ОГЛЯД ПРЕСИ 15.09.07

Високий замок 15-16.09.07 №167(3574) 

Зажурилися Карпати, бо смерека хвора.. 

А ще лісівникам дошкуляють «невловимі месники», які здійснюють варварські вирубки

У підпорядкуванні Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства величезні площі -479 тисяч гектарів. І проблем, як і у будь-якому господарстві, - не злічити. Але головна - незворотне всихання карпатської смереки. Саме про це і говоритимемо напередодні Дня працівників лісу з головним лісничим Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства Ярославом Павловичем Целенем .

-   Проблема ця поступово вирішується одначе вирішення Ті триватиме не один рік, і справа тут не лише у фінансах. До речі, смерека всихає не тільки у Львівській області - така ж біда спіткала і Закарпаття, і Франківськ, і Чернівці. Аналогічна ситуація у Польщі та  Словаччині.   Одначе  на Львівщині ця проблема виражена найбільше. Ми б'ємо на сполох вже понад 10 років, і тільки  на останній  спільній виїзній колеги Державного комітету лісового господарства, Міністерства екології та Національної академії наук України, яка відбулася у Сколе, державні структури серйозно перейнялися цією проблемою.

-  А раніше?

-  Раніше нам закидали, що львівські  лісівники  хочуть збільшити обсяг вирубки лісу. Ми доводили,  що  всихання смерек - природний процес, який відбувається без втручання людини.

-  Які  причини  всихання смереки?

-  Одна з основних, на якій зійшлися всі фахівці, - смерека зростає в місцях, де мали би рости ялиця і бук. Корінні насадження у Карпатах - ялицево-букові ліси із домішкою смереки, вирубані ще за часів Австро-Угорщини. І тоді ж посадили смереку, котра росте доволі швидко. Перша її генерація почувалася нормально. А друга, яку зараз маємо, у віці 40-50 років починає відмирати через ушкодження кореневою губкою, а це невиліковне захворювання. Отож наше основне завдання - вирубавши ушкоджену смереку, відновити корінні насадження, тобто ялицево-букові ліси. Вже виділені кошти на аерофотозйомку і на детальне базове лісовпорядкування, причому тільки у гірській частині (національний природний парк "Сколівські Бескиди", Славський, Турківський, Старосамбірський, Самбірський, і Дрогобицький лісгоспи). Саме у цих підприємствах упродовж літа тривали польові роботи. Лісовпорядні експедиції триватимуть до кінця жовтня - початку листопада, а впродовж зими отримані матеріали опрацьовуватимуться

-  До всіх ділянок маєте доступ?

- Ні. Ми на вертольоті облетіли всі Карпати, зафільмува-ли уражені ділянки і з'ясували, що багато з них є недоступними. Тому й ставимо питання про будівництво доріг,  щоб можна було нормально господарювати. І цього року вперше за всі роки незалежності України нам виділили кошти на будівництво лісових доріг. До речі, такі дороги потрібні 'і на випадок лісових пожеж. А до кінця поточного року маємо здати 55 кілометрів лісових доріг.

-  Чи обрахували площі, на яких треба замінювати насадження?

- Площі постійно змінюються. На сьогодні площа уражених насаджень - понад 19 тис. гектарів, а це 1,5-2 мільйони кубометрів деревини, яка вже загинула. Всі свої кроки узгоджуємо з науковцями.

-  Зрізані і вивезені дерева утилізовуватимуться?

-   Ні. Звичайно, сухостійна деревина не має таких якостей, як сироростуча, але вона цілком придатна для застосування в різних галузях промисловості, в тому числі - і в меблевій. Майже вся ця деревина йде і на целюлозно-паперові потреби. І навіть неліквідна, яка зігнила, виконуватиме свою функцію для лісу - як джерело поживних мінеральних й органічних речовин (говорю про гуміфікацію органіки, бо карпатські ґрунти не такі вже й багаті на гумус).

Фахівці із Національного лісотехнічного університету говорять і про всихання ялини, яке пов'язане із глобальним потеплінням. Впливає на ліс загазованість, тому уздовж доріг всихання дерев відбувається інтенсивніше. У 1960-1970-х роках активно проводилася програма осушення. Коли функціонували колгоспи, вони утримували цю мережу. Зараз землі розпайовані, і меліоративна система вже не діє (нема стоку у магістральні канали, тому починається заболочування). Саме через це багато насаджень ушкоджуються і всихають. Є випадки, а особливо в районі Червонограда, просідання (на півтора-два метри) ґрунту, що також відбивається на насадженнях. Також захищаємо ліс від листогризучих шкідників (а особливо це стосується дуба) та охороняємо від несанкціонованого вирубування. Щодо самовільних вирубок лісу... Найбільше їх зафіксовано у 2003 році - 4694 кубометри. В 2006-му - 2900 кубометрів. Останніми роками тенденція "зламалася", бо з'явилися нові робочі місця, люди почали заробляти. Є в області кілька районів (зокрема, Золочівський, Бродівський), де самовільних вирубок майже нема. Але на території області діють кілька кримінальних структур, які прекрасно технічно оснащені і... мають надзвичайно потужне прикриття. Ми називаємо їх "невловимими месниками", бо наїжджають вони вночі (очевидно, за наводкою), зрізають найцінніше і зникають. Ми затримували машини із зрубаними деревами, подавали відповідні документи у правоохоронні органи... Все залишалося без відповіді. Точніше, справи закривали "за відсутністю злочину".

Тетяна КОЗИРЄВА