропхати “свого” інвестора”, — зауважив президент громадської організації Комітет екологічного порятунку Львівщини і голова Комітету порятунку села Великі Грибовичі Марко Шпікула, коментуючи відверто замовний протест. Депутат ЛМР Юрій Кужелюк додав: „До того ж, щоб говорити, що газ — власність міської влади і щоби прокуратура аналізувала, чи ухвали міської ради декларативні чи не декларативні... Для цього питання є фахівці, і вони мусять давати оцінку”.
Повстання Грибовичів?
У минулих коментарях „Ратуші” сільський голова Грибович Ігор Питель зазначив, що для нього 20 вересня — час істини. „Для нас найважливішою датою є 20 вересня. Якщо й тоді безпідставно не назвуть переможця конкурсу, селяни знову протестуватимуть під стінами міськради і вдадуться до більш радикальних заходів”, — твердив тоді сільський голова. Його односельчанин Марко Шпікула висловився ще більш радикально. „27 вересня я буду в селі, зберуться збори, і будемо щось вирішувати. Я підтримую ту думку, що треба заблокувати сміттєзвалище, бо іншого виходу немає. Львівська міськрада не виконує зобов’язання, які взяла на себе, до того ж й конкурс не відбувся. На останніх зборах села мешканці були дуже незадоволеними. А тепер, думаю, час уже приймати якесь рішення”, — повідомив він у коментарі ЗІКу.
Терпіння селян уже давно на межі. Хтозна, можливо, в день перевиборів у Львові смердітиме вже не тільки з очисних споруд, а й із невивезених смітників...
Володимир САМУСЕНКО
Україна і час 27.09.07 №39(275)
Замінована Львівщина
Введення в експлуатацію установки з утилізації компонента ракетного палива "меланж" може призвести до екологічної катастрофи
Ще не встигла Радехівщина оговтатися від фосфорної катастрофи, як нова потенційна загроза нависла над містом. За кілька кілометрів від Радехова 17 вересня на території військової частини А-1622 запустили установку з переробки ракетного палива "меланж". На урочистості прибув навіть міністр оборони України Анатолій Гриценко.
Нове обладнання великодушно подарувала нашій державі Польща. За рік така установка може переробити 2,5 тонни "меланжу". Як запевнив міністр Анатолій Гриценко, пристрій протестували за участі представників місцевої влади, екологів, МНС та військових.
Однак рятувальники й екологи заперечують наявність необхідних дозволів. Не в захопленні від такого небезпечного сусідства і мешканці Радехова, думкою яких ніхто не поцікавився...
Закрита зона
Радехів розташований за 75 кілометрів від Львова. До урочища Пукачів, де є військова частина, з центру міста їхати якихось десять хвилин.
Біля воріт зустрічає полковник Віктор Мерецький - начальник служби пально-мастильних матеріалів тилу логістики Західного оперативного командування. Військовий неохоче погоджується показати славнозвісну установку: каже, що вона зараз не працює. "Там уже здійснили експериментальну утилізацію, - пояснює Віктор Васильович. - Наразі роботи призупинили до уточнення та остаточного узгодження всіх необхідних документів. Та за кілька місяців обладнання знову запустять. На міні-заводі працюватиме 16 осіб".
Полковник запевнив, що утилізувати ракетне паливо необхідно якомога швидше. "На території військової частини ми зберігаємо компонент ракетного палива - окислювач "меланж", - продовжує пан Мерецький. - Якщо його не утилізувати, він справді може становити серйозну загрозу. Технічні характеристики передбачають, що шкоди навколишньому середовищу не буде. Пристрій доволі якісно виконаний".
Під час експериментального запуску установки утилізували 4 тонни неконденсаційного "меланжу". Ще залишилося три тисячі (!) тонн. "У нас є навчений персонал, технічні засоби, резервуари, - хвалиться полковник Мерецький. - Жодного разу на території військової частини не було аварій. А "меланж" - то звичайнісінька азотна кислота. Це, ясна річ, не мед, але можна не хвилюватися".
Безпечний небезпечний "меланж"
"Ще за часів СРСР нагромадилося багато "меланжу", - коментує Стефан Татух, перший заступник начальника Держуправління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області. - Цей продукт уже втратив свою придатність і становить загрозу для довкілля. Замовник -- консорціум "Еко технолоджіс" - подав на державно-екологічний аналіз в управління установку. Вона отримала позитивний висновок нашої експертизи. Але оскільки ця технологія є новою для України, то, згідно з процедурою, такий висновок має надати ще й Міністерство екології і природних ресурсів. Нам невідомо, чи отримала фірма той дозвіл. На сьогодні уже провели пробне використання цієї установки. А для того, щоб розпочати повноцінну роботу, необхідно отримати в управлінні дозвіл на викиди шкідливих речовин в атмосферу".
Посадовець запевняє: утилізація "меланжу" є цілком безпечною. "У разі дотримання вимог експертизи та всіх дозволів цей процес є екологічно безпечним", - каже він.
У Західному оперативному командуванні не можуть натішитися подарунком від добрих сусідів поляків. Меланж зберігається у Радехові з 1961 року, - розповідає Олександр Поронюк, начальник прес-центру. - Він потребує великого догляду і чималих затрат. На сьогодні понад 200 тисяч тонн меланжу перебуває у країнах колишнього Варшавського договору. Зрозуміло, попит на установку буде надзвичайно великий. А з розчину аміаку за правильного підході можна добути багато корисних речовин - аміачні й азотні добрива. Поляки готові брати до себе цю продукцію. Вони будуть її переробляти і продавати у країни ЄС".
Олександр Поронюк зазначив, що після Радехова новаторську установку запустять у країнах СНД, а потім її застосовуватимуть у країнах ЄС. А на запитання, чому поляки спершу вирішили випробувати своє ноу-хау саме в Україні, начальник прес-центру пояснив: "У Польщі немає великої потреби застосовувати цю установку".
Цікаво виходить: ми "добиватимемо" свою екологію, а поляки наживатимуться на міндобривах.
Незаконна установка
Тим часом Міністерство надзвичайних ситуацій намагається перешкодити незаконній та небезпечній ініціативі Міністерства оборони. Як повідомили у прес-центрі ГУ МНС України у Львівській області, до управління не надходила від замовника проектна документація на установку з утилізації "меланжу" чи будь-які інші документи.
"Це є грубим порушенням Закону України "Про екологічну експертизу", - заявляють в МНС. - Адже згідно зі статтею 10 Закону України "Про пожежну безпеку", впровадження нових технологій без дозволу органів державного пожежного нагляду заборонено". Дотепер питань щодо розробки технологій з утилізації "меланжу" в Україні не вирішено - йдеться у заяві міністерства.
Головне управління МНС у Львівській області звернулося до представників влади області із застереженням про можливі наслідки застосування експериментальної установки. Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій також подало офіційний запит до Генпрокуратури та Мінприроди для з'ясування причин та обставин грубого порушення чинного законодавства посадовими особами Міноборони щодо утилізації компоненту ракетного палива "меланж" та недопущення виникнення екологічної катастрофи.
"Там, де проїжджали бензовози, жовтіла трава"
Схоже, мешканців Радехова не тішить польський подарунок. Більшість людей про нову установку дізналися з новин провідних телеканалів. "Вчора по телевізору бачив, що у військовій частині запустили установку, -- каже продавець місцевого магазину Олександр. - Казали, що то може бути велика катастрофа. Я б волів знати, наскільки вона шкідлива для нас. Не хотілося б, щоб під моїм містом була закладена бомба. Ми всі хочемо жити".
А радехівець Олександр Макаров пам'ятає ще ті часи, коли "меланж" утилізували вперше. "У 70-х, коли проїжджали бензовози, що везли на знищення ту рідину, - ділиться Олександр Павлович, - трава довкола вигоряла. Зелень миттю жовтіла від самих випарів. Я думаю, що краще того не рухати. Не дай Боже, щось піде не так - постраждає багато людей".
Студентка Ірина Мельник так само хвилюється за своє місто. Дівчина каже, що вже не вірить чиновникам, які постійно запевняють, що все під контролем. "Я не хочу жити у сусідстві з небезпечним об'єктом, - каже Ірина. - У нас завжди обіцяють, що все буде добре, а потім маємо страшні наслідки".
Як бачимо, думки простого люду і чиновників-оптимістів дещо різняться. Люди вже не вірять обіцянкам, що все буде добре. Варто згадати лише нещодавню ожидівську катастрофу. Тоді населення та представників ЗМІ державні мужі навперебій переконували, що ситуація контрольована і небезпеки немає. Та все ж чомусь півтори сотні постраждалих опинилися на лікарняних ліжках...
Інна ГОНЧАРУК
Довідка "УіЧ"
Ракетний окислювач "меланж" - це суміш азотної кислоти з багатьма хімічними компонентами. Його додавали до ракетного палива у 50-60 роках минулого століття. Після вилучення ракет з рідким паливом 200 тисяч тонн "меланжу" і до сьогодні зберігається у багатьох країнах - учасницях колишнього Варшавського договору. Проте найбільша його кількість (понад 16 тисяч тонн) - в Україні.
Україна і час 27.09.07 №39(275)
Порпачі сміття
Конкурс із визначення найкращого інвестиційного проекту рекультивації Грибовицького сміттєзвалища та будівництва нового полігону твердих побутових відходів уже вдруге не відбувся у Ратуші. Причиною зриву зібрання став несподіваний протест прокурора Львова. Останній заявив, що владі потрібно було затверджувати не концепцію, а програму. Тож чотири фірми (одна з них італійська) "пролетіли". Щонайменше до 1 жовтня, на коли призначено чергове засідання.
Депутати пообіцяли розглянути заяву прокуратури на позачерговій сесії міськради, аби уникнути судових тяганин. Відтак конкурс затягнеться ще на кілька місяців...
Тим часом обурені мешканці Грибович погрожують масовими протестами та блокуванням сміттєзвалища уже цього тижня. На думку депутата Грибовицької сільради Марка Шпікули, зрив конкурсу - чергова авантюра влади, яка зволікає, щоби проштовхнути "свого" інвестора.
"Прокурор каже, що конкурс потрібно оголошувати за програмою, - розповіла "УіЧ" голова постійної комісії природокористування, охорони довкілля та благоустрою Львівської міської ради Віра Лясковська, яка працювала над концепцією. - У нас добре розроблено концепцію, де враховано абсолютно все: від обсягів побутових відходів до соціальних гарантій селу. На мою думку, такий процес прокурора - невчасний і недоречний. У мене є сумніви щодо проведення конкурсу цього року, якщо будуть різні погляди. Досі немає єдності у керівництва міста та депутатів. Якщо сесія схвалить протест прокурора, все доведеться починати спочатку. У протилежному випадку прокурор може подати до суду".
Марія КОРОТИЧ