ОГЛЯД ПРЕСИ 20.09.07

Україна і час 20.09.07 №38(274)

У зоні ризику 

39-тисячне галицьке містечко Борислав розташоване біля самого підгір'я Карпат. Як і багато інших провінційних міст, у радянські часи Борислав був потужним промисловим центром. Продукцію, яку виготовляли тут на фабриках і заводах, збували не лише в усі куточки братніх республік, а й до Європи. Неабиякий прибуток на ті часи давав місту і видобуток озокериту. До речі, 75 % світових запасів цього корисного продукту, який використовують у медицині та косметології, зосереджено саме у Бориславі,

На початку 90-х, коли почалася масова приватизація та роздержавлення потужних підприємств, Борислав утратив статус промислового міста. Один за одним почали закривати заводи та фабрики. Така ж доля спіткала і Бориславську озокеритну шахту. Спочатку копальню брали на баланс приватні підприємства, а згодом через свою збитковість вона перейшла до міста. Тож уже десять років озокеритну шахту не експлуатують, а останніми роками її ніхто не контролює. Екологи б'ють на сполох — така недбалість може призвести до техногенної катастрофи.

Нічия шахта

«До розвалу Радянського Союзу Бориславська озокеритна шахта працювала на повну потужність,— розповідає Микола Тустановський, екс-мер Борислава. — На рік у середньому видобували понад тисячу тонн озокериту. На початку 90-х, коли розпочалася приватизація, копальню взяв на баланс завод «Рудуправління», який виготовляв різні мастики. Утім, невдовзі видобувати озокерит стало недоцільно. По-перше, собівартість видобування була високою, а по-друге, з'явилися синтетичні замінники цієї породи. Тож нові власники шахти, не маючи ринків збуту, поступово зупинили свою роботу. Дійшло до того, що у копальні проводили лише відкачування води, яка підходила з пласта, і вентилювання її від газів».

Згодом озокеритна шахта стала цілком збитковою. «Рудуправління» вже не могло тримати гірниче підприємство у своєму підпорядкуванні. «Тоді постало питання так: якщо не допомогти «Рудуправлінню», то помре ціле підприємство — і шахта, і завод, — продовжує Микола Миронович. — Я, як міський голова, вирішив, що шахту треба від'єднати від заводу. Час від часу з'являлися інвестори, які погоджувалися взяти шахту на баланс. Та невдовзі вони розуміли, що копальня збиткова, і відмовлялися від неї».

Відтак 75 % власності перейшло під крило міста, 15 % дісталося фірмі «ЦентрНадраКиїв», . а 10 % — «ЦентрНадраЛьвів». Грошей, які виділяли з міського бюджету, заледве вистачало на погашення зарплати працівникам. Тоді керівники міської та обласної влади вирішили: львівський інститут «УкрЛьвів-ГірПром» підготує проектно-кошторисну документацію щодо Бориславської шахти, аби отримати кошти з державного бюджету на подальше утримання підприємства. На це область пообіцяла виділити 200 тисяч гривень,

«Цих грошей ми так і не побачили, — скаржиться Микола Тустановський. — Тож про проект, який мав розробити інститут, уже не було й мови. Область цілком відмежувалася від проблем нашого міста».

Бомба під містом

Уже два роки Бориславська шахта зовсім безконтрольна. «Ми маємо бомбу під містом, — каже Олег Тагаєв, голова правління еколого-правового центру «Громадські ініціативи». - Бориславська шахта є над-категорійною — рівень води постійно піднімається. Вода, що накопичується під землею, насичена нафтою. Це призводить до того, що поступово збільшується кількість метану. Найменша людська необережність чи надто спекотна погода може стати причиною потужного  вибуху.   Крім  того, і рівень води у шахті не контрольований. Вода з нафтою може мігрувати у бориславських колодязях та у каналізації. Через це зросте загазованість у місті. А якщо шахту, що перебуває і під містом, не вентилюють, І кількість    метану    починає і збільшуватися у каналізаційних колекторах і у підвальних приміщеннях. Це також може призвести до вибуху. Можуть постраждати люди».

Єдине, на що спромоглася міська влада, — це заварити двері у шахту. «Це не є вирішення проблеми, — веде далі Олег Олексійович. — Насамперед слід вивчити ситуацію і продовжити там вентилювання та відкачування води. Нині ніхто уявлення не має — який там рівень води».

На думку колишнього мера Борислава, встановити контроль над копальнею уже тепер буде вкрай важко. «Насоси, які відкачували воду у шахті, затоплені, — бідкається Микола Тустановський. — Компресорну продали, а компресори розікрали. Ситуація сьогодні не контрольована. Вимірювати загазованість — це одне, але ж треба щось реально робити».

Як запевнив лікар з гігієни праці Бориславської СЕС Григорій Дуб, на озокеритній шахті щороку проводять перевірки. «Нині шахта затоплена водою на висоту 15 метрів, — коментує ситуацію Григорій Петрович. — Воду там не відкачують, бо через заборгованість на головній вентиляційній установці відімкнули електроенергію. Після проведення замірів кількості вуглеводів установили, що у повітрі вони не перевищують допустимої норми. Але хімічний аналіз води із шахти засвідчив перевищення нафтопродуктів до 27,8 мг на дециметр кубічний води».

«Ми кілька разів зверталися до нашої влади, — обурюється пан Дуб, - та результату ніякого. Владні керманичі кажуть, що не можуть нічого зробити, бо не мають на це грошей». А колишнього директора шахти стан підприємства уже перестав хвилювати. «Шахта десять років не працює, - каже пан Деобальд. — Усе обладнання там розікрали. Те, що І вона сьогодні цілком безконтрольна, є небезпечно. Але коли два роки тому я порушував проблему, коштів не виділили. Тепер я цим питанням не займаюся і сплю спокійно».

Бориславська озокеритна шахта почала працювати ще у 1855 році. Запасу озокериту, за прогнозами фахівців, тут вистачило б іще на сто років.

Інна ГОНЧАРУК

Експрес 20.09.07 №136(3600) 

А інвестор і досі там… 

Грибовицьке сміттєзвалище і далі залишається без інвестора. Комісія з проведення тендера на рекультивацію звалища знову відклала термін визначення інвестора.

Нагадаємо, що ім'я переможця мали назвати сьогодні, 20 вересня. "Ми відклали оголошення результатів з кількох причин. Та основна — що комісія не отримала відповіді Торгової палати. Представників останньої ми попросили надати інформацію про українські фірми, які хочуть проводити рекультивацію у Грибовичах, - каже Віра Лясковська, заступник голови комісії. Ми також надіслали запит у МЗС, аби дістати інформацію про італійського інвестора. І так само її ще не отримали. Тому вирішили, що варто зачекати".

Віра Дмитрівна також зазначила, що представники комісії планували відвідати Київ, аби подивитися на реалізовані проекти інвесторів. Проте міський голова чомусь скасував відрядження. "Ми не маємо повної картини про тих чотирьох інвесторів, які беруть участь у конкурсі. І визначати переможця наосліп ніхто не буде. Це дуже відповідальне рішення", - каже Віра Лясковська.

До речі, сьогодні питання Грибовицького сміттєзвалища планують порушити на сесії міської ради. А завтра, 21 вересня, комісія з проведення тендера збереться н; засідання, щоб з'ясувати, що  робити далі.

Оля Піліщук

Газета 24 20.09.07 №141 

Піски знову просідають

У селі Піски Пустомитівського району, де взимку минулого року внаслідок карстового провалу під землю пішли три житлові будинки, зафіксовано просідання ґрунту

У лютому минулого року про Піски говорила вся Україна - в селі почав розвиватись карстовий провал ґрунту. Діаметр провалу досяг зі метра, - а його глибина становила 16 метрів. Карстовий провал тоді поглинув житлові будинки по вулиці Шевченка, 103, 104 та завдав великої шкоди будівлі під № 105. Аби ліквідувати дірку, рятувальники засипали в карстове провалля понад 2 тис. куб. м глиняної суміші.

Не встигли жителі Пісків оговтатися від минулорічних перипетій, як цього разу просіла ділянка ґрунту розміром 6,5 х 9,6 х 0,4 м на відстані 6 м від стіни житлового будинку по вул. Лесі Українки, 113. Фахівці провели інженерно-геологічне та геофізичне обстеження ділянки просідання ґрунту.

Згідно з висновками, просідання відбулося в активній карстовій зоні, що дозволяє припускати можливість його карстового походження. За небезпечною зоною вестиметься постійне спостереження. Фахівці рекомендували також загородити місце провалу та обмежити до нього доступ.

В управлінні МНС Львівської області у коментарі «24» зазначили, що загроза провалів існує постійно. Однак саме про цей випадок їм невідомо, оскільки їхніх працівників туди не викликали. В управлінні «Західукргеології», працівники якої обстежували місце просідання, «24» ПОВІДОМИЛИ, ЩО наразі відбулося незначне просідання і великої загрози немає.

У селі зростає напруга - на початку вересня мешканці навіть вдалися до перекриття руху. Тоді вони вимагали відремонтували пошкоджену карстовим провалом дорогу. Люди пропускали лише легкові автомобілі. Ще один протест, який теж відбувався на початку вересня, стосувався рішення, прийнятого на сесіях Пісківської сільської та Пустомитівської районної рад. У документі йшлося про передачу фірмі «Волтан» земельної ділянки у селі Піски у користування для розробки родовища будівельних пісків і подальшою їх реалізацією. Тоді до людей не вийшов ані голова Пустомитівської районної ради, ані його заступники. Не дивно, що мешканці переконані у розбазарюванні земель і нехтуванні їхньою безпекою.

Хронологія найбільших провалів

1995 Р- С. Воля Старицька Яворівського району. За два метри від житлового будинку виник карстовий провал діаметром 50 м, завглибшки 25 м. Через півроку в цьому ж селі під дерев'яним будинком утворилося провалля діаметром 5 м.

1997 Р- У руслі річки Шкло в Яворівському районі утворився карстовий провал діаметром 20 м, глибиною -25 м. Невдовзі провал збільшився вздовж ріки на 100 м. 2005 р. С. Модрині, Дрогобицький район. У руслі річки Вижниця утворився карстовий провал розміром 9,5 х 14 м, завглибшки близько з м. Перед цим такий самий провал утворився в Стебнику на території висушеного озера, завширшки 24 квадратні метри та глибиною близько 4 м. 2007 Р- С Шкло, Яворівський район. Виникла вирва завглибшки близько двох метрів, площею 1,5Х1,5 м, пошкоджено житловий будинок.

- с. Модрин, Дрогобицький район - утворився карстовий провал площею від 4 до 4,5 га

- поблизу Стебника утворилося урвище площею 50 кв. м і завглибшки до 30 м.

Тетяна Турчина

Газета 24 20.09.07 №141 

Меланжевий завод хочуть закрити 

Екологи погрожують закрити завод з утилізації ракетного окислювача меланж, який на початку цього тижня почав свою роботу в Радехові. Свою позицію вони пояснюють відсутністю у військових необхідних дозволів та експертиз на проведення робіт з небезпечними речовинами.

Учора на заводі побували представники Державної екологічної інспекції, які перевіряли документацію підприємства. Як РОЗПОВІВ «24» Степан Столярський, начальник цієї інспекції, якщо виявиться, що на підприємстві немає хоча б одного з потрібних документів, то його роботу буде призупинено.

Степан Столярський зазначив, що за попередньою інформацією від управлінні екології, чиновники не давали погодження на проведення таких робіт. Не було дотримано і всієї процедури проведення екологічної експертизи, нічого не відомо про скликання громадської експертизи. Підприємство не опубліковувало заяви про наміри у ЗМІ.

Меланж - це небезпечна речовина, переробка якої, бо це власне переробка, а не утилізація, має бути погоджена з міністерством. Зокрема цей документ регламентує транскордонне перевезення тієї речовини, яка утвориться. Такого погодження немає», - зазначив Степан Столярський.

До речі, претензії до переробки мають інадзвичайники. МНС поширило заяву, що воно занепокоєне порушеннями діючого законодавства посадовими особами Міноборони щодо утилізації компоненту ракетного палива меланж. Вони стверджують, що станом на 18 вересня замовник - консорціум «Екотехнолоджіс» не отримав відповідних дозволів від Держуправління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області на експлуатацію установки з утилізації меланжу та остаточного позитивного висновку екологічної експертизи Мінприроди.

Нагадаємо, у понеділок в Радехові приступили до переробки першої пробної партії ракетного окислювача. Спільний україно-польський проект обійшовся у EUR 450 тис. Загалом в Україні зберігається понад 16 тис. т меланжу, зокрема в Радехові -3,2 тис. т. Утилізувати його потрібно максимум за 3 роки, бо спливає час експлуатації цистерн, в яких його зберігають.

Тетяна Турчина

Суботня пошта 20.09.07 №38(637) 

Нарешті визначать інвестора, який займатиметься рекультивацією Грибовицького сміттєзвалища 

24 вересня відбудеться засідання конкурсної комісії, де визначать інвестора на рекультивацію Грибовицького сміттєзвалища. Окрім цього, інвестор займатиметься збором, вивозом, сортуванням та захороненням твердих побутових відходів у м. Львові. Нагадаємо, 20 серпня відбулося розкриття конкурсних інвестиційних пропозицій щодо комплексної переробки сміття у м. Львові. У конкурсі візьмуть участь ТзОВ "Грінко-Львів", ТзОВ "Екологічна інвестиційно-технологічна компанія", ПП "СЦ Сервіс-Центр-Стрий" та ТзОВ "Річчікляджі" (Італія).