ОГЛЯД ПРЕСИ 07.09.07

Експрес 07.-08.09.07 №129(3577) 

Хто закриє сміттєзвалище? 

Комісія із проведення тендера на рекультивацію Грибовицького сміттєзвалища провела перше засідання.

На ньому вирішено подати запити щодо діяльності інвесторів, які представили свої пропозиції.

"До нас надійшли чотири інвестиційні пропозиції. Представлені дві українські фірми — з Донецька і Києва та дві іноземні — з Італії й Австрії, — розповів "Експресу" Богдан Бедрило, член комісії. — Протягом 15 днів після закінчення прийому заявок ми чекали на пропозиції поштою. Але такі не надійшли".

Пан Бедрило також повідомив, що комісія вирішила перестрахуватися і перевірити інвестиційні можливості заявників. "Пропозиції справді серйозні. Але варто упевнитися у їх достовірності. Тому ми запропонували нашій владі звернутися до влади за місцеперебуванням цих фірм і попросити дати оцінку їхній роботі", - каже Богдан Бедрило.

До речі, не всі члени комісії сьогодні задоволені її роботою. Зокрема, заступник голови комісії Віра Лясковська говорить про невизначеність у цьому питанні: "Поки що у нас немає одностайності в комісії. Думаю, що це нормально, але я б хотіла мати якусь визначеність. А її немає".

Чи зможуть члени комісії вибрати єдиного, а головне, надійного інвестора, ми мали б дізнатися уже 20 вересня — саме на цей день заплановано назвати переможця. А проте, за словами Богдана Бедрила, через запити щодо діяльності інвесторів дата оголошення результатів конкурсу може бути змінена.

Оля ПОЛІЩУК

 
 
Львівська газета 07.- 09.09.07 №158(228) 

Чисто, як у парку 

НЕЗАБАРОМ львівські парки мають стати чистішими. Принаймні у двох із них тепер побільшає смітників. На кошти меценатів (близько чотирьох тисяч гривень) ЛКП "Зелений Львів" закупить 50 смітників. Двадцять із них поставлять у парку імені Івана Франка, а також повністю замінять старі урни у Стрийському. Як сказав "Газеті" Андрій Рожнятовський, директор ЛКП "Зелений Львів", тепер, можливо, не буде соромно перед туристами, які часто відвідують ці парки. - Ми відмовилися від металевих смітників, адже вони рано чи пізно постраждають від рук крадіїв металу. Тому знайшли завод, де ці урни ззовні оброблятимуть каменем (галькою), крім того, використовуватимуть спеціальний водонепроникний залізобетон "Дельфін", - зазначив пан Рожнятовський.

Загалом, за його словами, щоб парки у Львові стали чистішими, потрібно працювати в таких напрямах: просвітницька робота, охорона та виконання своїх прямих обов'язків працівниками парків, які, зокрема, мають і прибирати та доглядати територію.

Ольга Бордун

 
Львівська газета 07.- 09.09.07 №158(228) 

Легковажність назавжди 

Вибух п'яти цистерн із бензином на нафтобазі нічому не навчив львівські підприємства

Стан протипожежної безпеки на львівських підприємствах із підвищеною небезпекою ледь дотягує до "четвірки" за п'ятибальною системою" - таким є висновок комісії, яка за дорученням міського голови перевіряла протипожежну безпеку на потенційно небезпечних підприємствах. Унаслідок комплексної перевірки там виявлено чимало грубих порушень.

Нагадаємо, відповідну перевірку зініціював міський голова Андрій Садовий після аварії на нафтобазі ВАТ "Концерн Галнафтогаз", що на вул. Пластовій, 1, яка сталася З серпня під час маневрових робіт на залізничній колії. Тоді загорілося п'ять залізничних цистерн із бензином А-95. Загальні збитки через забруднення довкілля внаслідок аварії становлять 25 тисяч гривень.

Як розповів "Газеті" Петро Гребенюк, начальник міського управління з питань надзвичайних ситуацій і цивільного захисту населення Львівської міської ради, загалом перевірили 58 підприємств. Наразі призупинено роботу п'ятьох: ТзОВ "ТОТ", нафтобази на вул. Пластова, 10-а, ТзОВ "Львівнафтопродукт", ТзОВ "М'ясо-беконна фабрика" та ТзОВ "Аврора".

- Деякі підприємства ми оштрафували та склали відповідні протоколи, але це в разі незначних порушень. Натомість якщо виявляли грубі порушення правил протипожежної безпеки, призупиняли роботу установок чи елементів, які можуть спричинити пожежонебезпечну ситуацію на підприємстві до усунення цих порушень.

Зокрема, на підприємстві ТзОВ "М'ясо-беконна фабрика", попри неодноразові перевірки протягом 2006-2007 років, і далі існує низка грубих порушень щодо організації захисту персоналу та населення й територій у разі виникнення аварії з викидом аміаку в атмосферу. Досі не організовано системи оповіщення в разі аварії: електросиренна та гучномовна установка непрацездатні, немає інструкцій персоналу та плану ліквідації аварійної ситуації, не застраховано ризиків у разі виникнення аварій. Незважаючи на неодноразові звернення в прокуратуру Шевченківського району, жодних кроків для виправлення ситуації не зроблено. Такий самий стан справ виявили під час перевірки на ТзОВ " Аврора", де в холодильній установці міститься три тонни аміаку, а системи оповіщення не організовано.

За словами Олега Демідонта, заступника головного державного інспектора пожежного нагляду у Львівській області, на найнебезпечніших підприємствах міста доволі часто не тільки бракує піноутворювачів, а й недостатнім є запас води в пожежних водоймищах, незадовільний стан гідрантів. Попри це, він зазначає, що причинами надзвичайних ситуацій дедалі частіше стають сторонні чинники. Причини виникнення пожежі на небезпечних об'єктах можуть бути іншими, ніж ті, які враховують пожежники.

Сергій Колівошко, головний державний інспектор Львівської державної інспекції промислової безпеки й охорони праці в газовій галузі та хімічній промисловості, розповів, що загалом від початку року інспекція перевірила 13 об'єктів у Львові, виявлено 118 порушень промислової безпеки й охорони праці. Як наслідок - винесли приписи про зупинку або обмеження в експлуатації семи аміако-холодильних систем. Сімох керівників оштрафовано, адміністративну відповідальність, окрім них, понесли два працівники цих підприємств і п'ять головних спеціалістів.

До речі, за словами чиновників, напередодні перевірки на кожний об'єкт надсилали повідомлення про дату та термін перевірки, склад комісії та перелік об'єктів, які перевірятимуть. Отже, підприємства мали час виправити всі недоліки.

Ірина Залецька

 
 
Львівська газета 07.- 09.09.07 №158(228) 

Хазяїн для сміття 

ІТАЛІЙСЬКА компанія "Річчікляджі" готова вкласти в рекультивацію Грибовицького сміттєзвалища та комплексну переробку сміття у Львові 60 мли. євро власних коштів. Це найбільша сума із тих, які запропонували інвестори.

5 вересня відбулося засідання конкурсної комісії, на якій італійська фірма презентувала свій проект. За словами представників фірми, вони мають сім підприємств із повним циклом переробки сміття в Італії, добре ознайомлені з проблемами Грибовицького звалища та зможуть вирішити проблему кислих гудронів, яка є чи не найскладнішою для львівського полігону. Проте члени комісії мали певні зауваження до італійців, оскільки з восьми обов'язкових документів фірма подала тільки один. Тому наразі не відомо, чи компанія "Річчікляджі" зможе на рівних конкурувати з іншими учасниками конкурсу, які подали всі необхідні документи.

Як уже писала "Газета", 5 вересня був останній день подачі заявок на участь у конкурсі. Загалом свої пропозиції на розгляд конкурсної комісії надали чотири компанії: ПП "СЦ Сервіс-Центр-Стрий", ТзОВ "Екоінтек", ТзОВ "Грінко - Львів" і компанія "Річчікляджі". Переможця конкурсу визначать 20 вересня цього року.

Мирослава Іваник

 
 
Львівська газета 07.- 09.09.07 №158(228) 

РОЗМОВА ЗІ ШТЕФАНОМ МЕРТЕНСКЬОТТЕРОМ, КЕРІВНИКОМ МІЖНАРОДНОГО ПРОЕКТУ СПІВПРАЦІ ЛЬВОВА, ДРЕЗДЕНА ТА ВРОЦЛАВА В ЦАРИНІ ЕКОЛОГІЇ

Інколи у Дрездені теж є такий неприємний запах 

Учора у Львові завершилася міжнародна конференція "Екологічна освіта та виховання". Це вже третя зустріч польських, німецьких та українських екологів у рамках спільного проекту "Тристороння співпраця між містами Львів, Вроцлав і Дрезден для передачі знань і ноу-хау в галузі навколишнього середовища" . І якщо попередні конференції стосувалися проблем стічних вод і твердих побутових відходів, то остання наголошувала на вихованні в молодшого покоління поваги до довкілля.

Керівник міжнародного проекту, представник Дрездена Штефан Мертенскьоттер розповів "Газеті" про екопроблеми, які він побачив у Львові, а також про ситуацію з екологією рідного міста.

-  Пане Штефане, чому вибрали саме Львів для співпраці у сфері екології? Адже в Україні є чимало міст, у яких екологічна ситуація значно гірша.

-  Причиною цього стало партнерство міст: Дрездена та Вроцлава з одного боку, і Львова та Вроцлава - з іншого. Тому, зважаючи на те, що вже існувало багато проектів і програм у рамках такої співпраці, ми вирішили, що можна й надалі працювати разом, саме в культурній царині, і поглибити та розвинути ті контакти, які вже існували. Зрештою, наше місто - занадто мале, щоб іти далеко на схід України. Але з вибраними партнерами ми в змозі працювати.

-  Які бачите екологічні проблеми у Львові, і чи є схожі у Дрездені?

-  У Львові існують такі проблеми, які у Дрездені впродовж тривалого часу вже виправили. До прикладу, раніше мали мороку зі стічними водами. Та ми зуміли успішно подолати їх.

Те саме можна сказати і стосовно сміттєзвалищ. Нині саме це господарство, поводження із твердими побутовими відходами, дуже добре організоване, в нас немає жодних проблем із цим. Звісно, завжди щось можна вдосконалити, але це вже стосується тих царин, які нормально працюють. Для Львова ж ці дві проблеми ще під знаком питання, їх треба розв'язувати.

Також маємо схожі клопоти. З-поміж них - транспортна проблема. Це галузь, проблеми якої ще не подолали ні в Німеччині, ні у Дрездені: У багатьох галузях ми маємо успіхи і зробили значно більше, ніж є у вас. Проте транспортні проблеми для нас, як і для Львова, також актуальні. Думаю, в цій галузі обидва міста могли б спільно подумати, що можна робити з цим у майбутньому, розвинути певні концепції.

-  Попри те, що Дрезден поборов проблеми, з якими зіштовхується Львів, які актуальні питання стоять перед вашим містом?

-  Проблема, яку має Дрезден, але яка не є настільки актуальною у Львові, - це культурна спадщина. Бо нині ми стоїмо перед питанням: чи й надалі залишатимемося містом, котре перебуває у Списку культурної спадщини ЮНЕСКО, чи ні. Ця проблема безпосередньо пов'язана саме з екологією, із транспортними питаннями. Бо Дрезден планує розбудову транспортної системи, і якщо це буде реалізовано, то ЮНЕСКО вилучить нас зі свого Списку культурної спадщини. Наскільки я знаю, у вас немає такої проблеми.

- Останнім часом Львовом шириться сморід. Як би ви прокоментували це? Як вам місто в такому "антуражі"?

- Я не можу багато сказати про це, про причини потрібно запитувати спеціалістів. Але вважаю, що проблемою є стічні води. Інколи у Дрездені теж є такий неприємний запах, і причина цього явища - каналізаційна система. Проте з часом  ми досягли гарних результатів, зокрема, завдяки тому, що мешканці Німеччини почали ощадливіше ставитися |до води. А наше підприємство, аналог вашого "Водоканалу", настільки оснащено, що в змозі проконтролювати і профільтрувати каналізаційні води. Однак, наголошую, я не можу стверджувати, в чому саме проблема смороду у Львові.

Розмовляв Богдан Юрочко

 
Скандальна газета 07.09.07 №29(29) 

Димова завіса над Львівщиною 

Під час літньої спеки горіли сотні гектарів лісів у Греції, Франції та Іспанії. Спалахували лісові площі і на півдні України. МНС ледь встигало гасити пожежі. І навіть Президент Ющенко брав участь у подоланні вогню, бо вважав, що міністр з питань надзвичайних ситуацій Нестор Шуфрич не дає собі ради, тож видав припис на його звільнення з посади. Проте Шуфрич не «погорів», а лише загартувався і далі успішно  е очолює згадане відомство.

А тим часом, із настанням осінніх днів, димом, а його, звісно, без вогню не буває, вкривається чи не вся Львівщина. На наших теренах вкоренилася традиція палити наземну частину городніх насаджень. Задимлення поблизу Львова, особливо з боку стрийської автотраси, таке, що дере у горлі і посеред білого дня водії змушені вмикати фари. Дим вкриває «спальні» райони міста. Поблизу автотраси, як відомо, розташовано чимало автозаправок, а придорожні села димлять сухим картопляним бадиллям. Для біди багато не треба: трохи вітру і сонця — і може статися трагедія. Але це чомусь не турбує владних мужів вже упродовж багатьох років. Може, чекають, коли автозаправки повибухають? А деякі злі язики з політичних таборів перед виборами вже подейкують, що вказівку палити висохле зілля на Львівщині дав сам Президент Ющенко — аби ще раз випробувати на «пожежостійкість» Шуфрича і «спалити» його остаточно. Інтенсивність задимлення прямопропорційна підтримці Президента на Львівщині. Тому подібні чутки цілком небезпідставні.

Йосиф ПАЗЯК