Їсти не можна відмовитись

Сьогодні супермаркети, магазини, ринки пропонують великий вибір харчових продуктів, але у нас немає гарантії, що ці продукти є безпечними для нашого здоров’я, адже саме з їжею в організм людини потрапляє найбільше збудників хвороб – понад 70 %. На жаль, в Україні стан продуктів харчування  залишає бажати кращого. Найперше це пов’язано з тим, що держава не контролює харчову промисловість, хоча згідно з Законом повинна це робити.

Також в Україні діє система HACCP (англ. Hazard Analysis and Critical Control Point) – система аналізу ризиків, небезпечних чинників і контролю критичних точок. Система НАССР є науково обґрунтованою, що дозволяє гарантувати виробництво безпечної продукції шляхом ідентифікації й контролю небезпечних чинників.

Зазначимо, що за офіційною статистикою щорічно в Україні фіксується більше 40 тис випадків харчового отруєння та близько 200 випадків бутулізму.

     До того ж якість імпортних продуктів, яких останнім часом побільшало на наших прилавках, ніхто не перевіряє.

Більшість таких товарів, зокрема,  молочна і рибна продукція, містять небезпечні мікроорганізми, токсичні речовини і важкі метали, які, при регулярному споживанні накопичуються в організмі, та можуть спровокувати утворення злоякісних клітин.

У сільському господарстві існує тенденція до використання антибіотиків. Фермери використовують їх як харчові добавки до основного корму тварин. При чому їх застосовують не за призначенням, тобто не для профілактики і лікування захворювань у тварин, а в якості стимулювання росту. Це веде до того, що через постійне використання антибіотиків небезпечні бактерії, «поглинаючи» чуже ДНК, стають стійкими до них і разом з тим потрапляють в організм людини. Наслідком цього є те, що антибіотики втрачають свою силу у боротьбі з хворобами. До прикладу лише за минулий рік вчені США зафіксували 221 випадок інфекцій, які були викликані бактеріями, що стійкі до антибіотиків.  Тому фермерам слід добре контролювати гігієнічні умови утримання тварин, а не вдаватися до необґрунтованого використання цих засобів.

     У ЄС  використання антибіотиків в якості стимулятора росту заборонили ще у 2006 році,  але й зараз  ця проблема стоїть на порядку денному, постійно досліджується та контролюється.

     Добрим прикладом є Данія. Ця країна є одним з найбільших експортерів сировини . Там давно встановлені суворі норми використання антибіотиків в сільському господарстві. Так на кілограм живої ваги дозволено застосовувати не більше як 50 мг антибіотиків. Для порівняння  в США нормою вважається 200 мг, на Кіпрі – 400.

Риба

Виробництво рибної продукції також  тягне за собою ряд небезпек.

Риба, яку було неправильно приготовлено та зберігали з порушенням норм, може стати джерелом бактерій кишкової палички, сальмонели, а також викликати важке інфекційне захворювання – ботулізм.

     Риба – обов’язковий продукт харчування, який повинен бути в раціоні кожної людини. Вона містить цінні білки, мінеральні речовини, фосфор, кальцій, магній та ще ряд корисних елементів. Її особливістю є те, що вона засвоюється набагато краще, ніж м'ясо, але разом з тим вона є більш епідемічно небезпечною. Це є наслідком того, що через її зябра пропускається велика кількість води, яка містить різноманітну флору. Тому якість риби залежить від стану водного середовища, умов вилову, транспортування і зберігання. Через це слід серйозно поставитися до вибору цього продукту і добре знати, якою повинна бути якісна рибна продукція і умови її зберігання

     В Україні є ряд гігієнічних вимог до рибної продукції.

        Особливу увагу слід звернути на рибні консерви. Вони можуть стати як корисним смаколиком, так і причиною харчового отруєння. Процес їх виготовлення складний і довгий.  Недобросовісні виробники часто нехтують усіма правилами виробництва і пропонують покупцям неякісну продукцію.

      Напевне, всі знають, що важкі метали є небезпечними для здоров’я людини. Рибні консерви можуть містити свинець. Він отруює організм, призводить до проблем з пам’яттю, нервовою системою. Кадмій, який теж  може бути в консервах, також впливає на нервову систему, вражає нирки і кістки. Наявність важких металів в рибних консервах є результатом забруднення людиною навколишнього середовища. Але олово, яке  шкодить здоров’ю, потрапляє в продукт безпосередньо з консервної банки.

     Саме тому найперший Ваш захист – інформація на упаковці: виробник, склад, термін придатності. Звичайно, це не може гарантувати Вам стовідсоткової якості та безпеки, але за цими даними Ви можете визначити для себе купувати цю продукцію чи краще утриматися. Закон України "Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них» чітко прописує всі засади забезпечення якості та безпеки риби та виготовленої з неї іншої харчової продукції".

     Кінцевий результат залежить від добронадійності виробника і обізнаності та свідомості покупця.

Солодощі

      Кондитерська промисловість за останні 60 -70 років зробила великий крок на шляху до повної автоматизації. Завдяки цьому на підприємстві працює порівняно менша кількість людей: інженери, які відповідають за технічний процес (робоча техніка) і технологи, які працюють безпосередньо над виготовленням продукту. Асортимент кондитерських виробів постійно оновлюється, доповнюється. Існують солодощі, призначені для певної категорії споживачів (дієтичні, без цукру, для дітей). Та чим більш механізованим стає виробничий процес, тим важливішим є регулювання безпечності кондитерських виробів, як і всіх харчових продуктів.

     Українська кондитерська промисловість вже довела свою конкурентоздатність на внутрішньому та зовнішньому ринку. За даними останніх досліджень продукція цієї галузі відповідає європейським стандартам. Протягом кількох останніх років Україна розширила експорт солодких смаколиків до Казахстану, Грузії, Молдови, Білорусі, а також на ринки Європи Азії та Африки. В середньому, українець споживає близько 16 кілограм кондитерських виробів на рік. Для порівняння, у Європі цей показник становить 22 -25 кілограм. Основна частина солодощів продається у супермаркетах (38%), спеціалізованих крамницях (33%) та на ринках (21%).

     Основними гравцями на «солодкому» ринку України є  кондитерська корпорація  «ROSHEN». Компанія була заснована у 1996 році і зараз виробляє понад 200 видів цукерок, печива, вафель, мармеладу, карамелі. Ще одним потужним виробником є компанія «АВК». В її асортиментів більше 300 видів цукерок. На рік компанія виробляє до 200 тисяч тон солодощів. Компанія «КОНТІ» заснована у 1997 році. Кожного місяця фабрика виробляє до 16 тисяч тон продукції.

     Та якими б смачними і привабливими на вигляд не були солодощі, завжди існує ризик харчового отруєння. Чи не найбільше отруєнь фіксують через солодощі, придбані  у великих супермаркетах, адже через величезну кількість продукції працівники часто залишають на прилавках неякісні і прострочені товари. До прикладу у Дніпропетровській області  було зафіксоване отруєння кондитерськими тістечками з кремом, які були придбані в гіпермаркеті «Ашан». Постраждали діти віком від 6 до 11 років.  До речі, саме діти найчастіше потерпають від отруєнь такими бажаними смаколиками.

Газовані напої

Газовані напої є чи не найпопулярнішим продуктом у літню спеку (звичайно, після холодного морозива). Більшість людей п’ють їх, не замислюючись про те, якої шкоди вони завдають нашому організму.

     В Україні газовані напої є звичною справою, а їх асортимент вражає. В середньому українець випиває близько 50 літрів «шипучки» на рік. А от американці можуть випити і до 180 літрів. Китайці не надто захоплюються газованими напоями, тому у них цей показник становить всього 20 літрів. Але тут варто говорити про солодкі напої і про мінеральну воду з газом.

     Мінеральна вода переважно  продається газованою. Вона набагато краще втамовує спрагу, підсилює секрецію шлункового соку, має високий рівень мінералізації. Але людям, які мають підвищену кислотність шлунку, рекомендують вживати воду без газу, адже він стимулює секрецію шлунку. Як наслідок може бути надмірна кислотність здуття.

      Про солодку газовану воду можна точно сказати: шкідливо. Вона викликає звикання. Чим більше ми її п’ємо, тим більше виникає відчуття спраги. Вона містить величезну кількість хімічних добавок, фарбників, які і створюють такі кольорові напої, водночас шкодять людині. Газована солодка вода, при регулярному її споживанні, виводить з організму кальцій. Особливо небезпечно це є для дітей, адже наслідком цього можуть бути зламані руки чи ноги.  У дорослих – не достаток кальцію в організмі.

      Всесвітньо відомий напій  «Coca Cola» не тільки добре охолоджує в спекотний день, але й може до блиску очистити Вашу ванну кімнату й унітаз.  Крім того, він може видалити іржу й очистити від масляних плям. Варто лише нанести цей напій на проблемне місце і зачекати кілька хвилин. А тепер тільки уявіть, що відбувається з нашим шлунком, коли ми п’ємо це.

     Незважаючи на всю шкоду цих напоїв, люди у всьому світі продовжують їх пити. Для здорової людини наслідки можуть бути різні: від поганого самопочуття до виникнення хронічних патологій. Але існує категорія людей, яким пити газовану солодку воду не варто ні за яких обставин. Це люди, які страждають на ожиріння, цукровий діабет, виразкову хворобу, гастрит, гепатит, мають алергічні реакції. За рекомендацією лікарів, не можна давати газовані напої дітям до 3 років і літнім людям. Попри це в Україні 82 % дітей та підлітків віком від 7 до 17 років споживають газовані напої з цукром.

     Бережіть себе та будьте здорові.

Далі буде…..

Автор: Христина Борсук